Рішення

від 21.05.2019 по справі 464/841/19

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/841/19

пр.№ 2/464/828/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2019 Сихівський районний суд м. Львова в складі :

головуючого-судді Чорна С.З.

за участю секретаря судового засідання Мельник А.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Довженка 11 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю ,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на житлову квартиру, яка складається з двох кімнат житловою площею 27,6 кв.м., загальною площею 48,7 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Більш ніж 30 років вона володіє нерухомим майном (квартирою) за вищевказаною адресою. Зазначена квартира знаходиться на території ОСББ Довженка 11 - є правонаступником ЖБК №157. Згідно довідки ЖБК №157 вона є членом ЖБК №157 та повністю сплатила всі пайові внески за вказану квартиру. На підтвердження того, що позивач безперервно користувалася житловою квартирою, що розташована за адресою АДРЕСА_1 є довідка ЛКП Хуторівка від 26.09.2018, довідка з місця проживання ОСББ Довженка 11 від 10.01.2019, а також технічний паспорт від 25.07.2018. 12.12.2018 позивач звернулася до відповідача з клопотанням про те, щоб визнати за нею право власності на житлове приміщення, оскільки вона понад 30 років безперервно користується даним нерухомим майном. Оскільки вона не може отримати правонаступлюючі документи, тому змушена звернутися до суду з позовом.

Ухвалою від 28.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Довженка 11 про визнання майна спільною сумісною власністю залишино без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків ухвалою суду від 25.03.2019 прийнято позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження.

Від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про слухання справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задоволити.

Від представника відповідача ОСОБА_3 до суду поступила заява про визнання позову.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Статтею 55 Конституції України закріплено принцип судового захисту прав та свобод людини і громадянина, ч.1. ст.15 ЦК України забезпечено кожній особі право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, оспорювання, ч.1 ст.16 ЦК України надано кожній особі право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, п.1 ч.2 ст.16 ЦК України встановлено визнання права одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

За ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором , а у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

За приписами ч.1 ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб , затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995р. №56, Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб , затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998р. №121, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, передбачалось оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Із довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки вбачається ,що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 та є основним квартиро наймачем на підставі ордеру №1423 від 08.12.1983 власником якого є ЖБК.

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 розташована на 2 поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 2-ох кімнат, житловою площею 27,6 кв.м.

Згідно даних ЖБК №157 ОСОБА_1 була членом ЖБК №157. Станом на сьогоднійшній день є членом ОСББ Довженка 11 та сплатила пайові внески за вказану квартиру.

Як вбачається з свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 від 07.01.2019 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відомості щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на квартиру АДРЕСА_2 відсутні.

Встановлено, що позивач більше десяти років відкрито, безперервно та добросовісно користувалася спірною квартирою.

Відтак, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін, враховуючи повне визнання позову відповідачем і таке визнання не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підставний та обґрунтований, а відтак підлягає задоволенню шляхом визнання за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

На підставі ст.ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст.41, ст.55, ст.124 Конституції України,ч.1 ст.4, ст.5, ч.1 ст.19, ч.2 ст.19, ч.1 ст.23, ч.1 ст.30, ст.42, ст.43, ст.48, ст.58, ст.60, ст.62, ст.64, ст.ст.76-81, ст.175-ст.177 ЦПК України, ст.ст.524-527, ст.529, ст.548, ст.549 ЦК Української РСР , ч.5 ст.11, ч.1 ст.15, ч.1 ст.16, п.1 ч.2 ст.16, ч.1 ст.321, ч.1 ст.328, ст.392 ЦК України , ст.15 Закону України Про власність від 07.02.1991р. №697-XII, п.9, ч.1.ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004р. №1952-IV, п.5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи від 18.09.1987р. №9, та керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України,суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Довженка 11 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Сихівський районний суд м.Львова.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач:Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Довженка 11 , місце знаходження: м.Львів, вул.Довженка,11, ІКЮО - 42385470.

Суддя Чорна С.З.