Постанова
від 15.05.2019 по справі 318/2473/16-а(сн/0840/29/18)
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2019 року м. Дніпросправа № 318/2473/16-а(СН/0840/29/18)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Фермерського господарства "Діана"

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року (головуючий суддя - Калашник Ю.В.) в адміністративній справі

за позовом Фермерського господарства "Діана",

Фермерського господарства "Овен"

до заступника прокурора Запорізької області,

Енергодарської місцевої прокуратури

треті особи Кам`янсько-Дніпровська районна державна адміністрація,

Великознам`янська сільська рада Кам`яньско-Дніпровського району Запорізької області

про встановлення відсутності підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Фермерське господарство Діана (далі - Позивач-1) та Фермерське господарство Овен (далі - Позивач-2) звернулись до Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області із адміністративним позовом до заступника прокурора Запорізької області (далі - Відповідач-1), Кам`янсько-Дніпровської міжрайонної прокуратури (далі - Відповідач-2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації (далі - Третя особа-1), Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області (далі - Третя особа-2), в якому просили суд ухвалити рішення про встановлення відсутності підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у справі №908/1439/15-г і по справі №908/1441/15-г Господарського суду Дніпропетровської області (т. 1, а.с. 4-5).

В обґрунтування позовної заяви позивачами зазначено про відсутність підстав для представництва прокурора інтересів в суді у справах № 908/1439/15-г, № 908/1441/15-г, оскільки підстави для такого представництва не підтверджені судом як це вимагає норма ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

За клопотанням представника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізьким окружним адміністративним судом здійснено процесуальне правонаступництво Кам`янсько-Дніпровської міжрайонної прокуратури на Енергодарську місцеву прокуратуру (т. 1, а.с. 187-188).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року по справі № 318/2473/16-а (СН/0840/29/18) у задоволенні позовних вимог відмовлено (т.4, а.с. 5-8).

Фермерське господарство Діана , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржило його в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, яке полягає у тому, що суд першої інстанції порушив право Позивача-1 на участь у судовому засіданні не задовольнивши його заяву про відкладення судового розгляду 14.01.2019 р. Також, Позивач-1 вказує на те, що його представник 14.01.2019 р. був присутній у приміщенні Запорізького окружного адміністративного суду, проте не був запрошений секретарем судового засідання до участі у ньому. Крім того, Позивач-1 зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, яке полягає у тому, що останнім не прийнято до уваги факт того, що на час звернення прокурора до господарського суду по справам № 908/1439/15-г, № 908/1441/15-г, ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру у редакції, яка вимагає підтвердження у судовому порядку підстав на представництва прокурором інтересів держави у суді, була прийнята Верховною Радою України. Враховуючи положення ст. 58 Конституції України, якими передбачено, що закони, які покращують права особи мають зворотну силу, застосуванню до спірних правовідносин підлягає саме ця редакція норми ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Окрім цього, Позивач-1 вважає безпідставним твердження суду першої інстанції, що під час відкриття провадження по справам №908/1439/15-г і №908/1441/15-г повноваження прокурора були підтверджені господарським судом, оскільки матеріали вказаних господарських справ судом першої інстанції витребувані та досліджені не були. З огляду на викладені обставини, Позивач-1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог (т. 4, а.с. 19-25).

У судовому засіданні 15.05.2019 року представник Позивача-1 вимоги апеляційної скарги підтримав.

02.05.2019 р. до суду надійшов відзив Відповідача-1 на апеляційну скаргу, у якому останній зазначив, що повноваження прокурора на представлення ним інтересів держави у суді були належним чином перевірені господарським судом у межах розгляду господарських справ

908/1439/15-г, № 908/1441/15-г. Також, Відповідач-1 зазначив, що спірні положення ст. 23 Закону України Про прокуратуру набули чинності лише 15.07.2015 р., тобто через чотири місяці після подання ним позовних заяв, що були розглянуті у межах вказаних господарських справ. Враховуючи норми ст. 58 Конституції України, якими передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, застосуванню до спірних правовідносин підлягає саме норма ст. 23 Закону України Про прокуратуру , що діяла до 15.07.2015 р. Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, Відповідач-1 зазначив, що під час запрошення 14.01.2019 р. секретарем суду першої інстанції до участі представників сторін у судовому засіданні з розгляду цієї справи, представник Позивача-1 своїх документів не надав. З огляду на це, Відповідач-1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні 15.05.2019 р. представник Відповідача-1 вказані вимоги підтримав.

Відповідач-2 у судове засідання 15.05.2019 р. свого представника не направив, надав відзив на апеляційну скаргу, у якій зазначив про здійснення розгляду справи без його участі. Також, у відзиві на апеляційну скаргу Відповідач-2 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що повноваження прокурора на представлення інтересів держави були перевірені господарським судом під час розгляду господарських справ № 908/1439/15-г, № 908/1441/15-г, у яких винесені відповідні рішення, які набрали законної сили .

Треті особи, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання своїх представників не направили, з клопотанням про відкладення судового розгляду до суду не звертались.

Заслухавши пояснення представника Позивача-1 та Відповідача-1, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, а апеляційна скарга Фермерського господарства Діана не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2018 року у справі №908/1439/15-г позов Прокурора Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави: в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства Діана на користь Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області суму 136785,62 грн. основного боргу; стягнуто з відповідача в доход Державною бюджету України суму 2735,71 грн. судового збору; ухвалено видати накази після набрання рішенням законної сили. В задоволенні позову Прокурора Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави: в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2018 у справі №908/1439/15-г апеляційну скаргу Фермерського господарства Діана на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.02.2018 залишено без задоволення.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 року у справі №908/1441/15-г, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2017 року позов Енергодарської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах позивача-1: Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області, позивача-2: Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області до Фермерського господарства Овен про стягнення 67 938,11 грн. задоволений. Стягнуто з Фермерського господарства Овен на користь Великознам`янської сільської ради Камянсько-Дніпровського району Запорізької області 67938,11 грн. заборгованості за користування земельною ділянкою за договором емфітевзису від 08.01.2009 року, а також з відповідача стягнуто в доход Державною бюджету України 1827,00грн. за позовом.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.05.2018 року у справі №908/1441/15-г касаційну скаргу фермерського господарства Овен на рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2017 року залишено без задоволення, а судові рішення залишено без змін.

Вважаючи, що у прокурора не було законних підстав для звернення до Господарського суду із позовами в інтересах Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації, Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області до Фермерського господарства Діана , Фермерського господарства Овен , позивачі звернулись до суду із вимогою про встановлення відсутності підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Закону України Про прокуратуру в редакції Закону України Про прокуратуру №1789-XII від 05.11.1991 року та від 14.10.2014 р. № 1697-VII.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру у редакції, чинній до 15.07.2015 р., яка не вимагала підтвердження у судовому порядку підстав для представлення прокурором інтересів держави у суді. Крім того, повноваження прокурора на представлення інтересів держави у господарських справах № 908/1439/15-г, № 908/1441/15-г були перевірені господарським судом під час розгляду вказаних справ, рішення по яким набрали законної сили.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Предметом розгляду у цій справі є встановлення відсутності підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у справах №908/1439/15-г і №908/1441/15г Господарського суду Запорізької області.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 23 Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 вказаного закону, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до Закону України Про внесення зміни до Закону України Про прокуратуру щодо відтермінування набрання чинності , Закон України Про прокуратуру набрав чинності з 15 липня 2015 року.

Проте, судом встановлено, що Кам`янсько-Дніпровський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області, Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовними заявами до Фермерського господарства Діана та Фермерського господарства Овен про стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою у березні 2015 року.

Таким чином, на момент звернення прокурора до господарського суду Запорізької області у березні 2015 року Закон України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014 не набрав чинності.

На момент звернення прокурора до господарського суду із позовами до Фермерського господарства Діана та Фермерського господарства Овен діяв Закон України Про прокуратуру № 1789-XII від 05.11.1991 року.

Відповідно до вказаного Закону, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави регулювалось положеннями ст. 36-1 Закону.

Так, згідно із ч. 3 ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру №1789-XII від 05.11.1991 року, підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно із ч.5 ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-XII від 05.11.1991, за наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо безпідставності посилання позивачів на порушення відповідачами приписів ст. 23 Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014, оскільки на момент звернення прокурора до господарського суду вказана норма не набула чинності.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що звертаючись до господарського суду Запорізької області за вищевказаними позовами прокурором було обґрунтовано право на представництво інтересів держави в суді у відповідності до ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру (у редакції, чинній на час звернення до суду), яка передбачала, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:

1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями);

2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справ.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п`ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

В силу приписів частин третьої-четвертої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що звернення прокурора із позовними заявами в інтересах держави в особі Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області та Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області до Фермерського господарства Діана , Фермерського господарства Овен є фактично виконанням процесуальних функцій та повноважень.

При цьому, наявність підстав для представництва обґрунтовується прокурором в суді, тобто в тому судовому процесі, в якому заявлено позов, та у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Таким чином, у відповідності до вимог ГПК України, представництво інтересів держави в суді в порядку господарського судочинства здійснюється виключно після перевірки та підтвердження судом підстав для представництва, натомість, ненадання прокурором обґрунтування наявності таких підстав тягне за собою повернення позовної заяви.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що під час судового розгляду справ №908/1439/15-г і №908/1441/15г господарським судом Запорізької області повноваження прокурора підтверджені.

При цьому, посилання позивача 1 на те, що вказаний факт не підтверджено матеріалами відповідних господарських справ, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки факт набрання законної сили рішеннями у господарських справах №908/1439/15-г і №908/1441/15г є логічним наслідком участі у них повноважених представників.

Крім того, у постанові Донецького апеляційного господарського суду у справі №908/1439/15-г зазначено, що в апеляційній скарзі Фермерське господарство Діана посилалось на той факт, що позов прокурора повинен бути залишений судом без розгляду з підстав неправильного визначення прокурором державних органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах. Проте, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду з таким твердженням не погодилась та зазначила, що звернення Кам`янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі, зокрема Великознам`янської сільської ради до Господарського суду з цим позовом, направлено на захист охоронюваних законом інтересів держави, уповноваженими органами якої є визначений прокурором позивач, що належним чином перевірено судом апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що юридичну оцінку аргументам, які покладені в основу цього позову щодо відсутності у прокуратури підстав для представництва інтересів держави у суді надано Господарським судом Запорізької області в рамках справ №908/1439/15-г і №908/1441/15г.

Також, суд зазначає, що посилання позивачів на порушення прокурором приписів ст. 23 Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014 є безпідставними, оскільки на момент звернення прокурора до господарського суду Запорізької області у березні 2015 року Закон України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014 не набрав чинності, а діяв Закон України Про прокуратуру № 1789-XII від 05.11.1991.

При цьому, колегія суддів зазначає, що посилання Позивача-1 на норми ст. 58 Конституції України є недоречним, оскільки вказаною нормою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Проте, у межах розгляду цієї справи питання про притягнення до відповідальності осіб відсутнє. Мова йде лише про зміну механізму представлення інтересів держави прокурором у суді, яке має відбуватися відповідно до законодавства, яке є чинним саме на час здійснення такого представлення.

Що стосується посилання Позивача-1 на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що заява про відкладення судового розгляду, на яку посилається Позивач-1 у своїй апеляційній скарзі, у матеріалах справи відсутня.

Також, апеляційна скарга містить суперечливі обставини, оскільки Позивач-1 зазначає про відсутність можливості прибути 14.01.2019 р. до Запорізького окружного адміністративного суду, про що суд було повідомлено відповідною заявою, а потім зазначає про те, що його представник був присутній на час початку розгляду справи у приміщенні суду першої інстанції. Крім того, факт присутності представника Позивача-1 у приміщенні Запорізького окружного адміністративного суду матеріалами апеляційної скарги не підтверджено.

Окрім цього, у апеляційній скарзі Позивач-1 посилається на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, яким вже було надано правильну оцінку судом першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини. Відповідно, рішення суду першої інстанції від 14 січня 2019 року необхідно залишити без змін, а скаргу Фермерського господарства Діана - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Діана - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року по справі №318/2473/16-а(СН/0840/29/18) - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 23 травня 2019 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.05.2019
Оприлюднено27.05.2019
Номер документу81916259
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —318/2473/16-а(сн/0840/29/18)

Постанова від 15.05.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Постанова від 15.05.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Ухвала від 25.04.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Ухвала від 15.04.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Ухвала від 11.03.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні