Рішення

від 21.05.2019 по справі 560/627/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 560/627/19

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - селянське (фермерське) господарство "Урожай" до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 07.02.2019 року №Г-1320/0-899/0/95-19;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити проект землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області, із земель, що знаходиться в постійному користуванні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є засновником та головою селянського (фермерського) господарства "Урожай". Позивач 30.01.2019 року звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) з метою подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області.

Проте, після надходження проекту землеустрою листом № Г-1320/0-899/0/95-19 від 07.02.2019 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило, що обрана земельна ділянка перебуває в постійному користуванні згідно з Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 19.12.2001 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №13. Зважаючи на це, відсутні правові підстави для передачі земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) членам СФГ "УРОЖАЙ".

Позивач вважає вказані дії відповідача щодо відмови у виготовленні проекту землеустрою протиправними, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

11.04.2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що земельним законодавством передбачена процедура передачі у власність земельних часток (паїв) членам фермерських господарств у яких земельна ділянка перебуває у користуванні. Зважаючи на це позивач має право на отримання земельної частки (паю) із земельної ділянки 28,00 га яка передана йому в постійне користування згідно державного акту на право постійного користування НОМЕР_1 . Проте, проект землеустрою, що був поданий позивачем на затвердження до Головного управління, виготовляється на всіх членів фермерського господарства.

Крім того від відповідача 11.04.2019 року надійшло клопотання про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.

Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

Ухвалою суду від 10.05.2019 року залучено Селянське (фермерське) господарство "Урожай" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником та головою селянського (фермерського) господарства "Урожай", код ЄДРПОУ 30849846. Місцезнаходження вказаної юридичної особи: вул. Івана Франка, 30, смт. Віньківці, Віньковецький район, Хмельницька область, 32500.

Позивачу на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 та на підставі рішення Віньковецької районної ради народних депутатів Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області надано у постійне користування земельну ділянку площею 28,00 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

25.04.2017 року позивач подав заяву до відповідача про надання дозволу на виговлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність як члену фермерського господарства "Урожай" із земельної ділянки загальною площею 28 га, що надана в постійне користування ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24.05.2017 року № 22-10090-СГ надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні ОСОБА_1 на території Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області.

ТОВ ЕКФ "Власна справа" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) на території Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2 .

30.01.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) з метою подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 Віньковецький район, Віньковецька селищна рада.

За результатими розгляду заяви на своє звернення позивач отримав відповідь від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, а саме лист № Г-1320/0-899/0/95-19 від 07.02.2019 року з інформацією про те, що обрана земельна ділянка перебуває в постійному користуванні гр. ОСОБА_1 згідно з Державного акта на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 19.12.2001 р. Зважаючи на це, відсутні правові підстави для передачі земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) членам СФГ "УРОЖАЙ".

Не погодившись з такою відповіддю позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України , громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини третьої статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною восьмою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За правилами частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини шостої статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Зазначає, що позивачем та членами фермерського господарства "Урожай" ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ) розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) на території Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області був погоджений Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області, що підтверджується відповідним висновком №8100/82-17 від 29.09.2017 та 30.01.2019 поданий для затвердження до посадових осіб відповідача. Рішенням Головного управління Держгеокадастру у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності відмовлено.

Згідно з частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина тринадцята статті 123 Земельного кодексу України).

Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відмова у затвердженні Проекту землеустрою можлива лише у випадку відсутності його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 не містять.

Згідно з частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до частини першої статної 32 Земельного кодексу України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою, посилається на те, що земельна ділянка, яку має намір отримати безоплатно у власність для ведення фермерського господарства позивач, перебуває у постійному користуванні згідно з Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 19.12.2001 р., зважаючи на це відсутні правові підстави для передачі земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) членам СФГ "Урожай".

На підставі Державного акту на право постійного користування землею та рішення Віньковецької районної ради народних депутатів Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області №6 позивачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 28 га для створення селянського/фермерського господарства на території Віньковецької селищної ради.

Судом враховано, те що ОСОБА_1 який є засновникам і керівником фермерського господарства "Урожай", нотаріально засвідчив свою згоду на вилучення земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 28 га, місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Віньковецької селищної ради, Віньковецького району, Хмельницької області для подальшої передачі у власність у розмірі земельної частки (паю) членам фермерського господарства "Урожай", а саме: ОСОБА_1 - 2,3320 га, ОСОБА_2 - 2,3023 га, ОСОБА_3 - 2,2302 га, ОСОБА_4 -2,1716 га, ОСОБА_5 - 2,1334 га, ОСОБА_6 - 2,1023 га, ОСОБА_7 - 2,0759 га, ОСОБА_8 - 2,0524 га, ОСОБА_9 - 2,0500 га, ОСОБА_10 - 2,0600 га, ОСОБА_11 - 2,0504 га, ОСОБА_12 - 2,0194 га, ОСОБА_13 - 1,9146 га.

Згідно з статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства.

Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування за погодженням з сільською, селищною радою народних депутатів розглядає у місячний термін районна (міська) конкурсна комісія та районна, міська, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, рада народних депутатів, і в разі проходження конкурсного відбору та згоди відповідна рада замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації проект відведення ділянки, який розробляється в першочерговому порядку.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із власником землі або землекористувачем (за винятком випадків відведення земельної ділянки із земель запасу) відповідно районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами та органом архітектури.

Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Відтак, ОСОБА_1 є засновником та головою селянського (фермерського) господарства "Урожай". В подальшому він отримав Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 , відповідно до якого посвідчено право останнього на користування земельною ділянкою площею 28 га, для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно з статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Таким чином, процедура створення фермерського господарства передбачала першочергове отримання у користування громадянином земельної ділянки для створення такого господарства та отримання відповідного Державного акту. Після отримання такого Державного акту та здійснення державної реєстрації, фермерське господарство набувало статусу юридичної особи.

Отже, земельна ділянка площею 28 га, яка підлягає поділу між членами фермерського господарства, зокрема і позивачу, відноситься до земель, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди.

Щодо твердження відповідача, що проект землеустрою, який був поданий позивачем на затвердження до Головного управління виготовляється на всіх членів фермерського господарства суд ставиться критично, оскільки Земельним кодексом та іншими нормативно-правовими актами які регулюють земельні відносини не визначено, що технічна документація на земельну ділянку повинна виготовлятися лише на одну людину.

Таким чином, суд вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області протиправно та необґрунтовано відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області.

Вирішуючи позов в частині вимоги про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити проект землеустрою ОСОБА_1 метою подальшої передачі безоплатно у власність суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

За фактичних обставин, встановлених судом в даній справі, відсутні підстави вважати повноваження відповідача у спірних правовідносинах дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, а саме отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач не може діяти на власний розсуд, а безальтернативно зобов`язаний до вчинення конкретних дій затвердження проекту землеустрою у двотижневий термін з дня отримання такого проекту.

Таким чином, суд вважає, що внаслідок задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність позивачу для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області, а відтак порушене право позивача на отримання земельної ділянки у власність, за захистом якого ОСОБА_1 звернувся до суду, буде захищене в повному обсязі.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте, в супереч зазначених вимог відповідачем не було доведено правомірність прийнятого рішення, як і не було надано жодних доказів на підтвердження підстав з яких позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі положень ст. 139 КАС України, судові витрати належать до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадатру в Хмельницькій області в сумі 1536,80 грн. згідно з квитанції № 1-1937К від 05.03.2019.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 07.02.2019 року №Г-1320/0-899/0/95-19.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити проект землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області, із земель, що знаходиться в постійному користуванні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 1536,80 (тисячу п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадатру в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479) Третя особа:Селянське (фермерське) господарство "Урожай" (вул. І. Франка, 30, смт. Віньківці, Віньковецький район, Хмельницька область,32500 , код ЄДРПОУ - 30849846)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький