Ухвала

від 13.05.2019 по справі 757/5921/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/2639/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 297-4 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2019 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.03.2019 року задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та надано дозвіл на здійснення в рамках кримінального провадження № 42014000000000368 від 08.05.2014 спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 подали кожен окремо апеляційні скарги.

В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.03.2019 року, включити до ухвали слідчого судді, окрім наявного, обґрунтоване посилання як на підставу здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 , оголошення останнього в міжнародний розшук, в іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Безпосередньо під час апеляцій ного розгляду в судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 усно уточнив вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.03.2019 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 відносно ОСОБА_8 , зазначивши як підстави такого, крім переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, і оголошення останнього в міжнародний розшук.

Повний текст оскаржуваної ухвали, як зазначає прокурор був отриманий лише 02.04.2019 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що текст оскаржуваної ухвали слідчого судді не в повній мірі містить обґрунтування наявності такої підстави для спеціального досудового розслідування як оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук та фактичне здійснення міжнародного розшуку.

При цьому, прокурор стверджує, що посилався на ці обставини та довів під час розгляду слідчим суддею клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 факт оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, а тому вважає, що слідчий суддя при наданні дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування повинен був послатися на всі без винятку наявні підстави для здійснення спеціального досудового розслідування, а не обмежуватися посиланням лише на частину підстав.

Відповідно до листа № ІР/1032/14/010/ 4104/А08/А1/1 від 06.02.2019 року, а також листа № ІР/1032/14/010/5719/АС8/А1/1 від 20.02.2019 Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НП України ОСОБА_8 на теперішній час значиться як підозрюваний, що розшукується з метою встановлення місцезнаходження, а також повідомлено про направлення окремих запитів до НЦБ Інтерполу ряду країн. На теперішній час отримано копію відповіді НЦБ Інтерполу в Канаді та НЦБ Інтерполу в Республіці Сінгапур стосовно вжитих заходів до встановлення інформації про можливе тимчасове місцезнаходження ОСОБА_8 в цих країнах.

Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просила поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.03.2019 року, відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.03.2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 відносно ОСОБА_8 .

Копію оскаржуваної ухвали, як зазначає захисник було отримано 08.04.2019 року після звернення із повторною заявою про видачу оскаржуваної ухвали.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 посилається на те, що слідчий суддя постановив ухвалу 22.03.2019 року без вивчення матеріалів справи, доказів захисту та на підставі норми права, яка втратила свою чинність на момент прийняття рішення, а саме п.20-1 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.

Порядок взаємодії органів внутрішніх справ держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД) під час здійснення міждержавного розшуку визначений у Договорі держав - учасниць СНД про міждержавний розшук осіб від 10 грудня 2010 року та Угоді про обмін інформацією у сфері боротьби зі злочинністю від 22 травня 2011 року.

Захисник зазначає, що Україна не є учасником вказаного Договору, а що стосується відповідної Угоди, то вона була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 03.08.2011, але 04.02.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №44 «Про вихід з Угоди про обмін інформацією у сфері боротьби зі злочинністю».

Таким чином, відносини з координації розшуку злочинців з країнами членами СНД (міждержавний розшук), Україна веде тільки в рамках міжнародної системи Інтерпол, тобто міжнародного розшуку, в якому ОСОБА_8 не знаходиться.

Крім того, апелянт зазначає, що стороною захисту також були надані слідчому судді повідомлення Генерального секретаріату Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол від 27.04.2017 року в яких зазначено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягає червоному повідомленню або розшуку з метою арешту і видачі та про нього не міститься інформація в базах даних Інтерполу.

Також захисник посилається, що згідно листів Комісії з контролю за файлами Інтерполу за запитом компетентного органу України про опублікування в системі Інтерполу «блакитного повідомлення» стосовно ОСОБА_8 мало бути прийнято лише після розгляду даного питання на 108 сесії Комісії, яка мала відбутися в період з 28.01 по 01.02.2019 року. Слідчого суддю було повідомлено про прийняття сесії рішення, що утримання відповідних даних в Інформаційній системі Інтерполу не відповідають правилам Інтерполу та прийнято рішення, що вони мають бути видалені.

Даний факт підтверджується відповідним листом Комісії №ССР/108/І1218.16.18 від 02.04.2019 згідно якого вбачається, що Генеральний секретаріат Інтерполу 15.03.2019 видалив з Інформаційній системи Інтерполу інформацію стосовно ОСОБА_8 , про що проінформував Національні центральні бюро Інтерполу, а також довів, що будь-яке міжнародне поліцейське співробітництво з використанням каналів Інтерполу буде вважаться таким, що не відповідає Конституції та Правилам Інтерполу.

Таким чином, слідчому судді було доведено, що ОСОБА_8 не знаходиться в міжнародному розшуку, що в свою чергу унеможливлювало прийняття рішення про надання дозволу на здійснення відносно нього спеціального досудового розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, пояснення захисника, яка підтримала свою апеляційну скаргу і просила її задовольнити, проти апеляційної скарги прокурора заперечувала, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до положень ч. 1. ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

З матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання прокурора про надання дозволу на здійснення спеціального розслідування щодо ОСОБА_8 було розглянуто з участю в судовому засіданні захисникаОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_6 , а з апеляційними скаргами захисник та прокурор звернулися після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження кожній із сторін має бути поновлений, оскільки був пропущений з поважних причин.

Також з матеріалів провадження вбачається, що Слідчими управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014 року за підозрою колишнього Першого віце-прем`єр-міністра України ОСОБА_8 та колишнього голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, а саме заволодіння державними коштами в особливо великому розмірі, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, а також за фактами шахрайства, зловживання службовим становищем та доведення до банкрутства, тобто за ознакамикримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст.190, ч. 5 ст.191, ч. 2 ст.364, ст.219 КК України.

ОСОБА_8 підозрюється у заволодінні в період травня 2010 року - квітня 2011 року чужим (державним) майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, повторно та в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5статті 191 КК України за обставин, викладених в тексті підозри.

Задовольняючи клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , слідчий суддя виходив з того, що останній набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявні достатні обставини обгрунтованості підозри останнього, доведено, що він понад шість місяців переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та стосовно нього наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України.

При цьому слідчим суддею зазначено про неврахування доводів сторони захисту про неперебування ОСОБА_8 у міждержавному або міжнародному розшуку, оскільки надання відповідного дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у відповідності до п. 20-1 Розділу ХI"Перехідних положень" КПК України здійснюється у зв`язку з встановленням факту переховування ОСОБА_8 від слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності понад шість місяців та наявності фактичних даних про його перебування за межами України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками слідчого судді, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 20-1 Розділу ХI Перехідних положень КПК України тимчасово, але не пізніше від дня початку діяльності Державного бюро розслідувань (опублікування в газеті "Урядовий кур`єр" відповідного повідомлення його керівником) установлювалися особливості застосування положення глави 24-1 КПК України, які зводилися до спрощення спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Положення Глави 24-1 "Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень" застосовувалися із такими особливостями: спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбаченихстаттями 109, 110, 100-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115 , ч.2-5 статті 191(у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цьому абзаці, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

23.11.2018 року у газеті "Урядовий кур`єр" розміщено повідомлення директора ДБР про початок діяльності Бюро як центрального органу виконавчої влади, що провадить правоохоронну діяльність із метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції з 27.11.2018 року. Отже, з цієї дати втратили чинність положення п. 20-1 Розділу ХI Перехідних положень КПК України.

Після втрати чинності п. 20-1 Розділу ХI Перехідних положень КПК України здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного, обвинуваченого врегульовано Главою 24-1 КПК України, а саме ст.ст. 297-1 - 297-5 .

Частиною 2 ст. 297-1 КПК України визначено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо ряду злочинів, в т.ч. ч.ч. 2-5 ст. 191 КК України (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Вирішення ж питання про здійснення спеціального досудового розслідування проводиться за положеннями ст. 297-4 КПК України. І відповідно до ч. 1 зазначеної статті, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Процедура міждержавного розшуку була врегульована Угодою про обмін інформацією у сфері боротьби зі злочинністю, укладеною 22.05.2009 року у м. Астана Казахстан.

Постановою Кабінету Міністрів України №44 «Про вихід з Угоди про обмін інформацією у сфері боротьби зі злочинністю» передбачено вихід із Угоди, і за умовами самої Постанови така Угода припинила дію 24.08.2015 року.

Тому, під час розгляду клопотання прокурор зобов`язаний був довести, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

КПК України не містить поняття "міжнародний розшук".

Разом з тим, діє Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджена спільним Наказом № 3/1/2/2/2/2 від 09.01.1997 року МВС України, ГПУ, СБУ, ДМС, ДПА, яка визначає, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналів та можливостей Інтерполу.

Фактично відносини з координації розшуку підозрюваних, в тому числі і з країнами членами СНД Україна веде тільки в рамках міжнародної системи Інтерпол, тобто міжнародного розшуку.

Відповідно до повідомлення управління по правовим питанням Генерального секретаріату Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу від 25.04.2017 року ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягає "червоному повідомленню" чи розшуку з метою арешту і видачі, і про нього не міститься інформація в базах даних Інтерполу. Інтерполу відомо, що в минулому індивідум був об`єктом даних, записаних в базах Інтерполу, але в подальшому такі дані були анульовані .

Комісія з контролю за файлами Інтерполу своїм листом від 19.11.2018 року повідомила адвоката ОСОБА_8 - ОСОБА_11 , що запит щодо її клієнта буде розглянутий під час сесії Комісії, що відбудеться з 28 січня по 01 лютого 2019 року.

15.03.2019 року Генеральний секретаріат Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол своїм листом повідомив всіх, кого це стосується, що на цей день ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягає повідомленням Інтерполу або дифузійним повідомленням.

Додатково листом від 02.04.2019 року Комісія з контролю за файлами Інтерполу на запит адвоката повідомила, що рішенням 108 сесії комісії по контролю за файлами Інтерполу, яка відбувалася з 28 січня по 01 лютого 2019 року було прийняте рішення про видалення будь-яких даних щодо ОСОБА_13 з файлів Інтерполу як таких, що не відповідають правилам Інтерполу. Таке рішення було передано в Генеральний секретаріат Інтерполу, який видалив дані з файлів 15.03.2019 року. Генеральний секретаріат проінформував всі національні центральні бюро Інтерполу (НЦБ), що вищезазначена інформація була видалена і про те, що будь-яке міжнародне співробітництво з використанням каналів Інтерпол у цій справі буде вважатися таким, що не відповідає Конституції та правилам Інтерполу.

Згідно повідомлення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 07.05.2019 року Департамент володіє інформацією про рішення Комісії з контролю файлів Інтерполу щодо ОСОБА_8 та видалення відомостей про нього 15.03.2019 року з обліків Генерального секретаріату Інтерполу.

З вищезазначеного слід зробити висновок, що на час постановлення оскаржуваної ухвали 22.03.2019 року ОСОБА_8 у міжнародний розшук оголошений не був, що відповідно до положень ч. 1 ст. 297-4 КПК України було безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування.

Відповідно до вимогп.18ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченомуКПК, судового контролюза дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальномупровадженні.Тобто,за змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді єнасамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.

За положеннями ч.3ст. 26 КПК України слідчий суддя, суду кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розглядсторонами та віднесені до їх повноваженьцимКодексом. Тобто, враховуючи сферу діїпринципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд, слідчий суддявирішують питання.Таким чином, слідчий суддямає вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.

Тобто, слід зробити висновок, що процесуальним законом конкретно визначено спосіб вирішення клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, а саме шляхом перевірки доводів прокурора, слідчого, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Натомість, задовольняючи клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя вирішив питання не у спосіб, передбачений законом, а саме без будь-якої перевірки даних щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, ще і безпідставно зазначивши, що такі дані не є обов`язковими для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування. Разом з тим, як зазначено вище, відсутність таких відомостей є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Відповідно до ч.1ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бутизаконним, обґрунтованимі вмотивованим. Частина 2 даної статті вказує, що законнимє рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманнямвимогщодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення не відповідає вищезазначеним вимогам, оскільки постановлене без дотримання вимог КПК України щодо розгляду клопотань про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.

Задовольняючи таке клопотання без перевірки будь-яких даних про перебування особи в міжнародному розшуку, слідчий суддя діяв у спосіб, який не грунтується на вимогах процесуального закону.

Щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, колегія суддів звертає увагу на наступне.

За положеннями ч.4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Слід зробити висновок, що положення ч. 4 ст. 399 КПК України стосуються відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами на судові рішення, які прямо визначені у статтях КПК України, тобто на такі рішення, які слідчий суддя, суд має право ухвалювати згідно із законом.

Оскільки слідчий суддя прийняв рішення, яке не узгоджується з положеннями кримінально-процесуального закону стосовно його повноважень, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження виходив з приписів статті 9 КПК України, яка розкриває принцип законності кримінального провадження та в частині шостій установлює, що коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7 цього Кодексу. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (пункт 17 частини першої статті 7 КПК), а її зміст розкрито у статті 24 КПК України, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

При цьому колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги правову позицію Конституційного Суду України, висловлену у рішеннівід 08.04.2015 №3-рп/2015 (п.2.1 рішення), що згідно з практикоюЄвропейськогосуду з прав людиниу статті 6 Конвенції якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до державзасновувати апеляційніабо касаційнісуди.Там, де такі суди існують, гарантіїщо містятьсяу вказаній статті повинні відповідатитакож ізабезпеченню ефективногодоступу до цих судів (п.25 Рішення ЄСПЛ у справі «Делкур проти Бельгії» від 17.10.1997 та п.65 Рішення ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.10.2001).Отже,позбавлення за данихобставин сторін кримінального провадження права на апеляційнеоскарження ухвали слідчого судді від22.03.2019 рокубуло б порушенням принципів рівності всіх перед законом і судомта доступу до правосуддя.

При цьому слід звернути увагу, що і сторона обвинувачення і сторона захисту, звернувшись кожен окремо з апеляційними скаргами на судове рішення, яке прямо не визначено в ст. 309 КПК України як таке, що підлягає апеляційному оскарженню, вважали, що воно має бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, зважаючи, що слідчим суддеюне дотримано вимог закону при розгляді клопотання прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування, а стороною захисту беззаперечно доведено факт того, що ОСОБА_8 не перебуває в міжнародному розшуку, а 15.03.2019 року щодо нього видалені будь-які дані з Інформаційної системи Інтерполу, про що також повідомлені були і національні правоохоронні органи, колегія судді вважає доводи сторони захисту обгрунтованими, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про надання дозволу на здійснення в рамках кримінального провадження № 42014000000000368 від 08.05.2014 спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , в зв`язку з чим апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а апеляційна скарга прокурора - частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 297-1, 297-3, 297-4, 309, 376, 404, 405, 407, 422, КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити захиснику ОСОБА_7 та прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2019 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , - задовольнити.

Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та надано дозвіл на здійснення в рамках кримінального провадження № 42014000000000368 від 08.05.2014 спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про надання дозволу на здійснення в рамках кримінального провадження № 42014000000000368 від 08.05.2014 спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_14 ОСОБА_3