Ухвала

від 24.05.2019 по справі 2/1522/10513/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2/1522/10513/11

Провадження 6/522/956/19

УХВАЛА

24 травня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасової заборони у праві виїзду за межі України у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк КИЇВ`до Селезньова Олександра Михайловича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю ФСС , товариство з обмеженою відповідальністю Промстрой-Прогрес про стягнення заборгованості за кредитом, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Укрстрой сервіс ,

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Свою заяву обґрунтовував тим, що зведене виконавче провадження завершено, виконавчий лист № 2/1522/10513/11 виданий 19.04.2017 Приморським районним судом м. Одеси, виконавчий лист № 1522/4248/12 виданий 25.10.2012 Приморським районним судом м. Одеси, виконавчий лист № 2-2045/10 виданий 23.12.2010 Приморським районним судом м. Одеси повернуто стягувачам та виконавчий лист № 2-2045/10 виданий 23.12.2010 Приморським районним судом м. Одеси визнаний таким, що не підлягає виконанню, а зобов`язання за виконавчим листом № 2/1522/10513/11 виданим 19.04.2017 Приморським районним судом м. Одеси припинилось, що свідчить про те, що обставини, що стали підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон гр. ОСОБА_1 , відпали.

Ухвалою суду від 16 травня 2019 року дана заява була прийнята до провадження судді Домусчі Л.В. та призначена до розгляду на 24 травня 2019 року.

Сторони у судове засідання 24.05.2019 року не з`явились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Представник заявника ОСОБА_2 надав до суду заяву, згідно якої подану заяву підтримав та просив задовольнити, проти розгляду справи за його відсутності не заперечував. Представник ТОВ Укрстрой Сервіс , ОСОБА_3 подав суду заяву, якою проти задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не заперечував.

Частиною 6 ст. 441 ЦПК України, суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Суд з урахуванням вимог ЦПК України, процесуальних строків вирішення даного питання, ухвалив слухати справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши заяву та додані до неї документи, прийшов до наступного висновку.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання (п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження ).

Під час дослідження матеріалів справи судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Приморським районним судом м. Одеси був виданий виконавчий лист № 2/1522/10513/11 від 19.04.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк заборгованості за кредитним договором № 005/10 від 26.02.2010 року та договором поруки від 26.02.2010 р. 111 876 535,57 грн., з яких: заборгованість за кредитом 90 000 000 гривень, прострочена заборгованість за відсотками - 25 650 684,93 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 13 347,22 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків 1 212 503,42 грн., а також суму судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України зведене виконавче провадження № 54343034, яке об`єднано 19 липня 2017 року:

- виконавчого листа № 2/1522/10513/11 виданого 19 квітня 2017 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Київ заборгованість за кредитним договором №005 / 10 від 26 лютого 2010 року та договору поруки від 26 лютого 2010 року 111 876 535,57 грн., з яких: заборгованість за кредитом 90 000 000 грн., з яких заборгованість за відсотками -20 650 684 грн. 93 к., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 13 347 грн. 22 к., пеня за несвоєчасну сплату відсотків 1 212 503 грн. 42 к., а також суму судового збору у розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2016 року замінено стягувача у виконавчому провадженні, за вищевказаним виконавчим листом, а саме з ПАТ АБ Київ на ПАТ АБ Укргазбанк . Постанова про відкриття виконавчого провадження від 22 травня 2017 року ВП №53993670;

- виконавчого листа № 1522/4248/12 виданого 25 жовтня 2012 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором № 35-2/60 КБ від 24 травня 2006 року в сумі 16124111 грн 51к., що складається з заборгованості за кредитом - 12915 155 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 1707 490 грн. 97 к..; суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1379 769 грн. 88 к.; суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 121 696 грн. 66 к., стягнення з боржника на користь ПАТ УкрСиббанк судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., та державного мита у розмірі 1700 грн.. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №35959344 від 14 січня 2013 року, яку отримано боржником 30 січня 2013 року;

- виконавчого листа № 2-2045/10 виданого 23 грудня 2010 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ТОВ Прогрес-строй , ТОВ Югтрансойл , ТОВ Марсель , ТОВ Комбінат будматеріалів , ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ПАТ Марфін Банк 1494993 долара США 88 центів, 458390 євро 57 центів та 1470 грн. 70 коп., а також судових витрат в сумі 1730 грн.. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №24757140 від 17 лютого 2011 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017р. у справі № 757/43237/17-ц, залишеною в силі Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2017, було задоволено подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України та тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОПП НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до виконання ним зобов`язань, покладених: виконавчим листом № 2/1522/10513/11 виданого 19.04.2017 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк заборгованість за кредитним договором №005/10 від 26.02.2010 року та договору поруки від 26.02.2010 р. 111 876 535,57 грн., з яких: заборгованість за кредитом 90 000 000 гривень, прострочена заборгованість за відсотками -20 650 684,93 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 13 347,22 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків 1 212 503, 42 грн. а також суму судового збору у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн.; виконавчим листом № 1522/4248/12 виданого 25.10.2012 приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 35-2/60 КБ від 24.05.2006 в сумі 16 124 111,51 (шістнадцять мільйонів сто двадцять чотири тисячі сто одинадцять) грн., що складається з заборгованості за кредитом - 12 915 155,00 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 1 707 490,97 грн.; суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1 379 769,88 грн.; суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 121 696,66 грн.; Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" державне мито у розмірі 1700,00 грн.; виконавчим листом № 2-2045/10 виданого 23.12.2010 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-строй , Товариства з обмеженою відповідальністю Югтрансойл , Товариства з обмеженою відповідальністю Марсель , Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат будматеріалів , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства Марфін Банк 1494993 (один мільйон чотириста дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто три) долара США 88 центів, 458390 (чотириста п`ятдесят вісім тисяч триста дев`яносто) євро 57 центів та 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн. 70 коп., а також судові витрати в сумі 1730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн. 00 коп..

У подальшому постановою від 28.11.2018 року Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим Іван Сергійович у рамках ВП № 53993670 виконавчий документ № 2/1522/10513/11, виданий 19.04.2017 Приморським районним судом м. Одеси, на підставі п. 9 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , в зв`язку із відсутністю у ОСОБА_1 майна та коштів на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, повернув стягувачу.

З таких же підстав Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.11.2018 ВП № 24757140, Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 повернуто стягувачу виконавчий лист № 2-2045/10, виданий 23.12.2010 Приморським районним судом м. Одеси, та Постановою про повернення виконавчого документа стягувану від 28.11.2018 ВП №35959344, повернуто стягувачу виконавчий лист № 1522/4248/12 виданий 25.10.2012 Приморським районним судом м. Одеси.

Відповідно до Ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 22.04.2019 року у справі № 2/1522/10513/11 замінено стягувача за виконавчим листом №2/1522/10513/11, виданого Приморським районним судом м. Одеси 19.04.2017 року, а саме: з Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк (код ЄДРПОУ 23697280, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 39) на Товариство з обмеженою відповідальністю Укрстрой сервіс (Код ЄДРПОУ 37810459, 65009, м. Одеса, вул. Армійська, 18).

Відповідно п. 1 Угоди від 24.04.2019 року, укладеної між ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС та ОСОБА_1 Сторона 1 прощає Стороні 2 борг, що виник у Сторони 2 перед Стороною 1 на підставі Договору поруки № 005/10-П-4 від 26.02.2010 року; Генерального договору про здійснення кредитування № 005/10 від 26.02.2010; Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2012 у справі № 2/1522/10513/11.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2019 року у справі № 2-2045/10 виконавчий лист по справі № 2-2045/10 від 08.12.2010 року, виданий Приморським районним судом м. Одеси 23.12.2010 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-Строй , Товариства з обмеженою відповідальністю Югтрансойл , Товариства з обмеженою відповідальністю Марсель , Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат Будматеріалів , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства Марфін Банк 1 494 993 (один мільйон чотириста дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто три) долара США 88 центів, 458 390 (чотириста п`ятдесят вісім тисяч триста дев`яносто) євро 57 центів та 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн. 10 коп., а також судові витрати в сумі 1730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн., було визнано таким, що не підлягає виконанню

Вирішуючи по суті заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасової заборони у праві виїзду за межі України суд виходить із наступного.

Як вбачається із доданих заявником письмових матеріалів, обмеження у праві виїзду за межі України було встановлене відносно ОСОБА_1 судовим рішенням від 26.07.2017 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду за межі України є, зокрема, ухилення громадянина від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання таких зобов`язань.

Згідно із ст. 377-1 ЦПК України (у чинній на той час редакції Закону від 18.03.2004 року № 1618-IV) питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішувалось судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 чинного ЦПК України (в редакції Закону від 03.10.2017 року № 2147-VIII на час вирішення даного питання) тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Однак, як встановлено судом, зведене виконавче провадження завершено, виконавчий лист № 2/1522/10513/11 виданий 19.04.2017 Приморським районним судом м. Одеси, виконавчий лист № 1522/4248/12 виданий 25.10.2012 Приморським районним судом м. Одеси, виконавчий лист № 2-2045/10 виданий 23.12.2010 Приморським районним судом м. Одеси повернуто стягувачам та при цьому виконавчий лист № 2-2045/10 виданий 23.12.2010 Приморським районним судом м. Одеси визнаний таким, що не підлягає виконанню, а зобов`язання за виконавчим листом № 2/1522/10513/11 виданим 19.04.2017 Приморським районним судом м. Одеси припинилось згідно угоди, що свідчить про те, що обставини, що стали підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОПП НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , 65058) відпали.

Як зазначено у ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україною 17.07.1997 року ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим,1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997 року. Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Оцінюючи ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у заяві ОСОБА_1 , суд бере до уваги положення ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території; кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Суд погоджується із заявником в тому, що застосований до нього захід обмежував його право на вільне пересування, що прирівнюється до втручання в значенні ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy) від 22.02.1994 року, заява № 12954/87, п. 39).

Згадане заявником втручання в його право порушує ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо тільки воно не є передбаченим законом , не відповідає одній із законних цілей, викладених в пунктах 3 та 4 ст. 2 Протоколу № 4, і якщо воно не є необхідним у демократичному суспільстві для досягнення однієї чи декількох визначених цілей (рішення Європейського суду з прав людини у справі Деніці та інші проти Кіпру (Denizci and Others v. Cyprus) від 23.05.2001 року, заяви № 25316-25321/94 та 27207/95, п. 405).

Втручання у права, гарантовані згаданою Конвенцією та Протоколами до неї, можуть вважатись необхідними у демократичному суспільстві , якщо вони мали місця задля реагування на нагальну суспільні потребу та якщо застосовані заходи були пропорційними цілям, котрі переслідувалися.

Законні обмеження мають спрямовуватись виключно на досягнення правомірних цілей, тобто застосовуватись лише для належного забезпечення прав і свобод людини, задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві.

Вимога необхідність у демократичному суспільстві тісно пов`язана з вимогою тимчасовості обмежень, яка полягає в їх застосуванні на певний час і обов`язковому припиненні, коли визнається необхідність припинити обмеження прав особи.

Припинення обмежень пов`язується із відновленням стану належного визнання справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві. Застосування будь-якого обмеження повинно мати певні часові рамки, початок обмежень пов`язується із порушенням нормального стану речей у суспільстві, а закінчення з відновленням такого стану.

Отже, втручання у право ОСОБА_1 (як боржника за виконавчими документами про стягнення заборгованості) на свободу пересування було здійснено згідно із законом (така можливість була передбачена як загальними нормами ЦПК, так і спеціальними нормами Закону України Про виконавче провадження ), переслідувало легітимну мету (забезпечити виконання судових рішень про стягнення на користь ПАТ АБ УКРГАЗБАНК , ПАТ МАРФІНБАНК та ПАТ Укрсиббанк суми боргу), на час встановлення згаданого обмеження воно було необхідним у демократичному суспільстві .

На сьогодні ж існування встановленого щодо ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві , не переслідує жодної легітимної мети. Тому право заявника на свободу пересування є порушеним.

Водночас відповідно до ст. 5 чинного ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Нормами ч. 5 ст. 441 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Згідно ч. 1 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Таким чином, суд вважає, що збереження постійного обмеження у праві виїзду за кордон боржника в даному випадку є непропорційним втручанням у праві на його пересування, а отже заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі, а тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон відносно останнього за ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року у справі № 757/43237/17-ц підлягає скасуванню.

Керуючись ст.441, 446 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ), встановлене згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року у справі № 757/43237/17-ц.

Копію цієї ухвали суду направити для виконання до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

Ухвала суду набирає законної сили із моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст ухвали складений 24 травня 2019 року .

Суддя Домусчі Л.В.