Ухвала

від 22.05.2019 по справі 914/938/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.05.2019 р. Справа№ 914/938/19

Господарський суд Львівської області у складі судді ЗапотічнякО.Д., розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Львівкисень »

про забезпечення позову

у справі №914/938/19

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Львівкисень » про забезпечення позову у справі №914/938/19 .

У поданій заяві заявник стверджує, що ним подано позов до суду до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Львівський хімічний завод про визнання недійсним рішення від 28.03.2019р. №63/13-р/к. Однак слід зазначити, що 17.05.2019 року дана позовна заява залишена без руху.

Розглянувши подані матеріали, суд встановив наступне.

28 березня 2019р. Адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято Рішення №63/13-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі - Рішення).

Вказаним Рішенням:

- визнано, ПАТ «Львівський хімічний завод» та ТзОВ «Фірма «Львівкисень» - учасників процедури закупівлі гази промисловості (кисень, закис азоту), дата оприлюднення: 12.02.2014р., номер оголошення: 055798, ВДЗ №12/4 (858/4), замовник - Львівська обласна клінічна лікарня, встановлено, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів (тендеру).

- за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення, накласти на ПАТ «Львівський хімічний завод» штраф у розмірі 68000,00 грн.

- за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення, накласти на ТзОВ «Фірма «Львівкисень» штраф у розмірі 68000,00 грн.

Оскільки, як зазначає заявник, при прийнятті вказаного рішення відповідачем неповно з`ясовано факти та не доведено обставин, які мають значення для справи, він оскаржуватиме дане рішення шляхом подання позовної заяви про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/13-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 28 березня 2019 року, в частині, що стосується заявника.

При цьому заявник зазначає, що відповідно до ч.4 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною 1 статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України, однак не зупиняє дію його рішення.

Обгрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову з врахуванням розумності та адекватності, заявник вказує на те, що дія рішення відповідача створює загрозу для життя громадян та гарантованих їм Конституцією України прав на життя, охорону здоров`я та медичне забезпечення та може унеможливити роботу лікувальних закладів на території Західного регіону України, що надають медичну допомогу пацієнтам.

У заяві про забезпечення позову також зазначається про обмежену кількість підприємств, які здійснюють виробництво та продаж кисню медичного.

Крім того, заявником стверджується, що в силу специфіки його господарської діяльності, основною підставою для укладення договорів з контрагентами є участь підприємства у тендерах щодо державних закупівель, оскільки основні споживачі продукції - медичні установи. Оскаржуване заявником рішення АМК (потенційного відповідача) унеможливлює участь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Львівкисень у процедурах закупівель, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» , встановлено обов`язок для замовника прийняти рішення про відмову учаснику у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб`єкт господарювання протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову призведе до позбавлення заявника одного із основних засобів прибутку, наслідком чого є позбавлення працівників підприємства права на працю та отримання належної винагороди, настання істотних негативних економічних наслідків.

Враховуючи наведене, оскільки провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не відкрито, а позовна заява залишена без руху ,а отже навіть не зупинено виконання зазначеного рішення, а також беручи до уваги велику соціальну значимість та необхідність збереження безперебійного забезпечення киснем лікарень, керуючись ст.ст.136-139 ГПК України, ст.ст. 48, 50, 56, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» , заявник просить зупинити дію рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/13-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 28 березня 2019 року в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Львівкисень до вирішення господарським судом справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

При винесення ухвали, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання.

Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету.

Суд зазначає, що обставини законності та правомірності оскаржуваного рішення будуть предметом дослідження та підлягатимуть встановленню при розгляді справи по суті, тобто, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд не вправі передчасно давати оцінку доказам, що стосуються предмету спору та матимуть значення для прийняття рішення по суті.

Згідно з статтею 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, абомайнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» , замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Отже з огляду на викладене, розглянувши доводи позивача зазначені у заяві про забезпечення позову, враховуючи необхідність запобігання негативних наслідків для життя і здоров`я населення, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що судове рішення про зупинення дії оскаржуваного заявником рішення Антимонопольного комітету відповідно до приписів ч.1 ст. 18 ГПК України жодним чином не вплине на права та обов`язки АМК, оскільки в оскаржуваній заявником частині стосується лише правового статусу господарюючого суб`єкта та його можливості продовжувати свою діяльність на виготовлення та поставку кисню в медичні установи, що є надважливою соціальною функцією. Крім того, судове рішення про зупинення дії оскаржуваного заявником рішення є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, створює певні наслідки та має бути враховане сторонами при подальшому здійсненні своїх повноважень.

Суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до ч. 13 ст. 145 ГПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі:

1.Неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 3 ст. 138 ГПК України. (протягом 10 днів).

2.Повернення позовної заяви.

3.Відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись статтями 110, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1 . Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Львівкисень про забезпечення позову до подання позову у справі № 914/938/19 задовольнити.

2 . Вжити заходів до забезпечення позову, а саме зупинити дію рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/13-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 28 березня 2019 року в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Львівкисень (ідентифікаційний код 32053870) до набрання рішенням суду законної сили.

Стягувач : (за виконавчим документом про забезпечення позову): Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Львівкисень ( 790714, місто Львів, вулиця Личаківська 227, ідентифікаційний код 32053870 );

Боржник : (за виконавчим документом про забезпечення позову): Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79000, місто Львів, вул. Коперника, будинок 4, ідентифікаційний код 20812013).

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Запотічняк О.Д.