Постанова

від 21.05.2019 по справі 291/1020/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 291/1020/18

Головуючий у 1-й інстанції: Митюк О.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

21 травня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Моніча Б.С. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Немиринецька сільська рада Ружинського району Житомирської області, про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ружинського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Немиринецька сільська рада Ружинського району Житомирської області, про скасування постанови від 19.03.2018 року №102-ДК/0167/По/08/-18 про накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 170 гривень і закрити справу за відсутністю події і складу правопорушення.

Відповідно до рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 березня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач заначає про те, що під час винесення постанови від 19.03.2018 року №102-ДК/0167/По/08/-18 старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 19.03.2018 № 102-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель" старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області - начальник відділу контролю за використання та охороною земель в Андрушівському, Бердичівському, Любарському, Ружинському, Чуднівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель - Драчук І.С. провів перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок усіх категорій і форм власності.

За результатами перевірки складено акт та припис від 19.03.2018 № №102-ДК/376/АО/10/01-18, та №102-ДК/0375 Пр/03/01-18, якими встановлено самовільне зайняття земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 державної форми власності площею 31.0796 га на території Немиринецької сільської ради Ружинського району Житомирської області, та зафіксовано, що земельна ділянка загальною площею 31.0796 використовуються позивачем без правовстановлюючих документів, а саме: договору оренди.

19.03.2018 року старший державний інспектор Драчук І.С. склав протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 використовує на території Немиринецької сільської ради Ружинського району Житомирської області земельну ділянку площею 31.0796 га без правовстановлюючих документів, а саме: договору оренди, що є порушенням статті 211 Земельного кодексу.

На підставі вказаного протоколу 19.03.2018 року старший державний інспектор Драчук І.С. виніс постанову №102-ДК/0167/По/08/-18 у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції в якості підстави для скасування оскаржуваної постанови зазначив про те, що фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, але за наявності рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є правомірним.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 53-1 КУпАП, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено поняття самовільного зайняття земельної ділянки, зокрема, зазначено, що це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Верховний Суд України в постанові від 22 листопада 2010 року у справі № 3-27г10 та Верховний Суд в постанові від 13 березня 2018 року в справі № 397/1142/17 дійшли висновку про те, що, виходячи з аналізу даної правової норми, використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів є ознакою самовільного зайняття вказаної земельної ділянки.

Колегія суддів вважає, що вказані позиції судів касаційної інстанції підлягають застосуванню до даної справи.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно зі статтею 53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи встановлено, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, існувало розпорядження голови Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 49 га, в оренду, для ведення фермерського господарства на території Немиринецької сільської ради Ружинського району Житомирської області (а.с.11).

Крім того, згідно з протоколом погодження меж від 19.04.2011 року, інженер-землевпорядник ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" ОСОБА_2 провів погодження в натурі меж земельної ділянки, яка проектується до відведення в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу Немиринецької сільської ради Ружинського району Житомирської області (а.с.14).

В той же час порядок надання у користування земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Так, ст. 123 ЗК України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, яка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про надання земельної ділянки у користування.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у користування (оренду) відповідно до ст.123 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури передачі земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням про передачу земельної ділянки у користування (оренду).

З урахуванням наведеного висновки суду першої інстанції про те, що наявність рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки свідчить про правомірність дій ОСОБА_1 щодо користування земельною ділянкою, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Доводи позивача щодо своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки орендна плата вноситься відповідно до договору оренди (суборенди) землі, однак, з матеріалів справи встановлено, що такий не укладався, тому сплата орендної плати не може слугувати підтвердженням правомірності користування земельною ділянкою.

З урахуванням меж розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального прав, в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити повністю.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Немиринецька сільська рада Ружинського району Житомирської області, про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 травня 2019 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Моніч Б.С. Боровицький О. А.