Ухвала

від 07.08.2019 по справі 320/1794/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1794/19

УХВАЛА

07 серпня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі № 320/1794/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ12" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі № 320/1794/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ12" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху та надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн.

На адресу суду на виконання ухвали від 10 липня 2019 року апелянтом надано клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що ними вжито належних та необхідних заходів для сплати судового збору у цій справі, але процедура отримання відповідних коштів потребує додаткового часу.

Перевіривши зазначене клопотання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

У ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Таким чином, законодавством регламентовано процесуальні гарантії доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд.

При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі Беллет проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Однак, колегія суддів звертає увагу, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Як було зазначено Верховним Судом в постанові від 13 листопада 2018 року № 804/958/17, податковий орган, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги у цій справі підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 133, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ12" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Продовжити апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги до 15.08.2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель