Рішення

від 24.05.2019 по справі 518/1797/16-ц

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2019 року Справа №: 518/1797/16-ц

Провадження № 2/518/111/2019

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кобзаря Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання - Чумаченко І.Л., Шевчук І.А.,

за участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивача - адвоката Бурлака С.А.,

відповідача - Жуган Б.М ОСОБА_3 ,

представника відповідача - адвоката Колос В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Ширяєве цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Миколаївської сільської ради, Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, розпорядження, державного акту частково недійсним та визнання по 1/3 права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Ширяївського районного суду Одеської області з позовом про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, розпорядження, державного акту частково недійсним та визнання по 1/3 права власності на спадкове майно .

Позивачі просять суд задовольнити наступні вимоги:

- встановити факт прийняття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.04.2003 року та зменшити частку ОСОБА_4 з однієї цілої до 1/3;

- визнати розпорядження голови Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області Про передачу в натурі земельних часток (паїв) та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку від 13.06.2007 року частково недійсним в частині передачі ОСОБА_4 земельної ділянки площею 3,52 га.;

- визнати державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 від 19.02.2008 року недійсним та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/3 право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 211 ч. 3 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Від відповідачів Миколаївської сільської ради та Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області надходили заяви про розгляд справи без участі їх представника.

Перевіривши зібрані документи, вислухавши пояснення сторін та допитавши свідків судом з`ясовано наступне.

Згідно повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 18.11.2015 року було зареєстровано смерть ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 22.08.2002 року було задоволено позов ОСОБА_4 про поновлення строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5

17.04.2003 року ОСОБА_4 звернувся з заявою до Іванівської державної нотаріальної контори Одеської області про прийняття спадщини та зазначав, що крім нього спадкоємців за законом не має. Відсутність заповіту та іншої спадкової справи було перевірено.

В матеріалах спадкової справи містилась довідка Миколаївської сільської ради за №318 про те, що ОСОБА_5 проживав в АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

17.04.2003 року були видані свідоцтва про право на спадщину за законом №678 та №679 на ім`я ОСОБА_4 .

Згідно відповіді Миколаївської сільської ради від 15.05.2019 року за №163/02-14 померлий ОСОБА_5 був зареєстрований в с АДРЕСА_2 Одеської АДРЕСА_3 та інформації про його фактичне проживання на день смерті не має.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджували, що померлий ОСОБА_5 на день смерті проживав разом з ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_7 уточнювала, що померлий ОСОБА_5 проживав разом з ОСОБА_1 приблизно біля 6 місяців до дня смерті.

Вимога щодо встановлення факту прийняття спадщини не може бути задовлена, оскільки це є предметом доказування та оцінки при розгляді позовів про визнання права власності в порядку спадкування.

Крім того, в цій вимогі фактично ставиться питання про визнання факту, що має юридичне значення, а саме прийняття спадщини.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів.

Статтею 42 ч. 3 ЦПК України перебачено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Таким чином, в рамках розгляду справи за правилами окремого провадження, метою є встановлення наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Також, склад учасників розгляду справи окремого провадження відрізняється від учасників справ позовного провадження, а саме складається з заявника і заінтересованих осіб.

Викладене свідчить, що в рамках позовного провадження з розгляду вимог про визнання права власності та часткового скасування документів, не підлягає розгляду факт встановлення прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ч. 1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Також, це було передбачено ст. 548 ЦК України /в ред. 1963 року/.

Жуган ОСОБА_8 здійснив дії спрямовані на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , шляхом подачі заяви про прийняття спадщини.

Статтею 1269 ЦК України не передбачений обов`язок спадкоємця зазначати про наявність інших спадкоємців, звертаючись з заявою про прийняття спадщини, що також не передбачалось ст. ст. 548, 549 ЦК України /в ред. 1963 року/.

Крім того, на момент подачі ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини були відсутні відомості про прийняття спадщини іншими спадкоємцями, що може бути розцінене заявником як відсутність інших спадкоємців.

Після смерті ОСОБА_5 позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вчиняли дій спрямованих на оформлення права на спадщину до моменту подачі позовної заяви 21.12.2016 року.

Статтею 1268 ч 3 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 549 ЦК України /в ред. 1963 року/ передбачалось, що якщо спадкоємець фактично вступив в управління майном або володіння спадковим майном він визнається таким, що прийняв спадщину.

Позивачами зазначається, що вони фактично прийняли спадщину, оскільки померлий проживав разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 .

Однак, об`єктивно підтвердити цей факт не можливо, оскілки у наданих документах це не зафіксовано, а свідчення надані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не дають суду можливості це стверджувати.

Крім того, померлий ОСОБА_5 був зареєстрований в с. Ярове, Ширяївського району, Одеської області, тобто позивачі повинні були проживати за вказаною адресою, що могло б свідчити про прийняття спадщини за місцем проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України позивачі з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не звертались.

Така можливість надавалась їм і статтею 550 ЦК України /в ред. 1963 року/ після смерті спадкодавця.

Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Свідоцтва про право на спадщину були видані на ім`я ОСОБА_4 , який мав право на спадкування, інших обставин які б це унеможливлювали не виявлено.

Крім того, ст. 562 ч. 1 ЦК України /в ред. 1963 року/ передбачалось, що поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину і вразі недосягнення згоди поділ провадиться у судовому порядку.

Зазначене свідчить, що позивачами не було вчинено будь-яких дій спрямованих на прийняття спадщини, а також не надано доказів які б давали можливість стверджувати про фактичне прийняття спадщини за правилами передбаченими Цивільним кодексом Української РСР /в ред. 1963 року/ або Цивільним кодексом Укарїни /в ред. 2003 року/.

На підставі викладеного у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Миколаївської сільської ради, Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, розпорядження, державного акту частково недійсним та визнання по 1/3 права власності на спадкове майно слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 81, 89, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1268, 1269, 1272, 1301 ЦК України, ст. ст. 548, 549, 562 ЦК Української РСР /в ред. 1963 року/, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Миколаївської сільської ради, Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, розпорядження, державного акту частково недійсним та визнання по 1/3 права власності на спадкове майно - відмовити .

Копію даного рішення направити сторонам.

Судове рішення відповідно до ст. ст. 352, 354, 355 ЦПК України може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.Ю. Кобзар