Рішення

від 10.05.2019 по справі 824/134/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/134/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сенюх Ю.І.,

представників позивача Петросаняка М.В., Зайцевої О.О.,

представника відповідача Фадєєвої К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Путильський селищний ринок" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові комунальне підприємство "Путильський селищний ринок" (позивач) просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області (відповідач) про накладення штрафу від 29.12.2018р. №ЧВ-1364/18/423/НД/АВ/П/ТД-1ФС/412.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач здійснив інспекційне відвідування його господарської діяльності внаслідок чого, за порушення ч.3 ст.24 КЗпП України прийняв постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 111690,00грн.

Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки така ґрунтується на висновках акту інспекційного відвідування про те, що укладені між КП "Путильський селищний ринок" і громадянином ОСОБА_1 цивільно-правові угоди носять ознаки трудових відносин. Указані висновки, на думку позивача, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, предметом цих договорів були певні об`єми роботи, за що сплачувались кошти, а не сам процес роботи, як такий. ОСОБА_1 не надавав позивачу трудової книжки, не входив до штату підприємства, на нього не розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку, облік часу роботи замовником не здійснюється. У зв`язку з цим, позивач зазначає, що у своїй господарській діяльності ним дотримано всіх законодавчо визначених критеріїв в частині укладених цивільно-правових договорів, при цьому порушень трудового законодавства ним допущено не було.

Крім того, позивач вказує на порушенням відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування в частині строків. Так, загальний строк інспекційного відвідування тривав - 10 календарних днів, тоді як чинним законодавством визначено, що тривалість інспекційного відвідування для суб`єктів мікропідприємицтва та малого підприємництва не може перевищувати двох робочих днів.

З указаних підстав позивач просить суд визнати протиправною постанову про накладення штрафу та скасувати її.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Вказує на те, що під час проведення інспекційного відвідування позивачем надано цивільно-правові договори №4 від 01.09.2018р., №8 від 01.10.2018р., №12 від 02.11.2018р., укладені між КП Путильський селищний ринок та ОСОБА_1 , зокрема, щодо виконання роботи по обслуговуванню селищного ринку, з прибирання його території та сторожування в нічний час. При цьому, за даними бухгалтерського обліку встановлено, що робочий час ОСОБА_1 щодо виконаної ним роботи вівся за табелями обліку робочого часу працівників підприємства, що передбачено ч.2 статті 108 Закону України "Про оплату праці". В ході перевірки також встановлено, що з ОСОБА_1 03.09.2018р. проведено вступний інструктаж з питань охорони праці. Таким чином, відповідач вважає, що в порушення вимог ч.1 ст.24 КЗпП України позивачем не укладено трудовий договір в письмовій формі з працівником Казмірук С.М . Відтак в порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України працівник ОСОБА_1 в період з 01.09.2018р. по 13.11.2018р. був допущений до роботи по обслуговуванню селищного ринку без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Відповідач вважає, що ним дотримано процедуру проведення інспекційного заходу, факт порушення позивачем вимог ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України доведений, а прийняте рішення відповідає чинному законодавству.

У відповіді на відзив позивач зазначає про те, що жодних відомостей щодо непогодження фізичної особи ОСОБА_1 з укладенням цивільно-правових договорів в акті інспекційного відвідування не було зазначено, пояснення у нього не відбиралися, а відтак такі договори укладені за вільним волевиявленням та на власний розсуд. Крім того, указана особа не входить до штату підприємства, на нього не розповсюджуються правила трудового розпорядку, облік робочого часу щодо нього не ведеться, у зв`язку з чим, позивач стверджує, що вказані відносини відповідають ознакам відносин за договором про надання послуг, а не трудовим.

Ухвалою суду від 13.02.2019р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11.02.2019р. в задоволенні заяви представника позивача Зайцевої О.О. про забезпечення позову відмовлено.

16.04.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.05.2019р.

У судовому засіданні 10.05.2019р. представники позивача виступили із вступним словом, в якому підтримали позовні вимоги та наполягали на задоволенні позову в повному обсязі. Представник відповідача у вступному слові зазначила, що при винесенні оскаржуваного рішення дотримано всіх вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Комунальне підприємство "Путильський селищний ринок" (КП "Путильський селищний ринок") згідно Статуту, затвердженого рішенням XVI сесії Путильської селищної ради IV скликання за №270/XI від 10.11.2014р. засноване на власності територіальної громади селища Путила. Підприємство є самостійно господарюючим суб`єктом, який має статус юридичної особи. Основною метою діяльності підприємства є задоволення потреб внутрішнього ринку у різноманітних послугах, насичення внутрішнього ринку високоякісною продукцією, розширення номенклатури конкурентноспроможніх товарів та послуг, отримання прибутку (а.с.23-24).

Відповідно до направлення №04-348 від 03.12.2018р. на проведення інспекційного відвідування у КП "Путильський селищний ринок", на підставі наказу від 03.12.2018р. №624, листа ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 08.11.2018р. №28444/03 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Митрофан П.Т. було проведено інспекційне відвідування, заплановане тривалістю 2 (два) робочих дні з 04.12.2018р. по 05.12.2018р. (а.с.57-59).

Згідно з актом про неможливість проведення інспекційного відвідування, складеного 05.12.2018р. інспектором праці Митрофан П.Т. №ЧВ-1364/18/423/НД, інспекційне відвідування у КП "Путильський селищний ринок" неможливо провести у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. Відповідальні особи КП "Путильський селищний ринок" ознайомлені з указаним актом, що підтверджується їх підписами (а.с.60-61).

05.12.2019р. інспектором праці Митрофан П.Т. складено вимогу про надання документів №ЧВ-136418/423/ПД, на підставі якої у зв`язку із відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та неможливості проведення інспекційного відвідування, строк його проведення зупинено на 7 (сім) днів з 05.12.2018р. по 14.12.2018р. Даною вимогою КП "Путильський селищний ринок" зобов`язано у строк до 14.12.2018р. надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. У вимозі також відображено відмітку про отримання одного її примірника в.о. директором підприємства Грамажорою Т.В. (а.с.62).

За результатами відвідування було складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-1364/18/423/НД/АВ від 14.12.2018р. (далі - акт інспекційного відвідування), яким, з поміж іншого зафіксовано порушення законодавства про працю, а саме: ч.1, 3 ст.24 КЗпП України в частині фактичного допуску до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом власника або уповноваженого ним органу, і без повідомлення ДФС працівника - ОСОБА_1 (а.с.63-68).

На підставі висновків вказаного акту, 14.12.2018р. винесено припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-1364/18/423/НД/АВ, в якому надано строк на їх усунення (а.с.69-70).

29.12.2018р. заступником начальника Управління Кушнір Г.М. було прийнято постанову №ЧВ-1364/18/423/НД/АВ/П/ТД-1ФС/412 про накладення штрафу на КП "Путильський селищний ринок" на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України у розмірі 111690,00грн. за порушення вимог ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України (а.с.19).

Позивач, не погодившись із прийнятою контролюючим органом постановою за результатами проведеної перевірки, звернувся до суду із даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч.1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Управління Держпраці у Чернівецькій області.

Відповідно до п.п.5 п.4 Положення про Управління Державної служби України з питань праці у Чернівецькій області (далі - Управління), затвердженого наказом Мінсоцполітики від 03.08.2018р. №84 Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю. У відповідності до п.п.50 цього ж пункту Управління накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Чернівецької області.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок №295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені п.5 Порядку №295.

Підпунктом 6 п.5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією ДФС та її територіальних органів.

Підставою для проведення контрольного заходу у позивача став лист Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 08.11.2018р. №28444/03 (а.с.58).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником (пункти 19, 20 Порядку №295).

Згідно з п.12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

В пункті 18 Порядку №295 визначено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Судом встановлено, та не заперечувалось самими представниками позивача, що здійснення інспекційного відвідування розпочато 04.12.2018р. Проте, 05.12.2018р. було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-1364/18/423/НД, оскільки до перевірки не надано документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, а саме не надано посадові інструкції працівників, правила внутрішнього трудового розпорядку, журнали інструктажів з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної охорони, трудові книжки, книги обліку трудових книжок. В цей же день виставлена вимога про надання документів №ЧВ-1364/18/423/ПД, якою зобов`язано у строк до 14.12.2018р. надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. На підставі даної вимоги та в силу п.18 Порядку №295 інспекційне відвідування у позивача зупинено строком на 7 днів до 14.12.2018р. (а.с.60-62).

Таким чином, відповідач з урахуванням наданих повноважень та у відповідності до Порядку №295 зупинив інспектування позивача, яке згідно наказу керівника призначено на 2 дні з 04.12.2018р. по 05.12.2018р., та поновив його в обумовлений у вимозі від 05.12.2018р. строк 14.12.2018р. Відповідно перевірка тривала 2 дні 04.12.2018р. та 14.12.2018р. із складанням акту інспекційного відвідування 14.12.2018р.

За таких обставин, суд вважає, що твердження позивача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки в частині строку її проведення та строку складання акту не відповідають дійсності.

Відповідно до п.28 Порядку №295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Водночас, пунктом 29 Порядку №295 передбачено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007р. № 877-V (далі - Закон №877) заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч.5 ст.2 Закону №877 зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків передбачена відповідальність фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (станом на 14.12.2018р. розмір мінімальної заробітної плати складає 3723,00 грн., відтак 3723,00 х 30 = 111 690).

Відповідно до ч.3 ст.265 КЗпП штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи мають право накладати начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники.

Перевіривши дії відповідача на предмет відповідності вказаним вище приписам суд встановив, що в ході інспекційного відвідування позивача посадовими особами Управління дотримано процедури, визначеної Порядком №295, в свою чергу прийняте за його наслідками рішення відповідає встановленим відповідачем в ході перевірки порушенням.

З приводу суті виявлених перевіркою порушень суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

У відповідності до ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту;4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.24 КЗпП України).

За правилами ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За визначенням, наведеним у ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Дана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 04.07.2018р. у справі №820/1432/17.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Оскаржуваною позивачем постановою від 29.12.2018р. накладено штраф на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, якою передбачено відповідальність у вигляді штрафу за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Згідно з вищезазначеною постановою та актом інспекційного відвідування позивачем було порушено вимоги ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України.

До висновку про зазначені порушення відповідач дійшов з огляду на те, що досліджені в ході перевірки цивільно-правові договори, укладені між позивачем та ОСОБА_1 , містять ознаки трудових договорів.

Позивач вважає такі висновки відповідача помилковими, оскільки предметом цих договорів були певні об"єми роботи, ОСОБА_1 не входив до штату підприємства, на нього не розповсюджувались правила внутрішнього трудового розпорядку, облік часу його роботи не здійснювався. Суд вважає такі твердження позивача необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно із змістом досліджених в судовому засіданні цивільно-правових договорів від 01.09.2018р., від 01.10.2018р., 02.11.2018р, укладених між КП "Путильський селищний ринок" в особі директора Петросаняка М.В. та ОСОБА_1 , останній зобов`язувався виконувати роботи по обслуговуванню селищного ринку. Замовник, в свою чергу, зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахунки з виконавцем. Координація процесу виконання робіт покладається на директора селищного ринку, яка полягає в організації процесу робіт, контролю за ходом виконання та якості. Термін дії угоди не встановлений (а.с.20-22).

Крім того, під час судового розгляду були досліджені акти приймання виконаних робіт від 24.09.2018р., від 31.10.2018р., 30.11.2018р., в яких відображено виконання робіт ОСОБА_1 з прибирання території селищного ринку та сторожування в нічний час. Суд звертає увагу, що у вказаних цивільно-правових договорах та актах приймання виконаних робіт не вказано обсяг робіт, які мали бути виконані, що є характерним саме для трудових відносин (долучено в судовому засіданні).

Судом встановлено, що під час інспекційного відвідування було встановлено, що робочий час ОСОБА_1 щодо виконаної ним роботи вівся за табелями обліку робочого часу працівників підприємства, так у вересні 2018р. ним було відпрацьовано 108год., у жовтні 2018р. - 144год., у листопаді 2018р. - 126год. (зазначене відображено у акті інспекційного відвідування). Даний факт не був спростований позивачем, більше того підтверджений представником позивача Петросаняком М .В. в судовому засіданні.

Крім того, під час інспекційного відвідування було встановлено, що за даними журналу обліку робітників по обслуговуванню ринку - сторожів ОСОБА_1 відмічав під розпис дати початку та закінчення роботи (зміни), що також підтверджується актом інспекційного відвідування, оплата за виконані роботи проводилась за платіжними відомостями на видачу зарплати №28 за вересень 2018р. виплачено 2609,27грн., №38 на видачу зарплати за жовтень 2018р. виплачено 3439, 16 грн., №44 на видачу зарплати за листопад 2018р. виплачено 2968, 21грн. Крім того, під час інспекційного відвідування були досліджені журнали реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці по КП "Путильський селищний ринок" згідно з якими з ОСОБА_1 03.09.2018р. проведено вступний інструктаж (а.с.63-68).

Таким чином, суд доходить висновку, що праця ОСОБА_1 не була юридично самостійною, а є виконанням трудової функції на посаді сторожа, а, отже, він не міг самостійно організовувати свою роботу. Працівник ОСОБА_1 виконував трудову функцію, а саме: здійснював охорону ринку, що є підставою для укладання трудового договору.

За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність висновку відповідача, що позивачем як роботодавцем не було укладено трудовий договір у відповідності до вимог статті 24 КЗпП України, за що передбачена відповідальність згідно абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених вище обставин, проаналізувавши вищенаведені положення нормативно-правових актів, враховуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено суду правомірність прийнятого рішення.

Відтак, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 травня 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - комунальне підприємство "Путильський селищний ринок" (код ЄДРПОУ 33332569, вул.Федьковича, 6, смт.Путила Чернівецька область, 59100).

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39888333, вул.Зелена, 3, м.Чернівці, 58003.

Суддя Кушнір В.О.