Рішення

від 22.05.2019 по справі 440/714/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/714/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Чалої О.Д.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки Вітязь" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки Вітязь" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2018 №0017011405, №0017021405.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про незгоду із збільшенням ГУ ФС у Полтавській області суми грошового зобов`язання ТОВ "Служба безпеки Вітязь" з податку на додану вартість у розмірі 38 659,50 грн. та застосуванням штрафної санкції в розмірі 1020 грн. за наслідками позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом від 16.11.2018 №1540/16-31-14-05-09/39871754. Позивач вказував, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської. Пояснював, що акт перевірки містить опис всіх первинних документів, які вимагалися в ході проведення перевірки, а тому позивачем надані письмові пояснення та документальні підтвердження, виходячи з власного бачення спірної ситуації та з огляду на вимоги чинного законодавства. Зазначав, що до позивача застосовано штрафну санкцію в подвійному розмірі без належних на те обґрунтувань.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви та просила її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акту перевірки.

Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "Служба безпеки Вітязь" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 39871754. Позивач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

Основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД-2010 є діяльність приватних охоронних служб (80.10).

В період з 05.11.2018 по 09.11.2018 ГУ ДФС у Полтавській області, на підставі направлення від 05.11.2018 №3739 та відповідно до наказу від 05.11.2018 № 2841, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Служба безпеки Вітязь" (код за ЄДРПОУ 39871754) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" (код 39837540) за період січень-березень, травень 2018 року та по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями послуг, придбаних у вказаного постачальника, правомірність відображення операцій в податковій звітності.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ "Служба безпеки Вітязь" відповідачем складено акт від 16.11.2018 №1540/16-31-14-05-09/39871754, яким зафіксовані порушення п. 44.1 та п. 44.6 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періодах, що перевірялися, на загальну суму 25 773 грн., у тому числі: за лютий 2018 року на суму 3 433 грн., за березень 2018 року на суму 15 400 грн., за травень 2018 року на суму 6 940 грн /т. 1 а.с. 24-77/.

У зв`язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, ГУ ДФС у Полтавській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 29.11.2018:

- №0017011405, яким ТОВ "Служба безпеки Вітязь" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 25773 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12886,50 грн. /т. 1 а.с. 89/;

- №0017021405, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" в розмірі 1020,00 грн. /т. 1 а.с. 91/.

Із даними рішеннями позивач не погодився та оскаржив податкові повідомлення - рішення до ДФС України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги №7357/6/99-99-11-04-02-25 від 14.02.2019 скаргу позивача на вказані податкові повідомлення - рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Полтавській області - без змін.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 29.11.2018 №№0017021405, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 1020,00 грн, суд виходить з такого.

Застосовуючи до позивача штраф у розмірі 1020,00 грн, контролюючий орган виходив з того, що ТОВ "Служба безпеки Вітязь" повторно протягом року не надано на письмові запити контролюючого органу пояснення та документальні підтвердження з питань, що стосувалися предмета перевірки. У зв`язку з цим у відповідності до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України складено акти про ненадання документів від 07.11.2018 №1437/16-31-14-05-09, від 09.11.2018 №1449/16-31-14-05-09, що засвідчує факт ненадання документів для прийняття подальшого рішення у відповідності ст. 121 ПК України.

Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Суд зазначає, що диспозиція вказаної статті передбачає відповідальність саме за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, а не за надання первинних документів не у повному обсязі.

При цьому, суд ураховує, що відповідно до положень статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, податкове правопорушення - це противоправне, винне діяння у вигляді навмисної або ненавмисної дії або бездіяльності суб`єкта податкових відносин, який порушує права і інтереси учасників даного виду суспільних відносин, за яке законодавством встановлена певна відповідальність фінансового, адміністративного або кримінального характеру. Протиправність податкового правопорушення полягає у недотриманні правової форми даного діяння, винність полягає в здійсненні даного порушення навмисно або з необережності.

Як встановив суд, у ході перевірки на адресу ТОВ "Служба безпеки Вітязь" контролюючим органом в ході перевірки надавалися запити про надання пояснень та документального підтвердження з питань, що стосувалися предмета перевірки від 06.08.2018 №17011/10/16-31-14-05-18, від 14.09.2018 №19876/10/16-31-14-05-18 /т. 1 а.с. 240-241, 244-245).

На вказані запити підприємство надало відповіді від 31.08.2018 вих. №41, від 12.09.2018 вих. №42, в яких зазначалося, про направлення на запит від 06.08.2018 №17011/10/16-31-14-05-18 копій документів на 115 аркушах та на 15 аркушах відповідно /т. 1 а.с. 242, 243/.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що всі наявні у підприємства документи з приводу підтвердження господарських операцій з контрагентом ТОВ "Охоронна Компанія "На Захисті" та по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями послуг, придбаних у вказаного постачальника були надані підприємством в ході перевірки, виходячи з власного бачення спірної ситуації та з огляду на вимоги чинного законодавства.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті того ж кодексу встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з п. 85.6. ст.85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Аналіз наведених норм, а також положень статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дає підстави дійти висновку, що контролюючому органу надано право запитувати та вивчати під час проведення перевірок не будь-які документи, а первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Відповідному праву контролюючого органу кореспондує обов`язок платника податків під час проведення перевірок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі відповідні документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 , якими визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно з положеннями статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Судом встановлено, що запити від 05.11.2018 №1, від 09.11.2018 №2, №3 підписані головним державними ревізорами-інспекторами відділу позапланових перевірок ризикових платників та моніторингу ризикових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області, а не керівником податкового органу або його заступником, як це передбачає податкове законодавство.

За таких обставин товариство звільнялося від обов`язку надати відповідь на такий запит, оскільки в останньому відсутній обов`язковий елемент - підпис уповноваженої на це особи.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, на вказані запити товариством надана інформація та підтверджуючі документи не в повному обсязі.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої пунктом 121.1 статті 121 ПК України, а оспорюване податкове повідомлення-рішення від 29.11.2018 №№0017021405 є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Надаючи оцінку податковому повідомленню - рішенню від 29.11.2018 №0017011405, яким ТОВ "Служба безпеки Вітязь" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 25773,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12886,50 грн., суд виходить з наступного.

Спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності з ПДВ сум податкових зобов`язань та податкового кредиту зі сплати податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій щодо надання охоронних послуг, вчинених між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" та ТОВ "Охоронна компанія "На захисті".

Мотивуючи дані доводи, контролюючий орган виходить із встановлення:

- завищення податкового кредиту за березень 2018 року на суму 3 500 грн., за результатами здійснення операцій між позивачем та ТОВ "Охоронна компанія "На захисті", оскільки в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Служба безпеки Вітязь" включено до складу податкового кредиту за березень 2018 року податкову накладну від 28.03.2018 на суму 3500 грн по наданню послуг охорони на об`єкті ТОВ "Агрофірма "Маяк". Виконавцем є ТОВ "Охоронна компанія "На захисті". При цьому, на підтвердження даної операції надано акт виконаних робіт № 8 від 28.03.2018 по охороні об`єкту ТОВ "Кільченський беріг". Таким чином, податкова накладна ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" від 28.03.2018 № 14 складена на підставі первинного документа бухгалтерського обліку, який не пов`язаний з даною господарською операцією (послуги охорони майна ТОВ "Агрофірма "Маяк").

- заниження податкових зобов`язань на суму 22 273,33 грн., що виникло у зв`язку з надання ним послуг охорони вартістю, що є нижчою від придбання аналогічних послуг у "Охоронна компанія "На захисті" наступним замовникам: ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ТДВ "Золотоніський маслоробний комбінат".

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.

Згідно пп. "а", пп. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно підпунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Також цим підпунктом встановлено вимоги до податкової накладної.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит та податкове зобов`язання для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту, податкового зобов`язання з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до положень 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.22.1 ст. 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Як було встановлено під час розгляду справи, 01.11.2017 між ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" (охорона) та ТОВ "Служба безпеки Вітязь" (замовник) укладений договір про надання охоронних послуг №57, згідно якого замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону майно замовника, що заходиться на всій охоронюваній території, яке належить йому на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах, про що вказано в Дислокації постів /т. 1 а.с. 112/.

Відповідно до Дислокації постів, що є додатком №1 до вищевказаного договору, об`єктами, які передаються під охорону ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" є, зокрема, ПП "Рось" (філія "Роменський молочний комбінат"), ТОВ Агрофірма "Маяк", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", ТОВ "Кільченський беріг".

Згідно пояснень представника позивача, у відповідності до листа ТОВ "Служба безпеки Вітязь" від 27.02.2018 №10 ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" до постів для надання послуг охорони згідно договору №57 від 01.11.2017 додатково включено філію "Городищенська" ПНВК "Інтербізнес" /т. 2 а.с. 202/.

В рамках виконання вказаного договору, ТОВ "Служба безпеки Вітязь" у березні 2018 року придбало у ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" послуги охорони на об`єкті ТОВ Агрофірма "Маяк" на загальну суму ПДВ в розмірі 3500 грн.

Позивачем, до матеріалів справи надані копії первинних документів, складених за результатами здійснення господарських операцій між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" та ТОВ "Охоронна компанія "На захисті": податкову накладну від 28.03.2018 №14, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.03.2018 №8, рахунок-фактуру від 28.03.2018 №032811.

Згідно пояснень представника позивача, під час проведення перевірки позивачем помилково надано акт виконаних робіт № 8 від 28.03.2018 по охороні об`єкту ТОВ "Кільченський беріг", оскільки він також датований 28.03.2018 за №8, як і акт виконаних робіт, складений за спірними господарськими операціями по охороні майна ТОВ Агрофірма "Маяк" та ТОВ "Кільченський беріг" входить до Дислокації постів, які обслуговує ТОВ "Охоронна компанія "На захисті".

Дослідивши первинні документи, виписані на користь ТОВ "Служба безпеки Вітязь" в результаті здійснення у березні 2018 року спірних господарських операцій по охороні на об`єкті ТОВ Агрофірма "Маяк", суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

При цьому, недоліків податкової накладної, на основі якої позивач має право на формування податкового кредиту, перевіряючими в ході перевірки не встановлено.

Інших порушень правил формування податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Щодо заниження позивачем податкових зобов`язань на суму 22 273,33 грн., що виникло у зв`язку з надання ним послуг охорони наступним замовникам: ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що в подальшому, придбані послуги від ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" використано підприємством в межах господарської діяльності шляхом їх подальшої реалізації на адресу ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат".

Так, 01.01.2017 між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" (охорона) та ПП "Рось" (замовник) укладено договір №СБ-10 про надання охоронних послуг, за умовами якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об`єкт: нежитлові будівлі і споруди філії "Роменський молочний комбінат", перелік та місця розташування яких визначені в акті приймання-здачі об`єкту охорони, а також передає обов`язки Диспетчерської служби цивільного захисту, а охорона приймає об`єкт до виконання обов`язки Диспетчерської служби цивільного захисту /т. 1 а.с. 129-136/.

17.07.2017 між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" (виконавець) та ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" (замовник) укладено договір №189-17 про надання охоронних послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги охорони об`єктів визначених в п. 1.2 цього договору, а замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані виконавцем послуги.

Пунктом 1.2 договору визначено об`єкти, які підлягають охороні: ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат": Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Г.Лисенко, 18 /т. 1 а.с. 159-167/.

01.03.2018 між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" (виконавець) та філією "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (замовник) укладено договір №СБ-22 про надання охоронних послуг, за умовами якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги охорони об`єктів визначених в п. 1.2 цього договору, а замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані виконавцем послуги.

Згідно п.1.2 договору об`єктами, які підлягають охороні є майном (комплекс будівель, техніка, місця зберігання техніки тощо) належне філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", що знаходиться за адресами: Черкаська область, Городищенський район, с. Мліїв, вул. Данила Кушніра, 245; Черкаська область, Городищенський район АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 /т. 1 а.с. 176-185/.

Позивачем, до матеріалів справи надані копії первинних документів, складених за результатами здійснення господарських операцій між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" та ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" з отримання послуг: рахунки-фактури, податкові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) /т.1 а.с. 137-145, 172-174, 189-191/.

Дослідивши первинні документи, виписані ТОВ "Служба безпеки Вітязь" на користь ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" в результаті здійснення у лютому, березні, травні 2018 року спірних господарських операцій, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

При цьому, недоліків податкових накладних, на основі яких позивач має право на формування податкового зобов`язання, перевіряючими в ході перевірки не встановлено.

Судом встановлено, та не заперечується представником відповідача, що сплата контрагентами на користь ТОВ "Служба безпеки Вітязь" коштів за надані останнім послуги з охорони проведена на користь ТОВ "Служба безпеки Вітязь", що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 148-158, 175, 192).

Щодо висновків перевірки про надання ТОВ "Служба безпеки Вітязь" послуг охорони: ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", вартістю, що є нижчою від придбання аналогічних послуг у ТОВ "Охоронна компанія "На захисті", судом встановлено наступне.

Відповідно до умов договору №СБ-10 про надання охоронних послуг 01.01.2017, укладеного між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" (охорона) та ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат" (замовник), при неналежному виконанні своїх обов`язків охорона несе повну матеріальну відповідальність за втрату та/або пошкодження майна замовника. Факт неналежного виконання охороною своїх зобов`язань та розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, встановлюється відповідно до порядку визначеного договором та чинним законодавством України.

Охорона несе матеріальну відповідальність за збитки, спричиненні внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов`язань, а саме: заподіяні розкраданням товарно-матеріальних цінностей, під час знаходження об`єкту під схороною, здійснене шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання охороною встановленого на об`єкті порядку вивозу (виносу) товарно- матеріальних цінностей; нанесені знищенням або псуванням майна (в тому числі шляхом підпалу) сторонніми особами, проникли на об`єкт внаслідок неналежного виконання охороною взятих за договором зобов`язань; заподіяні пожежами або в силу інших причин з вини працівників охорони, які здійснюють охорону об`єкту.

За договорами про надання охоронних послуг №189-17 від 17.07.2017 та №СБ-22 від 01.03.2018, укладених між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" (виконавець) та ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", факт надання послуги, що становить предмет даних договорів підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, який складається виконавцем в двох примірниках за результатами кожного календарного місяця протягом строку дії цього Договору. Такий акт приймання- передачі наданих послуг надається на весь період календарного місяця протягом якого відбувалося надання таких послуг та надається замовнику протягом 2-х робочих днів наступних за звітним місяцем.

У випадку відсутності претензій, замовник протягом 5-ти робочих днів з дня утримання від виконавця акту приймання-передачі наданих послуг, зобов`язаний його підписати та повернути виконавцеві один підписаний та скріплений печаткою замовника (за наявності) примірник.

У випадку наявності у замовника претензій по змісту акту приймання-передачі наданих послуг, Замовник зобов`язаний повідомити про це Виконавця у строк встановлений п. 7.3 договору засобами електронного/факсимільного/поштового зв`язку зазначеними у цьому договорі. Вказані розбіжності узгоджуються з виконавцем шляхом переговорів в строк не більше одного банківського дня, після чого Замовник зобов`язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг та повернути виконавцеві один підписаний та скріплений печаткою замовника (за наявності) примірник.

У випадку, якщо замовник не повідомить виконавця у строк встановлений п. 7.3 цього договору про наявність претензій до змісту акту приймання-передачі наданих послуг, вважається, що замовник не має претензій та зобов`язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг і повернути виконавцеві один підписаний та скріплений печаткою замовника (за наявності) примірник.

Виконавець зобов`язаний відшкодувати всі збитки замовнику внаслідок: розкрадання ТМЦ в результаті невиконання/неналежного виконання охоронцями своїх функцій; розкраданням ТМЦ працівниками замовника здійсненим в зв`язку з незабезпеченням охоронцями встановленого на об`єкті пропускного режиму (за наявності пропускного режиму); знищенням або псуванням майна (в тому числі шляхом підпалу) сторонніми особами, які проникли на об`єкт внаслідок неналежного виконання охоронцями своїх функцій; розкраданням ТМЦ, їх умисним знищенням або псуванням самими охоронцями за умови наявності доказів цього.

Як вбачається з наданих в ході судового розгляду представником позивача пояснень, підприємством отримано від ПП "Рось" претензію № 19/02/18 від 19.02.20118 в якій повідомлено про завдання збитків на загальну суму 165 700,00 грн. /т. 1 а.с. 146/

У відповідь на дану претензію ТОВ "Служба Безпеки "Вітязь" повідомило ПП "Рось" про готовність відшкодування матеріальної шкоди по даному факту шляхом зменшення вартості послуг охорони, які надані у лютому 2018 року на суму 24 000,00 грн., у березні 2018 року на суму 42 000,00 грн., у травні 2018 року на суму 42 000,00 грн.

Також позивачем отримано претензію № 1163 від 22.05.2018 р. від ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", в якій повідомлено про завдання збитків під час надання послуг охорони на загальну суму 10 000,00 грн. /т. 1 а.с. 168-169/.

У відповідь на дану претензію ТОВ "Служба Безпеки "Вітязь" повідомило листом №30 від 30.05.2018 про готовність відшкодування матеріальної шкоди по даному факту, шляхом зменшення вартості послуг охорони в травні 2018 року на суму штрафу.

Позивачем отримано претензію № 21/03/18 від 21.03.2018 від філії "Городищенська" Приватної Науково-виробничої Компанії "Інтербізнес" в якій повідомлено про завдання збитків під час надання послуг охорони на загальну суму 35 000,00 грн. /т. 1 а.с.186/

У відповідь на дану претензію ТОВ "Служба Безпеки "Вітязь" повідомило листом №13 від 28.03.2018 про готовність відшкодування матеріальної шкоди по даному факту, шляхом зменшення вартості послуги у березні 2018 року на суму 35 000,00 грн.

Таким чином, вартість наданих позивачем послуг охорони в лютому, березні, травні 2018 року зменшено на суму відшкодування матеріальної шкоди ПП "Рось", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", що передбачено умовами укладених договорів про надання охоронних послуг, що підтверджується актами здачі-приймання (надання послуг), податковими накладними.

Крім того, згідно бухгалтерської довідки про економічний ефект наданих послуг охорони позивачем отримано прибуток, зокрема по ПП "Рось" в розмірі 70 660,00 грн., ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" в розмірі 158 204.00 грн. та по взаємовідносинах з філією "Городищенська" Приватної Науково-виробничої Компанії "Інтербізнес" в розмірі 102 366,00 грн.

Отже, надання позивачем послуг охорони відповідає меті та змісту господарської діяльності товариства.

Викладене вказує на надання позивачем для перевірки та суду належних первинних бухгалтерських документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин, та які підтверджують фактичне надання послуг для ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", що свідчить про помилковість висновків відповідача щодо заниження ТОВ "Служба безпеки Вітязь" податкових зобов`язань за перевіряємий період за наслідками здійснення господарських відносин із даними контрагентами.

Також суд зазначає, що у відповідності до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податкові зобов`язання, податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податкові зобов`язання, податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування податкового зобов`язаня відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, адміністративний позов ТОВ "Служба безпеки Вітязь" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що ТОВ "Служба безпеки Вітязь" при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., і суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області, складає 1921,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки Вітязь" (вул. Грабчака, 11, кв.77, м. Полтава, Полтавська область, 36021, код ЄДРПОУ 39871754) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, б.4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 листопада 2018 року №0017011405.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 листопада 2018 року №0017021405.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки Вітязь" (код ЄДРПОУ 39871754) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 23 травня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва