Постанова

від 21.05.2019 по справі 826/3342/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3342/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.

Ключковича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Хумана піпл ту піпл Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Хумана піпл ту піпл Україна" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство "Хумана піпл ту піпл Україна" з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" в якому просив суд визнати протиправними дії відповідачів щодо:

- незаконного демонтажу рекламного засобу за адресою: м.Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги , буд. 60 , яким позивач користувався на підставі Дозволу розміщення рекламного засобу за № 28490-11;

- незаконно демонтажу рекламного засобу за адресою: м.Київ, проспект Голосіївський (40 річчя жовтня ), буд. 15 , яким позивач користувався на підставі Дозволу на розміщення рекламного засобу за № 31103-12.

Позові вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами за відсутності на те правових підстав та з порушенням встановленого чинним законодавством порядку демонтовано рекламні засоби яким позивач користувався на підставі дозволу на розміщення рекламного засобу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 31 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить переглянути рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року та скасувати його, прийняти інше рішення за яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач наголошує на тому, що відповідачі вчинили протиправні дії проти його власності, за результатами яких у позивача за надуманими підставами було викрадено 2 металеві конструкції (вивіски), які містили відомості про найменування юридичної особи (товарний знак). Водночас, користування позивачем вказаними рекламними засобами не передбачало жодних порушень вимог законодавства, а тому не існувало і підстав для її демонтажу.

Разом з цим, апелянт вказує, що судом першої інстанції під час вирішення даного спору не було враховано всіх доводів позивача викладених в обґрунтування позовних вимог, а також не було зібрано (витребувано у відповідача) всіх доказів по справі, що були необхідні для правильного вирішення даного спору.

Крім того, на переконання апелянта, суд першої інстанції з метою захисту порушених прав та інтересів позивача повинен був вийти за межі позовних вимог та задовольнити його позовні вимоги.

Комунальним підприємством Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" було подано до суду відзив на апеляційну скаргу в якому останній зазначає, що вимоги апеляційної скарги вважає безпідставними та необґрунтованими , а оскаржуване рішення суду першої інстанції правомірним та таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх доводів відповідач вказує про те, що за наявною у нього інформацією, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради 01 липня 2016 року на адресу позивача було відправлено вимоги про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами №004626-16 та №004660-16. В межах компетенції та наданих повноважень КП Київреклама листом №196-2993/КР від 04 липня 2016 року звернулось до Департаменту з інформацією про порушників Порядку для включення їх до проекту наказу Про демонтаж рекламних засобів . На підставі отриманої інформації останнім було прийнято наказ від 14 липня 2016 року № 243 Про демонтаж рекламних засобів . Водночас, як правильно, на думку відповідача, було встановлено судом першої інстанції, надання оцінки наказу від 14 липня 2016 № 243 виходить за межі розгляду справи у той час, як саме вказаний наказ є підставою для демонтажу КП "Київреклама" рекламних засобів.

Таким чином, КП Київреклама стверджує, що дії відповідачів вчинені у встановленому чинним законодавством порядку.

За наведених обставин, відповідач вважає, що Окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

У судове засідання учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи явку уповноважених представників до суду не забезпечили та про причини їх неявки суду не повідомили.

За наведених обставин та керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Дочірньому підприємству "Хумана піпл ту піпл Україна" Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) видано дозволи на розміщення рекламного засобу:

- № 28490-11 строком дії з 21.05.2012 по 21.05.2017 на рекламний засіб - рекламна вивіска, напис на будинку (будівлі), споруді, розміри 2.000х1.000 заг. пл. 2.000 кв.м., кількістю 1, що розмішується за адресою - Шевченківський район, просп. Перемоги,60;

- № 31103-12 строком дії з 15.01.2013 по 14.01.2018 на рекламний засіб - рекламна вивіска, напис на будинку (будівлі), споруді, розміри 4.000х1.000 заг. пл. 4.000 кв.м., кількістю 1, що розмішується за адресою - Голосіївський район, просп. 40-річчя Жовтня 15.

14.07.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ № 243 "Про демонтаж рекламних засобів", яким відповідно до пунктів 17.3, 17.5, 17.6 розділу ІІ Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 наказано забезпечити демонтаж рекламних засобів у кількості 103 одиниці згідно з додатком до цього наказу та за результатами виконання цього наказу надавати письмові звіти про демонтовані рекламні засоби до 26.08.2016 року, а в разі неможливості здійснення демонтажу - надати письмові пояснення із зазначенням причин по кожній конструкції.

Зі змісту наявного у матеріалах справи додатку до вказаного наказу вбачається, що у ньому вказано про рекламні засоби розміщені Дочірнім підприємством "Хумана піпл ту піпл Україна" на підставі дозволів на розміщення рекламного засобу в„– 28490-11 та в„– 31103-12 .

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем - КП Київреклама , на виконання вимог вказаного наказу, виданого Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 14 липня 2016 року № 243, КП "Київреклама" було демонтовано належні ДП "Хумана піпл ту піпл Україна" рекламні засоби розмішені на підставі дозволів на розміщення рекламного засобу в„– 28490-11 та № 31103-12 .

Вважаючи такі дії відповідачів щодо демонтажу належних підприємству металевих конструкцій протиправними та такими що порушують його права власності та користування зазначеними об`єктами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачами були вчинені дії щодо демонтажу та вилучення належних позивачу інформаційних вивісок - рекламних засобів розмішених на підставі дозволів на розміщення рекламного засобу № 28490-11 та № 31103-12, а також те, що надання оцінки наказу від 14.07.2016 № 243 виходить за межу розгляду справи, у той час, як вказаний наказ є підставою для демонтажу КП "Київреклама" рекламних засобів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах врегульовано Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067.

Пунктом 5,6 вказаних Правил передбачено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

До повноважень робочого органу належить, зокрема, подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Пунктом 45 цих правил передбачено, що контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Згідно з положеннями п. 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється зокрема, у разі: невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам.

У свою чергу, відповідно до вимог Типових правил розміщення зовнішньої реклами рішенням Київської міської ради 22.09.2011 N 37/6253 було затверджено Порядок розміщення реклами в місті Києві (далі - Порядок).

Вказаним Порядком визначено, що КП "Київреклама" - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - комунальна власність територіальної громади міста Києва), здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства.

Пунктом 3.1.2 цього Порядку також передбачено, що за дорученням робочого органу здійснює в межах своїх повноважень перевірку за дотриманням вимог цього Порядку, огляд та обстеження РЗ на предмет відповідності їх місця розташування та типу схемі розміщення рекламоносіїв, що входить до складу відповідного паспорта вулиці, затвердженого в установленому порядку, вимагає усунення виявлених порушень та організовує або проводить власними силами демонтаж РЗ відповідно до цього Порядку.

У пункті 17.2 Порядку вказано, що Демонтаж РЗ здійснюється відповідно до цього Порядку, зокрема, за наявності заборгованості розповсюджувача зовнішньої реклами по сплаті коштів за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), яке(-і) перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, більш ніж за 2 місяці.

Разом з цим, приписами пункту 17.3 встановлено, що демонтаж РЗ у випадках, встановлених пунктом 17.2 цього Порядку, здійснюється на підставі наказу дозвільного органу.

Як стверджує відповідач у відзиві на апеляційну скаргу саме вказана підстава слугувала підставою для прийняття Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказу № 243 "Про демонтаж рекламних засобів та включення до переліку рекламних засобів, які підлягають демонтажу рекламних засобів розміщених позивачем за адресою м.Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, буд. 60 (яким позивач користувався на підставі Дозволу розміщення рекламного засобу за № 28490-11) та за адресою м .Київ , проспект Голосіївський (40 річчя жовтня), буд. 15 (яким позивач користувався на підставі Дозволу на розміщення рекламного засобу за № 31103-12).

Наведені доводи відповідача підтверджуються доданими до апеляційної скарги доказами, зокрема, вимогою від 27.07.2016 № 196-3360/КР про сплату заборгованості по Договору на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів більш ніж за 2 місяці. Натомість, відповідні доводи відповідача жодним чином не були спростовані апелянтом.

Відповідно до пунктів 17.4-17.7 Порядку у вказаних у пункті 17.2 цього Порядку випадках демонтаж РЗ має бути проведений власниками (законними користувачами) РЗ самостійно за- власний рахунок в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП "Київреклама" про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами.

Якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП "Київреклама", здійснюється демонтаж РЗ.

У разі необхідності демонтажу РЗ дозвільний орган складає перелік РЗ, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП "Київреклама" для забезпечення його виконання.

Організація демонтажу або самостійне проведення демонтажу здійснюється КП "Київреклама" на підставі наказу дозвільного органу на умовах, визначених цим Порядком.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зокрема позовної заяви, та було правильно встановлено судом першої інстанції наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 243 "Про демонтаж рекламних засобів не є предметом даного спору, оскільки позивачем не було у адміністративного позові заявлено позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, як було встановлено судом саме вказаний наказ є підставою для демонтажу відповідних рекламних засобів позивача.

Таким чином, з урахуванням вказаних норм законодавства та встановлених обставин справи, колегією суддів встановлено, що дії відповідачів щодо демонтажу рекламних засобів розміщених позивачем за адресою м.Київ , Шевченківський район, проспект Перемоги , буд. 60 (яким позивач користувався на підставі Дозволу розміщення рекламного засобу за № 28490-11) та за адресою м.Київ, проспект Голосіївський (40 річчя жовтня), буд. 15 (яким позивач користувався на підставі Дозволу на розміщення рекламного засобу за № 31103-12) були вчиненні останніми в межах повноважень та у спосіб визначений вимогами законодавства.

При цьому, доводи апелянта про те, що вказаними діями відповідачів позивача було позбавлено законних прав власності та користування зазначеними рекламними об`єктами не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Так, положеннями п. 17.1 Порядку передбачено, що демонтаж у цьому Порядку означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення РЗ разом з основою від місця їх розташування та транспортування на спеціально відведені території для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та подальше зберігання РЗ не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Києва. Демонтаж РЗ є засобом протидії порушенню прав територіальної громади міста Києва щодо надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ) або усунення порушень договірних зобов`язань розповсюджувачами реклами за договорами про надання у тимчасове користування місць (власниками та/або законними користувачами РЗ), а також засобом усунення порушень в інших випадках.

Відповідно до вимог п. 17.11, 17.13 Порядку розповсюджувач (законний користувач) має право на повернення демонтованого РЗ після звернення до дозвільного органу на підставі таких документів:

а) заяви на ім`я начальника довільного органу про повернення демонтованого РЗ;

б) документа, що підтверджує право власності (інше майнове право) на конкретний демонтований РЗ;

в) документа, що підтверджує оплату вимушених витрат КП "Київреклама", пов`язаних з демонтажем РЗ, їх транспортуванням та подальшим зберіганням;

г) документа, що підтверджує право уповноваженої особи на одержання демонтованого РЗ.

Демонтовані РЗ можуть бути передані на тимчасове зберігання відповідному підприємству, установі, організації на підставі відповідного договору та акта прийому-передачі із переліком, зазначенням їх стану та характеристик.

Отже, зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що позивач жодним чином не був позбавлений права власності на демонтовані відповідачами об`єкти, а право його користування цими об`єктами може бути безперешкодно відновлено після усунення позивачем порушень, що слугували підставою для їх демонтажу.

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції протиправно не вийшов за межі позовних вимог для забезпечення належного захисту прав суб`єкта господарювання, то колегія суддів не приймає ці доводи до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто вказаною нормою передбачено право, а не обов`язок суду вийти за межі позовних вимог та лише за наявності певних умов для цього.

Натомість, приписами ч. 1 ст. 5 визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто особа, що звертається до суду вирішує на власний розсуд чи порушує певне рішення суб`єкта владних повноважень її права, свободи та інтереси та з обґрунтуванням того в чому саме полягає таке порушення звертається за захистом порушених прав (свобод, інтересів) до суду із наданням відповідних доказів на підтвердження обґрунтування своїх вимог.

Водночас, як правильно було вказано судом першої інстанції позивачем не було надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості своїх вимог.

При цьому, колегія суддів зауважує, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України)

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного.

Разом з цим, позивачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправні дії суб`єкта владних повноважень або протиправність прийнятих ним рішень. Не встановлено судом відповідних обставині в ході розгляду справи, у той час як відповідачем було надано суду достатню кількість доказів на підтвердження правомірності дій суб`єктів владних повноважень.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зазначені вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

У свою чергу, вказані позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.242-245, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Хумана піпл ту піпл Україна" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович