Ухвала

від 21.05.2019 по справі 5016/4148/2011(18/62)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

21 травня 2019 року Справа № 5016/4148/2011(18/62)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши

позовну заяву : Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" (вул. Дружби народів, 19-Б, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, код 34129176) в особі ліквідатора Балєва В.П. (вул. Р.Люксембург, 5/3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Хостел-ЛТД" (проспект Леніна, 26, кв. 43, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, код ЄДРПОУ 38525460),

про: про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння в межах провадження у справі №5016/4148/2011(18/62) про банкрутство ТОВ "Центральний міський ринок",

банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 19-Б, ідентифікаційний код 34129176),

кредитори:

1) Южноукраїнське об`єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бул. Цвіточний, 4),

2) Приватне підприємство "Укрбудсервіс" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 2, поштова адреса: 55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Леніна, 26, кв. 44 ),

3) Головне управління ДФС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6),

4) Відкрите акціонерне товариство "ПМК-93 "Промжитлводбуд" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 247; адреса керуючого санацією Васильченко О.О.: АДРЕСА_2),

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Стімул-Плюс" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Леніна, 15, кв.70),

6) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (54017, м. Миколаїв, пр-т Центральний, 93).

ліквідатор: Балєв В.П. (АДРЕСА_1)

учасники провадження у справі:

- Приватне підприємство "Укртехсервіс" (юридична адреса: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 2; фактична адреса: 55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр. Леніна, 26/44).

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Хостел-ЛТД" (55002, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, проспект Леніна, 26, кв. 43)

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ІНВЕСТ СЕРВІС" (25002, м. Кіровоград, вул. Ельворті, 7, оф. 509), -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №5016/4148/2011(18/62) про банкрутство ТОВ "Центральний міський ринок".

16.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" в особі ліквідатора Балєва В.П. (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. №02-01/53 від 14.05.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хостел-ЛТД" (далі - відповідач), якою просить суд:

1) витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідльністю Хостел ЛТД (код 38525460) комплекс критих павільйонів, який складається з торгівельних павільйонів розміром 3,0м х 5,0м - 29 одиниць під №№8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17,18,19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та розміром 5,0м х 5,0м - 13 одиниць під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 37, 38, 39, 40, 41, 42, що розтащований в Миколаївській області, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів , 19 Б та повернути їх законному власнику - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" (код 34129176);

2) визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" (код 34129176) право власності на комплекс критих павільйонів, який складається з торгівельних павільйонів розміром 3,0м х 5,0м - 29 одиниць під №№8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17,18,19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та розміром 5,0м х 5,0м - 13 одиниць під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 37, 38, 39, 40, 41, 42, що розтащований в Миколаївській області, м. Южноукраїнськ, вул . Дружби Народів, 19 Б.

Позовні вимоги обгрунтовано положеннями статей 11, 16, 92, 145, 202, 216, 241, 330, 387, 388, 392, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту і статті 41, статті 59 Закону України Про господарські товариства та частин 8-16 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України в редакції, що діяла до 18.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 5016/4148/2011(18/62) та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.

Стосовно підсудності, за якою слід розглядати дану позовну заяву, господарський суд зазначає.

Як витікає з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження. З урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка набрала чинності з 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство) визначено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Положення Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.12.2011 у справі № 5016/4148/2011(18/62) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Центральний міський ринок".

Ухвалою суду від 29.02.2012 у справі № 5016/4148/2011(18/62) стосовно ТОВ "Центральний міський ринок" введено процедуру розпорядження майном.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2014 ТОВ "Центральний міський ринок" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Відтак, розгляд справи про банкрутство ТОВ "Центральний міський ринок" здійснюється за новою редакцією Закону про банкрутство.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у справі №5016/4148/2011(18/62) ліквідатором ТОВ "Центральний міський ринок" призначено арбітражного керуючого Балєва В. П.

Ухвалою суду від 07.12.2018 справу №5016/4148/2011(18/62) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" прийнято до свого провадження суддею Ржепецьким В.О.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019 р. по справі № 5016/4148/2011(18/62) визнано договір купівлі-продажу майна ТОВ Центральний міський ринок від 20.09.2013, укладений між ТОВ Центральний міський ринок та ПП Укртехсервіс , а саме; комплексу критих павільйонів, який складається з торгівельних павільйонів розміром 3,0 м. х 5,0 м. - 29 одиниць та розміром 5,0 м. х 5,0 м. - 13 одиниць, що розташований в Миколаївській області, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 19 Б - недійсним.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 року у справі №5016/4148/2011(18/62) ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019 у справі №5016/4148/2011(18/62) залишено без змін.

ТОВ Центральний міський ринок звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. №02-01/53 від 14.05.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хостел-ЛТД" (далі - відповідач) з вимогами:

1) витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідльністю Хостел ЛТД (код 38525460) комплекс критих павільйонів, який складається з торгівельних павільйонів розміром 3,0м х 5,0м - 29 одиниць під №№8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17,18,19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та розміром 5,0м х 5,0м - 13 одиниць під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 37, 38, 39, 40, 41, 42, що розтащований в Миколаївській області, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 19 Б та повернути їх законному власнику - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" (код 34129176);

2) визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" (код 34129176) право власності на комплекс критих павільйонів, який складається з торгівельних павільйонів розміром 3,0м х 5,0м - 29 одиниць під №№8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17,18,19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та розміром 5,0м х 5,0м - 13 одиниць під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 37, 38, 39, 40, 41, 42, що розтащований в Миколаївській області, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 19 Б.

Статтею 30 ГПК України встановлено правила виключної підсудності і, зокрема, визначено, що справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Пунктом 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)", з наступними змінами та доповненнями, роз`яснено, що частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Винятком є спори, пов`язані із визначенням та сплатою (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК та застосовується незалежно від суб`єктного складу сторін.

Крім названих у зазначеній статті Закону справ у спорах, пов`язаних з майновими вимогами до боржника, слід відносити також спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов`язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев`ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

При цьому, господарський суд зазначає, що зазначені положення Закону про банкрутство застосовуються при розгляді спорів з майновими вимогами до боржника, в тому числі спору про визнання недійсним будь-якого правочину, належать до виключної підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, незважаючи на факт порушення відповідної справи про банкрутство до 19.01.2013 (аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, в постановах у справі № 911/285/16 від 14 лютого 2017 року та у справі №925/1565/13 від 01 листопада 2016 року).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Розглядаючи аналогічну справу, Верховний Суд України у постанові №16/047 від 13.04.2016 року у справі №908/4804/14, проаналізувавши зміни до статей 16 та 12 ГПК України в системному аналізі з положеннями Закону про банкрутство №2343-ХІІ (у редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року), зазначив про те, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів до боржника є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-ХІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, висловивши таку правову позицію про розгляд у межах провадження у справі про банкрутство майнових спорів боржника, Верховний Суд України змінив свою правову позицію зазначену у Постанові від 29.04.2015 року у справі №903/134/13-г про можливість розгляду окремих спорів (позовних вимог про витребування майна боржника до ліквідаційної маси за статтею 388 ЦК України) поза межами провадження у справі про банкрутство.

Встановивши виключну підсудність майнових спорів до боржника з 19.01.2013 року суду, який здійснює розгляд справи про банкрутство, законодавець тим самим розширив повноваження такого суду на предмет можливості визнання недійсними правочинів із цивільно-правових підстав та повернення майна боржнику в порядку статті 388 ЦК України, оскільки особи, права яких порушено такими правочинами, та власник, майно якого відчужено третім особам без його згоди, вже не може захистити свої права шляхом звернення з відповідними вимогами у позовному провадженні.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Відповідна правова позиція щодо підвідомчості спорів за участю боржника викладена у постановах Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14, від 13.04.2016 у справі №908/4804/14.

У даному випадку предметом судового розгляду є спір щодо визнання права власності та витребування майна, що вибуло з володіння банкрута на підставі правочину, котрий було визнано недійсним судом, а тому безпосередньо пов`язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, позов арбітражного керуючого про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, підлягає розгляду господарським судом з урахуванням виключної підсудності того суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

Стосовно процесуального Закону, на підставі якого слід розглядати даний позов, господарським судом зазначається таке.

Як зазначено вище, на майнові спори за участі боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, розповсюджуються правила виключної підсудності, які витікають з положень п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 20, ст. 30 ГПК України, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглядаючи аналогічну справу, Верховний Суд у постанові від 20.02.2018р. у справі №910/10829/17, посилаючись на ч. 4 ст. 10 Закону зазначив, що особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Разом з тим, на думку суду, зміст даної норми не дозволяє стверджувати, що спори, визначені ч. 4 ст. 10 Закону, мають ті чи інші специфічні риси правового регулювання, наявність яких дозволяла б дійти висновку про те, що їхній розгляд в межах провадження про банкрутство має здійснюватись винятково на підставі положень спеціального Закону.

Як витікає з ч. 6 ст. 12 ГПК України, положення якої наведено вище, у разі відсутності в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей порядку розгляду справи, суд застосовує порядок, передбачений цим Кодексом для позовного провадження.

Таким чином, господарський суд вважає, що даний позов має бути розглянуто в межах провадження у справі про банкрутство, але із застосуванням порядку, визначеного Розділом ІІІ Господарського процесуального кодексу України, в тому числі в частині правил оформлення та подання позовної заяви, підстав залишення її без руху, повернення позовної заяви тощо.

На користь даного висновку свідчить також позиція Вищого господарського суду України, висловлена в п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)", з наступними змінами та доповненнями, відповідно до якої, справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев`ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

Надаючи оцінку позовній заяві з додатками на предмет дотримання позивачем вимог процесуального закону щодо її форми та змісту, суд, керуючись приписами статей 3, 4 Закону України "Про судовий збір" та статей 123, 162, 163, 164, 174 ГПК України, дійшов висновку, що відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву ТОВ "Центральний міський ринок" за вих. №02-01/53 від 14.05.2019 до ТОВ "Хостел-ЛТД" про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння слід прийняти для розгляду в межах провадження у справі №5016/4148/2011(18/62) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок".

Як визначено статтею другою Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

За приписами ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Відповідно до обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та доказів, наданих на підтвердження зазначених обставин, покупцем спірного майна ТОВ Центральний міський ринок було Приватне підприємство Укртехсервіс та в подальшому останнім майно відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хостел-ЛТД та враховуючи, що рішення в даній справі може вплинути на права та обов`язки ПП Укртехсервіс , суд вважає необхідним залучити її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Відповідно до приписів ч. ч. 1-2 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Керуючись ст. ст. 12, 50, 165-168, 174, 176, 177, 181, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" в особі ліквідатора Балєва В.П. №02-01/53 від 14.05.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хостел-ЛТД" прийняти для розгляду в межах провадження у справі №5016/4148/2011(18/62) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок".

2. Судове засідання у справі призначити на 20 червня 2019 року об 11:30.

3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Миколаїв, Будинок Рад, вул.Адміральська, 22, поверх 9.

4. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне підприємство Укртехсервіс .

5.Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

6.Запропонувати відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

7. Запропонувати позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

8. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

9. Запропонувати третій особі подати до суду пояснення щодо відзивів, які мають відповідати вимогам ч. ч. 3-7 ст. 165 та ст. 168 ГПК України, в 5-денний строк з дня отримання відзивів.

10. Роз`яснити учасникам справи, що заяви і клопотання по справі необхідно оформлювати згідно вимог ст.170 ГПК України і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до засідань.

11. На веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

12. Ухвалу направити учасникам справи.

13. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Ржепецький