Рішення

від 16.05.2019 по справі 909/250/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/250/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Клапків Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонмез мангал комюр Україна", вул. Грушевського, 11, офіс 208,м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: "Sonmez mangal komuru fikret akkoyun" Turkey, Soganli Mah. Sur Sk.No:30 Osmangazi BURSA,16190

про стягнення заборгованості в сумі 99 861 грн 35 к.

представники сторін не зявились

в с т а н о в и в

позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача 99861,35грн (3802,00 дол. США) за поставлений товар.

Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за контрактом № 191016 від 19.10.2016 на постачання деревного вугілля листяних ( твердих) порід, а саме: щодо своєчасної та у повному обсязі оплати коштів за отриман7ий товар. Здійснюючи правове обгрунтування позовних вимог посилається на ст. 4,20,193 ГК України, ст.ст.4,12,162-164, 172, ч.4 ст. 226, 247, 249 ГПК, ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Представники сторін у судове засідання не з"явились.

21.05.2018 позивачем скеровано на адресу суду заяву, у якій відповідач визнав борг у розмірі 3802, 00дол. США. ( вх. 7973/18)

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Контрактом № 191016 від 19 жовтня 2016 року у місті Івано-Франківськ держави Україна між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонмез Мангал Комюр Україна" (Постачальник за контрактом) та "Sonmez mangal komuru fikret akkoyun" (Туреччина, Покупець за контрактом) було укладено контракт №191016, предметом якого є зобов`язання постачальника поставити покупцю деревне вугілля листяних (твердих) порід, та обов`язок покупця прийняти і оплатити товар у повному об`ємі згідно зі строками даного контракту на умовах, визначених цим Контрактом.

На виконання умов Контракту №191016 від 19 жовтня 2016 року Позивач 27 жовтня 2016 року проведено митне оформлення та відвантаження, автомобілем перевізника ФОП ОСОБА_1 (державний номерний знак автомобіля НОМЕР_1 НОМЕР_2 ) вугілля деревне неагломероване в 825 поліетиленових мішках загальною вагою 19 010 кілограм, на загальну суму 3802,00 долари США.

Даний факт підтверджується експортною вантажно-митною декларацією 408040001/2016/019249 від 27 жовтня 2016 року, комерційним рахунком-фактурою Інвойсом №1 від 26 жовтня 2016 року, міжнародною товаро-транспортною накладною СМК А № 0914622 від 26 жовтня 2016 року.

Відповідно до п 3.1. вказаного Контракту оплата за Товар проводитися за кожну його окрему партію в термін до 90 днів від дати проведення митного оформлення (відвантаження), якщо сторони не обумовили продовження термінів (строків) здійснення розрахунку. Сторонами цього Контракту продовження термінів розрахунку не обумовлювалось. Виходячи із вищезазначеного Контракту "Sonmez mangal komuru fikret akkoyun" (Туреччина, Покупець за контрактом) повинно (зобов`язане) здійснити (провести) розрахунок за поставлену продукцію, вугілля деревне неагломероване в поліетиленових мішках в термін до 25 січня 2017 року.

Відповідач "Sonmez mangal komuru fikret akkoyun"" (Туреччина, Покупець за контрактом) належним чином не виконав свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 3 802,00 доларів США.

Пунктами 7.1., 7.2. Контракту №191016 від 19 жовтня 2016 року встановлено, що виконання Контракту регулюється і тлумачиться відповідно до законодавства України. Всі спори передаються на розгляд і остаточно вирішуються в Господарському суді Івано-Франківської області. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області є кінцевим для обох сторін.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі виникли на підставі контракту № 191016 від 19 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонмез Мангал Комюр Україна" (Постачальник за контрактом) та "Sonmez mangal komuru fikret akkoyun" (Туреччина, Покупець за контрактом) .

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як установлено судом, позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв - вугілля деревне неагломероване в 825 поліетиленових мішках загальною вагою 19010 кілограм, на загальну суму 3802,00долари США, що підтверджується експортною вантажно-митною декларацією 408040001/2016/019249 від 27 жовтня 2016 року, комерційним рахунком-фактурою Інвойсом №1 від 26 жовтня 2016 року, міжнародною товаро-транспортною накладною СМК А № 0914622 від 26 жовтня 2016 року.

Кореспондуючий обов`язок з оплати відповідач не виконав.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 1762 грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонмез мангал комюр Україна", вул. Грушевського, 11, офіс 208,м. Івано-Франківськ до "Sonmez mangal komuru fikret akkoyun" Turkey, Soganli Mah. Sur Sk.No:30 Osmangazi BURSA,16190 про стягнення заборгованості в сумі 99 861 грн 35 к. задовольнити.

Стягнути з "Sonmez mangal komuru fikret akkoyun" Turkey, Soganli Mah. Sur Sk.No:30 Osmangazi BURSA,16190 vergi no: 4830344877) на користь ТОВ "Сонмез Мангал Комюр Україна" ( Україна, місто Івано-Франківськ, вулиця Михайла Грушевського 11, офіс-208, код ЄДРПОУ-40827420) - 99 861,35 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот шістдесят одна) гривень 35 копійок, судовий збір у розмірі 1762.00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень, 00 копійок.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.05.2019

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.