Ухвала

від 23.05.2019 по справі 240/6600/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

23 травня 2019 року м. Житомир справа № 240/6600/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Слобідської сільської ради до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Слобідська сільська рада звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області №ЖТ0226/90/АВ/П/2ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими особами у розмірі 125 190 грн.

Серед вимог позивач просить на час розгляду справи зупинити дію постанови №ЖТ0226/90/АВ/П/2ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу на Слобідську сільську раду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 позов залишено без руху.

На виконання ухвали суду 22.05.2019 позивачем подано нову заяву про забезпечення позову шляхом зупинення постанови про накладення штрафу. В обґрунтування зазначено, що через дію оскаржуваної постанови позивач не може виконувати покладені на нього державою та громадою функцій, що призводить до негативних та незворотних наслідків в незалежності від змісту прийнятого по даній справі рішення.

Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову, такі як: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Суд задовольняє клопотання про забезпечення адміністративного позову у разі обґрунтованості такого клопотання та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Суд зауважує, що позивачем не надано достатніх доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Доказів вжиття будь-яких заходів Управлінням Держпраці у Житомирській області з метою виконання постанови про накладення штрафу суду також не надано, а тому підстав для застосування заходів реагування немає.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові по справі №83/5864/17-ц від 17.10.18, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 01.03.2018 у справі №800/531/17, від 10.01.2018 у справі №800/538/17 та в постанові від 22.12.2018 у справі №3п/9901/2/18.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява не обґрунтована належним чином, наведені мотиви не вказують на необхідність забезпечувати позов, а тому підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити Слобідській сільській раді у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Панкеєва