Постанова

від 24.05.2019 по справі 912/2834/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2019 року Справа № 912/2834/18

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

Учасники справи:

позивач - Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, м. Кропивницький

відповідач - Приватне підприємство "Андвікс", с. Подорожнє Світловодського району Кіровоградської області

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Андвікс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 у справі №912/2834/18 (суддя Кабакова В.Г., повне рішення складено 14.02.2019)

у справі

про стягнення 18 154,13 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2018 року Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулась до Господарського суду Кіровоградської області із позовом про стягнення з ПП Андвікс збитків за забір води без дозволу за період з 16.05.2015 по 16.05.2018 в сумі 26507,71 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем положень Водного кодексу України в частині здійснення самовільного забору води без дозволу на спеціальне водокористування, що було встановлено під час проведення перевірки з 16.05.2018 по 22.05.2018.

Заявою про уточнення позовних вимог від 03.12.2018 позовні вимоги були зменшені. Заявлено до стягнення з ПП Андвікс збитків за період з 16.05.2015 по 03.06.2017 в сумі 18154,13 грн. Заява обґрунтована тим, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування №1830-VIII від 07.02.2017 були внесені зміни до ч. 3 ст. 48 Водного кодексу України та доповнено абзацом 11 такого змісту: забір та/або використання води в об`ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води . Вказані зміни набрали чинності 04.06.2017.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що в період з 16.05.2015 по 16.05.2018 здійснював забір води в об`ємі до 5 кубічних метрів на добу, що не належить до спеціального водокористування в розумінні ч.3 ст. 48 Водного кодексу України. Також заявив про пропуск позовної давності, яку просив застосувати до спірних правовідносин.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 у справі №912/2834/18 (суддя ОСОБА_1 .) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства "Андвікс" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області завдані збитки в сумі 18154,13 грн за забір води без дозволу.

Стягнуто з Приватного підприємства "Андвікс" на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Рішення суду мотивовано чинністю акту перевірки №18-95 від 22.05.2018, який судом розцінений як належний та допустимий доказ порушення ПП Андвікс вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, тому нарахування збитків у сумі 18154,13 за період з 16.05.2015 по 03.06.2017 визнано судом правомірним; у задоволенні заяви про застосування позовної давності відмовлено з огляду на відсутність її пропуску.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне підприємство "Андвікс", в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на наступне:

- судом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 58 Конституції України та ст. 1166 Цивільного кодексу України;

- на час проведення перевірки та розгляду спору в суді забір води в об`ємі до 5 кубічних метрів на добу не віднесено до спеціального водокористування в силу положень ч.3 ст. 48 Водного кодексу України, отже дії Відповідача не є неправомірними та відповідальність не настає;

- про порушення, зазначені в акті, Відповідачу стало відомо після отримання позовної заяви, оскільки акт перевірки №18-95 та припис від 22.05.2018 керівнику підприємству не вручалися;

- акт перевірки від 22.05.2018 №18-95 не є належним та допустимим доказом порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища у період з 16.05.2015 по 03.06.2017.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Андвікс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 у справі №912/2834/18. Розгляд справи визначено проводити в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін. Запропоновано сторонам в строк до 06.05.2019 надати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заперечення, клопотання, заяви, додаткові докази, тощо.

23.04.2019 від Позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що примірник акту перевірки директор Відповідача отримав, від підпису відмовився. Нарахування збитків проведено за період до набрання чинності змін у ч.3 ст. 48 Водного кодексу України; ст. 58 Конституції України стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Відповідно до наказу від 14.05.2018 №470 та направлення №271/18 від 14.05.2018 Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області (надалі - Позивач) проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Приватним підприємством "Андвікс" (надалі - Відповідач) (а.с. 15-16).

За результатами перевірки складено акт №18-95 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яким було встановлено, зокрема, порушення Відповідачем статті 48 Водного кодексу України, а саме забір води з свердловини здійснювався без дозволу на спеціальне водокористування (а.с. 17-19).

В акті зазначено, що директор ПП "Андвікс" від підпису акту та його одержання відмовився.

16.05.2018 Позивачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 180756 від 16.05.2018 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №180756, відповідно до якої притягнуто директора ПП "Андвікс" ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності на підставі статті 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у сумі 136,00 грн (а.с. 25-26).

22.05.2018 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Погребняк С.І., Мельніченко Т.В., Кузло В.В. винесено припис, відповідно до якого зобов`язано Відповідача усунути порушення природоохоронного законодавства, що було виявлено під час перевірки та надано строк для усунення порушень (а.с. 28).

В приписі зазначено, що директор ПП "Андвікс" від підпису відмовився.

На підставі матеріалів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.12.2018, здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних ПП "Андвікс" внаслідок самовільного використання підземної води у період з 16.05.2015 по 03.06.2017. Згідно вказаного розрахунку розмір збитків становить 18 154,13 грн (а.с. 55).

При розрахунку використана довідка ПП "Андвікс" від 16.05.2018, згідно якої у період з 16.05.2015 по 16.05.2018 для виробничих потреб забрано з артезіанської свердловини технічним пристроєм насос ЕЦВ5-6,3-80- 4928 куб. м води, із розрахунку година роботи насоса за добу, з продуктивністю 4,5 куб. м за годину, 365 робочих днів за 3 роки (а.с. 29).

23.08.2018 Держекоінспекція звернулась до ПП "Андвікс" з претензією №08-8/1954, в якій викладена вимога відшкодувати заподіяні збитки, що залишена без відповіді та задоволення (а.с. 30-31).

Відповідачем збитки відшкодовані не були, що і стало підставою для звернення із даним позовом.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

За приписами частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Відповідно до статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

В силу вимог статті 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року №136.

Пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Стаття 48 Водного кодексу України передбачає поняття спеціального водокористування. Так, згідно частини 1 цієї статті спеціальним водокористуванням є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

В силу вимог частини 1 статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Як визначено пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем у період з 16.05-22.05.2018 на підприємстві Відповідача виявлено в тому числі порушення норм ст. ст. 44,48,49,98 Водного кодексу України: забір води з свердловини здійснюється без Дозволу на спеціальне водокористування , про що складено акт №18-95 (а.с. 17 - 19).

Виявлене порушення стало підставою для нарахування збитків у цій справі за період, що передував дню виявлення порушення, а саме: з 16.05.2015 по 16.05.2018 на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 26507,71 грн, який був Позивачем зменшений до 03.06.2017 та заявлений в сумі 18154,13 грн у зв`язку з внесення змін до ч.3 ст. 48 Водного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування від 07.02.2017 №1830-VIII, який набрав чинності 04.06.2017, було доповнено ч.3 ст. 48 Водного кодексу України п.11, відповідно до якого забір та/або використання води в об`ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води не належить до спеціального водокористування.

Отже, враховуючи викладене, зазначена норма діє саме з 04.06.2017, за заявлений у справі період з 16.05.2015 по 03.06.2017 вказані дії потребували наявності дозволу. Стаття 58 Конституції України в частині зворотної дії закону у часі, коли він пом`якшує або скасовує відповідальність особи, стосується фізичної особи (рішення Конституційного суду України від 09.02.1999, справа №1-7/99) та до Відповідача як юридичної особи не застосовується. У Законі також не зазначено, що він розповсюджує свою дію на попередній період. Отже, підстави для його застосування у спірних відносинах за період з 16.05.2015 по 03.06.2017 відсутні.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно - правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відповідальності, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як було встановлено, факт здійснення забору підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування підтверджено складеним за наслідками перевірки актом від 22.05.2018 №18-95, який є чинним на час вирішення спору.

Розрахунок розміру відшкодування збитків був здійснений на підставі матеріалів перевірки та Методики у період з 16.05.2015 по 03.06.2017 на суму 18154,13 грн та є належним.

Наявний причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, який виявився у не оформленні дозволу на спеціальне водокористування у спірний період, що безпосередньо пов`язано із діями Відповідача. Тому, саме Відповідач відповідальний за виявлене порушення. Відсутність своєї вини останній не довів.

Отже, рішення суду в частині нарахування Відповідачу збитків за період з 16.05.2015 по 03.06.2017 у сумі 18154,13 грн є правомірним.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції судом вивчалося питання про наявність підстав для застосування до спірних відносин норм ст. 267 Цивільного кодексу України щодо позовної давності. Судом у задоволенні клопотання Відповідача про застосування позовної давності було відмовлено з огляду на відсутність спливу останньої, оскільки її перебіг починається з дня складання акту про відповідне порушення.

В апеляційній інстанції апелянтом питання перегляду рішення в цій частині не порушено, тому відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України апеляційний суд не надає оцінки рішенню суду в частині застосування позовної давності.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на те, що в порушення вимог ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , акт перевірки №18-95 та припис від 22.05.2018 керівнику підприємства не вручалися, дії посадових осіб Позивача не відповідають вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.2 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у зв`язку з чим акт перевірки не є належним та допустимим доказом порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища у період з 16.05.2015 по 03.06.2017.

Водночас, згідно останнього аркушу акту №18-95 (а.с.19 на звороті): примірник цього акту на 15 сторінках отримано 22.05.2018, директор ОСОБА_2 від підпису відмовився , тому Позивачем дотримані вимоги ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Позиція Відповідача щодо неотримання акту перевірки не може бути покладена в істотне підґрунтя визнання його неналежним доказом у справі, бо не впливає на виявлені та зафіксовані у ньому порушення, які апелянтом не спростовані. В чому саме полягали порушення посадовими особами Позивача ч.2 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Відповідачем також не зазначено. Вказана норма містить загальні зобов`язання органів державного нагляду (повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд, дотримуватися ділової етики тощо), тому її порушення безпосередньо буде пов`язано з порушенням іншої спеціальної норми, про що Відповідачем також не зазначено.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції, як ухвалене з додержанням норм матеріального права при відповідності висновків суду обставинам справи, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Андвікс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 у справі №912/2834/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2019 у справі №912/2834/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених в п. 2 ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна