Ухвала

від 17.05.2019 по справі 216/2793/19

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/2793/19

Провадження № 1-кс/216/2793/19

У Х В А Л А

про арешт майна

17.05.2019 м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши усудовому засіданніклопотання яке подав прокурор заступник військового прокурора Криворізького гарнізону Південного регіону України старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040630000021 від 12.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

учасники судового розгляду:

прокурор ОСОБА_3 ,

власник майна ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Криворізького гарнізону Південного регіону України старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке обґрунтовує тим, що Військовою прокуратурою Криворізького гарнізону Південного регіону України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження за №42019040630000021 від 12.03.2019, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Здійснення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні доручено слідчим слідчого відділу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що голова Нікопольської районної ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, наприкінці лютого 2019 року, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням наразі не встановлено, за допомогою засобів мобільного зв`язку виказав громадянці ОСОБА_5 , яка являється засновником та директором ТОВ «Алеск Групп Сервіс» (ЄДРПОУ 38167629), незаконну вимогу надати йому неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 12 тис. 300 гривень, що становить 10% від загальної суми поточного ремонту приміщення Першотравневського сільського будинку культури (122 тис. 987 гривень), розташованого за адресою: вул. Дідика, 13, с. Першотравневе Нікопольського району Дніпропетровської області, за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме: голову Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області ОСОБА_6 щодо укладення останньою з ОСОБА_5 договору з поточного ремонту приміщення Першотравневського сільського будинку культури та подальшого підписання актів виконаних робіт.

У наступному, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, 13.05.2019 о 10 год. 48 хв., перебуваючи на 2 поверсі кабінету №203 Нікопольської районної ради Дніпропетровської області за адресою: вул. Шевченко, 130, м. Нікополь, Дніпропетровської області, на його незаконну вимогу одержав від громадянки ОСОБА_5 , яка являється засновником та директором ТОВ «Алеск Групп Сервіс» (ЄДРПОУ 38167629) неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 12 тис. 300 гривень, що становить 10% від загальної суми поточного ремонту приміщення Першотравневського сільського будинку культури (122 тис. 987 гривень), розташованого за адресою: вул. Дідика, 13, с. Першотравневе Нікопольського району Дніпропетровської області, за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме: голову Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області ОСОБА_6 щодо укладення останньою з ОСОБА_5 договору з поточного ремонту приміщення Першотравневського сільського будинку культури та подальшого підписання актів виконаних робіт. 13.05.2019, після одержання ОСОБА_4 від ОСОБА_5 , неправомірної вигоди у сумі 12 тис. 300 гривень, в порядку ст. 208 КПК України, останній затриманий.

13.05.2019, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Відповідно до витягу до Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві власності ОСОБА_4 перебуває квартира загальною площею 47,8 м2, дата набуття права 18.05.2009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуваннямвищезазначеного,з метоювиконання завданьвизначених Кримінальнимпроцесуальним кодексомУкраїни,керуючись ст.ст.36,170,171КПК України, прокурор просив накласти на нього арешт.

У судовому прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представники власника майна в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.

Власника майна ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 7 ст. 236 КПК України передбачено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 170 КПК Українивизначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема на рухоме майно.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Так, з урахуванням положень ст. ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно із ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що 13.05.2019, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Відповідно до витягу до Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві власності ОСОБА_4 перебуває квартира загальною площею 47,8 м2, дата набуття права 18.05.2009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин слідчий суддя погоджується з наведеними прокурором підставами для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому слідчим суддею враховуються вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна та зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад кримінального провадження, з метою забезпечення збереження вказаного майна, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити та накласти арешт на вказане вище майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131,132,170,172,173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання яке подав прокурор заступник військового прокурора Криворізького гарнізону Південного регіону України старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040630000021 від 12.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на квартиру загальною площею 47,8 м2, дата набуття права 18.05.2009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному у кримінальному провадженні №42019040630000021 від 12.03.2019 за ч. 3 ст. 369-2 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1