Постанова

від 03.09.2019 по справі 622/581/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 вересня 2019 року

м. Харків

справа № 622/581/18

провадження № 22-ц/818/4045/19

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря - Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Граніт",

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Граніт" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями щодо самовільного зайняття та обробки земельної ділянки за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства Граніт на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 13 травня 2019 року, постановлене під головуванням судді Чернової О.В., в залі суду в смт Золочів Харківської області (повний текст судового рішення складено 23 травня 2019 року) , -

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Граніт" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями щодо самовільного зайняття та обробки земельної ділянки.

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 13 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Приватне сільськогосподарське підприємство "Граніт" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що доведеним є факт того, що відповідач за допомогою техніки ПСП Патріот самовільно здійснив обробіток земельних ділянок Приватного сільськогосподарського підприємства "Граніт" , чим завдав позивачу збитків. Вказані обставини встановлені судовим рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року, тому, на думку позивача, не потребують доказування. Тому наявні підстави для відшкодування збитків.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Сай Людмила Василівна надала відзив на апеляційну скаргу, просила рішення Золочівського районного суду Харківської області від 13 травня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Граніт" - без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору даної справи є стягнення з відповідача збитків, завданих позивачу самовільним зайняттям земельних ділянок, якими користується позивач на підставі договорів оренди землі, тобто є деліктною відповідальністю, до якої позивач просить притягнути відповідача. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що саме відповідач ОСОБА_1 завдав позивачеві шкоду та протиправної поведінки відповідача. Подані докази стосуються дій ПСП Патріот , а не особисто ОСОБА_1

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2011 року між ПСП «Граніт» в особі директора ОСОБА_2 (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,8338 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Писарівської сільської ради (а.с.14 т.1).

Згідно з пунктом 8 вказаного договору договір укладено на 25 років. Вищезазначений договір зареєстрований в Золочівському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 листопада 2012 року за №632268504000653.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 10 березня 2012 року ОСОБА_3 передав ПСП "Граніт" земельну ділянку площею 4,8338га згідно Державного акту на право власності на землю серія НОМЕР_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 67-71, 84).

08 листопада 2012 року між ПСП "Граніт" та ОСОБА_3 також було укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Писарівської селищної ради, площею 4,7860 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Писарівської сільської ради, строком на 25 років (пункт 8 договору).

Договір оренди на земельну ділянку на території Писарівської селищної ради, площею 4,7860 га (кадастровий номер НОМЕР_3 ) було зареєстровано 16.11.2012 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НОМЕР_4 -6300147722013 від 08.05.2013 р.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 08 листопада 2012 року ОСОБА_3 передав ПСП "Граніт" земельну ділянку площею 4,7860 га згідно Державного акту на право власності на землю серія НОМЕР_5 , кадастровий номер НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 72, 74-78, 86-88).

Згідно довідки від 17.08.2015 року, яка складена директором ПСП Граніт , у посівний період 2014 року в розпорядженні ПСП Граніт на праві оренди знаходилися 13 земельних ділянок, у тому числі 2 належні ОСОБА_3 земельні ділянки площею 4,8338 га, щодо якої укладено договір оренди від 27.10.2011 року, і 4,7860 га, щодо якої укладено договір оренди від 08.11.2012 року. У 2014 році ПСП Граніт обробило і зібрало врожай з 11 земельних ділянок, за винятком ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 і НОМЕР_3 , які належали на праві власності ОСОБА_3 (т.2 а.с.23).

З довідки від 26.08.2015 року, яка складена директором ПСП Граніт , вбачається, що у посівний період 2015 року в розпорядженні ПСП Граніт на праві оренди знаходилися 24 земельні ділянки, у тому числі 2 належні ОСОБА_3 земельні ділянки площею 4,8338 га, щодо якої укладено договір оренди від 27.10.2011 року, і 4,7860 га, щодо якої укладено договір оренди від 08.11.2012 року. У 2015 році ПСП Граніт обробило і зібрало врожай з 19 земельних ділянок, за винятком, ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 і НОМЕР_3 , які належали на праві власності ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (т.2 а.с.24).

Відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Золочівському районі Харківської області від 28.01.2016 року №27-20.21-0.3-98/2-16 згідно Протоколу №1 загальних зборів ПСП Патріот по розподілу земельних часток (паїв) за ОСОБА_3 та ОСОБА_7 закріплені земельні ділянки № НОМЕР_6 і 231 відповідно. Ділянка № НОМЕР_6 належить ОСОБА_3 , з нею межує з однієї сторони ділянка № НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_8 , з другої сторони ділянка № НОМЕР_8 , яка належала ОСОБА_7 Ділянка № НОМЕР_8 належала ОСОБА_7 кадастровий номер НОМЕР_3 з нею межує, з однієї сторони ділянка № НОМЕР_6 , яка належала ОСОБА_3 , з другої сторони ділянка № НОМЕР_9 , яка належить ОСОБА_9 кадастровий номер НОМЕР_10 . Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_10 , належна ОСОБА_9 , передана в оренду ПСП Патріот на 10 років згідно договору оренди від 01.08.2008 року (т.1 а.с.182-183).

04 вересня 2015 року старшим державним інспектором с/г в Харківській області Соколовим С.С. в присутності представника ПСП Граніт ОСОБА_10 , було складено Акт обстеження земельної ділянки № НОМЕР_11 , яка знаходиться на території Писарівської селищної ради Золочівського району Харківської області, загальною площею 4,8338 га, щодо якої укладено договір оренди землі від 27.10.2011 року, зареєстрований 16.11.2012 року, та встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 обробляється (т.2 а.с.19-20).

04 вересня 2015 року старшим державним інспектором с/г в Харківській області Соколовим С.С. в присутності представника ПСП Граніт Савченко ОСОБА_11 , також складено Акт обстеження земельної ділянки № НОМЕР_12 , яка знаходиться на території Писарівської селищної ради Золочівського району Харківської області, загальною площею 4,7860 га, щодо якої укладено договір оренди землі із ПСП Граніт , та встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3 обробляється (т.2 а.с.21-22).

14 вересня 2015 року листом Державної інспекції сільського господарства в Харківській області №03.01-26/3039 на заяву про проведення обстеження земельних ділянок, які знаходяться у користуванні ПСП Граніт , на території Писарівської селищної ради Золочівського району Харківської області, представнику ПСП Граніт Савченко ОСОБА_11 повідомлено про проведення 04.09.2015 року обстеження зазначених у заяві земельних ділянок, за результатами надані відповідні акти. Зазначено також, що у разі встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення площами 4,8338 га та 4,7860 га за межами населеного пункту на території Писарівської селищної ради Золочівського району Харківської області, розмір шкоди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963 буде складати 5805,98 грн. та 5748,57 грн. відповідно (т.2 а.с.18).

11 листопада 2015 року управління агропромислового розвитку Золочівської районної державної адміністрації Харківської області листом №440 у відповідь на звернення керівника ПСП Граніт ОСОБА_2 , повідомило, що земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 на підставі державного акту, були засіяні, оброблені господарством ПСП Патріот та зібрані у 2014-2015 роках (т.1 а.с.91).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 10.04.2019 року, ОСОБА_1 набув за заповітом, складеним ОСОБА_3 07.05.2013 року, право власності на земельні ділянки площею 4,8338 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та площею 4,7860 га, кадастровий номер НОМЕР_3 (т.2 а.с.187-190).

Як на підставу позовних вимог, Приватне сільськогосподарське підприємство "Граніт" посилалося на те, що орендовані позивачем земельні ділянки були самовільно зайняті фізичною особою - відповідачем ОСОБА_1 , який є директором ПСП Патріот , та використовувалися ним особисто у 2014-2015 роках, посилаючись на успадкування даних ділянок.

Позивачем на підставі листа Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 04.09.2015 року №03.01-26/3039 (том 2 а.с.18), проведено розрахунок розміру шкоди, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963, яка становить загалом 23 109,10 грн. Для розрахунку суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) позивач використав середню урожайність ярого ячменю по ПСП Патріот (відповідно до листа Управління агропромислового розвитку від 29.08.2014 року №395), середню біржову ціну попиту на ячмінь (згідно листа Департаменту агропромислового розвитку Харківської ОДА від 11.08.2014 року №11-20/02/1825), середню урожайність ярого ячменю по ПСП Патріот (відповідно до листа Управління агропромислового розвитку від 27.08.2015 року №180) (т.1 а.с.89-90).

Позивач вважає встановленим факт обробки відповідачем земельних ділянок у 2014 році та 2015 році. У зв`язку з цим, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПСП Граніт 200 733,47 грн. збитків, у тому числі 23 109,10 грн. реальних збитків та 177 624,37 грн. упущеної вигоди, завданих неправомірними діями відповідача щодо зайняття та обробки земельних ділянок, що знаходяться в оренді позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

В пунктах 12 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" суд надав роз`яснення, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 156, 211, 212 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно приписів пункту б частини першої статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Необхідною умовою доведення наявності упущеної вигоди є встановлення, насамперед, самих збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника й збитками потерпілої сторони. При цьому потрібно довести, що протиправна дія або бездіяльність особи, яка порушила право, є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, є слідством такої протиправної поведінки.

Збитки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються лише тоді, коли особа могла реально отримати вигоду, якби не протиправна поведінка відповідача.

Отже, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Пунктом д ст.156 ЗК України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідачне здійснював протиправних дій.

Матеріали справи свідчать про те, що одним із видів діяльності Приватного сільськогосподарського підприємства Граніт є вирощування зернових культур, керівником є ОСОБА_2 (т.2 а.с.8).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_13 № НОМЕР_14 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 27.03.2002 року, основний вид економічної діяльності якого є Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (т.1 а.с.179).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії НОМЕР_15 553056 20.03.2001 року проведено державну реєстрацію Приватного сільськогосподарського підприємства Патріот (т.1 а.с.180).

Рішенням №1 від 16.03.2001 року генеральним директором ПСП Патріот призначено ОСОБА_1 (т.1 а.с.181).

Висновком Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області від 10.04.2014 року по факту проведеної перевірки за заявою ОСОБА_1 від 22.03.2014 року щодо незаконного обробітку ОСОБА_4 належної ОСОБА_1 землі, встановлено, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виникають господарські спори за право використання земельної ділянки, належної ОСОБА_3 , перевірку за даним фактом припинено, рекомендовано заявнику звернутися до суду (т.2 а.с.39).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.07.2016 року у справі №922/5560/15 в задоволенні позову ПСП Граніт до ПСП Патріот про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями щодо зайняття та обробки спірних земельних ділянок відмовлено з огляду на те, що з наданих до матеріалів справи документів не вбачається, що відповідач самовільно займав спірні земельні ділянки у 2014-2015 роках. Рішення набрало законної сили, що визнано сторонами в судовому засіданні (т.2 а.с.52-65).

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року у справі №622/772/14-ц за позовом ПСП Граніт до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відділ Держгеокадастру у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про усунення перешкод в користуванні майном та про зобов`язання вчинити певні дії, згідно якого провадження за позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 4,7860 га з кадастровим номером НОМЕР_3 та площею 4,8338 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , що знаходяться на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області шляхом зобов`язання ОСОБА_1 припинити незаконне вторгнення, припинити сільськогосподарські роботи, зокрема обробку землі та збір врожаю на вказаних земельних ділянках, - закрито у зв`язку з відсутністю предмета позову. У задоволенні позовних вимог про заборону доступу до земельних ділянок площею 4,7860 га з кадастровим номером НОМЕР_3 та площею 4,8338 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , що знаходяться на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили, що визнано сторонами в судовому засіданні. (т.2 а.с.40-43).

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи не містять доказів самовільного зайняття та обробки відповідачем земельних ділянок, які знаходяться у користуванні позивача.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 без відповідних документів самовільно розпоряджався чужим майном, а саме: проводив збір врожаю на належній на праві користування ПСП Граніт земельній ділянці у с.Рясне, - не підтверджені належними та допустимими доказами.

З протоколу огляду місця події від 30.07.2014 року вбачається, що оглянуто поле по правий бік автошляху Золочів-Рясне, на якому виявлено зібрання врожаю та комбайни, вантажні і легкові автомобілі (т.2 а.с.10). Того ж дня представник ПСП Граніт Савченко Д. ОСОБА_12 . надав пояснення на ім`я начальника Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області Юрченка Ю. ОСОБА_13 про те, що 30.07.2014 року ОСОБА_1 проводиться збір врожаю на належній на праві користування ПСП Граніт земельній ділянці у с.Рясне (т.2 а.с.10).

З пояснень ОСОБА_1 (а.с.11 т.2) убачається, що спірні земельні ділянки у березні-квітні 2014 року було засіяно ПСП Патріот , а 30.07.2014 року ним же було зібрано врожай.

Таким чином зазначені позивачем факти не доводять протиправної поведінки саме відповідача ОСОБА_1 , що є обов`язковою умовою для покладення на нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Той факт, що ОСОБА_1 є директором ПСП Патріот не є підставою для покладення на нього обов`язку по відшкодуванню шкоди, завданої не ним особисто, а іншою особою, внаслідок самовільного зайняття та обробки земельних ділянок, власником яких наразі є відповідач.

Доказів, що саме відповідач особисто, у власних цілях, за допомогою техніки ПСП Патріот засіяв та зібрав врожай на двох земельних ділянках, що раніше належали ОСОБА_3 , - позивачем суду не надано.

Доводи Приватного сільськогосподарського підприємства Граніт про те, що судовим рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року встановлено факт того, що відповідач за допомогою техніки ПСП Патріот самовільно здійснив обробіток земельних ділянок позивача, чим завдав йому збитків, - спростовуються фактичними обставинами справи. Вказаним судовим рішенням не встановлено винних дій ОСОБА_1 у самовільному зайнятті та обробки земельної ділянки. В кримінальному провадженні також не прийнято остаточного рішення щодо винних дій відповідача.

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Граніт - залишити без задоволення.

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 13 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук

Повне судове рішення виготовлено 0 4.09.2019 року.