ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.05.2019Справа № 910/2948/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства Дніпроазот
до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання
техпромсистеми
про стягнення 121.271,02 грн.
Представники сторін: не викликались
СУТЬ СПОРУ:
07.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства Дніпроазот до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання техпромсистеми про стягнення 121.271,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір на розробку робочої документації № 697/18-8 від 09.03.2019, умовами якого встановлено, що відповідач зобов`язаний надати позивачу робочу документацію по прив`язці дозаторів на установці фасування карбаміду (корпус 1406), розроблену відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014, шляхом підписання обома сторонами акту приймання виконаних робіт у строк до 15.05.2018. Умовами договору встановлено, що протягом 3-х календарних днів від дня виникнення податкового зобов`язання з ПДВ за операціями, відповідач зобов`язаний скласти та надати позивачу податкову накладну з дотриманням вимог законодавства України. Відповідачем взяті на себе зобов`язання за договором виконано, проте з порушенням визначених у договорі строків, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 04.06.2018 та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних. Також договором передбачено, що у разі зміни даних визначених у п.п. 6.14.1, 9.7 договору сторони зобов`язані повідомляти про це іншу сторону за договором, а у випадку неповідомлення або несвоєчасного повідомлення винна сторона несе ризик пов`язаний з цим несприятливих наслідків. Пунктом 9.20 договору встановлено, що відповідач зобов`язаний не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту укладення договору надати позивачу належним чином засвідчену документацію. Проте жодних повідомлень або документів позивачем отримано не було. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовною вимогою стягнути з відповідача 121.271,02 грн, з яких 35.079,82 грн пені та 86.191,20 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.20189 відкрито провадження у справі № 910/2948/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Даною ухвалою зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 14.03.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049652309 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 33/37, яка згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 14.03.2019 є місцезнаходженням відповідача.
Проте, конверт разом з ухвалою від 14.03.2018 (номер відправлення 0103049652309) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою не повна адреса .
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 14.03.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
09.03.2018 між Акціонерним товариством Дніпроазот (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання техпромсистеми (виконавець, відповідач) укладено договір на розробку робочої документації № 697/18-8 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати роботи з розробки робочої документації по прив`язці дозаторів на установці фасування карбаміду (корпус 1406) (далі - роботи).
Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов п. 2.2 договору роботи виконав не своєчасно, не надав у визначений п. 9.13 договору строк зареєстровані податкові накладні, не надав відомості про зміну даних вказаних у п.п. 6.14.1, 9.7 договору, не надав визначені п. 9.20 договору документи, внаслідок чого позивачем нараховано штрафні санкції.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 1.4 договору результатом виконання робіт, які виконавець надає замовнику, за цим договором є: робоча документація по прив`язці дозаторів на установці фасування карбаміду (корпус 1406), розроблена відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014.
У відповідності до п. 2.2 договору строк виконання робіт встановлений з 19.03.2018 по 20.04.2018.
Додатковою угодою № 1 від 25.04.2018 внесено зміни до п. 2.2 договору та визначено строк виконання робіт з 19.03.2018 по 15.05.2018.
Загальна вартість виконаних робіт, які є предметом договору визначена на підставі протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 2 до договору) і становить 86.191,20 грн з ПДВ (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору оплата за роботи, виконані виконавцем за договором, здійснюється замовником по факту виконання робіт, передбачених договором, протягом 60 (шести десяти) календарних днів від дати підписання замовником наданого виконавцем акту здачі-приймання виконаних робіт, але не раніше надання виконавцем замовнику рахунку та всіх документів, які підлягають переданню замовнику в обов`язковому порядку відповідно до умов договору та/або чинного законодавства. У разі неотримання замовником від виконавця всіх необхідних документів, строк оплати продовжується на час прострочення надання відповідних документів.
З платіжного доручення № 1727 від 17.04.2018 вбачається, що позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 25.857,36 грн за розробку документації згідно рахунку № 21 від 12.04.2018. Оплату банком проведено 18.04.2018.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 6.3 договору зобов`язання відповідача щодо виконання робіт за цим договором вважаються виконаними в повному обсязі за наявності підписаного обома сторонами акту приймання виконаних робіт на весь обсяг робіт, визначений п. 1.4 договору.
Однак, роботи виконані відповідачем 04.06.2018, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 04.06.2018, а отже з порушенням встановленого договором строку виконання робіт на 19 календарних днів.
Пунктом 6.5 договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1% вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт за договором за кожний день прострочення виконання робіт.
Відповідно до п. 6.18 договору у випадку порушення стороною будь-якого зі своїх зобов`язань за договором (надалі - сторона-порушник) чи здійснення стороною чи її посадовими особами протиправних дій, зокрема виконання робіт з відхиленням від вимог по строку їх виконання, сторона-порушник та/або її винні уповноважені особи зобов`язуються відшкодувати іншій стороні в повному обсязі понесені останньою у зв`язку із цим збитки, у тому числі упущену вигоду та моральну шкоду.
Пунктом 6.22 договору передбачено, що за кожний випадок допущення виконавцем будь-якого з порушень, передбачених п. 6.18 договору, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% загальної суми договору.
Позивачем за порушення строків виконання робіт нараховано пеню в розмірі 16.376,33 грн та штраф в розмірі 17.238,24 грн.
Відповідно до п. 9.13 договору виконавець зобов`язався протягом трьох календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов`язань з ПДВ за операціями, що здійснені за цим договором, скласти та надати замовнику податкову накладну з дотриманням вимог Податкового кодексу України та інших вимог законодавства України, у тому числі з дотриманням умов щодо її реєстрації у цей же строк у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п.п. 201.1, 201.7, 201.10 Податкового кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
За наслідками здійсненої позивачем 18.04.2018 попередньої оплати робіт в сумі 25.857,36 грн відповідачем 18.04.2018 складено податкову накладну № 5, яка мала бути зареєстрована та надана позивачу 23.04.2018.
Проте згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних вбачається, що податкову накладну № 5 від 18.04.2018 зареєстровано лише 11.05.2018.
За наслідками складання акту здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 04.06.2018 відповідачем 04.06.2018 складено податкову накладну № 3, яка мала бути зареєстрована та надана позивачу 07.06.2018.
Однак, з Єдиного реєстру податкових накладних вбачається, що податкову накладну № 3 від 04.06.2018 зареєстровано лише 25.06.2018.
Отже, відповідач порушив визначений п. 9.13 договору строк надання податкових накладних № 5 від 18.04.2018 та № 3 від 04.06.2018 та порушення строку склало 17 календарних днів.
Відповідно до 6.23 договору за порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню відповідачем позивачу у відповідності до умов цього договору та/або вимог чинного законодавства, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% загальної суми договору, за кожний день прострочення виконання зобов`язань.
Пунктом 6.22 договору передбачено, що за порушення зобов`язань, передбачених пунктом 9.13 договору, а також у разі ненадання або несвоєчасного надання податкових накладних чи надання податкових накладних, складених з порушенням вимог, передбачених цим договором чи законодавством України, та/або не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% загальної суми договору.
Позивачем за порушення строків надання податкових накладних нараховано пеню в розмірі 2.930,50 грн та штраф в розмірі 17.238,24 грн.
Згідно з п. 6.16 договору у випадку зміни даних, зазначених у пунктах 6.14.1 та 6.14.2 договору, сторона зобов`язується не пізніше дня, наступного за днем, в якому настали відповідні зміни, письмово повідомити іншу сторону про зміни, що настали, а у випадку неповідомлення несе ризик пов`язаних з цим несприятливих (негативних) наслідків. Повідомлення про настання змін повинно бути надано в письмовій формі, підписано керівником сторони або іншою особою, уповноваженою стороною, і скріплено печаткою сторони.
На момент укладення договору п. 6.14.1 договору містив дані про те, що уповноваженою особою з боку відповідача є генеральний директор ОСОБА_1
Однак, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що 11.09.2018 до реєстру внесено зміни щодо керівника відповідача яким став ОСОБА_2.
Матеріали справи свідчать, що повідомлення про настання змін в письмовій формі, підписаного керівником відповідача або іншою особою, уповноваженою відповідачем, і скріпленого печаткою відповідача, позивачу відповідачем не надано.
Пунктом 6.22 договору передбачено, що за порушення зобов`язань, передбачених пунктом 6.16 договору, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% загальної суми договору.
Позивачем за не повідомлення про зміну уповноваженої особи відповідача нараховано штраф в розмірі 17.238,24 грн.
Згідно з п. 9.7 договору у разі зміни поштової адреси, банківських або інших реквізитів сторін, включаючи статус платника податку, сторона договору для якої наступили такі зміни, зобов`язується повідомити про це іншу сторону протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту настання відповідних змін. У випадку неповідомлення чи несвоєчасного повідомлення винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні збитки, які понесені у зв`язку з таким неповідомленням.
На момент укладення договору розділ 11. Реквізити та підписи сторін містив дані про місцезнаходження відповідача за адресою: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд.7-Д.
Однак, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що 11.09.2018 до реєстру внесено зміни щодо місцезнаходження відповідача, а саме вказано адресу: 03150, м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 33/37.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем повідомлення про настання змін в його реквізитах, зокрема щодо його місцезнаходження, позивачу не надано.
Пунктом 6.22 договору передбачено, що за порушення зобов`язань, передбачених пунктом 9.7 договору, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% загальної суми договору.
Позивачем за не повідомлення про зміну місцезнаходження відповідача нараховано штраф в розмірі 17.238,24 грн.
Згідно з п. 9.20 договору виконавець зобов`язаний під час укладення договору, але не пізніше ніж через 10 (десять) календарних днів з моменту його укладення, надати замовнику засвідчені нотаріально чи підписом уповноваженої особи та печаткою виконавця наступні документи щодо виконавця (з актуальними відомостями):
- копії установчих документів (статут, установчий договір тощо);
- копії документів, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами, що пов`язане з виконанням умов договору (ліцензії, дозволи тощо);
- копію розширеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- копію свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- копію довідки з банку про відкриття поточного рахунку;
- копію довідки органу державної податкової служби про взяття на облік в якості платника податків за формою № 4-ОПП (якщо її отримання платником податків є обов`язковим на момент взяття на податковий облік);
- копію документу, що підтверджує повноваження представника підрядника на укладення (підписання) договору, як-от: довіреність, наказ по підприємству про призначення керівника, рішення про уповноваження особи на підписання договорів, протокол вищого органу управління підприємства про обрання особи на відповідну посаду, тощо;
- копію свідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додані вартість або витягу з реєстру платників податку на додану вартість (якщо підрядник є платником цього податку);
- копію свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку (якщо підрядник є платником цього податку).
З огляду на те, що договір укладений 12.04.2018 відповідач мав подати визначені умовами договору документи у строк до 23.04.2018 включно.
Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач передбачені п. 9.20 договору документи позивачу не передав.
Пунктом 6.22 договору передбачено, що за порушення зобов`язань, передбачених пунктом 9.20 договору, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% загальної суми договору.
Відповідно до п. 6.23 договору за порушення строку (терміну) подання документів, які підлягають переданню виконавцем замовнику у відповідності до умов цього договору та/або вимог чинного законодавства, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% загальної суми договору, за кожний день прострочення виконання зобов`язань.
Позивачем за не надання документів нараховано пеню в розмірі 15.772,99 грн та штраф в розмірі 17.238,24 грн.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.
Суд перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та штрафів вважає їх обгрунтованими.
В зв`язку з тим, що взяті на себе за договором зобов`язання відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню та штраф, розмір яких, за обґрунтованими розрахунками позивача, становлять 35.079,82 грн та відповідно 86.191,20 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення 35.079,82 грн пені та 86.191,20 грн штрафу обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства Дніпроазот обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання техпромсистеми (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 33/37, код ЄДРПОУ 39123048) на користь Акціонерного товариства Дніпроазот (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. С.Х.Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) 35.079 (тридцять п`ять тисяч сімдесят дев`ять) грн 82 коп. пені, 86.191 (вісімдесят шість тисяч сто дев`яносто одну) грн 20 коп. штрафу, 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2019 |
Оприлюднено | 23.05.2019 |
Номер документу | 81909895 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сівакова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні