Рішення

від 22.05.2019 по справі 320/1794/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 року справа №320/1794/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ12" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МВМ12" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №77/5405/38379156 від 04.12.2018 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ12" (код ЄДРПОУ 38379156, адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 25, кв. 48) як платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2018 та включити до реєстру платників єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства не відповідають дійсності, оскільки контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Зі змісту Акту про результати перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування №83/5405/38379156 від 04.12.2018, слідує, що в ньому зафіксовано лише наявність у ТОВ МВМ12 податкового боргу в розмірі 1020,00 грн. При цьому наявність у ТОВ МВМ12 вищезазначеного податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів не вказано, а обмежено лише формальним визначенням.

Позивач зазначає, що податковий борг у розмірі 1020,00 грн ним було сплачено своєчасно і в повному обсязі, з цих підстав, вважає, що прийняте відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №77/5405/38379156 від 04.12.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Від представника відповідача через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив про те, що станом на 01.07.2018 та на 01.10.2018 в інтегрованій картці платника наявний податковий борг по КБК 11010100 (податок на доходи фізичних осіб) за кодом Ф(02) у розмірі 1020,0 грн., який виник внаслідок застосування штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення N0006031301 від 09.08.2016 на суму 1020,0 грн. Платником згідно платіжного доручення N 285 від 20.04.2017 сплачено 1020,0 грн., яку рознесено автоматично в ІКП по КБК 11010100 за кодом Ф (15).

З метою забезпечення дотримання вимог податкового законодавства в частині адміністрування єдиного податку Києво-Святошинським управлінням ГУ ДФС у Київській області складено акт щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування №83/54-05/38379156 від 04.12.2018, який отримано платником - 29.12.2018.

На підставі складеного акту винесено Рішення №77/54-05/38379156 від 04.12.2018 про виключення з реєстру платників єдиного податку TOB «МВМ12» з 01 жовтня 2018 року. Рішення отримано платником - 29.12.2018.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку №77/5405/38379156 від 04.12.2018 відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Києво-Святошинським управлінням Головного управління ДФС у Київській області на підставі Акту про результати перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування № 83/5405/38379156 від 04.12.2018 винесено рішення від 04.12.2018 року № 77/5405/38379156, яким Товариству з обмеженою відповідальністю МВМ12 анульовано свідоцтво платника єдиного податку та 01.10.2018 року виключено з реєстру платників єдиного податку.

Підставою для винесення даного Рішення було, зокрема, те, що органом державної податкової служби під час проведення перевірки було виявлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю МВМ12 глави І розділу XIV Податкового кодексу України, а саме: не сплатило протягом двох послідовних кварталів у порядку, визначеному цим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку відповідно до абзацу третьому п.299.10 ст. 299 Кодексу в сумі 1020,00 грн.

Не погоджуючись з даним податковим рішенням наше товариство оскаржило його до Головного управління ДФС у Київській області, звернувшись 04.01.2019 р. з відповідною скаргою (заявою).

25.01.2019р. на адресу товариства надійшло рішення Головного управління ДФС у Київській області № 2303/10/10-36-12-03 від 25.01.2019р., яким скаргу на податкове рішення Києво-Святошинського управління Головного управління ДФС у Київській області від 04 грудня 2018 року № 83/5405/38379156 залишено без розгляду. Підставою для залишення Скарги без розгляду було те, що вона повинна подаватися до Державної фіскальної служби України. Проте, погодилося з тим, що сума податкового боргу в розмірі 1020,0 грн. була сплачена нашим товариством ще 20.04.2017, про що свідчить перерахування Головним управлінням ДФС у Київській області 09.01.2019 коштів у межах одного бюджетного рахунку (внутрішній висновок) у розмірі 1020,00 грн. та нарахування штрафних санкцій за період з 07.11.2016 по 19.04.2017, тобто до 20.04.2017.

Зважаючи на вищевикладене, з метою скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області від 04.12.2018 № 77/5405/38379156 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, 31 січня 2019 року товариство направило дану Скаргу на адресу Державної фіскальної служби України.

У подальшому, 02.04.2019 на адресу товариства надійшло рішення Державної фіскальної служби України від 27.03.2019р. № 14361/6/99-99-12-03-05-15, відповідно до якого Скарга TOB МВМ12 на рішення ГУ ДФС у Київській області від 04.12.2018 року № 77/5405/38379156 про анулювання платника єдиного податку була залишена без розгляду. Підставою для залишення Скарги без розгляду було порушення TOB МВМ12 вимог пунктів 56.3 і 56.6 Податкового кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю МВМ12 вважає, що податкове рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 04.12.2018 року № 77/5405/38379156 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку є безпідставним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, тому звернулось з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст.291 Податкового кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи; 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень; 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Згідно з п.294.2 ст.294 Податкового кодексу України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду. Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року. Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, - період з початку року до їх фактичного припинення. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку (абз.1 п.294.4 ст.294 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно з приписами пп.16.1.3 та 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 ст.295 Податкового кодексу України).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст.299 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Так, згідно з пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Пунктом 299.11 ст.299 Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Абзацом 2 п.295.8 ст.295 Податкового кодексу України визначено, що у разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов`язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

Отже, анулювання свідоцтва платника єдиного податку за рішенням податкового органу на підставі п.299.10 ст.299 та пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України можливе за умови наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Судом встановлено, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку стала несплати протягом двох послідовних кварталів, зокрема починаючи з кожного першого числа місяця суми податкового боргу в розмірі 1020,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що податковий борг в розмірі 1020,00 грн. у позивача відсутній, так як був повністю сплачений ще 20.04.2017 з Кодом виду сплати 140 (Платіжне доручення № 285 від 20.04.2017).

Дану обставину також визнало Головне управління ДФС у Київській області, про що свідчить перерахування ним 09.01.2019 коштів у межах одного бюджетного рахунку (внутрішній висновок) в розмірі 1020,00 грн. та нарахування штрафних санкцій за період з 07.11.2016 по 19.04.2017, тобто до 20.04.2017 (Скріншот з Електронного кабінету платника податків та копія витягу з кабінету).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податкове правопорушення в розумінні пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України у межах спірних правовідносин відсутнє, відтак, анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача є безпідставним.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що відповідачем безпідставно анульовано реєстрацію платника єдиного податку. Відповідно, рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №77/5405/38379156 від 04.12.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн, таким чином, вказані витрати підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №77/5405/38379156 від 04.12.2018 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ12" (код ЄДРПОУ 38379156, адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 25, кв. 48) як платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2018 та включити до реєстру платників єдиного податку.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ12" (код ЄДРПОУ 38379156, адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 25, кв. 48) судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03151, м. Київ-151, вул. Народного Ополчення, буд 5А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.