Рішення

від 25.04.2019 по справі 757/59568/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59568/16-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

25 квітня 2019 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Ясеновенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму основного боргу у розмірі 2 500 000,00 грн., загальну суму пені за прострочення повернення суми позики в сумі 915 000,00 грн., 3 % річних у розмірі 218 835,62 грн., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 2 393 961,84 грн. та судовий збір у розмірі 6 890,00 грн., посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо повернення грошових коштів.

Ухвалою судді від 30 грудня 2016 року відкрито провадження у вказаній справі, а ухвалою судді від 03 березня 2017 року задоволено заяву про забезпечення позову, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій та накладення арешту на корпоративні права розмір частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Електро-Пласт Україна (ЄДРПОУ 32904348, юридична адреса: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 57-А) яка становить 100%, товариства з обмеженою відповідальністю НВК Алмаз-Терм (ЄДРПОУ 38814412, юридична адреса: 03151, м.Київ, вул. Волинська, 48/50), що відповідає його внеску у розмірі 1 375 000, 00 грн.

22 вересня 2017 року ухвалою судді зупинено провадження у даній справі до прийняття та вступу в законну силу рішення, що буде прийнято у цивільній справі №201/7497/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики, що перебуває в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, відповідно до якого ЦПК України викладено у новій редакції.

На підставі норми п. 9 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-IV у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу від 15 грудня 2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі, а тому вбачається, що подальший розгляд вказаної справи має проводитися за правилами, що передбачені ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, в частині у якій вони не встановлюють нових обов`язків, скасовують чи звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання.

Ухвалою судді від 10 серпня 2018 року поновлено провадження у даній справі, з мотивів прийняття та вступу 19 липня 2018 року в законну силу ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2018 року у справі № 201/7497/17, якою залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики.

Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено, що передбачає ч. 3 ст. 254 ЦПК України.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Про причину неявки суд не повідомив.

Представник позивача у своїй заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у зв`язку з чим суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 травня 2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого останній позичив у позивача 2 500 000,00 грн., строком до 01 січня 2014 року без нарахування відсотків за користування грошовими коштами.

Факт одержання відповідачем від позивача позики підтверджується підписанням Договору ОСОБА_2 , про що зазначено письмово в п. 9 зазначеного Договору.

Відповідно до п. 10 Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позичальнику, яким є ОСОБА_2 .

У відповідності до п. 11 Договору його строк починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10 Договору, та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

По закінченню зазначеного строку відповідач на не одноразові усні та письмові звернення позивача з вимогою повернути заборгованість борг не повернув, дій щодо погашення заборгованості не вчинив.

Згідно з положеннями ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положення ч. 2 ст. 1047 ЦК України передбачають, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлено розписку позичальника або інший документ, який посвідчує передачу йому позикодавцем певної грошової суми або певної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи, що відповідачем взяті на себе договірні зобов`язання виконанні не були, у зв`язку з порушенням щодо повернення боргу в становлений сторонами строк, внаслідок чого у позивача виникає право вимоги на стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 2 500 000,00 грн., загальну суму пені за прострочення повернення суми позики в сумі 915 000,00 грн., 3 % річних у розмірі 218 835,62 грн., а також інфляційне збільшення суми боргу в сумі 2 393 961,84 грн.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем не виконано договірних зобов`язань перед позивачем, а відтак позов підлягає задоволенню.

За правилами ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача сплачену ним суму судового збору у розмірі 6 890,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 6 027 797,46 грн. та судовий збір 6 890,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. А. Писанець