Рішення

від 21.05.2019 по справі 914/222/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019 Справа № 914/222/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегеологорозвідка» , м.Рівне

до відповідача: Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж» , м.Львів

про стягнення заборгованості.

Ціна позову - 158759,13грн.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегеологорозвідка» до Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж» про стягнення заборгованості в сумі 158759,13грн., з якої 80888,80грн. - основний борг, 51495,74грн. - пеня, 6314,17грн. - 3% річних та 20060,42грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 22.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 11.03.2019р. Ухвалою суду від 11.03.2019 року відкладено підготовче засідання на 26.03.2019 року та ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.03.2019 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 07.05.2019р. Ухвалою суду від 07.05.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 21.05.2019 р.

В судове засідання 21.05.2019р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, від позивача подано клопотання за вх.№20632/19 від 20.05.2019р. про розгляд справи без участі представника позивача та за наявними матеріалами справи. В даному клопотанні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконано, письмового відзиву не подано. Причини неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомлено, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень, поштовими конвертами із повідомленнями про вручення №7901412314304, №7901412341573, №7901412390922 надісланими відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві та витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, які повернуто на адресу суду із довідкою пошти «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Заяв про зміну відповідачем місця знаходження не поступало.

У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з покликанням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінченням строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі №921/6/18.

Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - Колективне виробниче підприємство «Енергомонтаж» визначено: 79017, м.Львів, вул.Левицького, буд.118.

Відповідачу надіслано ухвали господарського суду Львівської області рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адреси зазначені у позовній заяві та витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, відтак судом виконано вимоги процесуального кодексу щодо повідомлення усіх учасників справи щодо часу та місця розгляду справи судом. Крім цього, сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за без його участі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору на виконання робіт №93 від 08.12.2016р. оплати згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016р. на суму 160888,80грн. (з ПДВ) в повному обсязі не здійснив, тому в позовній заяві позивач просить суд, враховуючи проведені оплати в сумі 80000,00грн., стягнути з відповідача 80888,80грн. заборгованості. Крім цього, позивач на підставі ч.2 ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 6314,17грн., інфляційні втрати в розмірі 20060,42грн. та згідно п. 6.1. договору пеню в розмірі 51495,74грн.

Письмового відзиву/заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

08.12.2016р. між Колективним виробничим підприємством «Енергомонтаж» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнегеологорозвідка» (виконавець) укладено договір на виконання робіт №93, згідно із п. 1.1 якого виконавцю доручається виконати роботи по спорудженню гідрогеологічної свердловини для ЗШО І-III ст. акр. в с.Озерці Володимирецького району Рівненської області.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2., 4.3. договору на виконання робіт №93 від 08.12.2016р. вартість робіт за цим договором згідно кошторису - 160888,80 грн. в т.ч. ПДВ - 26814 грн.80 коп. Для організації робіт та придбання необхідних матеріалів замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 50 % від вартості робіт. Розрахунок за виконану роботу проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця протягом 5-ти днів після підписання акту виконаних робіт.

Пунктом 5.1. договору на виконання робіт №93 від 08.12.2016р., сторони дійшли згоди, що по закінченню робіт виконавцем складається двосторонній акт виконаних робіт.

За умовами п. 3.2. договору на виконання робіт №93 від 08.12.2016р., замовник зобов`язується провести оплату за виконану роботу відповідно до пунктів 4.1 і 4.2 договору.

Пунктом 2.1. договору на виконання робіт №93 від 08.12.2016р. сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту підписання та скріплення печатками сторін та діє до 25 грудня 2016 року, але в будь-якому випадку до моменту фактичного виконання зобов`язання сторонами.

На виконання умов договору №93 від 08.12.2016р. позивачем були виконані роботи на загальну суму 160888грн. 80коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016р. від 23.12.2016р. на суму 160888,80грн.

Позивач у позові зазначає, що на момент підписання акту приймання виконаних будівельних робіт від 23.12.2016р. відповідачем здійснено оплати на загальну суму 80000,00грн., що підтверджується банківськими виписками про оплату за 08.12.2016р. на суму 40000,00грн. та за 13.12.2016р. на суму 40000,00грн. з призначенням платежу: за виконані роботи зг. дог. №93 від 08.12.2016р. Відтак, у зв`язку із проведенням лише часткової оплати у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 80888,00грн.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності з ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти-вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За умовами ст.882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно до вимог ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 80888грн. 80коп.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. договору №93 від 08.12.2016р., у випадку несвоєчасної оплати замовником виконаних робіт згідно акту замовник сплачує пеню на суму невиконаних зобов`язань у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення. Позивач на підставі п. 6.1. договору №93 від 08.12.2016р., за період з 29.12.2016р. по 28.01.2019р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 51495грн. 74коп. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував 3% річних за період з 29.12.2016р. по 28.01.2019р. в розмірі 6314грн. 17коп. та інфляційні втрати за період з 29.12.2016р. по 28.01.2019р. в розмірі 20060грн. 42коп. Розрахунки проведених нарахувань долучено до матеріалів справи.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, судом встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні пені, не врахувавши шестимісячного періоду нарахування визначеного ч.6 ст.232 ГК України, а також позивач припустився арифметичної помилки у нарахуванні 3% річних. Відтак, в перерахунку, із врахуванням вказаних обставин, в межах визначеного позивачем періоду розмір пені становить 10931,69грн. та 3% річних становить 5059,37грн. В решті позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені, інфляційних втрат, 3% річних та доказів в спростування наведених обставин суду не надано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення 80888грн. 80коп. - основного боргу, 10931грн. 69коп. - пені, 5059грн. 37коп. - 3% річних, 20060грн. 42коп. - інфляційних втрат є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних належить відмовити у зв`язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж» (79017, м.Львів, вул.Левицького, буд.118, ідентифікаційний код 01018671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегеологорозвідка» (33018, м.Рівне, вул.Курчатова, буд.11, ідентифікаційний код 23305162) 80888грн. 80коп. - основного боргу, 10931грн. 69коп. - пені, 5059грн. 37коп. - 3% річних, 20060грн. 42коп. - інфляційних втрат та 1754грн. 11коп.- судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 22.05.2019р.

Суддя Іванчук С.В.