ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 596/1024/18Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/817/394/19 Доповідач - Хома М.В. Категорія - 351000000
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2019 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Костів О. З., Сташків Б. І.,
секретар - Сович Н.А.
з участю ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - адвоката Никитюка Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2019 року, повний текст якого складено 21 лютого 2019 року, ухвалене суддею Лисюк І.О. у цивільній справі №596/1024/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , державний реєстратор відділу державної реєстрації Гусятинської районної державної адміністрації про визнання недійсними рішення зборів засновників, змін до статуту, договору дарування, визнання права власності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що він є співвласником та співзасновником АП "Нива", якому належить Хоростківський комбікормовий завод як цілісний майновий комплекс. У 2005 році інші особи незаконним способом заволоділи будівлями і спорудами Хоростківського комбікормового заводу. Співзасновники АП "Нива" - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до позивача, який є адвокатом, із проханням про надання правничої допомоги у питанні повернення майна АП "Нива", взамін запропонували позивачу 30% частки статутного капіталу АП "Нива" з частки ОСОБА_4 (яка складала 44%), та 30% із частки ОСОБА_3 (яка складала 56%). ОСОБА_3 написав відповідну розписку від 29 липня 2009 року. Після затяжних судових процесів, які тривали протягом 9 років, право власності на будівлі та споруди комбікормового заводу було визнано за АП "Нива". Однак, ОСОБА_3 , не виконав свого зобов`язання за розпискою, а навпаки, таємно, без загальних зборів вніс зміни в перелік засновників, відчуживши 70% статутного капіталу ОСОБА_2 , хоча мав 56%, а потім дописав собі ще 14%, без повідомлення та без погодження із позивачем, чим порушив законодавство і права позивача.
З врахуванням наведеного позивач просив:
-визнати недійсними рішення загальних зборів, зміни до статуту та договір дарування від лютого 2018 року;
-зобов`язати ОСОБА_3 . внести зміни до установчих документів агропромислового підприємства "Нива" (далі - АП "Нива"), збільшивши частку ОСОБА_1 в статутному капіталі АП "Нива" на 30% за рахунок частки ОСОБА_3 , внаслідок чого визнати ОСОБА_1 співвласником АП "Нива" з часткою 60% статутного капіталу АП "Нива", а ОСОБА_3 з часткою 40% та внести дані зміни до державного реєстру;
-зобов`язати державного реєстратора при Гусятинській районній державній адміністрації скасувати зміни в державному реєстрі співвласників АП "Нива" від 16.02.2018 року.
21 вересня 20218 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про доповнення прохальної частини позовної заяви та просив:
-визнати недійсним договір дарування 70% статутного капіталу АП "Нива", укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 30% частки статутного капіталу АП "Нива", яка належить ОСОБА_3 , залишивши за ОСОБА_3 40% статутного капіталу АП "Нива", а за ОСОБА_1 - 60%;
-зобов`язати державного реєстратора в Гусятинському районі Тернопільської області внести зміни в статут АП "Нива", визначивши ОСОБА_1 співвласником 60% статутного капіталу АП "Нива", а ОСОБА_3 співвласником 40% статутного капіталу АП "Нива".
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вказує, що після прийняття Верховним Судом постанови від 30 травня 2018 року, якою незаконно відчужене майно було повернуто АП "Нива", вступила у дію розписка від 29 липня 2009 року, відповідно до якої ОСОБА_3 зобов`язався передати ОСОБА_1 за наданні юридичні послуги щодо повернення комбікормового заводу у власність підприємства 30% частки статутного капіталу АП "Нива" із його 56% частки. Також посилається на доводи, викладені у позовній заяві.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який доводи апеляційної скарги підтримав, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Никитюка Р.І., який проти задоволення апеляційної скарги заперечив та вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що засновниками АП "Нива" до 15.12. 2013 року були ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6
15.12.2013 року відбулись збори засновників АП "Нива", на яких вирішено:
виключити зі складу співзасновників ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у зв"язку із передачею належних їм часток згідно договорів;
включено в склад співзасновників ОСОБА_1 у зв"язку з набуттям частки згідно договору від 14.12.2013 року;
затверджено частки у статуному капіталі згідно договорів про передачу часток, а саме: ОСОБА_3 - 70%, ОСОБА_1 . - 30%;
затверджено статут АП "Нива" в новій редакції;
надано право реєстрації змін до установчих документів ОСОБА_7
Як вбачається із Статуту АП "Нива", затвердженого зборами засновників АП "Нива" від 15.12.2013 року, державна реєстрація якого проведена 04.02.2014 року, засновниками підприємства є ОСОБА_3 (частка в статуному фонді 127 207, 50 грн., що становить 70%), та ОСОБА_1 (частка в статуному фонді 54 517, 50 грн., що становить 30%).
Відповідно до п.3.1 Статуту АП "Нива", підприємство створюється у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Статут затверджений засновниками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що стверджується їхніми підписами.
Згідно нотаріально посвідченого договору дарування частки у статутному капіталі від 8 грудня 2017 року, укладеного між ОСОБА_3 (дарувальником) та ОСОБА_2 (обдаровуваним), дарувальник передає обдаровуваному безоплатно у власність 70 % статутного капіталу Аграрного підприємства Нива . Прийняттям подарунка вважатиметься одержання оригінального примірника цього договору. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.
15 лютого 2018 року відбулися збори засновників АП "Нива", про які належним чином був повідомлений ОСОБА_1 , чого він не заперечив у суді, однак він не з"явився на ці збори.
Зборами засновників АП "Нива" від 15.02.2018 року затверджено нову редакцію статуту підприємства, відповідно до якого засновниками АП "Нива" є ОСОБА_2 (частка в статуному фонді 70%) та ОСОБА_1 (частка у статутному фонді 30%).
Відповідно до ч. 2 ст. 147 ЦК України (яка була чинною на момент укладення договору дарування частки у статуному капіталі), відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.
Як вбачається із змісту Статуту АП "Нива", ним не встановлено заборони на відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам.
Оскільки чинним законодавством і статум АП "Нива" не заборонено відчуження учасником свої частки третім особам, а переважне право на придбання учасником частки у статуному капіталі виникає лише у разі її продажу, в той час як у даному випадку частка була відчужена шляхом дарування, тому ОСОБА_3 належна йому частка була відчужена правомірно і в ОСОБА_1 не виникло переважного права на її придбання.
Позивачем не наведено і судом не встановлено визначених чинним законодавством підстав недійсності правочину.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору дарування 70% статутного капіталу АП "Нива", укладеного 8.12.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Також суд прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів від 15.02.2018 року, затверджених на цих зборах змін до статуту, оскільки збори проведені відповідно до положень Статуту АП "Нива", ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, чого не заперечив у суді.
Щодо вирішення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 30% частки статутного капіталу АП "Нива" за рахунок частки ОСОБА_3 з врахуванням розписки від 29.07.2009 року, слід зазначити наступне.
Як вбачається із змісту наявної у матеріалах справи розписки від 29.07.2009 року, ОСОБА_3 зобов"язався за надані юридичні послуги передати 30% від загальної вартості майна АП "Нива", де він має 56%.
Відповідач ОСОБА_3 у суді першої інстанції пояснив, що розписка не стосується ОСОБА_1 і написана не йому.
ОСОБА_1 не звертався із заявою про включення його в учасники АП "Нива" з врахуванням розписки від 29.07.2009 року і дане питання на зборах засновників не розглядалось.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що надана позивачем копія розписки не є належним та достатнім доказом в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України для підтвердження права ОСОБА_1 на частку в статутному капіталі АП "Нива". У розписці не згадується прізвище ОСОБА_1 Розписка не містить інформації про те, за які саме юридичні послуги, на чию користь та коли ОСОБА_3 повинен передати 30% від загальної вартості майна АП "Нива".
Доводи апеляційної скарги про те, що у лютому 2014 року ОСОБА_3 дав ОСОБА_1 на підпис примірник статуту АП "Нива", в якому було зазначено про частку ОСОБА_1 у статутному капіталі у розмірі 60%, а ОСОБА_3 - 40%, і саме такий текст статуту ОСОБА_1 підписав, колегія суддів оцінює критично, оскільки такі пояснення є голослівними та спростовуються текстом Статуту АП "Нива", затвердженого зборами засновників АП "Нива" від 15.12.2013 року, відповідно до п.1.4. якого частка ОСОБА_3 складає 70%, а ОСОБА_1 . - 30%. Державну реєстрацію змін до статуту проведено 4.02.2014 року. Наявний у справі примірник статуту на вимогу суду надано відділом державної реєстрації Гусятинської РДА.
Інші доводи апеляційної скарги виражають суб`єктивне ставлення ОСОБА_1 до особи відповідача ОСОБА_3 та на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване рішення суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 20 травня 2019 року.
Головуюча
Судді
Суд | Тернопільський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2019 |
Оприлюднено | 23.05.2019 |
Номер документу | 81900594 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський апеляційний суд
Хома М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні