Рішення

від 13.05.2019 по справі 280/615/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2019 року Справа № 280/615/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Молодіжна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 20515172)

до: Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про: визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановського В.В. від 10.01.2019 № ЗП 2482/580/АВ/ТД-8С, якою на позивача накладено штраф у розмірі 558 450,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржувана постанова від 10.01.2019 № ЗП 2482/580/АВ/ТД-8С була прийнята відповідачем із порушенням Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 295 Кодексу законів про працю України, статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та без здійснення фактичного інспекційного відвідування. Крім того, позивачем було зазначено, що укладені з членами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку договори про надання послуг з нарахування квартплати, субсидій та пільг, підготовки та подання фінансових звітів, технічного обслуговування мереж та електрообладнання систем, ведення звіту показників лічильників, прибирання сміття та листя, обслуговування водопостачання та водовідведення, контролю показів на лічильниках співвласників будинку мають чітко визначений термін дії. Також, позивач зауважив, що обладнані робочі місця та штатний розпис у позивача відсутні як такі, табель обліку робочого часу не ведеться, а особи, з якими укладено договори про надання послуг, не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку. У свою чергу, про виконання цивільно-правових договорів між сторонами складаються акти прийому-передачі наданих послуг із зазначенням об`єму роботи та суми сплаченої винагороди.

Наведені обставини у їх сукупності, на переконання позивача, свідчать про те, що досліджувані правовідносини спрямовані не на регулювання процесу організації трудової діяльності, а на отримання певного матеріального результату. З огляду на викладене, представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2019 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 14.03.2019.

06.03.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки інспекційне відвідування позивача було здійснено посадовими особами відповідача із дотриманням положень відповідних ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці № 81 та 129, Кодексу законів про працю України, Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон України від 05.04.2007 № 877-V), Порядку та інших нормативних документів. Також, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 , який обіймає посаду голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги", відповідно до актів здавання-приймання виконаних робіт фактично виконував ідентичні своїм посадовим обов`язкам функції та протиправно отримував за це окрему фінансову винагороду. Крім того, як зауважив представник відповідача, законодавство не передбачає можливості укласти з головою правління ОСББ цивільно-правовий договір на виконання ним же своїх обов`язків.

Щодо виконання ОСОБА_2 функціональних обов`язків бухгалтера, ОСОБА_3 - робіт по технічному обслуговуванню мережі електропостачання та електрообладнання систем, ОСОБА_4 . - робіт з прибирання сміття, ОСОБА_5 . - робіт по технічному обслуговуванню мереж водопостачання та водовідведення представник відповідача зауважив, що виконувані роботи носять постійний (систематичний) характер та спрямовані на реалізацію прав Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" відповідно до Статуту останнього. Також, у відзиві на позовну заяву представником відповідача було представлено нормативне обґрунтування та документальне підтвердження тези щодо дотримання відповідачем порядку надіслання акту перевірки і припису засобами поштового зв`язку, а також процедури розгляду справи про накладення штрафу. Із урахуванням викладених обставин у їх сукупності, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

14.03.2019 Запорізький окружний адміністративний суд оголосив перерву у судовому засіданні до 21.03.2019.

20.03.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що складений відповідачем акт інспекційного відвідування від 22.12.2018 не відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338, не узгоджується з питаннями, що перевірялись відповідно до направлення на перевірку, а також не містить підписів щодо проведення перевірки у присутності керівника чи у присутності уповноважених осіб. Крім того, представником позивача із посиланням на правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 19.09.2018 у справі № 808/660/17, було наголошено, що правопорушення, на які посилається відповідач в оскаржуваній постанові про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, не впливають на сутність правовідносин між працівником і роботодавцем та не дають підстав стверджувати про порушення прав, свобод або інтересів працівника чи публічного інтересу, на захист яких спрямовані охоронні правові норми КЗпП. Також, як стверджує представник позивача, основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес безпосередньо організації трудової діяльності. Наявність такого процесу у взаємовідносинах позивача з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не засвідчена відповідачем в оскаржуваній постанові.

Крім того, представником позивача на підтвердження власної правової позиції були подані судові рішення у відповідній сфері правовідносин, у тому числі постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі № 826/8917/17, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 295 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

21.03.2019 Запорізький окружний адміністративний суд відклав судове засідання до 11.04.2019.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2019 зупинено провадження у справі 13.05.2019.

18.04.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшли заперечення, в яких представник відповідача зазначив, що під час заходу державного нагляду відповідачем досліджувались порядок оформлення позивачем трудових відносин, оплата праці, мінімальні гарантії в оплаті праці, дотримання законодавства про працю в частині нарахування та виплати заробітної плати на рівні, не меншому від розміру заробітної плати, використання плати неповнолітніх. Саме ці питання були надруковані та заповнені уповноваженими особами відповідача відповідно до першого розділу затвердженої уніфікованої форми Акту інспекційного відвідування. Крім того, інспектори праці при проведенні інспекційного відвідування у розумінні Порядку не повинні завчасно повідомляти позивача про те, що ними буде проведено контрольний захід. Додатково представник відповідача зауважив, що як свідчить правозастосовна практика Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ставити питання про необґрунтованість призначення інспекційного відвідування суб`єкт перевірки може на етапі допуску до перевірки. Отже, оскільки позивач допустив уповноважених осіб відповідача до проведення перевірки, представник відповідача вважає недоречними посилання позивача на процедурні порушення.

Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України як доказ, який засвідчує право укладати з головою ОСББ окремий від трудового цивільно-правовий договір, представник відповідача зазначив, що дане рішення стосується правовідносин, відмінних від досліджуваних, а саме щодо процедури набуття виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю своїх повноважень. Крім того, представником відповідача здійснено співставлення переліку робіт, визначених в окремих договорах, та робіт, відображених в актах приймання-передачі виконаних робіт, за результатами чого зроблено висновок, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 здійснювались роботи, не передбачені договором та за які сплачувались грошові кошти. Крім іншого, у запереченнях представник відповідача арифметично та нормативно обґрунтував міру застосованої відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 558 450,00 грн. (4 173,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення) * 30 (санкція статті 265 КЗпП) * 5 (кількість неоформлених працівників) = 558 450,00 грн.).

13.05.2019 представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності встановив наступне.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу 11.06.1985 та 14.06.2006 (т. 1, а.с. 17). Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 11.06.2015.

До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належить комплексне обслуговування об`єктів (81.10) (т. 1, а.с. 34).

Позивач в особі голови правління Михайлова О .В . з метою провадження власної господарської діяльності у 2017 році уклав з членами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" п`ять цивільно-правових договорів, а саме:

1) цивільно-правовий договір від 01.01.2017 № 1, предметом якого є виконання громадянином ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 робіт (надання послуг) з організації всіх видів робіт і послуг (санітарно-технічних, придомових, фінансових), а також наймання на роботу і звільнення працівників, підписання фінансових і банківських документів за фінансову винагороду у розмірі 12 000,00 грн. на рік (т. 1, а.с. 47);

2) цивільно-правовий договір від 01.01.2017 № 2, предметом якого є виконання громадянкою ОСОБА_2 у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 робіт (надання послуг) по нарахуванню квартирної плати на 71 квартиру, субсидій та пільг, якщо такі є, виготовленню та поданню до відповідних державних установ фінансових звітів, веденню фінансової звітності позивача як юридичної особи за фінансову винагороду у розмірі 16 380,00 грн. на рік (т. 1, а.с. 48);

3) цивільно-правовий договір від 01.01.2017 № 3, предметом якого є виконання громадянином ОСОБА_9 у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 робіт (надання послуг) по технічному обслуговуванню мереж електропостачання та електрообладнання систем, веденню звіту показників по електролічильникам квартир за фінансову винагороду у розмірі 10 380,00 грн. на рік (т. 1, а.с. 49);

4) цивільно-правовий договір від 01.01.2017 № 4, предметом якого є виконання громадянкою ОСОБА_4 у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 робіт (надання послуг) по підмітанню і прибиранню сміття та листя біля будинку та на його сходинках до під`їзду, завантаженню сміття, посипанню в зимовий період прибудинкової території, призначеної для проходу, протиожеледними сумішами за фінансову винагороду у розмірі 15 000,00 грн. на рік (т. 1, а.с. 50);

5) цивільно-правовий договір від 01.01.2017 № 5, предметом якого є виконання громадянином ОСОБА_5 у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 робіт (надання послуг) по технічному обслуговуванню мереж водопостачання та водовідведення, здійсненню контролю по водолічильниках квартир за фінансову винагороду у розмірі 4 440,00 грн. на рік (т. 1, а.с. 51).

Відповідність обов`язків, які покладені на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вказаними вище цивільно-правовими договорами, їх фаховій спеціалізації за основним місцем роботи, підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою Північно-Рогачикського міжрайонного управління водного господарства від 05.02.2019 № 04/4 (т. 1, а.с. 52), довідками АТ "Запорізький залізорудний комбінат" від 26.01.2017 № 14/25 та від 31.01.2017 № 25 (т. 1, а.с. 53, 55), копією трудової книжки ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 58).

Факт виконання протягом 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 своїх обов`язків, визначених цивільно-правовими договорами від 01.01.2017 № 1-5 та направлених на утримання і обслуговування Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги", підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів здавання-приймання виконаної роботи (т. 1, а.с. 63-122).

10.12.2018 на адресу позивача надійшов лист від 23.11.2018 № 08/03.4-06/9085 "Про надання копій документів", яким відповідач запропонував позивачу надати належним чином засвідчені копії таких документів: табелі обліку використання робочого часу за 2017 рік, накази про прийом на роботу працівників, відомості нарахування та виплати заробітної плати по відповідним договорам за 2017 рік, штатний розпис на 2017 рік (т. 1, а.с. 28). Потреба в даній інформації обґрунтована необхідністю прийняти рішення щодо доцільності проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування позивача.

У порядку надання відповіді на вказаний лист позивач підготував відповідачу копії цивільно-правових угод, укладених з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

18.12.2018 на підставі інформації, отриманої з Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 29.08.2018 № 10115-08, щодо працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року, відповідно до ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці № 81 та 129, Кодексу законів про працю України, Закону України 05.04.2007 № 877-V, Порядку, Наказу Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338, Положення про Головне Управління Держпраці у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, відповідачем було видано Наказ № 2150 "Про проведення інспекційного відвідування", яким заступнику начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів Семеновій С.С. доручено забезпечити організацію та проведення інспекційного відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю у термін до 25.12.2018 (т. 1, а.с. 133).

Відповідно до Наказу від 18.12.2018 № 2150 "Про проведення інспекційного відвідування" відповідачем було оформлено направлення від 18.12.2018 № 1185 на проведення інспекційного відвідування позивача. Предметом перевірки визначено оплату праці, мінімальні гарантії в оплаті праці, порядок оформлення трудових відносин, дотримання законодавства про працю в частині нарахування та виплати заробітної плати не рівні не менше від розміру мінімальної заробітної плати, використання праці неповнолітніх (т. 1, а.с. 133). Дане направлення було отримано уповноваженою особою відповідача 21.12.2018.

У період з 21.12.2018 по 22.12.2018 відповідачем було здійснено інспекційне відвідування позивача як юридичної особи, яка використовує найману працю, за результатами чого складено Акт інспекційного відвідування від 22.12.2018 № ЗП2482/580/АВ (т. 1, а.с. 30-34). Перевіркою встановлено порушення позивачем частин 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме укладення позивачем протягом 2017 року цивільно-правових угод з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без укладання трудового договору (т. 1, а.с. 31).

22.12.2018 відповідач виніс Припис про усунення виявлених порушень № ЗП2482/580/АВ/П, яким зобов`язав позивача усунути протягом одного місяця порушення частин 1, 3 ст. 24 КЗпП України, обумовлені укладенням ним протягом 2017 року цивільно-правових угод з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без укладання трудового договору. Про виконання цього припису у визначені строки позивача було зобов`язано надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (т. 1, а.с. 35-39).

У зв`язку з відмовою позивача отримати Акт інспекційного відвідування від 22.12.2018 № ЗП2482/580/АВ та Припис про усунення виявлених порушень від 22.12.2018 № ЗП2482/580/АВ/П, вказані документи були надіслані відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією Акту про відмову від підпису від 01.02.2019 № ЗП2482/580/АВ/ВП (т. 1, а.с. 137) та примірниками Опису вкладення до рекомендованого листа та поштового конверту (т. 1, а.с. 41).

28.12.2018 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненком О.О. було прийнято рішення № ЗП2482/580/АВПД, яким призначено розгляд справи про накладення штрафу на 10.01.2019 (т. 1, а.с. 138).

02.01.2019 позивач склав Повідомлення про розгляд справи № 08/03.4-06/34, яким запросив ОСОБА_1 як голову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" прибути 10.01.2019 о 16 год. 15 хв. до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (т. 1, а.с. 40). Також, у вказаному повідомленні міститься застереження, що справу може бути розглянуто без участі представника позивача у разі, коли його поінформовано відповідно до п. 6 Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

10.01.2019 відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.01.2019 № ЗП 2482/580/АВ/ТД-8С, якою на позивача як юридичну особу накладено штраф у розмірі 558 450,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (т. 1, а.с. 43-45).

В судовому засіданні були допитані у якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , які надали відповідні пояснення щодо процедури проведення перевірки та складання акту перевірки (т.2, а.с.17-27)

Оцінюючи правомірність оскаржуваної постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.01.2019 № ЗП 2482/580/АВ/ТД-8С, суд виходить із такого.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовані Законом України від 05.04.2007 № 877-V.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч. 5 ст. 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі, органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із набуттям чинності 16.05.2017 постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до вимог Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, посадовими обов`язками яких передбачено контрольні повноваження. Державний нагляд здійснюють шляхом виїзної перевірки посадовими особами Держпраці та територіальних органів, посадовими обов`язками яких передбачено здійснення повноважень державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Наявність згоди Держпраці для здійснення державного контролю та державного нагляду за додержанням законодавства про працю за зверненням фізичних та юридичних осіб Порядком № 295 не передбачена (лист Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 18.05.2017 № 5716/4.1/4.2-ДП-17).

У відповідності до п. 2 Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

У частині 6 пункту 5 Порядку зазначається, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Згідно з п. 27 Порядку, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Поряд із цим, суд зазначає, що Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно частини першої якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Аналогічний висновок викладений, зокрема в постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 822/723/17.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до пункту "а" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Якщо фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, то вказані відносини відповідають ознакам цивільного договору.

Судом встановлено, що у серпні 2018 року до Головного управління Держпраці у Запорізькій області надійшло повідомлення від Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про те, що в Об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" працівники виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами. З огляду на дану обставину, 18.12.2018 відповідач видав Наказ № 2150 "Про проведення інспекційного відвідування", яким доручив заступнику начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів Семеновій С.С. забезпечити організацію та проведення інспекційного відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю у термін до 25.12.2018 (т. 1, а.с. 133). На підставі даного Наказу відповідачем також було оформлено направлення від 18.12.2018 № 1185 на проведення інспекційного відвідування позивача (т. 1, а.с. 133).

Документальною перевіркою наданих позивачем цивільно-правових договорів, актів прийому наданих послуг по цивільно-правових договорах, інших бухгалтерських документів було встановлено, що між позивачем з однієї сторони та членами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" з іншої сторони було укладено низку цивільно-правових договорів, а саме: з головою ОСББ ОСОБА_1 . - цивільно-правовий договір від 01.01.2017 № 1; з бухгалтером ОСББ ОСОБА_2 . - цивільно-правовий договір від 01.01.2017 № 2; з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . - цивільно-правові договори від 01.01.2017 № 3, від 01.01.2017 № 4, від 01.01.2017 № 5 відповідно (т. 1, а.с. 47-51). Предметом вказаних договорів є визначені їх умовами розгалужені роботи (послуги), спрямовані на утримання та забезпечення функціонування Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" як юридичної особи. Результати виконаних протягом 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . робіт (наданих послуг) оформлені відповідними актами здавання-приймання виконаної роботи, що підтверджується наявними у матеріалах справи їх копіями (т. 1, а.с. 63-122).

У контексті оцінки спірних правовідносин, враховуючи різний статус працівників через нетотожність посад та неоднорідність посадових обов`язків, які вони обіймають та виконують відповідно, суд вважає за необхідне проаналізувати окремо цивільно-правові договори від 01.01.2017 № 2-5, укладені з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та цивільно-правовий договір від 01.01.2017, укладений з головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" Михайловим О.В.

Так, умови цивільно-правових договорів від 01.01.2017 № 2, від 01.01.2017 № 3, від 01.01.2017 № 4, від 01.01.2017 № 5 встановлюють, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 виконують роботи на свій ризик, самостійно організовують виконання роботи, не підлягають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не мають права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (а.с. 48-52). Крім того, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували факт перебування вказаних осіб у штаті Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" як юридичної особи, розповсюдження правил внутрішнього трудового розпорядку на останніх, а також здійснення обліку робочого часу працівників.

Суд також з`ясував, що умови договорів від 01.01.2017 № 2, від 01.01.2017 № 3, від 01.01.2017 № 4, від 01.01.2017 № 5 містять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ціна, строк, тощо). При цьому, від укладання трудових договорів Завгородня І.М., Фірсун В.М., Красилич К.А., Стоєв О.Д. відмовились, про що написали відповідні заяви, копії яких містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладені обставини, враховуючи положення ст.ст. 11, 203, 215, 628 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що у правовідносинах між позивачем та сторонами договорів про надання послуг (виконання робіт) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 містяться ознаки, притаманні саме цивільно-правовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, та наявний обсяг виконання робіт і кінцевий результат.

Таким чином, правовідносини за договорами від 01.01.2017 № 2, від 01.01.2017 № 3, від 01.01.2017 № 4, від 01.01.2017 № 5 є цивільно-правовими і не регулюються ст.24 КЗпП України, а відтак, позивачем не було допущено порушення вимог ст. 24 КЗпП України при їх укладенні та виконанні.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між позивачем як юридичною особою та Михайловим О.В. як виконавцем за Договором від 01.01.2017 № 1, який одночасно обіймає посаду голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги", суд виходить із такого.

Як вбачається із Договору від 01.01.2017 № 1, ОСОБА_1 як виконавець бере на себе зобов`язання здійснювати організацію всіх видів робіт та послуг (санітарно-технічних, придомових, фінансових), наймає на роботу та звільняє працівників, підписує банківські документи (т. 1, а.с. 47).

Поряд із цим, відповідно до п. 16 Типового статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 № 141 "Про затвердження Типового статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя", голова правління здійснює такі функції: 1) веде засідання правління, якщо правління не доручило ведення засідання іншому члену правління; 2) забезпечує виконання рішень загальних зборів та рішень правління; 3) діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління; 4) розпоряджається коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису та рішень правління, має право першого підпису фінансових документів об`єднання; 5) наймає на роботу в об`єднання працівників та звільняє їх, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення, видає обов`язкові для працівників об`єднання накази у сфері трудових правовідносин; 6) за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об`єднання іншим особам; 7) відкриває і закриває рахунки об`єднання в банківських установах та інших фінансових установах, підписує банківські та інші фінансові документи; 8) відповідно до рішень правління здійснює інші дії, спрямовані на досягнення мети та завдань об`єднання. У разі відсутності голови правління його обов`язки виконує заступник.

За результатами співставлення обов`язків ОСОБА_1 як виконавця за цивільно-правовим договором від 01.01.2017 № 1 та повноважень ОСОБА_1 як голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги", суд дійшов висновку, що організація всіх видів робіт та послуг, наймання на роботу та звільнення працівників, підписання банківських документів є нічим іншим, як виключною компетенцією саме очільника позивача як юридичної особи, а тому є складовою процесу його трудової діяльності.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що законодавець у ст. 10 Закону України від 29.11.2001 № 2866-III "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон України від 29.11.2001 № 2866-III) регламентував, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління.

При цьому, правові аспекти застосування заохочення на законодавчому рівні регламентовані виключно Кодексом законів про працю України (ст.ст. 143, 144).

Враховуючи викладені обставини та приймаючи до уваги положення законодавства у відповідній сфері правовідносин, суд презюмує, що між позивачем як юридичною особою та Михайловим О.В. як головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" існують не цивільно-правові, а трудові відносини. Належних та достатніх доказів зворотнього представником позивача не надано.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем процедури призначення та безпосереднього проведення інспекційного відвідування, суд зазначає, що у разі, якщо позивач вважав порушеним порядок та підстави призначення інспекційного відвідування, він повинен був захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб відповідача як контролюючого органу до такого відвідування або ненадання запрошених останнім документів. Якщо ж відповідні документи надавались контролюючому органу та уповноважені особи останнього були допущені до інспекційного відвідування, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства про працю, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача.

Отже, суд виходить із того, що оскільки позивач надав відповідачу попередньо запрошену останнім документацію (табелі обліку використання робочого часу за 2017 рік, накази про прийом на роботу працівників, відомості нарахування та виплати заробітної плати по відповідним договорам за 2017 рік, штатний розпис на 2017 рік) правові наслідки у відповідній сфері за таких обставин є вичерпаними.

Стосовно твердження позивача про наявність преюдиції обставин, встановлених Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 14.05.2019 по справі № 826/8917/17, а саме в частині визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 295 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", по відношенню до досліджуваних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Суд з`ясував, що 14.05.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову по справі № 826/8917/17, якою визнав нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 295 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Поряд із цим, дане судове рішення набрало законної сили лише 14.05.2019, тобто після спливу більше ніж п`яти місяців з дня прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі № 826/8917/17 жодним чином не змінює правового регулювання спірних правовідносин на момент виникнення останніх. Отже, здійснення інспекційного відвідування було правомірним.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що постанова першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановського В.В. від 10.01.2019 № ЗП 2482/580/АВ/ТД-8С, якою на позивача накладено штраф у розмірі 558 450,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, є частково протиправною.

При цьому, визначаючи межі протиправності зазначеної вище постанови, а також вирішуючи, в якій частині вона підлягає скасуванню, суд виходить із методики визначення застосованої штрафної санкції. Так, сума штрафу розраховувалась позивачем таким чином: (4 173,00 грн. * 30) * 5 = 558 450,00 грн., де: 4 173,00 грн. - це розмір мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення, 30 - кількість мінімальних заробітних плат згідно зі ст. 265 КЗпП України, 5 - кількість неоформлених працівників.

Отже, оскільки суд дійшов про наявність у позивача трудових відносин лише з головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" Михайловим О.В., оскаржувана постанова є протиправною в частині 500 760,00 грн. (4 173,00 грн. * 30) * 4 = 500 760,00 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, на переконання суду, обґрунтував протиправність постанови першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановського В.В. від 10.01.2019 № ЗП 2482/580/АВ/ТД-8С, якою на позивача накладено штраф у розмірі 558 450,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в частині 500 760,00 грн.

При цьому, суд вважає, що відповідачем спростовано обставини, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги, лише щодо голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" Михайлова О.В.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а саме у вищезазначеній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжним дорученням від 05.02.2019 № 1332-05-001/С (а.с. 3) підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 8 376,75 грн. Отже, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови від 10.01.2019 № ЗП 2482/580/АВ/ТД-8С в частині 500 760,00 грн., на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає присудженню сума судового збору у розмірі 7 511,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд встановив, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатським об`єднанням "ЮРЛЮКССЕРВІС" договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 01.02.2019 № 01-02/2019 (т. 1, а.с. 144-145). Відповідно до п. 2.1. Даного договору адвокатське об`єднання на підставі звернення позивача приймає на себе зобов`язання з надання наступних юридичних послуг (допомоги): представництво інтересів позивача у Запорізькому окружному адміністративному суді під час розгляду матеріалів адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови від 10.01.2019 № ЗП 2482/580/АВ/ТД-8С про накладення штрафу, підготовки необхідних процесуальних документів, апеляційних та касаційних скарг тощо.

Як вбачається із розрахунку витрат на правничу допомогу, їх загальна вартість складає 8 000,00 грн., з яких: 1) участь в судовому засіданні із урахуванням кількості витраченого часу 3 години - 3 000,00 грн.; 2) підготовка відповіді на відзив із урахуванням кількості витраченого часу 5 годин - 5 000,00 грн. (т. 1, а.с. 185, т.2, а.с.13). Відповідні дії були вчинені адвокатом позивача., про що свідчить акт виконаних робіт/послуг від 21.03.2019 та від 13.05.2019 (т.1, а.с.187, т.2, а.с.13).

Про сплату наданих послуг свідчить квитанція від 12.03.2019 № 0.0.1291922044.1 на суму 7000,00грн. ( т.1., а.с.186).

За приписами ч.6 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої ст. 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не було надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Зважаючи на надані докази, проведення судового засідання 13.05.2019 без присутності сторін, витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. суд вважає співмірними із складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим на їх виконання, значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Таким чином, судові витрати у відповідній частині також підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 134, 139, 143, 241 - 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Молодіжна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 20515172) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановського В.В. від 10.01.2019 № ЗП 2482/580/АВ/ТД-8С, якою на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Молодіжна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 20515172) накладено штраф у розмірі 558 450,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в частині 500 760,00 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40 років Перемоги" (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Молодіжна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 20515172) судові витрати у розмірі суми сплаченого судового збору - 7 511,40 грн. (сім тисяч п`ятсот одинадцять гривень сорок копійок) та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі "20" травня 2019 року.

Суддя І.В.Садовий