Рішення

від 22.05.2019 по справі 200/3474/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 р. Справа№200/3474/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби України Донецької області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б. 114, м. Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ: 39406028) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , 06 березня 2019 року звернувся з позовною завою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу "недоїмки" Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 04 лютого 2019 року № ф-1191-17 на суму 12 245,14 грн.

В обґрунтування зазначив, що з серпня 2015 року є пенсіонером за віком та, відповідно, особою, яку звільнено від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Вказує, що у зв`язку з власною необізнаністю в січні 2017 року та в січні 2018 року подавала звіти про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суму нарахованого єдиного внеску, в якому самостійно визначила розмір єдиного внеску у сумі 3 797,64 грн. за 2016 рік та 8 448 грн. за 2017 року, загалом в сумі 12245,64 грн. Дізнавшись, що вказані звіти були подані помилково, звернулась до відповідача з листами, якими просила вважати звіти такими, як подані помилково та скасувати їх. Відповідач у відповідь надав роз`яснення щодо звільнення фізичних осіб підприємців від сплати єдиного внеску у зв`язку із досягненням пенсійного віку, та що звіт позивач не повинна була подавати. В скасуванні звітів було відмовлено, у зв`язку з тим, по позивачем самостійно визначено базу нарахування єдиного внеску, та що підстав для скасування звітів за 2016 та 2017 року немає.

27 лютого 2019 року позивачем отримано спірну вимогу про сплату боргу недоїмки від 04.02.2019 року № Ф-1191-17 на суму 12 245,14 грн., яку вважає протиправною, адже згідно з положенням ч. 4 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, зазначені в пп. 4 та 5-1 частини 2 цієї статті звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами за інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , та отримують за цим законом пенсію або соціальну допомогу. Звіт таким особами не подається. Такі особи можуть бути платниками єдиного невську виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказує, що відповідно до пункту 6 розділу IIIПорядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 454, особи, зазначені в ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає собою обов`язкове укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає собою обов`язкове укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного страхування.

Вважає, що оскільки договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного страхування не укладався, тому винесена вимога є такою, що винесена протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що відповідно до положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом є недоїмкою та стягуються з нарахуванням пенсі та застосуванням штрафів.

Вказує, що згідно п. 3 та 4 розділу VIІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 20.04.2015 року № 449 у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та або боргу зі сплати фінансових санкцій орган доходів і зборів, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску, надсилають вимогу про її сплату, яка формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. У позивача станом на 31.01.2018 року заборгованість становила 12 245,14 грн.

Окрім того зазначає, що позивачем самостійно подано звіти з єдиного внеску, тобто добровільно задекларовано до сплати відповідні суми єдиного внеску, а чинним законодавством не передбачено скасування самостійно поданої платником звітності.

Таким чином, враховуючи несплату єдиного внеску на підставі самостійно поданого звіту у позивача виник борг у сумі 12 245,64 грн. Та відповідачем винесено вимогу про сплату зазначеного боргу на підставі норм чинного законодавства.

Оскільки відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Конституцією та законами України, просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

22 березня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10 квітня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянин України, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатен здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) є суб`єктом владних повноважень, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки.

Судом встановлено, ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 12.08.2015 року.

Позивачем надано до управління відповідача звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, яким за 2016 рік суму нарахувань визначено 3 787,64 грн., та 8 448,00 грн. за 2017 рік.

Листом № 19714/10/05-99-47-10 від 08.05.2018 року Головне управління ДФС в Донецькій області повідомило ОСОБА_1 , що вона самостійно надала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 17.01.2018 року № 2585, який прийнятий і оформлений ПФУ, про що свідчить квитанція. Відповідно до п. 16 розділ ІІ Порядку № 435 відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник, а в разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов`язання з невиконання обов`язків платника єдиного внеску, зазначених в статті 6 Закону України № 2464, платник несе фінансову та адміністративне відповідальність. Враховуючи викладене, повідомляє про відсутність підстав для зняття актуальності звіту, який самостійно поданий платником.

Листом № 16056/Я/99-99-13-02-01-14 від 17.10.2018 року Державна Фіскальна служба України листом повідомило Яковенко Т.М., що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони, є, зокрема, пенсіонерами та отримують відповідно до закону пенсію. Звіт зазначеними особами не подається. У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та які є, зокрема, пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону пенсію, формують та подають до органів доходів і зборів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Відповідно до даних, відображених в ІТС Податковий блок , позивачем було подано звіти за формою за 2016 рік від 03.02.2017 року № 1700009005, за 2017 рік від 17.01.2018 року № 2585, в яких самостійно визначено суму бази нарахування єдиного внеску та суму до сплати. Таким чином, підстав для скасування звітів не має.

Міністерство фінансів України надало позивачу лист з аналогічними викладеним вище поясненнями.

04 лютого 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області винесло Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1191-17, якою вказано, що станом на 31 січня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску У ОСОБА_1 становить 12 245,14 грн.

Спірним питання даної справи є правомірність винесення податкової вимоги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 року №406-VII до Закону №2464 та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону №2464).

Частиною 2 статті 6 Закону №2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 5 та 7 статті 9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Стаття 25 Закону №2464 регламентує заходи впливу та стягнення та, зокрема, в частині 1 передбачає, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Проте, частиною 4 ст. 4 Закону України №2464 встановлено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач є особою, яка отримує пенсію за віком, та здійснює підприємницьку діяльність.

Таким чином, відповідно до положень чинного законодавства, позивач звільняється від сплати єдиного внеску за себе з 2016 року, оскільки набула право на отримання пенсії за віком з серпня 2015 року.

Твердження Головного управління ДФС в Донецькій області відносно того, що позивачем добровільно подано звіти ЄСВ за 2016, 2017 рік, тому вона вважається платником єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є помилковим з огляду на наступне.

Норма частини 4 ст. 4 Закону № 2464 кореспондується з п. 3.3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 № 454 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якою фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до п. 3.5 Порядку, особи, які досягли 16-річного віку та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 2 - 14 частини першої статті 4 Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а також члени фермерського господарства, особистого селянського господарства - на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, і пенсійне страхування та уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе звіт протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.

Звітним періодом є тривалість дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), - період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди.

Слід зазначити, що добровільна участь особи, яка виявили бажання бути платниками єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Оскільки в матеріалах справи відсутній договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, то помилкова подача позивачем звітів за 2016, 2017 роки не свідчить про його добровільну участь у системі страхування.

Відповідно п. 6 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 499 від 20.04.2015, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом.

Вказана позиція є аналогічна позиції Верховного суду, викладеної в Постанові від 05 листопада 2018 року по справі № 806/2169/16.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналізуючи вищевикладене та оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем було прийнято спірна вимога протиправно та без врахування чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги про скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області від 04 лютого 2019 року № ф-1191-17 на суму 12 245,14 грн. є обґрунтованими.

Отже, з огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові збір у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби України Донецької області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б. 114, м. Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ: 39406028) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу "недоїмки" Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 04 лютого 2019 року № ф-1191-17 на суму 12 245,14 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028) на користь Фізичної особи - підприємця Яковенко Тетяни Миколаївни витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Христофоров А.Б.