Постанова

від 09.09.2019 по справі 910/17621/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2019 р. Справа№ 910/17621/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019

у справі №910/17621/18 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Холдинг

до Приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив

про стягнення 136 160, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Лекс Холдинг (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив (далі, відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 136 160, 00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за Договором про надання послуг № 14/12 від 14.12.2017.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/17621/18 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Холдинг 136 160 (сто тридцять шість тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. - штрафу та 2 042 (дві тисячі сорок дві) грн. 42 коп. - судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідачем було порушено строки надання послуг згідно умов Договору №14/12 від 14.12.2017, що відповідно до умов пункту 5.1.1. вказаного договору є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення неустойки в розмірі 0,5 % від вартості послуг, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, 12.06.2019 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Приватне підприємство Виробничо-консалтингова компанія Імператив звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/17621/18.

Апеляційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- судом було надано невірну оцінку обставинам співпраці двох підприємств, оскільки Приватне підприємство Виробничо-консалтингова компанія Імператив взяті на себе зобов`язання в межах існуючих повноважень та наданих позивачем документів на отримання дозвільної документації на розміщення рекламних засобів виконало у повному обсязі. Так, після отримання від позивача документів (дозволів, термін яких необхідно було продовжити) та часткової оплати, яка відбулась 30.01.2018, відповідачем до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було подано документи для продовження терміну дії дозволів, після чого останнім було повідомлено про необхідність подачі висновку щодо відповідності встановленого рекламного засобу вимогам безпеки його розміщення та використання протягом строку, на який продовжується дозвіл;

- відповідач повідомляв позивача про хід виконання взятих на себе зобов`язань, зокрема, й щодо необхідності отримання висновків по рекламних засобах. Термін дії дозволів не було продовжено з підстав, що не залежать від відповідача та на які він жодним чином не міг впливати (так, в процесі підготовки необхідних документів відносно ТРЦ Караван , відповідачем було встановлено відсутність в паспорті зазначеного торговельного-розважального комплексу затверджених умов щодо розміщення рекламних засобів, існування яких передбачено рішенням КМР від 20.04.2017 №223/2445 Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві . Про необхідність виконання нового паспорту опорядження фасадів свідчить лист №055-11928 від 14.09.2018 за підписом в.о. директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Яструбенко О.);

- в ході судового розгляду позивачем не було подано належних та допустимих доказів того, що саме дії відповідача призвели до невиконання умов Договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/17621/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/17621/18 залишено без руху . Роз`яснено Приватному підприємству Виробничо-консалтингова компанія Імператив , що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 063,60 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

03.07.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду апелянтом було подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, до якого доданий оригінал квитанції на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 063,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 поновлено Приватному підприємству Виробничо-консалтингова компанія Імператив пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/17621/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/17621/18; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/17621/18 на час апеляційного провадження; вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено, зокрема, строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 22.07.2019.

19.08.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію) від Приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив надійшло клопотання про проведення судового розгляду справи за участі відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив про розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/17621/18 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

У матеріалах справи наявні належні докази повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

24.07.2019 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому позивач просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін. Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач наголосив на тому, що відповідач хибно стверджує, що він виконав взяті на себе зобов`язання належним чином, вживав всіх необхідних заходів задля виконання умов Договору та повідомляв позивача про неможливість в передбачений Договором строк надати послугу; відповідач посилається у відзиві виключно на нормативні акти, які набрали чинності набагато раніше, ніж був укладений Договір, а отже відповідач на момент укладення Договору та прийняття на себе зобов`язань повинен був передбачити усі можливі нюанси законодавства та переконатися у реальності надання послуг по Договору; відповідач не надав жодних доказів, відповідно до яких він запитував у позивача додаткові документи, окрім отриманих; усі посилання відповідача на законодавство жодним чином не пояснюють неможливість з боку відповідача надати передбачені Договором послуги та не звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язань по Договору; згаданий відповідачем лист Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 14.09.2018 жодним чином не стосується виконання відповідачем зобов`язань, передбачених Договором та Специфікацією та був виданий більше ніж через 5 (п`ять) місяців після спливу строку надання послуг по Договору та Специфікації.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

14.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Лекс Холдинг та Приватним підприємством Виробничо-консалтингова компанія Імператив укладено Договір №14/12 (далі, Договір), відповідно до якого останній зобов`язався надати позивачу за його замовленням послуги з розробки та отримання документів дозвільного характеру у галузі рекламного експлуатування щодо вивісок, рекламних конструкцій та плоскостей, інших об`єктів зовнішньої реклами та рекламних засобів позивача, що стосується подовження існуючої дозвільної документації та отримання нової дозвільної документації на рекламні об`єкти ТОВ Лекс Холдинг в Управлінні з питань реклами Київської міської державної адміністрації, комунальному підприємстві Київреклама , включаючи отримання всіх необхідних погоджень.

Строк дії Договору відповідно до пункту 8.1. останнього сторони погодили з моменту підписання до 31.12.2018.

Відповідно до пункту 1.1.1. Договору детальний обсяг послуг, їх ціну та строки надання, адреси рекламних об`єктів сторони узгоджують у відповідних додатках (специфікаціях) до договору.

Згідно специфікації (додаток № 2 від 25.01.2018 до Договору) відповідач зобов`язався подовжити позивачу дію дозволів на розміщення рекламних засобів, що знаходяться по вулиці Луговій, 12 у місті Києві, виданих на підставі рішень виконавчого органу Київради (КМДА) згідно переліку, отримати дозволи виконавчого органу Київради (КМДА) та інших компетентних органів, що вимагаються відповідно до діючого законодавства України на розміщення прапорів (площею до п`яти кв.м. кожний) в кількості шести штук, банер, панно на фасаді будівлі, розміром 19,00х1,50м, площа 28,50 кв.м., кількістю дві одиниці, банер, панно на фасаді будівлі, розміром 9,00х4м, площа 36,00 кв.м., кількістю одна одиниця.

Загальна вартість послуг згідно специфікації від 25.01.2018 та з урахуванням пункту 3.3. Договору склала 148 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2. Договору позивач здійснює передплату в розмірі 50% від ціни послуг на підставі отриманого від відповідача рахунку-фактури не пізніше п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації. Остаточну оплату суми у розмірі 50% від ціни послуг, вказаної у специфікації - не пізніше п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.

30 січня 2018 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 74 000,01 грн. в якості попередньої оплати за оформлення дозвільної документації, що підтверджується платіжним дорученням №648 від 30.01.2018 (том 1, а.с. 19).

Згідно специфікації від 25.01.2018 до Договору сторони узгодили, що відповідач зобов`язується надати послуги у строк до 30 березня 2018 року.

У специфікації від 25.01.2018 до Договору зазначено, що підписанням специфікації відповідач підтвердив, що отримав від позивача усю необхідну для надання послуг інформацію.

Положеннями пункту 4.1. Договору сторони погодили, що надання послуг та приймання їх результатів оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін.

Підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником позивача є підтвердженням відсутності претензій з його боку (пункт 4.4. Договору).

Пунктом 5.1.1. Договору передбачено, що за порушення термінів надання послуг, узгоджених сторонами у додатках (специфікаціях) до договору, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,5 % від вартості послуг, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення.

В обґрунтування заявлених у даній справі позовних вимог позивач зазначає, що свої зобов`язання за Договором виконав, сплативши за послуги, передбачені пунктом 3.2.1. Договору, попередню оплату в розмірі 74 000,01 грн., проте виконавець порушив свої зобов`язання за Договором та не надав послуги у встановлений пунктом 4 Специфікації термін (до 30.03.2018), що є підставою для стягнення із відповідача штрафу у відповідності до пункту 5.1.1. Договору в розмірі 136 160,00 грн. за період прострочки з 31.03.2018 по 30.09.2016. (шість місяців відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що як стверджує позивач, відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором та не надав послуги у встановлений пунктом 4 Специфікації термін (до 30.03.2018).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як уже зазначалося вище, положеннями пункту 4.1. Договору сторони погодили, що надання послуг та приймання їх результатів оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін.

Підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником позивача є підтвердженням відсутності претензій з його боку (пункт 4.4. Договору).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного повноважними представниками сторін.

Водночас, матеріали справи не містять та суду відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують, що порушення строків надання послуг за договором №14/12 від 14.12.2017 сталося не з вини відповідача, відсутні докази, що Приватне підприємство Виробничо-консалтингова компанія Імператив повідомляло позивача про виникнення обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань у строк, визначений у специфікації від 25.01.2018 до договору №14/12 від 14.12.2017. До того ж, матеріали справи не містять та суду не надано доказів надіслання позивачу пропозиції про продовження, зміну строків надання послуг та повідомлення про хід виконання умов договору.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі зазначає, що термін дії дозволів не було продовжено з підстав, що не залежали від нього, оскільки існує певний порядок отримання дозволів на розміщення рекламних засобів, врегульований нормативно-правовими актами.

Оцінюючи вказані доводи скаржника, колегія суддів наголошує на наступному.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до пункту 1.1. Договору виконавець прийняв на себе зобов`язання з розробки та отримання документів дозвільного характеру у галузі рекламного експлуатування, щодо вивісок, рекламних конструкцій та плоскостей, інших об`єктів зовнішньої реклами та рекламних засобів Замовника, зокрема, подовження існуючої дозвільної документації на Рекламні об`єкти Замовника в Управлінні з питань реклами Київської міської державної адміністрації, Комунальному підприємстві Київреклама відповідно до діючого законодавства України, включаючи отримання всіх необхідних погоджень (надалі - Послуги ), а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином надані послуги відповідно до умов Договору.

Згідно з пунктом 1.1.1. Договору детальний обсяг послуг, їх ціну та строки надання, адреси рекламних об`єктів Сторони узгоджують у відповідних додатках (специфікаціях) до Договору.

В якості невід`ємного Додатку №2 до Договору між виконавцем та замовником 25 січня 2018 року було підписано Специфікацію з переліком рекламних засобів, по яким виконавець зобов`язався надати послуги з продовження/отримання дозволів виконавчого органу Київради (КМДА) та інших компетентних органів, що вимагаються відповідно до діючого законодавства України.

Таким чином, відповідач зобов`язався надати послуги, результатом яких було б продовження/отримання дозволів виконавчого органу Київради (КМДА) та інших компетентних органів, що вимагаються відповідно до діючого законодавства України щодо рекламних засобів.

При цьому, строк надання таких послуг згідно пункту 4 Специфікації до 30.03.2018.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували виконання відповідачем умов Договору, звернення до відповідних органів для отримання дозволів, відсутні докази, що підтверджують вчинення будь-яких дій щодо належного виконання умов договору.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на відсутність у паспорті опорядження фасаду торговельно-розважального комплексу Караван умов щодо розміщення рекламних засобів як на підставу для відмови у задоволенні позову колегією суддів відхиляються, оскільки згідно з пунктом 5 Специфікації №2 від 25 січня 2018 року до Договору відповідач (виконавець) підтвердив, що отримав від замовника усю необхідну для надання послуг по Договору інформацію. Водночас, відповідач не надав жодних доказів, відповідно до яких він запитував у позивача додаткові документи, окрім отриманих. При цьому, із наданої відповідачем до суду першої інстанції копії листа Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 14.09.2018, на який посилається скаржник, не вбачається, що останній стосується виконання відповідачем зобов`язань, передбачених Договором та Специфікацією, крім того, вказаний лист був виданий більше ніж через 5 (п`ять) місяців після спливу строку надання послуг по Договору та Специфікації.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов`язання сталось не з його вини.

За змістом положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.1.1. Договору передбачено, що за порушення термінів надання послуг, узгоджених сторонами у додатках (специфікаціях) до договору, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,5 % від вартості послуг, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення.

З огляду на вищевстановлені обставини справи, оскільки відповідач у визначений Договором №14/12 від 14.12.2017 строк послуги не надав, а позивачем було доведено порушення відповідачем зобов`язань за договором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 136 160,00 грн. (період з 31.03.2018 по 30.09.2018).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

За таких обставин решту аргументів відповідача (скаржника), окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Позивачем доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-консалтингова компанія Імператив на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/17621/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/17621/18 залишити без змін.

Матеріали справи №910/17621/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 286 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка