Рішення

від 13.05.2019 по справі 921/51/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/51/19 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув матеріали справи

за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької райдержадміністрації, вул. Незалежності, 19, м. Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область, 47400

до відповідача Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006

про визнання недійсним Договору про реструктуризацію заборгованості № 000252-11012019 від 11.01.2019

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_1 - начальника

Відповідача: Ловчук М. В. - адвоката

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) , здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

Відділ освіти, молоді та спорту Лановецької райдержадміністрації, надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", надалі - відповідач, про визнання недійсним Договору про реструктуризацію заборгованості №000252-11012019, укладеного 11.01.2019 між Відділом освіти, молоді та спорту Лановецької райдержадміністрації та ПрАТ "Тернопільгаз".

В обґрунтування позовних вимог Відділ освіти, молоді та спорту Лановецької райдержадміністрації посилається на ст. 233 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) . Стверджує, що Договір про реструктуризацію заборгованості №000252-11012019 від 11.01.2019 вчинено під впливом тяжкої обставини, зокрема загрозою зриву освітнього процесу у навчальних закладах Лановецького району, оскільки відключення останніх від газопостачання могло б мати наслідком порушення стабільності їх роботи. Недотримання санітарно-температурного режиму могло б загострити соціальну напругу серед населення і, як наслідок, призвести до порушення конституційного права кожного на освіту.

Зазначає, що визначена у оспорюваному правочині заборгованість є наслідком проведених ПрАТ "Тернопільгаз" на підставі Актів про порушення № 000252 від 23.08.2018, № 000255 від 27.08.2018, № 000256 від 27.08.2018, № 000264 від 27.09.2018 та протоколів комісії № 7 від 14.09.2018, № 8 від 14.09.2018, № 9 від 14.09.2018, № 18 від 05.10.2018 донарахувань вартості необлікованого об`єму природного газу. Стверджує, що при проведенні демонтажів ЗВТ лічильників газу на об`єктах споживача - навчальних закладах, які знаходяться у с. Снігурівка, с. Білозірка, с. Буглів та с. Москалівка Лановецького району працівниками відповідача (оператора ГРМ) порушено вимоги Кодексу ГРМ, зокрема п. 4 гл. 11 р. 10 Кодексу газорозподільних систем. Звертає увагу суду на те, що 02.01.2019 на адресу Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької райдержадміністрації надійшов лист-запит про підтвердження дебіторської заборгованості, згідно якого станом на 31.12.2018 заборгованість перед відповідачем становить 2 246,56 грн.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору про реструктуризацію заборгованості №000252-11012019 від 11.01.2019, типового договору розподілу природного газу №10/м-011 від 22.02.2016, акту про демонтаж лічильника газу непобутовому споживачу від 23.08.2018, довідки про непридатність №21-1091 від 14.09.2018, акту про порушення №000252 від 23.08.2018, акту про порушення №000256 від 27.08.2018, акту про порушення №000264 від 27.09.2018, акту про порушення №000255 від 27.08.2018, акту про демонтаж лічильника газу не побутовому споживачу від 23.08.2018, довідки про непридатність №21-0535 від 01.06.2018, довідки про непридатність №21-1095 від 14.09.2018, рахунків №000252/0119-3, №000255/0119-5, №000256/0119-2, №000264/0119-6 та №000252/0119-4 від 11.01.2019, Актів про демонтаж лічильника газу непобутовому споживачу від 04.08.2018 та від 31.05.2018, Актів - розрахунків ЗОШ с. Снігурівка, с. Білозірка, с. Буглів, с. Москалівка, листів №14/1239 від 23.10.2018, №45/01 від 24.10.2018, №41/01 від 16.10.2018, №931 від 19.10.2018, №3 від 02.01.2019, даних по термінах повірки, протоколів засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачем природного газу вимог Кодексу ГРМ №18 від 05.10.2018, №9 від 14.09.2018, №7 від 14.09.2018 та №8 від 14.09.2018, актів-розрахунків від 28.09.2018, від 27.08.2018 та від 28.08.2018, рахунків №000264/1018-27610 від 05.10.2018, №000252/0918/25482 від 14.09.2018, №000256/0918-25484 від 14.09.2018 та №000255/0918-25472 від 14.09.2018.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30.01.2019, головуючим суддею для розгляду справи №921/51/19 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2019 позовну заяву Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької райдержадміністрації №04-05/67 від 23.01.2019 (вх. №67 від 30.01.2019) було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.02.2019 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява № 04-02/150 від 15.02.2019 (вх. №2871 від 19.02.2019), згідно якої позивачем усунуто недоліки позовної заяви, які було визначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 04.02.2019.

Окрім того, 19.02.2019 Відділ освіти, молоді та спорту Лановецької райдержадміністрації звернувся до Господарського суду Тернопільської області з клопотанням за № 04-02/151 від 15.02.2019 (вх. №2873 від 19.02.2019) про витребування доказів. Зокрема, просив суд витребувати у Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" Протокол № 8 від 14.09.2018.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 921/51/19. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10:00 год. 20.03.2019, запропоновано сторонам у справі надати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань (при наявності). У задоволенні клопотання відділу освіти, молоді та спорту Лановецької райдержадміністрації № 04-02/151 від 15.02.2019 (вх. №2873 від 19.02.2019) відмовлено з підстав, викладених у вказаній ухвалі суду.

13.03.2019 відповідачем через відділ діловодства господарського суду долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву за №03/330 від 12.03.2019 (вх. №4416 від 13.03.2019), згідно якого ПрАТ "Тернопільгаз" позовні вимоги Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА не визнає в повній мірі з огляду на їх безпідставність, необґрунтованість та невідповідність фактичним обставинам справи. Стверджує, що укладений між сторонами у справі Договір про реструктуризацію заборгованості №000252-11012019 від 11.01.2019 відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину та за своїм змістом містить усі істотні умови, на яких сторони домовились про його укладення.

Зазначає, що в силу приписів чинного законодавства доведення наявності факту тяжких обставин та його реальності, невигідності умов, покладено на особу, яка вчинила вкрай невигідну угоду під впливом тяжких обставин.

Вважає, що позивачем не наведено жодного обґрунтованого та документально-підтвердженого доводу про те, під впливом яких саме важких обставин укладався договір та в чому саме полягають вкрай невигідні умови його укладення.

Стверджує, що укладенню оспорюваного правочину передувало звернення Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА із листом за №997 від 07.11.2018, згідно якого позивач повідомив про готовність сплатити рахунки за необлікований (донарахований) об`єм природного газу на умовах розтермінування виплати цієї суми з 1 січня 2019 року до 1 липня 2019 року. Наведене, на думку відповідача, свідчить про те, що Договір про реструктуризацію заборгованості укладено з врахуванням інтересів позивача та наданням йому "полегшених, розстрочених" умов погашення заборгованості. Позивачем не доведено факту, що ним пропонувались інші варіанти вирішення тяжкої обставини, не наведено усіх чинників, зокрема правових аспектів неможливості у інший спосіб відвернення настання негативних наслідків "тяжкої обставини", окрім як укладення оскаржуваного договору.

Первинними документами, які підтверджують заборгованість позивача вважає: акти про порушення № 000252 від 23.08.2018, № 000255 від 27.08.2018, № 000264 від 27.09.2018, № 000256 від 27.08.2018, на підставі яких виявлено порушення; протоколи комісії № 7 від 14.09.2018, № 8 від 14.09.2018, № 9 від 14.09.2018, № 18 від 05.10.2018, якими підтверджено правомірність складення акту про порушення та акти-розрахунку вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, згідно яких проведено донарахування. Поряд із цим, зауважує, що вказані документи не є предметом розгляду у даній справі. Зазначає, що позивачу було відомо про порушення Кодексу ГРМ та наявність заборгованості. Акти-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу з вимогою про оплату рахунків направлялись на адресу останнього задовго до початку опалювального сезону. Проте позивачем не вживалось жодних заходів ні з їх оплати, ні з скасування підстав для нарахування, у тому числі і в судовому порядку.

З огляду на наведене, вказує на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між тяжкою обставиною, на яку посилається позивач та вчиненням правочину, оскільки така обставина виникла не у момент вчинення правочину, а значно раніше.

В судовому засіданні 20.03.2019, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та відповідача, судом оголошено перерву до 14:00 год. 08.04.2019, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу, а повноважних представників сторін повідомлено під розписку (в матеріалах справи).

02.04.2019 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив за №04-05/281 від 28.03.2019 (вх. №5734 від 02.04.2019), згідно якої позивач зазначив, що Відділ освіти, молоді та спорту Лановецької РДА був вимушений підписати оспорюваний правочин, оскільки осінні канікули закінчувались і учні мали приступити до навчання з 05.11.2018. Не маючи можливості розпочати опалювальний сезон, керівники закладів освіти були змушені продовжити осінні канікули. Рішення про зміну структури навчального року були прийняті на педагогічних радах закладів освіти. Позивач неодноразово звертався до відповідача та його представника у Лановецькому районі щодо вирішення питання відновлення газопостачання. Протягом жовтня 2018 року відбулись дві зустрічі безпосередньо з працівниками ПрАТ "Тернопільгаз" з даного питання, однак результативного вирішення не було досягнуто. Питання про порушення термінів початку опалювального сезону у зв`язку із припиненням газопостачання та хід усунення правопорушень стало предметом розгляду 06.11.2018 на відповідній нараді за участі голови Лановецької РДА. Стверджує, що у випадку ненадання гарантійного листа та не підписання Договору про реструктуризацію заборгованості, газопостачання в заклади освіти не було б відновлено, що б призвело до зриву освітнього процесу та загрожувало начальнику відділу звільненням. Також, зазначав, що акти про порушення складено працівниками газової служби вже в період річного терміну давності. Стверджував, що при проведенні 14.09.2018 засідання комісії розгляду актів про порушення споживачем природного газу вимог Кодексу ГРМ, працівниками газової служби не було взято до уваги лист Управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської облдержадміністрації за №1085/03-10 від 04.09.2018, в якому було визначено 30.09.2018 як кінцевий термін врегулювання питання проведення періодичності повірки лічильників, і на цей період ніяких нарахувань спожитих об`ємів природного газу не мали б проводитись. Зауважував, що на час складання актів (27.08.2018) лічильники обліку газу по об`єктах закладів освіти вже були демонтовані та проходили експертну повірку. Повторно звертав увагу суду на те, що згідно з листом-запитом про підтвердження дебіторської заборгованості №3 від 02.01.2019 за даними відповідача станом на 31.12.2018 заборгованість позивача становила 2 246,56 грн. В даному листі інформація про наявність заборгованості, через яку не здійснювалось відновлення газопостачання в закладах освіти району, була відсутня. Наведене, на думку відповідача, свідчить про наявність підстав для визнання Договору про реструктуризацію заборгованості №000252-11012019 від 11.01.2019 недійсним.

В підтвердження вказаних доводів до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: листа-запиту про підтвердження дебіторської заборгованості №3 від 02.01.2019; акту звірки взаємних розрахунків за період 2018 року; листа Лановецької дільниці Шумського УЄГГ №931 від 19.10.2018, даних по термінах повірки лічильників, розпорядження голови РДА за №58-с про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказу про зміни в режимі роботи школи за №47-од від 02.11.2018, протоколу наради при Голові районної державної адміністрації від 06.11.2018, листа про проведення повірок лічильників №736 від 29.08.2018, листа Управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської облдержадміністрації за №1085/03-10 від 04.09.2018, витягів з протоколів педради №9 від 02.11.2018, №2 від 02.11.2018 та №11 від 30.10.2018.

08.04.2019 відповідач через відділ діловодства суду до матеріалів справи долучив заперечення за №03/457 від 05.04.2019 (вх. №6059), згідно яких останній зауважив, що на підставі Договору про реструктуризацію заборгованості №000252-11012019 від 11.01.2019 у позивача не виникають додаткові зобов`язання (не виникає заборгованість). Заборгованість, яка є предметом вказаного правочину не оспорюється позивачем, існувала до моменту його укладення.

Наполягає на тому, що оспорюваний правочин укладався з врахуванням інтересів самого позивача та полегшив його становище, оскільки сплата вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 150 939,52 грн була реструктуризована (розстрочена) на 6 місяців.

Просить суд врахувати, що в силу приписів чинного законодавства (п. 1 гл. 7 Р. X Кодексу ГРМ), власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Оскільки лічильники газу перебувають у власності Відділу освіти молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області, відповідно до абз. 1-4 п. 2 гл. 7 Р. X Кодексу ГРМ, для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, останній був зобов`язаний:

- завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб- сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ;

- забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування;

- у разі якщо повірка ЗВТ мала здійснюватись не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ завчасно письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність його представника під час монтажу повіреного ЗВТ.

Пропущення ж строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим визначається як порушення, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу.

Щодо посилань позивача на лист Управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської облдержадміністрації від 04.09.2018 № 1085/03-10, звернув увагу суду на приписи Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність", згідно якого визначено, що засоби вимірювальної техніки мають встановлений чинним законодавством міжповірочний інтервал, протягом якого вони можуть використовуватись споживачем, а значення метрологічних характеристик ЗВТ перебувають у нормованих границях. Зауважив, що продовження, перенесення даних міжповірочних інтервалів на підставі листів нормативно-правовими актами не передбачено.

Щодо долученого позивачем до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків, зазначив, що вказаний акт звірки складено між ПрАТ "Тернопільгаз" та Відділом освіти, молоді та спорту Лановецької РДА по взаємовідносинах, які не пов`язана із заборгованістю за необлікований об`єм природного газу. Враховуючи усе наведене вище, в задоволенні позову просив відмовити.

В судовому засіданні 08.04.2019, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та відповідача, судом виконано завдання підготовчого провадження, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16:30 год. 02.05.2019, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу, а повноважних представників сторін повідомлено під розписку (в матеріалах справи).

В судовому засіданні 02.05.2019, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, судом відкладено розгляд справи на 15:30 год. 13.05.2019, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу, присутнього в судовому засіданні повноважного представника позивача повідомлено під розписку (в матеріалах справи), а відповідача - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 13.05.2019, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд заслухав вступне слово позивача та відповідача по суті позовних вимог, з`ясував обставини справи, дослідив наявні у справі докази та заслухав заключне слово учасників справи.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові докази.

Повноважний представник відповідача підтримав усе наведене ним у відзиві на позов та запереченнях. Вважає, що Договір про реструктуризацію заборгованості №000252- 11012019 від 11.01.2019 року укладено у повній відповідності з нормами чинного законодавства, з врахуванням інтересів сторін договору, а позовні вимоги Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважних представників сторін, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справі письмові докази, судом встановлено наступне:

Протягом травня-вересня 2018 року працівниками відповідача (оператора ГРМ) у навчальних закладах Лановецького району, які підпорядковуються Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької райдержадміністрації було демонтовано на державну повірку газові лічильники, зокрема:

31.05.2018 проведений демонтаж ЗВТ лічильника газу на об`єкті споживача за адресою: с. Снігурівка, Лановецький р-н. (РЛ-10 Новатор №3108838 2003 року випуску), про що складено відповідний акт.

21.06.2018 ДП "Тернопільський регіональний науково-виробничий центр стандартизації та сертифікації" складено довідку про непридатність за №21-0535, згідно якої лічильник №3108838 2003 року випуску визнано непридатним до використання (похибки перевищують допустимі норми). На підставі довідки про непридатність відповідачем складено Акт про порушення №000255 від 27.08.2018, згідно якого було виявлено порушення п.п. 3.4. п. 2 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ, а саме - зафіксовано перевищення діапазону обчислення лічильника №3108838 2003 року випуску.

Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачем природного газу вимог Кодексу ГРМ за №9 від 14.09.2018 розглянуто Акт про порушення №000255 від 27.08.2018 та задоволено його повністю.

На підставі Акта про порушення №000255 від 27.08.2018 ПрАТ "Тернопільгаз" складено Акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, в якому зазначено, що донарахований об`єм становить 1031 м 3 , вартість складає 9 403,71 грн.

14.09.2018 для сплати вказаної суми відповідачем виставлено рахунок №000255/0918-25472.

04.07.2018 проведений демонтаж ЗВТ лічильника газу на об`єкті споживача за адресою: с. Білозірка, Лановецький р-н. (РЛ-10 Новатор №0582021), про що складено відповідний акт.

27.08.2018 відповідачем складено Акт про порушення за №000256, згідно якого було виявлено порушення розділу п.п. 4 п. 2 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ, а саме: протермінування дати чергової державної повірки лічильника.

Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачем природного газу вимог Кодексу ГРМ за №8 від 14.09.2018 розглянуто Акт про порушення №000256 від 27.08.2018 та задоволено його повністю.

На підставі Акта про порушення №000256 від 27.08.2018 ПрАТ "Тернопільгаз" складено Акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, в якому зазначено, що донарахований об`єм становить 30 216 м 3 , вартість складає 315 059,71 грн.

14.09.2018 для сплати вказаної суми відповідачем виставлено рахунок №000256/0918-25484.

23.08.2018 проведений демонтаж ЗВТ лічильників газу (РЛ-10 Новатор №4083761, РЛ-10 Новатор №4081139) на об`єкті споживача за адресою: с. Буглів, Лановецький p-н., про що складено відповідний акт.

23.08.2018 відповідачем складено Акт про порушення за №000252, згідно якого було виявлено порушення розділу п.п. 4 п. 2 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ, а саме: протермінування дати чергової державної повірки лічильників.

Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачем природного газу вимог Кодексу ГРМ за №7 від 14.09.2018 розглянуто Акт про порушення №000252 від 23.08.2018 та задоволено його повністю.

На підставі Акта про порушення №000252 від 23.08.2018 ПрАТ "Тернопільгаз" складено Акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, в якому зазначено, що донарахований об`єм по лічильнику №4083761 становить 23 298 м 3 , вартість складає 239 458,24 грн та акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, в якому зазначено, що донарахований об`єм по лічильнику №4081139 становить 20 928 м 3 , вартість складає 215 165,24 грн.

14.09.2018 для сплати вказаних сум відповідачем виставлено рахунки №000252/0918-25482 та №000252/0918-25483.

27.09.2018 проведений демонтаж ЗВТ лічильників газу (РЛ-4 Новатор №4091908, РЛ-10 Новатор №4098908) на об`єкті споживача за адресою: с. Москалівка, Лановецький р-н., про що складено відповідний акт.

14.09.2018 ДП "Тернопільський регіональний науково-виробничий центр стандартизації та сертифікації" складено довідки про непридатність за №21-1095 та №21-1091, згідно яких лічильники №4091908 та №4098908 2004 року випуску визнано непридатними до використання (похибки перевищують допустимі норми). На підставі вказаних довідок відповідачем складено Акт про порушення №000264 від 27.09.2018, згідно якого було виявлено порушення п.п. 3.4. п. 2 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ, а саме: зафіксовано перевищення діапазону обчислення лічильників.

Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачем природного газу вимог Кодексу ГРМ за №18 від 05.10.2018 розглянуто Акт про порушення №000264 від 27.09.2018 та задоволено його повністю.

На підставі Акта про порушення №000264 від 27.09.2018 ПрАТ "Тернопільгаз" складено Акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, в якому зазначено, що донарахований об`єм по лічильнику №4098908 становить 1 720,8 м 3 , вартість складає 15 695,35 грн.

05.10.2018 для сплати вказаної суми відповідачем виставлено рахунок №000264/1018-27610.

Таким чином, в результаті проведених відповідачем донарахувань обсягів спожитого природного газу заборгованість відповідача за наслідками зазначених вище порушень становила 794 782,25 грн .

Листом від 16.10.2018 за №41/01 Лановецька дільниця Шумського управління з експлуатації газового господарства ПрАТ "Тернопільгаз" повідомила позивача про необхідність оплати вартості необлікованого (донарахованого) об`єму спожитого природного газу згідно виставлених та зазначених вище рахунків, а також попередила, що у випадку несплати Відділом освіти, молоді та спорту Лановецької РДА заборгованості за необлікований (донарахований) обсяг спожитого природного газу вживатиме заходів припинення (обмеження) газопостачання.

Розпорядженням Голови Лановецької РДА за №288-од від 19.10.2018 "Про початок опалювального періоду в окремих бюджетних установах району" визначено опалювальний сезон 2018/2019 року в Лановецькій комунальній центральній районній лікарні, територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг), закладах освіти району, які провели необхідні обстеження системи газо-, водо-, електро-, теплопостачання, вентиляції і дотримуються норм і правил безпеки, розпочати з 22 жовтня 2018 року.

22.10.2018 Відділ освіти, молоді та спорту Лановецької РДА звернувся до Лановецької дільниці Шумського УЕГГ з листом за №931 від 19.10.2018, згідно якого просив надати письмову відповідь щодо причин не включення Буглівської ЗОШ І-ІІІ ст., Москалівської ЗОШ І-ІІ ст., Снігурівської ЗОШ І-ІІІ ст. та Білозірської ЗОШ І-ІІІ ст. до газового постачання.

Листом від 24.10.2018 за №45/01 Лановецька дільниця Шумського УЕГГ повідомила позивача про те, що згідно листа ПрАТ "Тернопільгаз" за №14/1239 від 23.10.2018 відновлення газопостачання споживачам, які мають заборгованість, в тому числі в результаті проведеного перерахунку (донарахування) обсягів спожитого природного газу, можливе виключно після вирішення питання з оплатою вартості перерахованих (донарахованих) обсягів спожитого природного газу.

07.11.2018 Відділ освіти, молоді та спорту Лановецької РДА звернувся до ПрАТ "Тернопільоблгаз" з листом за №997, згідно якого повідомив, що готовий сплатити рахунки за необлікований (донарахований) об`єм природного газу згідно з нормативними документами, укладеними між організаціями. При цьому, просив розтермінувати виплати цієї суми на період з 01.01.2019 до 01.07.2019, та надати дозвіл на підключення до газопостачання зазначених вище загальноосвітніх навчальних закладів.

Як зазначає позивач та даний факт не заперечується відповідачем, за результатами проведених між повноважними представниками сторін переговорів було досягнуто домовленості про зменшення проведених перерахунків (донарахувань) обсягів спожитого природного газу до 150 939,52 грн.

11.01.2019 між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", з однієї сторони, та Відділом освіти, молоді та спору Лановецької РДА, з іншої сторони, укладено Договір про реструктуризацію заборгованості №000252-11012019 (надалі - Договір), за умовами якого (п. 1) сторони визнають та підтверджують, що загальна сума заборгованості Відділу освіти, молоді та спору Лановецької РДА перед ПрАТ "Тернопільгаз" складає 150 939 грн 52 коп. - вартість необлікованого об`єму природного газу, донарахованого у зв`язку з простроченням періодичної повірки лічильника газу (акти про виявлені порушення №000252 від 23.08.2018, №000255 від 27.08.2018. №000256 від 27.08.2018, №000264 від 27.09.2018, протокол №7 від 14.09.2018, №8 від 14.09.2018, №9 від 14.09.2018, №18 від 05.10.2018).

Згідно з п. 2 Договору Відділ освіти, молоді та спору Лановецької РДА зобов`язався погасити вказану в п. 1 цього Договору суму заборгованості у повному обсязі, шляхом щомісячного перерахування коштів у розмірах та в строки, передбачені згідно погодженого графіку, а саме: 25 156,59 грн - 31.01.2019, 25 156,59 грн - 28.02.2019, 25 156,59 грн - 29.03.2019, 25 156,59 грн - 30.04.2019, 25 156,59 грн - 31.05.2019 та 25 156,57 грн - 27.06.2019.

Відповідно до п. 5 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх обов`язків за цим Договором.

Зважаючи на наведене вище, 11.01.2019 відповідачем на підставі Акта про порушення №000255 від 27.08.2018 виставлено позивачу для оплати рахунок №000255/0119-5 на суму 9 894,42 грн; на підставі Акта про порушення №000256 від 27.08.2018 - рахунок №000256/0119-2 на суму 36 850,91 грн; на підставі Акта про порушення №000252 від 23.08.2018 - рахунок №000252/0119-3 на суму 50 043 грн та рахунок №000252/0119-4 на суму 38 455,84 грн; на підставі Акта про порушення №000264 від 27.09.2016 - рахунок №000264/0119-6 на суму 15 695,35 грн.

Посилаючись на приписи ст. 203 ЦК України позивач вказує, що Договір про реструктуризацію заборгованості №000252-11012019 від 11.01.2019 укладений під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому просить визнати останній недійсним.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Ч. 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У силу припису даної статті правомірність правочину презюмується. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до приписів ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Надаючи оцінку оспорюваному правочину, суд вважає за доцільне зазначити, що укладений між сторонами у справі Договір про реструктуризацію заборгованості №000252-11012019 від 11.01.2019 оформлений у простій письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину та містить усі істотні умови, на яких сторони домовились про його укладення та спрямований на реальне настання правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Верховним Судом України (постанова від 06.04.2016 у справі № 6-551цс16) зроблено висновок, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 233 ЦК України, якщо його вчинено особою для усунення або зменшення тяжких обставин, а також за умови, що друга сторона правочину скористалася наявністю таких обставин.

Ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача.

Правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася.

Під тяжкими обставинами слід розуміти не будь-яке несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, а його крайні форми. Наприклад, важка хвороба особи чи її близьких, смерть годувальника, крайня нужденність її сім`ї, загроза втратити заставлене житло чи банкрутства, надзвичайно низька винагорода за виконану роботу або надану послугу, порівняно з вартістю відчужуваної речі, та інші обставини, для усунення чи пом`якшення яких необхідно терміново укласти цей правочин. Тяжка обставина є оцінювальною категорією і має визначатися судом з урахуванням всіх обставин справи. Потерпілий, який оскаржує правочин, повинен довести, що за відсутності тяжких обставин він взагалі або на зазначених умовах не уклав би правочин. Визнання правочину недійсним не може пов`язуватись з тим, чи усвідомлювала сторона користь, яку матиме від нього (вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі № 907/738/16).

Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Отже, правочин, вчинений під впливом тяжкої обставини, носить такі обов`язкові ознаки: особа вчиняє такий правочин під впливом тяжкої для неї обставини; особа вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах; особа вчиняє такий правочин добровільно та може бути ініціатором такого правочину; особа усвідомлює, що вчиняє такий правочин на вкрай невигідних для себе умовах, але вимушена це зробити під впливом тяжкої обставини. Друга сторона повинна усвідомлювати, що контрагент перебуває під впливом тяжкої обставини і вчиняє правочин вимушено, та користується цим.

Крім того, необхідним критерієм для визнання правочину недійсним з передбачених вище підстав, є доведення у судовому засіданні нерозривного причинно-наслідкового зв`язку між тяжкими обставинами та вчиненням спірного правочину, який вчиняється виключно для усунення та/або зменшення тяжких обставин. Про необхідність наявності причинно-наслідкового зв`язку між тяжкими обставинами та укладеним правочином, для застосування ст. 233 ЦК України, наголошує і Верховний Суд, зокрема, у постановах №918/341/16 від 02.08.2018, №910/8862/17 від 14.02.2018, №910/8866/17 від 06.03.2018 та № 910/7783/18 від 10.04.2019).

Аналогічну правову позицію щодо застосування ст. 233 ЦК України викладено також і в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ст. 86 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що предметом оспорюваного правочину є заборгованість позивача, яка виникла на підставі проведених відповідачем нарахувань вартості необлікованого об`єму природного газу у зв`язку із порушенням вимог Кодексу ГРМ.

Судом встановлено, що станом на день проведення даного судового засідання рішення ПрАТ "Тернопільгаз", оформлені протоколами засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачем природного газу вимог Кодексу ГРМ за №7 від 14.09.2018, №8 від 14.09.2018, №9 від 14.09.2018 та №18 від 05.10.2018 є чинними , позивачем не оскаржені, а відтак презюмується чинність встановлених ними юридичних фактів.

Наявний в матеріалах справи лист Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА за №997 від 07.11.2018 свідчить про погодження останнього із проведеними відповідачем нарахуваннями та готовністю оплатити визначені ПрАТ "Тернопільгаз" суми на умовах розтермінування.

Зі змісту оспорюваного правочину вбачається, що його укладено саме з врахуванням інтересів позивача та на умовах визначених ним у листі за №997 від 07.11.2018.

Окрім того, як вже зазначалось вище, за наслідками проведених відповідачем перевірок та здійснених донарахувань обсягів спожитого природного газу до сплати позивачу визначено суму в розмірі 794 782,25 грн.

Поряд із цим, зважаючи на усну домовленість сторін, відповідачем зменшено розмір нарахувань та предметом Договору про реструктуризацію №000252-11012019 від 11.01.2019 визначено суму в розмірі 150 939,52 грн.

Наведене, на думку суду, спростовує твердження позивача про укладення вказаного правочину на вкрай невигідних умовах та неможливості відвернення настання негативних наслідків "тяжкої обставини" у інший спосіб, окрім як укладення оскаржуваного договору. При цьому, слід зазначити, що правомірність дій відповідача та проведених ним донарахувань вартості необлікованого природного газу не є та не може бути предметом судового розгляду у даній справі.

Матеріали справи не містять, а позивачем не було доведено існування тяжких обставин (їх крайньої форми), з якими вимоги ст. 233 ЦК України пов`язують недійсність правочину, не надано суду й жодних належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 73-74 ГПК України, тяжкого фінансового стану позивача на момент вчинення оспорюваного правочину, неможливості виконувати свої фінансові зобов`язання по виплаті заробітної плати, сплати податків чи інших зобов`язань.

Окрім того, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що про наявність боргу по здійснених відповідачем донарахуваннях обсягів спожитого природного газу в розмірі значно більшому, ніж визначено оспорюваним правочином, позивачу було відомо задовго до укладення Договору про реструктуризацію, однак жодних заходів (скасування підстав для нарахування, в т.ч. шляхом оскарження в судовому порядку рішень ПрАТ "Тернопільгаз", якими задоволено акти про порушення та на підставі яких здійсненні відповідні нарахування, сплати визначених сум) Відділом освіти, молоді та спору Лановецької РДА не вжито.

Наведене, в свою чергу, свідчить про те, що обставина, на яку посилається позивач виникла не у момент вчинення оспорюваного правочину, а значно раніше.

З огляду на вказане, суд погоджується з твердженнями відповідача про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між тяжкою обставиною, на яку посилається позивач та вчиненням правочину.

Таким чином, аналізуючи наведені учасниками справи позиції по суті спірних правовідносин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено обставин укладення оспорюваного правочину проти його волі та під тиском тяжких обставин, які змусили позивача його вчинити (підписати) на вкрай невигідних умовах.

Враховуючи встановлену судом відсутність належним чином доведених та обґрунтованих підстав, які в силу вимог ст. 233 ЦК України є підставами для визнання недійсним оспорюваного правочину, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 123, ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн покладаються судом на позивача.

Окрім того, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

За вимогами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921 грн.

Таким чином, при зверненні до господарського суду із позовною заявою за №04-05/67 від 23.01.2019 (вх. №67 від 30.01.2019) про визнання правочину недійсним до сплати підлягав судовий збір в розмірі 1 921 грн.

Поряд із цим, позивачем згідно квитанції за №1478-3424-0323-0013 від 18.01.2019 сплачено судовий збір в розмірі 2 264 грн 09 коп.

Наведене свідчить про те, що в даному випаду має місце переплата судового збору на суму 343 грн 09 коп.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, позивачу необхідно повернути з Державного бюджету, у зв`язку із переплатою судового збору становить 343 грн 09 коп. Для повернення зазначеної суми позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення (підписання), в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.05.2019

Суддя І.М. Гирила