Постанова

від 10.10.2019 по справі 440/714/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 р. Справа № 440/714/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача Чала О .Д.

представника відповідача Шимка М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2019, суддя Н.Ю. Алєксєєва, Пушкарівська вулиця, 9/26, Полтава, Полтавська область 36000, повний текст складено 23.05.19 по справі № 440/714/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Служба безпеки Вітязь"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки Вітязь" (далі - позивач, ТОВ "Служба безпеки Вітязь") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській обл.), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2018 №0017011405 та №0017021405.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській обл. від 29.11.2018 №0017011405.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській обл. від 29.11.2018 №0017021405.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що податкова накладна ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" від 28.03.2018 № 14 складена на підставі первинного документа бухгалтерського обліку, який не пов`язаний з даною господарською операцією (послуги охорони майна ТОВ "Агрофірма Маяк"). При цьому, позивач під час перевірки та після її завершення мав можливість надати податковому органу копію акту № 8 від 28.03.2018 по охороні на об`єкті ТОВ "Агрофірма Маяк", але не скористався таким правом, відтак такий документ, відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не може бути взятий до уваги. Також відповідач послався на встановлення під час перевірки позивача надання ним послуг охорони вартістю, що є іншою від придбання аналогічних послуг у ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" на загальну суму ПДВ 22 273,33 грн., не надано додатків до договору, що визначають кількість та перелік постів охорони з ТОВ "Охоронна компанія "На захисті". Також відповідач зазначив, що листи (запити) надсилалися останнім у відповідності до ст. 73 ПК України.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору та ухвалою суду від 06.08.2019 залишено без руху апеляційну скаргу відповідача у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито провадження у справі № 440/714/19.

29 серпня 2019 року на адресу суду від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обгрунтування своєї позиції позивач зазначив, що доводи та твердження податкового органу, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовані будь-якими доказами.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 закінчено підготовку справи до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

В період з 05.11.2018 по 09.11.2018 ГУ ДФС у Полтавській обл., на підставі направлення від 05.11.2018 №3739 та відповідно до наказу від 05.11.2018 № 2841, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Служба безпеки Вітязь" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" (код 39837540) за період січень-березень, травень 2018 року та по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями послуг, придбаних у вказаного постачальника, правомірність відображення операцій в податковій звітності.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ "Служба безпеки Вітязь" відповідачем складено акт від 16.11.2018 №1540/16-31-14-05-09/39871754, яким зафіксовані порушення п. 44.1 та п. 44.6 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періодах, що перевірялися, на загальну суму 25 773 грн., у тому числі: за лютий 2018 року на суму 3 433 грн., за березень 2018 року на суму 15 400 грн., за травень 2018 року на суму 6 940 грн.

У зв`язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, ГУ ДФС у Полтавській обл. було винесено податкові повідомлення-рішення від 29.11.2018:

- №0017011405, яким ТОВ "Служба безпеки Вітязь" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 25773 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12886,50 грн.;

- №0017021405, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" в розмірі 1020,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України (в редакції, чинній у спірний період) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України..

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону, бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на наведені вище положення ПК України, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Під час судового розгляду був досліджений договір про надання охоронних послуг №57 від 01.11.2017, укладений між ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" (охорона) та ТОВ "Служба безпеки Вітязь" (замовник), згідно умов якого замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону майно замовника, що заходиться на всій охоронюваній території, яке належить йому на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах, про що вказано в Дислокації постів.

Відповідно до Дислокації постів, що є додатком №1 до вищевказаного договору, об`єктами, які передаються під охорону ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" є, зокрема, ПП "Рось" (філія "Роменський молочний комбінат"), ТОВ Агрофірма "Маяк", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", ТОВ "Кільченський беріг".

У відповідності до листа ТОВ "Служба безпеки Вітязь" від 27.02.2018 №10 ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" до постів для надання послуг охорони згідно договору №57 від 01.11.2017 додатково включено філію "Городищенська" ПНВК "Інтербізнес".

В рамках виконання вказаного договору, ТОВ "Служба безпеки Вітязь" у березні 2018 року придбало у ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" послуги охорони на об`єкті ТОВ Агрофірма "Маяк" на загальну суму ПДВ в розмірі 3500 грн.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, позивачем, до матеріалів справи надані копії первинних документів: податкову накладну від 28.03.2018 №14, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.03.2018 №8, рахунок-фактуру від 28.03.2018 №032811.

При цьому, згідно пояснень представника позивача, під час проведення перевірки позивачем помилково надано акт виконаних робіт № 8 від 28.03.2018 по охороні об`єкту ТОВ "Кільченський беріг", оскільки він також датований 28.03.2018 за №8, як і акт виконаних робіт, складений за спірними господарськими операціями по охороні майна ТОВ Агрофірма "Маяк" та ТОВ "Кільченський беріг" входить до Дислокації постів, які обслуговує ТОВ "Охоронна компанія "На захисті".

Посилання в апеляційній скарзі на неможливість прийняття до уваги акту виконаних робіт № 8 від 28.03.2018 в підтвердження виконання умов договору по охороні майна ТОВ Агрофірма "Маяк" на підставі п. 44.6 ст. 44 ПК України, оскільки останній був відсутній під час та після проведення перевірки підприємства позивача, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум сплаченого податку, враховуючи надані інші первинні документи, в підтвердження даної господарської операції та з огляду на відсутність встановлених перевіряючими недоліків податкової накладної, на основі якої позивач, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, мав право на формування податкового кредиту.

Розрахунки здійснювалися позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Охоронна компанія "На захисті", що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями. (п.4.2 Договору № 57)

Вищезазначені первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", дефектів форми, змісту або походження не мають.

На момент здійснення господарських операцій контрагент позивача зареєстрований в установленому законом порядку.

Вищезазначений договір виконаний сторонами без претензій та зауважень, ніким не оскаржений та у судовому порядку недійсним не визнаний.

В подальшому, придбані роботи (послуги) від ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" використано позивачем в межах господарської діяльності, шляхом їх подальшої реалізації на адресу ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", що відповідає основним видам діяльності ТОВ "Служба безпеки Вітязь" згідно Коду КВЕД 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (основний) та Код КВЕД 80.20 Обслуговування систем безпеки, Код КВЕД 80.30 Проведення розслідувань.

Також, під час судового розгляду досліджено наступні договори:

договір №СБ-10 про надання охоронних послуг від 01.01.2017, укладений між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" (охорона) та ПП "Рось" (замовник), за умовами якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об`єкт: нежитлові будівлі і споруди філії "Роменський молочний комбінат", перелік та місця розташування яких визначені в акті приймання-здачі об`єкту охорони, а також передає обов`язки Диспетчерської служби цивільного захисту, а охорона приймає об`єкт до виконання обов`язки Диспетчерської служби цивільного захисту;

договір №189-17 про надання охоронних послуг від 17.07.2017, укладений між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" (виконавець) та ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" (замовник), відповідно до якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги охорони об`єктів визначених в п. 1.2 цього договору, а замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані виконавцем послуги.

Згідно п. 1.2 договору об`єктами, які підлягають охороні є: ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат": Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Г.Лисенко, 18.

Відповідно до умов договору №СБ-22 про надання охоронних послуг від 01.03.2018, укладений між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" (виконавець) та філією "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (замовник), виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги охорони об`єктів визначених в п. 1.2 цього договору, а замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані виконавцем послуги.

Згідно п.1.2 договору об`єктами, які підлягають охороні є майном (комплекс будівель, техніка, місця зберігання техніки тощо) належне філії "Городищенська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", що знаходиться за адресами: Черкаська область, Городищенський район, с. Мліїв, вул. Данила Кушніра, 245; Черкаська область, Городищенський район, с. Мліїв, вул. Яхнів Хутів, 1; Черкаська область, Городищенський район, с. Петропавлівка, вул. Миру, 20.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, позивачем, до матеріалів справи надані копії первинних документів, складених за результатами здійснення господарських операцій між ТОВ "Служба безпеки Вітязь" та ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" з отримання послуг: рахунки-фактури, податкові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжні доручення.

Вищезазначені первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", дефектів форми, змісту або походження не мають.

Вищезазначені договори виконані сторонами без претензій та зауважень, ніким не оскаржені та у судовому порядку недійсними не визнані.

Доводи апеляційної скарги про заниження позивачем податкових зобов`язань на суму 22 273,33 грн., що виникло у зв`язку з надання ним послуг охорони наступним замовникам: ПП "Рось" філія "Роменський молочний комбінат", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки зазначене спростовується зменшенням вартості наданих позивачем послуг охорони в лютому, березні, травні 2018 року на суму відшкодування матеріальної шкоди ПП "Рось", ПНВК "Інтербізнес" філія "Городищенська", ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", згідно отриманих від ПП "Рось" претензій, що передбачено умовами укладених договорів про надання охоронних послуг. Вказане підтверджується наданими позивачем актами здачі-приймання (надання послуг), податковими накладними.

Доцільність надання ТОВ "Служба безпеки Вітязь" послуг з охорони підтверджується наданою позивачем бухгалтерською довідкою про отриманий підприємством прибуток, зокрема по ПП "Рось" в розмірі 70 660,00 грн., ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" в розмірі 158 204.00 грн. та по взаємовідносинах з філією "Городищенська" Приватної Науково-виробничої Компанії "Інтербізнес" в розмірі 102 366,00 грн., що відповідає меті та змісту госодарської діяльності товариства.

Відповідно до п. 5 наказу Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 " Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами" факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податковий орган протиправно не прийняв до уваги належним чином оформлених первинних та податкових документів, відповідно до яких платник податків здійснив розрахунки з контрагентами та включив до складу податкового кредиту відповідні суми сплаченого податку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 29.11.2018 №0017011405 було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0017021405 від 29.11.2018, колегія суддів виходить з наступного.

Фактичною підставою для застосовуючи до позивача штрафу у розмірі 1020,00 грн згідно вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, стали висновки актів відповідача від 07.11.2018 №1437/16-31-14-05-09, від 09.11.2018 №1449/16-31-14-05-09 про те, що ТОВ "Служба безпеки Вітязь" повторно протягом року не надано на письмові запити контролюючого органу пояснення та документальні підтвердження з питань, що стосувалися предмета перевірки.

Досліджуючи запити податкового органу від 05.11.2018 № 1 та від 09.11.2018 № 2 та № 3, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої п. 121.1 ст. 121 ПК України, за ненадання запитуваних відповідачем документів, оскільки зазначені письмові запити не відповідають вимогам, встановленим ст. 73 ПК України, а саме підписані не уповноваженою на те особою -головним державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників та моніторингу ризикових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській обл. Відтак, позивач, відповідно до положень даної норми, звільнений від обов`язку надавати відповідь на такі запити.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано доводи відповідача про направлення платнику податків листів (запитів) від 06.08.2018 №17011/10/16-31-14-05-18, від 14.09.2018 №19876/10/16-31-14-05-18 про надання пояснень та документів у відповідності до вимог ст. 73 ПК України, спростовуються викладеними у мотивувальній частині висновками суду першої інстанції, підтвердженими під час апеляційного перегляду, про те, що на вказані запити підприємство надало відповіді від 31.08.2018 вих. №41, від 12.09.2018 вих. №42, в яких зазначалося, про направлення на запит від 06.08.2018 №17011/10/16-31-14-05-18 копій документів на 115 аркушах та на 15 аркушах відповідно.

Крім того, у судовому засіданні представником позивача були надані пояснення суду першої інстанції про те, що всі наявні у підприємства документи з приводу підтвердження господарських операцій з контрагентом ТОВ "Охоронна Компанія "На Захисті" та по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями послуг, придбаних у вказаного постачальника були надані підприємством в ході перевірки, виходячи з власного бачення спірної ситуації та з огляду на вимоги чинного законодавства.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача санкції, передбаченої ст. 121.1 ст. 121 ПК України, відтак скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0017021405 від 29.11.2018 суд першої інстанції дійшов правильного висновку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 по справі № 440/714/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 21.10.2019