Рішення

від 13.05.2019 по справі 622/581/18

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/581/18 р.

2/622/37/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2019 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Вишневської О.П.,

представника позивача Климович Д.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Граніт" до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями щодо самовільного зайняття та обробки земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2018 року до суду надійшла вказана позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства "Граніт", подана уповноваженим представником за довіреністю Климович Д.С., в якій остання просить суд поновити позивачу строк для звернення до суду з позовом, стягнути з ОСОБА_2 на користь ПСП Граніт 200 733,47 грн. збитків, у тому числі 23 109,10 грн. реальних збитків та 177 624,37 грн. упущеної вигоди, завданих неправомірними діями відповідача щодо зайняття та обробки земельних ділянок, що знаходяться в оренді позивача, на підставі статей 22, 638, 1166 Цивільного кодексу України, статей 125, 152, 156, 157 Земельного кодексу України та статей 13, 15, 16, 18, 27, 28, 31, 32 Закону України Про оренду землі , а також просить стягнути судовий збір в сумі 3011,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що між позивачем та ОСОБА_3 27.10.2011 року та 08.11.2012 року було укладено договори оренди належних останньому земельних ділянок площею 4,8338 га та 4,7860 га відповідно (номери ділянок на кадастровому плані 230 і 231). ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, залишивши 2 заповіти на дані земельні ділянки - на ОСОБА_4 і від 07.05.2013 року на ОСОБА_2 .. Орендовані позивачем земельні ділянки були самовільно зайняті відповідачем ОСОБА_2 , - директором ПСП Патріот , та використовувалися ним у 2014-2015 роках, посилаючись на успадкування даних ділянок. Зазначене підтверджується неодноразовими виїздами нарядів міліції на дані земельні ділянки, матеріалами кримінального провадження №12014220310000569 за ст.365 КК України: поясненнями ОСОБА_2 , протоколами огляду місця події від 30.07.2014 р., від 13.03.2015 р., протоколами допиту представника потерпілого від 13.03.2015 р., від 11.07.2015 р.; актами обстеження; довідками управління агропромислового комплексу Золочівської районної державної адміністрації. Крім того, ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 16.05.2015 року було забезпечено позов шляхом заборони директору ПСП Патріот ОСОБА_2 . здійснювати будь-яку діяльність з обробки, засіву і збору врожаю на зазначених земельних ділянках. Позивач звертався із аналогічним позовом про відшкодування збитків до ПСП Патріот , директором якого є відповідач ОСОБА_5 , оскільки обробка спірних земельних ділянок здійснювалася із використанням техніки ПСП Патріот . Рішенням Господарського суду Харківської області було відмовлено в задоволенні позову з підстав не доведення факту самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем ПСП Патріот , проте на даний час змінилася судова практика. Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року в цивільній справі за позовом ПСП Граніт до директора ПСП Патріот ОСОБА_2 про захист права користування земельними ділянками шляхом усунення перешкод у користуванні земельними ділянками було провадження частково закрито у зв`язку із припиненням на час розгляду справи в суді посягання на земельні ділянки, однак судом в рішенні встановлено факт обробки відповідачем земельних ділянок у 2014 році. Доказова база для встановлення факту обробки відповідачем земельних ділянок у 2015 році така сама, як і в 2014 році, за виключенням розписки відповідача.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 22.10.2018 року відкрито провадження по справі та надано строк для подання відзиву на позов та відповіді на відзив.

20.11.2018 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву (т.1 а.с.173- 212), в якому проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити. Заперечуючи проти позову, зазначив, що ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність з 27.03.2002 року, сільськогосподарську діяльність не здійснює, не має ані у власності, ані в оренді сільськогосподарської техніки. З 20.03.2001 року відповідач є Генеральним директором ПСП Патріот . Основним видом діяльності ПСП є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний). В орендному користуванні ПСП Патріот перебували спірні земельні ділянки на підставі договорів оренди земельної частки (паю) до 01.11.2011 року. У зв`язку зі спливом строку дії вказаних договорів та виділенням земельних ділянок в натурі, ПСП Патріот припинило користування ними, та у 2014 та 2015 роках сільськогосподарські роботи на них не проводилися. ПСП Патріот продовжує здійснювати обробіток земельних ділянок, що межують зі спірними. Згідно рішення Господарського суду Харківської області від 11.07.2016 року у справі №922/5560/15, не встановлено складу цивільного правопорушення в діях ПСП Патріот (самовільного використання спірних земельних ділянок в 2014 та 2015 роках), у зв`язку із чим відмовлено в задоволенні позову ПСП Граніт до ПСП Патріот про стягнення збитків. 07.05.2013 року власник спірних земельних ділянок ОСОБА_3 склав на користь відповідача ОСОБА_2 заповіт, який оскаржено ОСОБА_4 , у зв`язку із чим за відповідачем право власності на земельні ділянки не було зареєстровано. Вважав відсутнім склад цивільного правопорушення з боку відповідача. Подані в якості доказів акти обстеження земельних ділянок від 04.09.2015 року, лист Управління агропромислового розвитку Золочівської районної державної адміністрації від 11.11.2015 року №445, матеріали незавершеної кримінальної справи, рішення Золочівського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року у справі №622/772/14-ц є неналежними і недопустимими доказами, не підтверджують факт самовільного зайняття спірних земельних ділянок відповідачем. Крім того, вважав невірно розрахованим та недоведеним заявлений до стягнення розмір збитків.

18.12.2018 року представником позивача подано відповідь на відзив (т.2 а.с.88-91), в якому не погодився із запереченнями представника відповідача, зазначив, що факт самовільного зайняття земельних ділянок ОСОБА_2 підтверджується також його розпискою, висновком ЗРУВС, засоби доказування факту не обмежуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Позивачем доведено склад цивільного правопорушення з боку відповідача, відсутність вини має доводити останній. Лист Управління агропромислового розвитку Золочівської районної державної адміністрації від 11.11.2015 року №445 є належним доказом, оскільки інших спірних земельних ділянок, на які претендують позивач і відповідач, які також належали ОСОБА_3 не існує. Позивачем додано усі документи для розрахунку збитків, до чого не було і зауважень у рішеннях господарських судів.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 13.12.2018 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено до судового розгляду, задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про виклик та допит у судовому засіданні в якості свідка відповідача ОСОБА_2

В судовому засіданні 13.05.2019 року представник відповідача ОСОБА_1 відмовилася від допиту в якості свідка відповідача ОСОБА_2

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позов підтримала з підстав, викладених у ньому та відповіді на відзив, додатково пояснила, що після закінчення договорів оренди належних ОСОБА_3 земельних ділянок, укладених з ПСП Патріот , ОСОБА_2 продовжував їх обробляти у 2012-2013 роках, але ПСП Граніт не пред`являло претензій з цього приводу. 22.03.2014 року ПСП Граніт намагався обробити спірні земельні ділянки, але ОСОБА_2 викликав працівників міліції, які відібрали розписки про не оброблення земельних ділянок. Попри це земельні ділянки було оброблено технікою ПСП Патріот , що зафіксовано в протоколі від 30.07.2014 року. Всі подані докази в їх сукупності підтверджують факт самовільного зайняття спірних земельних ділянок відповідачем ОСОБА_2 , який є директором ПСП Патріот , та використовував при цьому техніку ПСП Патріот . Зібраний урожай відповідач зберігав на складах ПСП Патріот . Куди справлялися кошти, отримані від використання спірних земельних ділянок відповідачем, та чи отримував він як фізична особа доход від їх використання, дані відсутні. Під час розгляду цивільної справи за позовом ПСП Граніт до ОСОБА_2 допитаний в якості свідка головний агроном ПСП Патріот ОСОБА_7 дав показання, що ПСП Патріот оброблялися всі земельні ділянки і відповідача і позивача, які знаходилися на одному полі, одним масивом. Оскільки відповідач вважав себе власником спірних земельних ділянок і надавав вказівки працівникам ПСП Патріот на вчинення дій з обробки спірних земельних ділянок, тому саме він має нести цивільну відповідальність за самовільне їх зайняття.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, додатково пояснила, що відповідач заперечує використання ним спірних земельних ділянок у 2014 та 2015 роках. Як фізична особа відповідач не має можливості обробляти земельні ділянки. ПСП Патріот , директором якого є відповідач ОСОБА_2 , здійснював обробку спірних земельних ділянок на підставі договорів оренди між ПСП Патріот і ОСОБА_3 до 01.11.2011 року, у 2012-2013 роках ПСП Патріот здійснював обробку за усною домовленістю із власником земельних ділянок. Після збору урожаю у 2013 році ПСП Патріот припинило обробку спірних земельних ділянок. Відповідач, як майбутній власник, побачив у 2014 році, що ПСП Граніт здійснює обробку спірних земельних ділянок і звернувся до прокуратури, отримавши відповідь, з якої дізнався про наявність договорів оренди між ОСОБА_3 і ПСП Граніт . Хто обробляв у 2014-2015 роках спірні земельні ділянки невідомо, на них була виявлена техніка саме ПСП Граніт , ПСП Патріот обробляє суміжні земельні ділянки.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що згідно довідки з ЄДРПОУ одним із видів діяльності Приватного сільськогосподарського підприємства Граніт , ід.код 30916550, є вирощування зернових культур, керівником є ОСОБА_8 (т.2 а.с.8).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ №842441 ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 27.03.2002 року, основний вид економічної діяльності якого є Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (т.1 а.с.179).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії АОО №553056 20.03.2001 року проведено державну реєстрацію Приватного сільськогосподарського підприємства Патріот (т.1 а.с.180).

Рішенням №1 від 16.03.2001 року генеральним директором ПСП Патріот призначено ОСОБА_2 (т.1 а.с.181).

27.10.2011 р. між ОСОБА_3 (орендодавець) та ПСП «Граніт» в особі директора ОСОБА_8 . (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,8338га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Писарівської сільської ради. Згідно з пунктом 8 вказаного договору договір укладено на 25 років. Пунктом 20 договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Вищезазначений договір зареєстрований в Золочівському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 листопада 2012 року за №632268504000653. За актом приймання-передачі земельної ділянки від 10 березня 2012 року ОСОБА_3 передав ПСП "Граніт" земельну ділянку площею 4,8338га згідно Державного акту на право власності на землю серія НОМЕР_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 67-71, 84).

08.11.2012 р. між ПСП "Граніт" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Писарівської селищної ради, площею 4,7860га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Писарівської сільської ради. Вказаний договір укладено на 25 років (пункт 8 договору). За умовами договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (пункт 20 договору). Договір оренди на земельну ділянку на території Писарівської селищної ради, площею 4,7860 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ) було зареєстровано 16.11.2012 р., що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6300147722013 від 08.05.2013 р. За актом приймання-передачі земельної ділянки від 08 листопада 2012 року ОСОБА_3 передав ПСП "Граніт" земельну ділянку площею 4,7860га згідно Державного акту на право власності на землю серія НОМЕР_3 , кадастровий номер НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 72, 74-78, 86-88).

Відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Золочівському районі Харківської області від 28.01.2016 року №27-20.21-0.3-98/2-16 згідно Протоколу №1 загальних зборів ПСП Патріот по розподілу земельних часток (паїв) за ОСОБА_3 та ОСОБА_9 закріплені земельні ділянки НОМЕР_4 . Ділянка № НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 , з нею межує з однієї сторони ділянка НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_10 , з другої сторони ділянка НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_9 Ділянка № НОМЕР_4 належить ОСОБА_9 кадастровий номер НОМЕР_2 з нею межує, з однієї сторони ділянка НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_3 , з другої сторони ділянка НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_11 кадастровий номер НОМЕР_2 . Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 , належна ОСОБА_11 , передана в оренду ПСП Патріот на 10 років згідно договору оренди від 01.08.2008 року (т.1 а.с.182-183).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 10.04.2019 року, ОСОБА_2 набув за заповітом, складеним ОСОБА_3 07.05.2013 року, право власності на земельні ділянки площею 4,8338 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та площею 4,7860 га, кадастровий номер НОМЕР_2 (т.2 а.с.187-190). Зазначений доказ подано в судовому засіданні 13.05.2019 року та відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України приймається судом до розгляду, оскільки неможливість подання в підготовчому засіданні обґрунтована їх отриманням після закінчення підготовчого провадження.

В якості доказів факту самовільного зайняття спірних земельних ділянок відповідачем ОСОБА_2 та його протиправної поведінки позивачем надано наступні матеріали.

Лист управління агропромислового розвитку Золочівської районної державної адміністрації Харківської області від 11.11.2015 року №440 у відповідь на звернення керівника ПСП Граніт ОСОБА_8 , з якого вбачається, що земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 на підставі державного акту, були засіяні, оброблені господарством ПСП Патріот та зібрані у 2014-2015 роках (т.1 а.с.91).

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12014220310000569 від 02.10.2014 року за ст.356 КК України про те, що 01.10.2014 року до Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області надійшов рапорт від о/у ДСБЕЗ про те, що ОСОБА_2 без відповідних документів самовільно розпоряджався чужим майном (т.2 а.с.7).

Протокол огляду місця події від 30.07.2014 року, згідно якого оглянуто поле по правий бік автошляху Золочів-Рясне, на якому виявлено зібрання врожаю та комбайни, вантажні і легкові автомобілі (т.2 а.с.10).

Пояснення представника ПСП Граніт Савченко Д.С. від 30.07.2014 року на ім`я начальника Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області Юрченка Ю.О. про те, що 30.07.2014 року ОСОБА_2 проводиться збір врожаю на належній на праві користування ПСП Граніт земельній ділянці у с.Рясне (т.2 а.с.10).

Пояснення ОСОБА_2 без дати на ім`я начальника Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області Юрченка Ю.О. про те, що в березні-квітні 2014 року ПСП Патріот було засіяно земельну ділянку, яка належить померлому ОСОБА_3 , оскільки вважав, що договори оренди втратили чинність. 30.07.2014 року належна ПСП Патріот техніка зібрала урожай, який ними було засіяно (т.2 а.с.11).

Протокол огляду місця події від 13.03.2015 року, згідно якого оглянуто поле біля с.Рясне, яка засіяна озимою культурою (т.2 а.с.12).

Ухвала Золочівського районного суду Харківської області від 16.05.2015 року по цивільній справі №622/772/14-ц за позовом ПСП Граніт до ОСОБА_2 про захист права користування земельною ділянкою шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою було забезпечено позов шляхом заборони директору ПСП Патріот ОСОБА_12 .О. здійснювати будь-яку діяльність з обробки, засіву і збору врожаю на зазначених земельних ділянках (т.2 а.с.14-15).

Акт обстеження земельної ділянки №1263 від 04.09.2015 року, складений старшим державним інспектором с/г в Харківській області Соколовим С.С. в присутності представника ПСП Граніт Савченко Д.С., згідно якого проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Писарівської селищної ради Золочівського району Харківської області, загальною площею 4,8338 га, щодо якої укладено договір оренди землі від 27.10.2011 року, зареєстрований 16.11.2012 року, та встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 обробляється (т.2 а.с.19-20).

Акт обстеження земельної ділянки №1264 від 04.09.2015 року, складений старшим державним інспектором с/г в Харківській області Соколовим С.С. в присутності представника ПСП Граніт Савченко Д.С., згідно якого проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Писарівської селищної ради Золочівського району Харківської області, загальною площею 4,7860 га, щодо якої укладено договір оренди землі із ПСП Граніт , та встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 обробляється (т.2 а.с.21-22).

Лист Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 14.09.2015 року №03.01-26/3039, згідно якого на заяву про проведення обстеження земельних ділянок, які знаходяться у користуванні ПСП Граніт , на території Писарівської селищної ради Золочівського району Харківської області, представнику ПСП Граніт Савченко Д.С. повідомлено про проведення 04.09.2015 року обстеження зазначених у заяві земельних ділянок, за результатами надані відповідні акти. У разі встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення площами 4,8338 га та 4,7860 га за межами населеного пункту на території Писарівської селищної ради Золочівського району Харківської області, розмір шкоди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963 буде складати 5805,98 грн. та 5748,57 грн. відповідно (т.2 а.с.18).

Висновок Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області від 10.04.2014 року по факту проведеної перевірки за заявою ОСОБА_2 від 22.03.2014 року щодо незаконного обробітку ОСОБА_13 належної ОСОБА_2 землі, згідно якого встановлено, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_8 виникають господарські спори за право використання земельної ділянки, належної ОСОБА_3 , перевірку за даним фактом припинено, рекомендовано заявнику звернутися до суду (т.2 а.с.39).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.07.2016 року у справі №922/5560/15 в задоволенні позову ПСП Граніт до ПСП Патріот про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями щодо зайняття та обробки земельних ділянок відмовлено з огляду на те, що з наданих до матеріалів справи документів не вбачається, що відповідач самовільно займав спірні земельні ділянки у 2014-2015 роках. Рішення набрало законної сили, що визнано сторонами в судовому засіданні (т.2 а.с.52-65)

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року у справі №622/772/14-ц за позовом ПСП Граніт до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відділ Держгеокадастру у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про усунення перешкод в користуванні майном та про зобов`язання вчинити певні дії, згідно якого провадження за позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 4,7860 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 4,8338 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , що знаходяться на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області шляхом зобов`язання ОСОБА_2 припинити не законне вторгнення, припинити сільськогосподарські роботи, зокрема обробку землі та збір врожаю на вказаних земельних ділянках закрито у зв`язку з відсутністю предмета позову. У задоволенні позовних вимог про заборону доступу до земельних ділянок площею 4,7860 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 4,8338 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , що знаходяться на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили, що визнано сторонами в судовому засіданні. (т.2 а.с.40-43). Позивач посилався як на доказ самовільного зайняття спірних земельних ділянок саме ОСОБА_2 на встановлений в мотивувальній частині рішення суду факт захоплення спірних земельних ділянок останнім у 2014 році з огляду на зазначення ОСОБА_2 про їх обробку в заяві в комплексі з іншими матеріалами кримінального провадження за ст.365 КК України.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 14.03.2019 року було відмовлено у задоволенні заяви представника ПСП Граніт ОСОБА_6 . про роз`яснення рішення по цивільній справі №622/772/14-ц за позовом ПСП Граніт до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відділ Держгеокадастру у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, усунення перешкод в користуванні майном та про зобов`язання вчинити певні дії, в частині того, факт самовільного заняття яких саме земельних ділянок встановлено судом. При цьому суд не вбачав підстав для роз`яснення рішення суду, так як мотиви роз`яснення рішення, на які посилається заявник фактично зводяться до встановлення нових обставин, які рішенням суду від 20 квітня 2018 року не встановлювались (конкретні кадастрові номери двох земельних ділянок), крім того, надана судом правова оцінка певному факту, відповідно до положень ч. 7 ст. 82 ЦПК України не є обов`язковою для суду, що розглядатиме іншу справу (т.2 а.с.19-192). Зазначений доказ подано в судовому засіданні 13.05.2019 року та відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України приймається судом до розгляду, оскільки неможливість подання в підготовчому засіданні обґрунтована її ухваленням і отриманням після закінчення підготовчого провадження.

Представником відповідача в якості заперечень на доводи позивача щодо підтвердження факту самовільного зайняття земельних ділянок ОСОБА_2 та надання ним відповідної розписки працівникам міліції, подано лист прокуратури Золочівського району Харківської області від 27.03.2014 року №04-25/165-14 у відповідь ОСОБА_8 на звернення з питань незаконних дій працівників Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області, яким повідомлено про дії працівників міліції за результатами перевірки повідомлення ОСОБА_2 від 22.03.2014 року про необхідність захисту від неправомірних посягань на його земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3 до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року, щодо якої було укладено із ОСОБА_8 , 27.10.2011 року договір оренди та щодо якої було складено 07.02.2012 року заповіт на користь ОСОБА_2 .. За результатами виїзду на місце події працівниками Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області у ОСОБА_8 , було відібрано розписку про зберігання сільгосптехніки на території свого домоволодіння, у ОСОБА_4 відібрано розписку про не проведення будь-яких робіт на полі до з`ясування належного землекористувача та прийняття рішення за повідомленням ОСОБА_2 (т.1 а.с.185).

Крім того, надано лист управління агропромислового розвитку Золочівської районної державної адміністрації Харківської області адвокату Ільїну П.І. на його звернення, яким було повідомлено, що земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 , були засіяні, оброблені та зібрані господарством ПСП Патріот . Також був зібраний урожай з земельної ділянки, яка належить ОСОБА_13 (т.1 а.с.186). Аналогічного змісту лист від 11.11.2015 року за №440 було надано на звернення керівника ПСП Граніт ОСОБА_8 (т.1 а.с.91).

Позивачем на підставі листа Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 04.09.2015р. №03.01-26/3039 (том 2 а.с.18), проведено розрахунок розміру шкоди, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963, яка становить загалом 23109,10 грн.

Для розрахунку суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) позивач використав середню урожайність ярого ячменю по ПСП Патріот (відповідно до листа Управління агропромислового розвитку від 29.08.2014 року №395), середню біржову ціну попиту на ячмінь (згідно листа Департаменту агропромислового розвитку Харківської ОДА від 11.08.2014 року №11-20/02/1825), середню урожайність ярого ячменю по ПСП Патріот (відповідно до листа Управління агропромислового розвитку від 27.08.2015 року №180) (т.1 а.с.89-90).

Крім того, позивачем, на підтвердження вимог позовної заяви, спричинення збитків було надано наступні докази.

Довідка від 17.08.2015 року, складена директором ПСП Граніт , про те, що у посівний період 2014 року в розпорядженні ПСП Граніт на праві оренди знаходилися 13 земельних ділянок, у тому числі 2 належні ОСОБА_3 земельні ділянки площею 4,8338 га, щодо якої укладено договір оренди від 27.10.2011 року, і 4,7860 га, щодо якої укладено договір оренди від 08.11.2012 року. У 2014 році ПСП Граніт обробило і забрало урожай з 11 земельних ділянок, за винятком ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 і НОМЕР_2 , які належать на праві власності ОСОБА_3 (т.2 а.с.23).

Довідка від 26.08.2015 року, складена директором ПСП Граніт , про те, що у посівний період 2015 року в розпорядженні ПСП Граніт на праві оренди знаходилися 24 земельні ділянки, у тому числі 2 належні ОСОБА_3 земельні ділянки площею 4,8338 га, щодо якої укладено договір оренди від 27.10.2011 року, і 4,7860 га, щодо якої укладено договір оренди від 08.11.2012 року. У 2015 році ПСП Граніт обробило і забрало урожай з 19 земельних ділянок, за винятком, ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 і НОМЕР_2 , які належать на праві власності ОСОБА_3 , а також ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (т.2 а.с.24).

Відповідь ПСП Патріот від 17.04.2015 року на запит ПСП Граніт щодо проведення сільгоспробіт та їх вартості на земельних ділянках, належних ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які не є спірними (т.2 а.с.16-17)

Договір поставки №13/03 від 13.03.2014 року, укладений між ТОВ ВІВАТ-СТАФ і ПСП Граніт в особі директора ОСОБА_8 на поставку 20 т. аміачної селітри на загальну суму 71000 грн, платіжне доручення від 17.03.2014 року на їх перерахування (т.2 а.с.25-28).

Договір оренди сільськогосподарської техніки від 01.01.2014 року, укладений між ПСП Граніт в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на 2014 рік (т.2 а.с.29-31).

Договір оренди сільськогосподарської техніки від 01.01.2015 року, укладений між ПСП Граніт в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на 2015 рік (т.2 а.с.32-34).

Свідоцтво на насіння ячменю 2014 року урожаю, направлене ФО ОСОБА_8 , та сертифікат на насіння (т.2 а.с.35-36).

Договори поставки №1 від 18.04.2014 року та 25.06.2015 року, укладені між ПСП Граніт (продавець) та ФОП ОСОБА_16 , ОСОБА_17 відповідно, на товар (сільськогосподарську продукцію), найменування, кількість та ціна якого має визначатися накладними (т.2 а.с.37-38).

Відомості про наявність земельних ділянок у ПСП Граніт , довідки про наявність сільгосптехніки по ПСП Граніт станом на 01.09.2015 року, про наявність залишків ячменю по ПСП Граніт у 2014 та 2015 роках, статтю журналу Механізація та електрифікація сільського господарства про випробування зернозбиральних комбайнів щодо витрат палива, роздруківки з сайтів www.business.ua та index.minfin.com.ua щодо цін на дизельне паливо у липні 2014 року та у липні 2015 року (т.1. а.с.92-102).

Відповідно до ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що передбачено у ст. 78 ЦПК Українипро допустимість доказів. Належними є доказами які містять інформацію щодо предмета доказування: обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, ст. 77 ЦПК України .

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

За змістом статей 15 , 16 ЦКУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі"орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (пункт "д" частини першої статті 156 ЗК України- неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки).

Відповідно до статті 157 ЗК Українивідшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підставою стягнення з відповідача понесених збитків позивач вказує самовільне зайняття відповідачем спірних земельних ділянок.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно п. б ч.1 ст. 211 ЗК України , за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.11 ЦК Українипідставою виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору даної справи є стягнення з відповідача збитків, завданих позивачу самовільним зайняттям земельних ділянок, якими користується позивач на підставі договорів оренди землі, тобто є деліктною відповідальністю, до якої позивач просить притягнути відповідача.

До загальних умов деліктної відповідальності належать: наявність шкоди; протиправність поведінки правопорушника; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та результатом (шкодою); вина правопорушника. Вони визнаються загальними тому, що для виникнення деліктного зобов`язання їх наявність необхідна за будь-яких умов, якщо інше не визначено законодавством.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, за змістом ст. 1166 ЦК Українипідставою для майнової відповідальності особи за шкоду, завдану потерпілому, є склад цивільного правопорушення, до якого входить протиправна поведінка, збитки, вина і причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками. При цьому позивач повинний довести той факт, що саме відповідач завдав шкоду і розмір цієї шкоди. При доведеності цих юридичних фактів презюмується вина особи, яка завдала шкоди, і ця особа звільняється від відповідальності лише якщо спростує свою вину.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 №7вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК України , статті 1166 ЦК Українитака шкода відшкодовується у повному обсязі.

Зокрема, при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов`язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).

Необхідною умовою доведення наявності упущеної вигоди є встановлення, насамперед, самих збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника й збитками потерпілої сторони. При цьому потрібно довести, що протиправна дія або бездіяльність особи, яка порушила право, є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, є наслідком такої протиправної поведінки.

Збитки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються лише тоді, коли особа могла реально отримати вигоду, якби не протиправна поведінка відповідача.

Отже пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" №963 від 25.07.2007 (далі - Методика).

Позивачем було наведено в позові розрахунок завданих збитків, розрахованих відповідно до Методики, у вигляді реальних збитків у розмірі 23109,10 грн. на підставі листа Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 04.09.2015р. №03.01-26/3039.

Розрахунок упущеної вигоди в розмірі 177 624,37 грн. було здійснено на підставі даних про середню врожайність ярого ячменю, середньоринкову ціну на ячмінь та площу спірних земельних ділянок, вираховано витрати палива на збір урожаю.

При цьому не було враховано витрати, які мали бути обов`язково понесені на вирощування врожаю, сплату податків, орендної плати, тощо.

Як зазначалось вище для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На зазначене звернув увагу Верховний Суд України в постанові від 14.06.2017 р. у справі №923/2075/15 та на яку посилається позивач у позовній заяві. Зокрема в даній постанові зазначено, що відповідно до положень частини третьої статті 157 ЗК Українипорядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України, проте норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють обов`язку позивача підтвердити свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до Методики, також має бути встановлена наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що саме відповідач ОСОБА_2 завдав позивачеві шкоду та протиправної поведінки відповідача. Подані докази стосуються дій ПСП Патріот , а не особисто ОСОБА_2 ..

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника позивача про те, що ОСОБА_2 є директором ПСП Патріот , вважаючи себе власником, надавав вказівки працівникам ПСП Патріот на вчинення дій щодо обробки спірних земельних ділянок, оскільки не доведено в судовому засіданні, що всі ці дії вчинялися відповідачем в особистих, як фізичної особи цілях, дохід від використання цих спірних ділянок отримав саме ОСОБА_2 , тощо. Як було повідомлено в судовому засіданні представником позивача, обробка земельних ділянок здійснювалась технікою та працівниками ПСП Патріот , зібраний урожай зберігався на складах ПСП Патріот , про те, куди справлялися кошти - дохід від зібраного зі спірних ділянок урожаю, невідомо. До того ж, суд приймає до уваги, що як фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не має права на здійснення діяльності із вирощування зернових культур або торгівлі ними, та при зверненні до Господарського суду Харківської області із аналогічним позовом до ПСП Патріот , позивач стверджував про самовільне зайняття земельних ділянок сааме ПСП Патріот .

Щодо посилання позивача на встановлення рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року у справі №622/772/14-ц та матеріалами кримінального провадження за ст.356 КК України, поясненням, що міститься в даних матеріалах кримінального провадження, факту самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, суд не вважає ці документи належними та допустимими доказами, з огляду на положення ст.82 ЦПК України, оскільки в кримінальному провадженні остаточне рішення не прийнято та до суду не надано, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Крім того, представнику позивача 14.03.2019 року було відмовлено судом у задоволенні заяви про роз`яснення зазначеного рішення щодо зазначення судом у рішенні кадастрових номерів земельних ділянок.

Суд також зауважує, що надані документи із матеріалів кримінального провадження засвідчені підписом представника позивача ОСОБА_6 , їх походження невідомо, судом не витребовувались, клопотання про їх витребування не заявлялося, в протоколах відсутні посилання на номер кримінального провадження, в межах якого вони складені, з їх змісту вбачається, що вони стосуються ПСП Патріот , а не особисто ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_2 , на яке посилається як на доказ здійснення обробітку спірних земельних ділянок особисто відповідачем, містить посилання на обробіток земельних ділянок ПСП Патріот (т.2 а.с.11).

Отже. у справі відсутні безспірні докази про те, що саме відповідач ОСОБА_2 завдав позивачу матеріальну шкоду - збитків та про їх розмір, які є необхідними елементами складу цивільного правопорушення, передбаченого ст. 1166 ЦК України .

Позивач на обґрунтування своїх позовних вимог про відшкодування збитків у вигляді неотриманого доходу від вирощування ячменю (упущеної вигоди) не зазначив про розмір всіх витрат, які мав би понести, що відповідно до змісту п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК Україниє обов`язковою складовою частиною такої матеріальної шкоди. При цьому у справі відсутні докази на підтвердження цих обставин.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч. 1, 2, 8 ст. 83 ЦПК Українипередбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, оскільки позивач не надав належних і достовірних доказів на підтвердження відповідальності за завдану йому шкоду саме ОСОБА_2 , про розмір майнової шкоди (упущеної вигоди), позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд відмовляє в задоволенні позову.

В порядку ст. 141 ЦПК України , враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись вказаними нормами матеріального права та ст. ст. 12 , 13 , 77- 81 , 141 , 258 , 259 , 263-265, 268 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Граніт" до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями щодо самовільного зайняття та обробки земельної ділянки, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство "Граніт" - код ЄДРПОУ 30916550, Харківська область, Золочівський район, с. Рясне. вул.Рябка,4.

Відповідач: ОСОБА_2 - РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 23.05.2019 року.

Суддя О. В.Чернова