Рішення

від 21.05.2019 по справі 910/17621/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2019Справа № 910/17621/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю ., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Холдинг"

до приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив

про стягнення 136 160, 00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лекс Холдинг звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив про стягнення штрафу у розмірі 136 160, 00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором про надання послуг № 14/12 від 14.12.2017.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17621/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 15.02.2018 представник відповідача подав заяву про розгляд справи № 910/17621/18 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 заяву приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив про розгляд справи № 910/17621/18 за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 01.03.2018 представник відповідача подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував посилаючись на належне виконання умов договору № 14/12 від 14.12.2017. та зазначивши, що термін дії дозволів не було продовжено з підстав, що не залежали від нього, оскільки існує певний порядок отримання дозволів на розміщення рекламних засобів. Одночасно з письмовим відзивом відповідач подав клопотання про витребування у позивача доказів.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 06.03.2018 представник позивача подав письмову відповідь на відзив.

За результатами проведення повторного автоматизованого розподілу справу № 910/17621/18 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 прийнято справу № 910/17621/18 до свого провадження.

Відповідно до частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Подане відповідачем клопотання не відповідає наведеним вище вимогам процесуального Закону, оскільки відповідачем не надано обґрунтувань які саме обставини, можуть підтвердити заявлені до витребування докази, або ж які саме аргументи, зазначені докази можуть спростувати. Крім того, не надано доказів, що підтверджують заходи, які вживались приватним підприємством "Виробничо-консалтингова компанія "Імператив" для отримання документів самостійно, не зазначено причини неможливості отримати означені докази самостійно. Враховуючи наведене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019 у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Лекс Холдинг (позивач) та приватним підприємством Виробничо-консалтингова компанія Імператив (відповідач) 14.12.2017 укладено договір № 14/12, відповідно до якого останній зобов`язався надати позивачу за його замовленням послуги з розробки та отримання документів дозвільного характеру у галузі рекламного експлуатування щодо вивісок, рекламних конструкцій та плоскостей, інших об`єктів зовнішньої реклами та рекламних засобів позивача, що стосується подовження існуючої дозвільної документації та отримання нової дозвільної документації на рекламні об`єкти ТОВ Лекс Холдинг в Управлінні з питань реклами Київської міської державної адміністрації, комунальному підприємстві Київреклама , включаючи отримання всіх необхідних погоджень.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк дії договору відповідно до пункту 8.1 сторони погодили з моменту підписання до 31.12.2018.

Відповідно до пункту 1.1.1 договору № 14/12 від 14.12.2017 детальний обсяг послуг, їх ціну та строки надання, адреси рекламних об`єктів сторони узгоджують у відповідних додатках (специфікаціях) до договору.

Згідно специфікації (додаток № 2 від 25.01.2018 до договору № 14/12 від 14.12.2017) відповідач зобов`язався подовжити позивачу дію дозволів на розміщення рекламних засобів, що знаходяться по вулиці Луговій, 12 у місті Києві, виданих на підставі рішень виконавчого органу Київради (КМДА) згідно переліку, отримати дозволи виконавчого органу Київради (КМДА) та інших компетентних органів, що вимагаються відповідно до діючого законодавства України на розміщення прапорів (площею до п`яти кв.м. кожний) в кількості шести штук, банер, панно на фасаді будівлі, розміром 19, 00х1,50м, площа 28, 50 кв.м., кількістю дві одиниці, банер, панно на фасаді будівлі, розміром 9, 00х4м, площа 36,00 кв.м., кількістю одна одиниця.

Загальна вартість послуг згідно специфікації від 25.01.2018 та з урахуванням пункту 3.3 договору № 14/12 від 14.12.2017 склала 148 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 3.2 договору № 14/12 від 14.12.2017 позивач здійснює передплату в розмірі 50 % від ціни послуг на підставі отриманого від відповідача рахунку-фактури не пізніше п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації. Остаточну оплату суми у розмірі 50 % від ціни послуг, вказаної у специфікації - не пізніше п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.

Позивач, 30 січня 2018 року перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 74 000, 01 грн. в якості попередньої оплати за оформлення дозвільної документації, що підтверджується платіжним дорученням № 648 від 30.01.2018, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно специфікації від 25.01.2018 до договору № 14/12 від 14.12.2017 сторони узгодили, що відповідач зобов`язується надати послуги у строк до 30 березня 2018 року.

У специфікації від 25.01.2018 до договору № 14/12 від 14.12.2017 зазначено, що підписанням специфікації відповідач підтвердив, що отримав від позивача усю необхідну для надання послуг інформацію.

Положеннями пункту 4.1 договору № 14/12 від 14.12.2017 сторони погодили, що надання послуг та приймання їх результатів оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником позивача є підтвердженням відсутності претензій з його боку (пункт 4.4).

Однак, матеріали справи не містять та суду не надано акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного повноважними представниками сторін.

Матеріали справи не містять та суду не надано доказів, які підтверджують, що порушення строків надання послуг за договором № 14/12 від 14.12.2017 сталося не з вини відповідача, відсутні докази, що приватне підприємство Виробничо-консалтингова компанія Імператив повідомляло позивача про виникнення обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань у строк, визначений у специфікації від 25.01.2018 до договору № 14/12 від 14.12.2017. До того ж, матеріали справи не містять та суду не надано доказів надіслання позивачу пропозиції про продовження, зміну строків надання послуг та повідомлення про хід виконання умов договору.

У письмовому відзиві відповідач зазначив, що термін дії дозволів не було продовжено з підстав, що не залежали від нього, оскільки існує певний порядок отримання дозволів на розміщення рекламних засобів, врегульований нормативно-правовими актами.

З приводу означеного твердження, суд зазначає наступне.

Відповідач, уклавши договір № 14/12 від 14.12.2017 погодився з його умовами, зобов`язавшись надати надані рекламні послуги у строк до 30.03.2018, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували виконання відповідачем умов договору, звернення до відповідних органів для отримання дозволів, відсутні докази, що підтверджують вчинення будь-яких дій щодо належного виконання умов договору.

Враховуючи наведене, твердження, викладені у письмовому відзиві з приводу того, що термін дії дозволів не було продовжено з підстав, що не залежали від відповідача не підтверджено належними засобами доказування.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Основні зобов`язання, що виникли внаслідок укладення сторонами договору № 14/12 від 14.12.2017 у відповідача - це надання послуг, у позивача - прийняття та оплата їх результатів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Умовами договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків надання послуг. Позивач, реалізуючи своє право, звернувся до суду з вимогою про стягнення 136 160, 00 грн. - штрафу за порушення відповідачем строків надання послуг згідно умов договору № 14/12 від 14.12.2017.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов`язання сталось не з його вини.

За змістом положень частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.1.1 договору № 14/12 від 14.12.2017 передбачено, що за порушення термінів надання послуг, узгоджених сторонами у додатках (специфікаціях) до договору, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0, 5 % від вартості послуг, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення.

Оскільки відповідач у визначені договором № 14/12 від 14.12.2017 строки послуги не надав, позовна вимога про стягнення штрафу в розмірі 136 160, 00 грн. (період з 31.03.2018 по 30.09.2018), визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Холдинг" до приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив про стягнення 136 160, 00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив (04111, місто Київ, вулиця Щербакова, будинок 57-А, квартира 47, ідентифікаційний код 36353178) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Холдинг" (04074, місто Київ, вулиця Лугова, 12, ідентифікаційний код 31240623) 136 160 (сто тридцять шість тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. - штрафу та 2 042 (дві тисячі сорок дві) грн. 40 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк