Вирок

від 21.05.2019 по справі 153/142/19

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2019 р. Справа153/142/19

Провадження1-кп/153/6/19-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020370000217 від 14 липня 2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , який народився у 1988 році в листопаді місяці 18 числа у селі Савинці Тростянецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , неодружений, непрацюючий, громадянин України, раніше не судимий, у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України,

кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020370000312 від 09 листопада 2018 року за №12018020370000217 від 14 липня 2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , який народився у 1992 році в лютому місяці 19 числа у селі Тростянець, Ямпільського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_2 , неодружений, непрацюючий, громадянин України, раніше не судимий, у скоєні злочинів передбачених ч.1 ст.162 КК України, ч.2 ст. 28, ч.2 ст.240 КК України,

за участю прокурора Могилів-Подільської

місцевої прокуратури ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_4 - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника ОСОБА_3 ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В :

У період часу з 11 липня 2018 року по 13 липня 2018 року ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 діючи з прямим умислом за попередньою змовою групою осіб з метою збагачення, в порушення вимог ст.ст. 16, 17, 18, 19 Кодексу України про надра, усвідомлюючи відсутність у них як фізичних осіб відповідного спеціального дозволу та гірничого відводу на користування надрами на території недіючого кар`єру поблизу вул.40 річчя Перемоги в с. Русава, Ямпільського району Вінницької області, за допомогою двох ломів та двох металевих підборочних лопат, шляхом відколювання та відривання від основного шару корисної копалини, незаконно видобули плитки каменю об`ємом 26,5 м3, який відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого Постановою КМУ від 12.12.1994 № 827 та відомостей Держгеонадр України є корисною копалиною загальнодержавного значення, зокрема сировина для облицювання матеріалів піщано-осадової породи дрібнозернистий пісковик.

Відповідно до висновку експерта від 13 вересня 2018 року № 4551/18-21 ринкова вартість станом на 13 липня 2018 року одного квадратного метра каменю-пісковику (плитка) становила 158,00 грн., що в цілому склало 707,6 м2 на суму 111800,8 грн..

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України, тобто незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України, тобто незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Окрім цього, 28 жовтня 2018 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 знаходячись по АДРЕСА_3 , виникнув умисел на незаконне проникнення до чужого житла з метою ночівлі. Так, ОСОБА_4 діючи умисно, в порушення статті 30 Конституції України, яка гарантує право на недоторканість житла, вільно зайшовши на територію домоволодіння по АДРЕСА_4 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , де розбивши скло вікна, незаконно проникнув всередину житлового будинку.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України визнав повністю. Підтвердив факт його скоєння за наступних обставин: в липні місяці 2018 року він спільно з ОСОБА_4 без спеціального дозволу на користування надрами на території недіючого кар`єру в с.Русава, Ямпільського району Вінницької області, за допомогою ломів та металевих лопат, шляхом відколювання та відривання, видобули плитки каменю пісковику. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України визнав повністю, щиро розкаявся.

Щодо скоєння злочину передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України пояснив наступне: в липні місяці 2018 року він спільно з ОСОБА_3 без спеціального дозволу на користування надрами на території недіючого кар`єру поблизу вул. 40-річчя Перемоги в с. Русава, Ямпільського району Вінницької області, за допомогою ломів та металевих лопат, шляхом відколювання та відривання, видобули плитки каменю пісковику.

Щодо скоєння злочину передбаченого ч.1 ст. 162 КК України зазначив, що 28 жовтня 2018 року він перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, розбивши віконне скло, проникнув до чужого житла по АДРЕСА_3 з метою ночівлі.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилась, подала до суду письмову заяву від 19.02.2019 року про розгляд справи в її відсутність. Претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_4 немає. Покарання просить призначити відповідно до закону.

Потерпілий представник Русавської сільської ради Ямпільського району Вінницької області ОСОБА_9 в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не маючи відповідного дозволу здійснювали видобування каменю пісковику на території недіючого кар`єру поблизу АДРЕСА_3 . Претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає. Покарання просить призначити відповідно до закону.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачені та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у межах пред`явлених їм обвинувачень.

Досліджені та проаналізовані зібрані по справі докази, тобто фактичні дані, які містяться в показаннях обвинувачених, письмові докази, їх об`єктивна оцінка з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст.368 КПК України, дають підставу суду вважати про обґрунтованість пред`явлених органами досудового розслідування обвинувачень.

Окрім визнання винуватості обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їх вина у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засідання доказів:

З листа № 1196/25/01-2018 від 28 липня 2018 року встановлено, що 13 липня 2018 року від ОСОБА_10 надійшло повідомлення на скорочений номер «102» про вчинення крадіжки каміння з кар`єру на території Ямпільського району Вінницької області.

З протоколу огляду місця події від 13 липня 2018 року та з фототаблиці до протоколу огляду місця події встановлено, що місцем огляду являлась територія недіючого кар`єру поблизу в с. Русава, Ямпільського району Вінницької області, де були виявлені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , каміння, яке добували останні та знаряддя вчинення злочину.

З постанови про визнання речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 14 липня 2018 року встановлено, що два металевих лома, дві савкові лопати, мобільний телефон «Nokia C1», який належить ОСОБА_4 , а також 26,5356 м3 каменю визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження №12018020370000217 як речовий доказ.

З протоколу огляду від 20 липня 2018 року встановлено, що предметом огляду був камінь, який відноситься до гірничої породи пісковик. При поверхневому огляді каменю було встановлено, що він міг бути видобутий людиною вручну за допомогою інструментів: лом, кувалда, клин тощо.

З ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2018 року справа № 153/1019/18 встановлено, що по кримінальному провадженню №12018020370000217 було призначено судово-товарознавчу експертизу з метою встановлення ринкової вартості одного метра кубічного каменю пісковику станом на 13 липня 2018 року.

З висновку судового експерта №4551/18-21 від 13 вересня 2018 року встановлено, що ринкова вартість станом на 13 липня 2018 року одного квадратного каменю пісковику становила 158 гривень; ринкова вартість одного метра кубічного каменю пісковику будівельного (бут) станом на 24 липня 2018 року становила 723 гривні.

З листа сільського голови Русавської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 19 вересня 2018 року №02.20/309 встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на території сільської ради спеціального дозволу на користування надрами не мають.

З ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2018 року встановлено, що по кримінальному провадженню №12018020370000217 було призначено судово-ґрунтознавчу експертизу з метою встановлення належності вилученого каміння 13 липня 2018 року з території недіючого кар`єру поблизу в с. Русава, Ямпільського району Вінницької області, до каменю пісковику.

З висновку експертів №21654/18-34/26095/18-34 від 06 грудня 2018 року встановлено, що фрагменти каменю надані на експертне дослідження являються «зцементованою» піщаною осадовою породою дрібнозернистий пісковик.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 04 січня 2019 року судом встановлено, що свідок ОСОБА_10 вказав працівникам поліції місце, де 13 липня 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 видобували каміння на території недіючого кар`єру в селі Русава Ямпільського району Вінницької області .

З протоколу слідчого експерименту від 04 січня 2019 року судом встановлено, що 04 січня 2019 року в кар`єрі по АДРЕСА_3 за допомогою металевого лому з поверхні кам`яної скали було відбуто два фрагменти каменю, чим підтверджується той факт, що за допомогою совкової лопати та металевого лому можна здійснити видобуток каменю пісковику.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 25 січня 2019 року встановлено, що ОСОБА_3 показав працівникам поліції, як вінв період з 11 липня 2018 по 13 липня 2018 року спільно з ОСОБА_4 , здійснювали видобуток каміння на території недіючого кар`єру в селі Русава Ямпільського району Вінницької області за допомогою совкової лопати та металевого лому.

З інформації наданої Державною службою геології та надр України від 19 вересня 2018 року встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було надано спецдозволів на видобування корисних копалин.

Окрім визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 його вина у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 162 КК України підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засідання доказів:

З витяга з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 грудня 2014 року та з копії свідоцтва про право власності від 29 грудня 2014 року встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_4 рахується за ОСОБА_11 .

З копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_3 встановлено, що замовником технічної інвентаризації виступала ОСОБА_11 .

З копії заповіту від 30 грудня 204 року встановлено, що ОСОБА_11 заповіла ОСОБА_8 житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_4 .

З договору про розподіл спадкового майна від 10 травня 2018 року встановлено, що ОСОБА_8 належить житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_4 .

Із заяви від 09 листопада 2018 року встановлено, що ОСОБА_8 надала дозвіл працівникам поліції на проведення огляду домоволодіння по АДРЕСА_4 .

З протоколу огляду місця події від 09 листопада 2018 року та з фототаблиці до протоколу огляду встановлено, що місцем огляду був житловий будинок по АДРЕСА_4 . В ході огляду вилучено до Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області з кімнати № 2 підсохлу речовину, яка ззовні схожа на кров та фрагмент скла із речовиною на поверхні у сухому стані ззовні схожу на кров людини .

З постанови про визнання предметів речовими доказами від 09 листопада 2018 року встановлено, що речовину у підсохлому стані ззовні схожу на кров та фрагмент скла із речовиною на поверхні у сухому стані ззовні схожу на кров людини, вилучені в ході проведення огляду домоволодіння по АДРЕСА_4 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження №12018020370000312 від 09 листопада 2018 року.

З ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2018 року встановлено, що слідчому Ямпільського ВП було надано дозвіл на проведення огляду в порядку ст. 234 КПК України в домоволодінні по АДРЕСА_4 .

З ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2018 року встановлено, що на речовину у підсохлому стані ззовні схожу на кров та фрагмент скла із речовиною на поверхні у сухому стані ззовні схожу на кров людини, вилучені в ході проведення огляду домоволодіння по АДРЕСА_4 було накладено арешт.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 24 січня 2019 року встановлено, що ОСОБА_4 вказав на житловий будинок по АДРЕСА_4 , куди він проник через вікно.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.162 КК України та ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України у судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання.

При обранні міри покарання ОСОБА_4 , суд не приймає до уваги вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 09 квітня 2019 року, з огляду на наступне:

Згідно ч.2 ст.43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.

Відповідно доч.1ст.71КК Україниякщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Приймаючи до уваги те, що вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 09 квітня 2019 року не вступив в законну силу, ОСОБА_4 не набув статусу засудженого, а тому положення ч.1 ст.71 КК України відносно останнього у даному випадку не підлягають застосуванню.

При призначенні покарання судом враховуються характеризуючі матеріали відносно ОСОБА_4 , а саме те, що останній раніше не судимий, зареєстрований та проживає у багатодітній сім`ї, що підтверджується довідкою №02-25-346 від 19.11.2018 року. На даний час компрометуючих матеріалів на обвинуваченого ОСОБА_4 до Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області не надходило (довідка - характеристика №38 від 20.11.2018 року).

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує вимоги ч.2ст.61 Конституції Українипро те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, рівень суспільної небезпеки скоєних злочинів, які відповідно дост.12КК України належать до злочинів невеликої та середньої тяжкості,обставини танаслідки вчиненнязлочинів,в сукупностіз рівнемсуспільної небезпекиособи,яка вчинилаці діяння,а саме,дані проособу обвинуваченого:офіційно непрацевлаштований,неодружений,раніше несудимий, за місцем проживання характеризується позитивно. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому кримінального правопорушення, перебував і перебуває на даний час в стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 за сконання злочину передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 240 КК України відповідно до п.1 ч.1ст. 66 КК України, судвизнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 за сконання злочину передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 240 КК України відповідно ст.67 КК України - судом не встановлено.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 за сконання злочину передбаченого ч.1 ст.162 КК України відповідно до п.1 ч.1ст. 66 КК України, судвизнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 за сконання злочину передбаченого ч.1 ст. 162 КК України судом не встановлено.

Суд також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 від 01 квітня 2019 року складену начальником Ямпільського районного сектору філії ДУ «Центру пробації» у Вінницькій області, згідно якої з урахуванням інформації, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, ОСОБА_4 має високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства, а тому його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.

Згідно зіст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.Для досягнення мети покарання суд має керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання визначається з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих.

З урахуванням всіх обставин у справі, ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного, наявності обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання вчинення ним нових кримінальним правопорушенням, і приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише за умови ізоляції його від суспільства та фактичному відбуванні покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд має підстави обрати відносно нього таку міру покарання:

за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України у вигляді обмеження волі на мінімальний строк передбачений санкцією цієї статті для даного виду покарання.

за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст.240 КК України у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк передбачений санкцією цієї статті для цього виду покарання.

Суд в порядку визначеному п.п.б) п.1 ч.1 ст.72 КК України з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі. Переводить покарання передбачене санкцією ч.1 ст.162 КК України у вигляді обмеження волі строком один рік в більш суворий вид покарання позбавлення волі 6 місяців.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд визначає остаточне покарання ОСОБА_4 за вказані злочини у виді мінімального строку позбавлення волі. На думку суду даний вид покарання відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.240 КК України у судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання.

Суд враховує, що злочин передбачений ч.2 ст.240 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ч.2ст. 61 Конституції Українипро те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, рівень суспільної небезпеки скоєного злочину, що відповідно дост.12КК України належать до злочину середньої тяжкості,обставини танаслідки вчиненнязлочинів,в сукупностіз рівнемсуспільної небезпекиособи,яка вчинилаці діяння,а саме,дані проособу обвинуваченого,який наобліку влікаря наркологане перебуває;знаходиться піднаглядом впсихіатричному кабінетіТростянецької ЦРЛ,неодружений,раніше несудимий, за місцем проживання характеризується позитивно. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому кримінального правопорушення, перебував і перебуває на даний час в стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до п.1 ч.1ст. 66 КК України, судвизнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно ст.67 КК України - судом не встановлено.

Суд також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 від 01 квітня 2019 року складену начальником Ямпільського районного сектору філії ДУ «Центру пробації» у Вінницькій області, згідно з якою, з урахуванням інформації, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, ОСОБА_3 має високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий рівень небезпеки для суспільства, а тому його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.

Згідно зіст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.Для досягнення мети покарання суд має керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання визначається з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих.

З урахуванням всіх обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, наявності обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання передбачене санкцією ч.2 ст.240 КК України у вигляді обмеження волі. Беручи до уваги усі обставини та особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_3 можебути виправленийта перевихованийбез ізоляціїйого відсуспільства,і маєпідстави застосуватист.75КК Українита звільнитийого відвідбування покаранняз встановленням випробувальногостроку, а також встановленням обмежень передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Процесуальних витрат у справі по кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за №12018020370000217від 14липня 2018рокув сумі 15578 гривень на залучення експертів відповідно до ч.2ст.124 КПК Українипідлягають стягненнюіз обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пропорційно на користь держави.

Процесуальні витрати у справі по кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за №12018020370000312 від 09 листопада 2018 року, відсутні.

Питання про речові докази, вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не застосовувався, клопотань про застосування відносно них запобіжного заходу не заявлено.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.240 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком тривалістю в 1 (один) рік.

Відповідно до п.п.1.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком 1 (один) рік.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст.240 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

На підставі п.п.б) п.1 ч.1 ст.72 КК України перевести покарання передбачене санкцією ч.1 ст.162 КК України у вигляді обмеження волі строком один рік в більш суворий вид покарання позбавлення волі 6 місяців.

Відповідно до ч.1ст.70 КК Україниза сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

Початок строку відбування покарання обчислюється з моменту приведення вироку до виконання.

Судові витрати за проведення експертизи в сумі 15 578 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень стягнути пропорційно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави, тобто по 7793 (сім тисяч сімсот дев`яносто три) гривні 50 копійок з кожного.

Речові докази:

1.Два металевих лома, дві савкові лопати знищити;

2.Мобільний телефон марки «Nokia C1» повернути власнику ОСОБА_4 ;

3.26,5356 метрів кубічних каменю - передати у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4. Речовину у підсохлому стані ззовні схожу на кров та фрагмент скла із речовиною на поверхні в сухому стані ззовні схожу на кров - знищити.

Згідно ст.394 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_1