Ухвала

від 17.05.2019 по справі 926/179/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а к р и т т я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

м.Чернівці

17 травня 2019 року Справа № 926/179/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., секретаря судового засідання Попової К.Г. розглядає справу № 926/179/19

За позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А)

До відповідачів:

1.Селянського (фермерського) господарства Максимюка Бориса Григоровича ( АДРЕСА_1 )

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Про стягнення заборгованості в сумі 94009,25 грн.

За участю представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача 1: Гончарук В.В. - адвокат (свідоцтво №543 від 22.06.12р.)

Від відповідача 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 22.01.2019 року (згідно штемпелю на конверті) звернулося з позовом до відповідачів з вимогами про стягнення солідарно з Селянського фермерського господарства Максимюка Бориса Григоровича (відповідач 1) та Фізичної особи ОСОБА_1 (відповідача 2) заборгованості (відповідача 1) за договором фінансового лізингу № 24-16-67 ств-пл/298 від 27.04.2016 року у загальній сумі 61035,76 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 39729,57 грн, пеня у розмірі 10665,18 грн, інфляційні витрати у розмірі 1899,46грн, 25% річних у розмірі 8403,45 грн та штраф за п.8.1 договору у розмірі 338,10 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та Селянсьим (фермерським) господарством Максимюка Бориса Григоровича 27.04.2016 року укладено договір фінансового лізингу №24 - 16 - 67 ств - пл/28, відповідно до якого позивач передав відповідачеві (1) у користування Трактор Беларус - 892 зав. №89204828 (1 од.) строком на 3 роки, а останній зобов`язався сплатити за це лізингові платежі на умовах договору. В порушення умов договору, відповідач (1) не здійснив сплату лізингових платежів, в результаті чого утворилась заборгованість в частині лізингових платежів в сумі 39729,57 грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі 10665,18 грн., індекс інфляції у розмірі 1899,46 грн., 25 % річних у розмірі 8403,45 грн. та штраф у розмірі 338,10 грн.

25.05.2016 року між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач 2) був укладений договір поруки №1, відповідно до якого відповідач (2) поручається у повному обсязі за виконання СФГ Максимюка Б.Г. зобовязань, що випливають із договору фінансового лізингу від 27.04.2016 року №24 - 16 - 67 ств - пл/298 з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього, в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати можливих штрафних санкцій, пені, індексу інфляції, 3 % річних, збитків та будь - яких інших умов відповідно до умов основного договору. За систематичні порушення умов договору в частині оплати лізингових платежів відповідачу (1) та віповідачу (2) - поручителю направлялась вимога №14/1157 від 27.11.2018 року, однак жодних дій відповідачами не було здійснено.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2019 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 01.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 21.02.2019 року на 11 годину 30 хвилин, цією ж ухвалою запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Ухвалою суду від 21.02.2019 року, у зв`язку із не з`явленням представників сторін, відкладено розгляд справи на 12.03.2019 року.

Ухвалою суду від 07.03.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

06.03.2019 року на адресу суду від позивача надійшов попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та клопотання про зміну кількісних показників позовних вимог, при цьому в судовому засіданні, 12.03.2019 року за усним клопотання представника позивача дане клопотання залишено без розгляду.

12.03.2019 року на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю надати суду письмові пояснення.

Ухвалою суду від 12.03.2019 року задоволено заяву представника позивача про продовження строку розгляду підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 09.04.2019 року.

19.03.2019 року від відповідача 2 надійшли письмові пояснення на позовні вимоги (вх.№1053).

03.04.2019 року позивачем через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи подано відповідь на пояснення (вх.№1263).

Ухвалою суду від 05.04.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 09.04.2019 року задоволено заяву позивача про збільшення кількісних показників позовних вимог (вх.№985 від 03.04.19р.) та вирішено здійснювати подальший розгляд справи у межах заявлених позовних вимог з урахуванням збільшення, а саме щодо солідарного стягнення з відповідачів 94009,25 грн, з яких: 68937,66 грн, сума основного боргу, 12484,37 грн пені, 2582,34 грн інфляційних, 9666,78 грн 25% річних та 338,10 грн штрафу та відкладено підготовче засідання на 23.04.2019 року.

Ухвалою суду від 19.04.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.04.2019 року позивач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав документи для долучення до матеріалів справи, а саме: копії вимог №14/350, №14/351 від 22.04.2019 року.

Від відповідача (2) на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1115) у зв`язку із відсутністю у останнього можливості належним чином захистити свої права та для надання часу для укладання угоди про надання правової допомоги.

Окрім того, останній долучив до матеріалів справи докази оплати суми основного боргу, що підтверджується відповідними квитанціями, та позивачем факт оплати не заперечується.

Ухвалою суду від 23.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.05.2019 року.

Судом встановлено, що на час закриття підготовчого засідання за відповідачем залишилась непогашеною пеня, інфляційні витрати, 25% річних та штраф на загальну суму 25071,89 грн.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.05.2019 року від адвоката позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням останнього на лікарняному.

До початку судового засідання, 17.05.2019 року від адвоката позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 11486,75 грн. (вх.№1236), в якому останній зазначив, що станом на 17.05.2019 року відповідачами погашена суму позовних вимог, а відтак відсутній предмет спору.

Окрім того, з метою розподілу судових витрат адвокат надав детальний опис виконаних робіт та здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а саме: акт надання послуг від 11.03.2019 року на загальну суму 41110,27 грн. з врахуванням витрат на проїзд з міста Києва до міста Чернівці та у зворотному напрямку, акт наданих послуг від 04.04.2019 року на загальну суму 5191,11 грн. з врахуванням витрат на проїзд з міста Києва до міста Чернівці та у зворотному напрямку, акт наданих послуг від 03.05.2019 року на загальну суму 2185,37 грн. з врахуванням витрат на проїзд з міста Києва до міста Чернівці та у зворотному напрямку, проїзні документи на потяг Київ - Чернівці за 11.03.2019 року, 08.04.2019 року, 22.04.2019 року та Чернівці - Київ за 12.03.2019 року, 09.04.2019 року, 23.04.2019 року, платіжні доручення №6986 від 13.03.201 року на суму 4110,27 грн., №7253 від 12.04.2019 року на суму 5191,11 грн., №7513 від 08.05.2019 року на суму 2185,37 грн., в яких в призначені платежу вказано поповнення картки адвокату Чмілю В.В. за послуги правової допомоги згідно договору №76 від 04.03.2019 року.

Також позивач просить підготовче засідання призначене на 17.05.2019 року розглянути без його участі, закрити провадження у справі та вирішити питання щодо повернення судового збору.

У підготовчому засіданні, 17.05.2019 року адвокат відповідача (1) надав суду документи в підтвердження повної оплати суми штрафних санкцій та відсутності у останнього заборгованості перед позивачем, а саме копію квитанції №304 від 15.05.2019 року на суму 25071,59 грн. та квитанція №305 від 15.05.2019 року на суму 9391,55 грн. Окрім того, адвокат відповідача (1) в усній формі зазначив про те, що на даний момент відсутній предмет спору та просив закрити провадження у справі.

Також, адвокат відповідача (1) усно клопотав про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог, оскільки виконана адвокатом робота не є співмірною вартості та часу витраченого адвокатом на її виконання, зазначивши, що попередній орієнтований розрахунок витрат, що міститься в матеріалах справи складає 5000,00 грн., що на думку останнього відповідає критерію пропорційності і розумності.

Заслухавши пояснення адвоката відповідача (1), розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про відшкодування витрат на правничу допомогу, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступного висновку.

Після звернення позивача до суду з даним позовом та відкриття провадження у даній справі, відповідачами було здійснено оплату заборгованості по лізингових платежах за весь період зазначений позивачем у позові та у заяві про збільшення позовних вимог (навіть сплачено наступні платежі) в повному обсязі, а також сплачено всі нараховані позивачем штрафні санкції, що не заперечується позивачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про відсутність предмету спору, оскільки відповідачами було сплачено суму заборгованості в повному обсязі та даний факт визнано позивачем.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

У зв`язку з відсутністю спору, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Як передбачено в ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результата її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Водночас для включення всієї суми гонорару судом має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

За ч. 5 ст. 126 ГПК України визначено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 року по справі №911/739/15 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суду необхідно надати оцінку розміру витрат сторони на правничу допомогу з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат на участь у судових засіданнях та вчинення інших дій, зазначених в деталізованому описі наданої правової допомоги як кваліфікований фахівець, дослідити неминучість та необхідність понесених вказаних витрат (в тому рахунку щодо підготовки адвоката до судових засідань та його участі в цих засіданнях), повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і, з урахуванням зауважень, викладених в цій постанові, в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Згідно із частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у справі може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зважає, що факт представництва адвокатом підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі письмовими заявами, клопотаннями наданими від імені позивача, ордером серії КВ №738254 від 04.03.2019 року та договору про надання правової (юридичної) допомоги №76 від 04.03.2019 року.

Адвокат Чміль В.В приймав участь у трьох судових засіданнях від імені позивача, а саме: 12.03.2019 року, 09.04.2019 року та 23.04.2019 року, що зафіксовано у протоколах судових засідань по справі №926/179/19.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. договору №76 про надання правової допомоги (послуг) від 04.03.2019 року укладеного між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Урагролізинг" та адвокатом Чміль В.В., клієнт доручає, адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі, на умовах та в порядку, визначеним цим договором.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до прийняття остаточного рішення у даній справі, але не пізніше "28" червня 2019 року.

Матеріали справи №926/179/19 містять договір про надання правничої допомоги №76 від 04.03.2019 року, платіжне доручення №6986 від 13.03.2019 року про сплату ДП НАК "Украгролізинг" - 4110,21 грн., з призначенням платежу "За надання правничої допомоги згідно Договору від №76 від 04.03.2019 року", платіжне доручення №7253 від 12.04.2019 року про сплату ДП НАК "Украгролізинг" - 5191,11 грн., з призначенням платежу "За надання правничої допомоги згідно Договору від №76 від 04.03.2019 року", платіжне доручення №75136 від 08.05.2019 року про сплату ДП НАК "Украгролізинг" - 2185,37 грн., з призначенням платежу "За надання правничої допомоги згідно Договору від №76 від 04.03.2019 року", проїзні документи на потяг Київ - Чернівці за 11.03.2019 року, 08.04.2019 року, 22.04.2019 року та Чернівці - Київ за 12.03.2019 року, 09.04.2019 року, 23.04.2019 року.

З огляду на розмір заявленої в заяві суми, категорію складності цієї справи, та те, що відповідачем фактично підготовлено по справі заяву про зменшення кількісних показників позовних вимог від 06.03.2019 року, яка в подальшому була відкликана представником позивача, відповідь на пояснення від 01.04.2019 року, 4 заяви про проведення засідання в режимі відеоконференції, які не були задоволені судом з причин відсутності належної технічної можливості, при цьому слід відмітити, що явка представників сторін судом не визнавалася обов`язковою, заява від 03.04.2019 року про збільшення кількісних показників позовних вимог, заява від 13.05.2019 року про відкладення розгляду справи та ряд долучень документів до матеріалів справи, а також те що адвокатом не підтверджено належним чином виконані ним роботи (не зазначено вірно час, дату, обсяг робіт, не підтверджено доказами консультації з клієнтом) по всім наданим актам, враховуючи принципи співрозмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на 50% від попередньо заявленої суми (11486,75 грн.) та покласти на Селянське (фермерське) господарство Максимюка Бориса Григоровича судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді в сумі 5743,38 грн., з яких 2386,75 грн. сума потрачена на проїзд до місця судового засідання.

Аналогічні позиції виклав у своїх Постановах Верховний суд від 07.08.2018 у справі №916/1283/17 та Постанові від 06.03.2019 у справі №910/15357/17.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 4 ст. 231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

На підставі викладеного, суд визнав за можливе повернути позивачу судовий збір, сплачений за подання даного позову, в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 15, 123, 126, 129, 130, п.2.ч.1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження провадження у справі №926/179/19 за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до відповідачів: 1.Селянського (фермерського) господарства Максимюка Бориса Григоровича , 2. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 94009,25 грн. у зв`язку із відсутністю предмету спору.

2.Повернути Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код 30401456) з Державного бюджету України 1921,00 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №6432 від 17.01.2019 року у зв`язку з закриттям провадження по справі.

3.Заяву адвоката Чміль В.В., який діє в інтересах Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" про відшкодування витрат на правничу ( правову) допомогу задовольнити частково.

4.Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства Максимюка Бориса Григоровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_2 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код 30401456) 5743,38 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст ухвали підписано 21.05.2019 року

Суддя С.М. Гушилик