Ухвала
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 178/1674/16-ц
провадження № 61-39938св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Криничанська районна державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області), третя особа - Криничанська районна державна адміністрація (далі - Криничанська РДА), про визнання додаткової угоди укладеною, договору оренди земельної ділянки поновленим.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він як орендар із 03 травня 2006 року на підставі укладеного з Криничанською РДА договору оренди землі № 295 здійснювався користування земельною ділянкою площею 38, 6816 га, в тому числі, ріллі - 38, 6816 га, для ведення фермерського господарства. Вказана земельна ділянка розташована на території Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, їй присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1 . У пункті 6 вказаного договору визначено строк його дії, що становить 10 років, а також передбачено переважне право орендаря на поновлення дії договору на новий строк. При цьому для поновлення дії договору орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Перед закінченням дії вказаного договору оренди земельної ділянки, він, маючи намір щодо поновлення дії договору на новий строк, неодноразово звертався до відповідача з листами про необхідність поновлення дії договору оренди та укладення додаткової угоди, текст якої додавався до звернень. Факт направлення відповідних звернень підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення від 04 березня 2016 року та 11 квітня 2016 року, а отримання відповідних звернень визнається ГУ Держгеокадастру. 06 серпня 2016 року на його адресу ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області направлено листи-повідомлення про прийняті орендодавцем рішення № А-2297/0-2143/6-16 та № А-2297/1-2146/6-16, у яких вказується про неможливість поновлення дії договору оренди земельної ділянки. При цьому, обґрунтовуючи відповідні доводи, службові особи ГУ Держгеокадастру посилаються в листі № 2297/0-214 3/6-16 на невідповідність наданих ним документів вимогам ДСТУ 4163-2003 у частині недотримання умов посвідчення їх копій. Натомість, у листі від 08 червня 2016 року № А-2297/1-2146/6-16 здійснено посилання на інші причини, що свідчать про неможливість поновлення договору оренди земельної ділянки, зокрема, вказується на той факт, що не погоджено розмір орендної плати, який повинен становити 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати поновленим дію договору оренди земельної ділянки від 03 травня 2006 року № 295, укладеного між ним та Криничанською РДА, визнати укладеною додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано поновленим дію договору оренди земельної ділянки від 03 травня 2006 року № 295, укладеного між ОСОБА_1 та Криничанською РДА, визнано укладеною додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки.
Додатковим рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2017 року вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою, належно виконує свої обов`язки за договором від 03 травня 2006 року № 295 про оренду земельної ділянки, своєчасно сплачував оренду плату, цільове призначення земельних ділянок не змінено, договір оренди з іншою особою не укладався, що є підставою для визнання договору поновленим.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що внесеними змінами до ЗК України районні державні адміністрації не наділені повноваженнями щодо передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, а такими повноваженнями, відповідно до статті 122 ЗК України, наділений центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи. Повноваження щодо укладення, зміни чи припинення дії договорів мають виключно сторони, при цьому покладення такого обов`язку на суд без вирішення спірного питання між сторонами є неправильним, оскільки у випадку відмови в продовженні терміну дії спірного договору позивач має право оскаржити дії відповідача, який є державним органом, у адміністративному порядку.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників
У липні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що причини для відмови у продовженні договірних відносин є незаконними, оскільки порушено місячний строк для розгляду звернення орендаря щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, а відмова в поновленні договору оренди поза межами строку, встановленого в частині п`ятій статті 33 Закону України Про оренду землі , не має юридичного значення, по-друге, відмова з підстав не зазначення назви листа є, за своєю суттю, намаганням протиправно позбавити позивача права користування земельною ділянкою, так як зміст самого звернення орендаря безспірно підтверджує його намагання поновити оренді правовідносини, а посилання орендодавця на неузгодженість умов додаткової угоди щодо розміру орендної плати не заслуговують на увагу, так як в супереч Закону України Про оренду землі останнім не вживалися дії щодо погодження таких умов, зокрема, на адресу орендаря не надсилалися пропозиції укласти додаткову угоду із збільшеним розміром орендної плати та не надавався строк для надсилання орендодавцю відповіді на пропозицію. Правовідносини, в тому числі й земельні, де приймає участь орган державної влади чи місцевого самоврядування, проте вирішується питання виникнення цивільного права і існує спір про таке право, віднесені до юрисдикції цивільного судочинства, а відповідні спори не можуть бути розглянутими в порядку, передбаченому КАС України. Вказана позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 802/950/17-а.
У жовтні 2018 року ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області подало відзив на касаційну скаргу, згідно з яким незрозуміло з яких підстав договір може визнаватися поновленим, якщо він укладений між ОСОБА_3 та Криничанською РДА, якщо у земельної ділянки є користувач із 13 лютого 2016 року - ФГ АВРАМЕНКО 2007 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Криничанська районна державна адміністрація, про визнання додаткової угоди укладеною, договору оренди земельної ділянки поновленим, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2019 |
Оприлюднено | 24.05.2019 |
Номер документу | 81925642 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ступак Ольга В`ячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні