Рішення

від 15.05.2019 по справі 240/2380/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року м.Житомир справа № 240/2380/19

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

за участю: представника позивача Дупелич О.О.,

представника відповідача Зеленюк Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирського технологічного коледжу до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

встановив:

Житомирський технологічний коледж звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № Ю-3186-23 від 04.10.2018року про сплату боргу з єдиного внеску.

Ухвалою суду від 05.03.2019року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Заявою від 09.04.2019року Позивач збільшив свої позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДФС у Житомирській області № 0005191303 від 13.03.2017року та №0017931306 від 26.07.2018року про застосування до Житомирського технологічного коледжу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Ухвалою суду від 03.05.2019року закрито підготовче провадження у справі та її призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник Позивача, Житомирського технологічного коледжу, збільшені позовні вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що рішеннями уповноваженого органу (наказом Міністерства освіти та науки України №388 від 02.04.2015року та наказом Київського національного університету будівництва і архітектури №226 від 08.06.015року) була проведена реорганізація учбового закладу. В результаті реорганізації ліквідовано Житомирський технологічний коледж як юридичну особу та перетворено його в Житомирський технологічний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури (ЖТ КНУБА). Звісно, у вересні 2015року весь трудовий колектив був звільнений з Житомирського технологічного коледжу шляхом переведення в Житомирський технологічний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури. Така реорганізація, окрім іншого, призвела до переходу обов`язку нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок від Позивача до його правонаступника.

Як пояснила представник Позивача, саме з цих причин за першу половину вересня 2015року єдиний соціальний внесок відносно працівників коледжу нараховувався і сплачувався Позивачем, а з другої половини вересня 2015року - його правонаступником. Не врахування цих обставин Відповідачем, на думку представника Позивача, стали підставою для прийняття помилкових оскаржуваних рішень та вимоги.

Представник Відповідача, Головного управління ДФС у Житомирській області, проти позову заперечив і пояснив, що дійсно за період з жовтня 2015року за Позивачем рахувався борг по єдиному соціальному внеску в сумі 135794,16 грн., розмір якого Відповідачем був самостійно визначений у звіті за вказаний період та підтверджений судовим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №806/2996/16. Такий борг був погашений лише 14.02.2017року. Таке порушення строків сплати боргу стало підставою для винесення оскаржуваного рішення №0005191303 від 13.03.2017року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на загальну суму 92742,41грн. Крім того, за результатами проведеної 12.07.2018року документальна позапланової перевірки було винесено оскаржуване рішення №0017931306 від 26.07.2018року про застосування до платника фінансових санкцій в розмірі 44,62грн. Визначені вказаними рішеннями суми штрафних санкцій та пені стали підставою для винесення Позивачу оскаржуваної вимоги.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, регулюються правовими нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI (надалі - Закон N 2464-VI), що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що Відповідачем 13.03.2017року було винесено оскаржуване рішення № 0005191303 від 13.03.2017року про застосування до Позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 27158,83грн. та нарахування пені в розмірі 65588,58грн., а всього на загальну суму 92747,41грн.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, розрахунку до нього та пояснень представника Відповідача в судовому засіданні, підставою для його винесення стало порушення Позивачем строків сплати самостійно визначеної суми єдиного соціального внеску в розмірі 135794,16 грн. (а.с.51-52)

В судовому засіданні встановлено, що Відповідачем 26.07.2018року було винесено оскаржуване рішення №0017931306 про застосування до Позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 44,62грн.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, розрахунку до нього та пояснень представника Відповідача в судовому засіданні, підставою для його винесення стало невірне застосування Позивачем в січні 2011року ставки єдиного соціального внеску на заробітну плату працівнику з інвалідністю, що призвело до збільшення внеску на суму 89,24грн. (а.с.12-16, 106-107).

Несвоєчасна сплата Позивача таких фінансових санкцій та пені сумарно стали підставою для винесення оскаржуваної вимоги № Ю-3186-23 від 04.10.2018року про сплату боргу в сумі 92792,03грн. (92747,41грн.+ 44,62грн.).

Такі доводи податкового органу не в повній мірі знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що Житомирський технологічний коледж відповідно положень частини першої ст. 4 Закону N 2464 з дня набуття чинності цього Закону був платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний соціальний внесок).

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що наказом Міністерства освіти і науки від 02.04.2015 №388 Житомирський технологічний коледж реорганізовано шляхом його приєднання до Київського національного університету будівництва і архітектури як відокремлений структурний підрозділ - Житомирський технологічний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури (далі - ЖТК КНУБА) із збереженням ліцензованого обсягу державного замовлення на підготовку фахівців та надано йому окремі права фінансово-господарської самостійності, а саме: право вести окремий баланс, право на відкриття реєстраційного рахунку в органах Державної казначейської служби з правом мати код мережі. Установлено, що Університет є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Житомирського технологічного коледжу (а.с.17).

Наказом Київського національного університету будівництва і архітектури від 08.06.2015 №266 створено відокремлений структурний підрозділ "ЖТК КНУБА" з окремими правами фінансово-господарської самостійності, а саме: правом вести окремий баланс, відкриття рахунків в органах Державної казначейської служби України, самостійно вести розрахунки з оплати праці із застрахованими особами (а.с.18).

Наказом Київського національного університету будівництва і архітектури від 08.06.2015 №227 Житомирський технологічний коледж реорганізовано шляхом приєднання до Київського національного університету будівництва і архітектури як "Відокремлений структурний підрозділ ЖТК КНУБА" із збереженням ліцензованого обсягу, державного замовлення на підготовку фахівців та надано йому окремі права фінансово-господарської діяльності, а саме: право внести окремий баланс, право відкриття реєстраційного рахунку в органах Державної казначейської служби з правом мати код мережі (а.с.19-20).

Судом встановлено та визнається сторонами, що згідно досліджених судом повідомлень про закриття рахунків Головним управлінням державної казначейської служби України у Житомирській області 17.09.2015 закрито загальний рахунок, а 24.09.2015 закрито спеціальні рахунки Позивача (Житомирського технологічного коледжу) (а.с.21-22).

Суд зазначає, що згідно положень пункту 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).

Суд враховує доводи представника Позивача, що відповідно до вимог ст.115 КЗпП та ст.25 Закону України "Про оплату праці" та згідно колективного договору заробітна плата працівникам Позивача проводилася два рази на місяць (виплата заробітної плати та авансу до 15 та до 30 числа).

Відповідно до положень частини восьмої статті 9 Закону N 2464-VI під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум такі платники зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Як встановлено судом, до закриття рахунків, тобто до 23.09.2015 Позивач здійснив виплату авансу працівникам та з нарахованої суми сплатив єдиний соціальний внесок на загальну суму 83567,51грн., що не заперечується Відповідачем. Інших нарахувань та виплат позивачем зі своїх рахунків не проведено.

За другу половину вересня 2015 року виплату заробітної плати працівникам, переведеним в установленому порядку, здійснював не Позивач, а ЖТК ОСОБА_1 , з яких сплатив єдиний соціальний внесок на загальну суму 135794,16грн. Тобто, така сума єдиного соціального внеску в розмірі 135794,16грн. за другу половину вересня 2015року не можна вважати самостійно визначеною Позивачем.

Нарахування та сплата саме ЖТК КНУБА єдиного соціального внеску на загальну суму 135794,16грн. підтверджується дослідженими в судовому засіданні платіжними дорученнями №8, №9 і №19 від 24.09.2015р., №37, №38, №39, №40 і №41 від 30.09.2015р. та №15 від 15.10.2015р. (а.с.148-159).

Така сплата єдиного соціального внеску визнається податковим органом. Більш того, така сплата єдиного соціального внеску ЖТК КНУБА в податковому обліку була відображена як переплата цього внеску на цю ж загальну суму 135794,16грн. (а.с.160-190).

Суд вважає безпідставними доводи представника податкового органу в судовому засіданні, що судовим рішенням в адміністративній справі №806/2996/16 визнано, що саме за Позивачем визнано заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за жовтень 2015 року у сумі 135794,16 грн.

Податковим органом не враховано, що з другої половини вересня 2015року не було обв`язку нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок відносно таких застрахованих осіб як працівників, які були переведені в установленому порядку до ЖТК КНУБА.

Більш того, згідно з підпунктом 98.2.1. пунктом 98.2. статті 98 Податкового кодексу України якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов`язків щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації.

Повторна сплата ЖТК КНУБА згідно платіжного доручення №26 від 14.02.2017року єдиного соціального внеску на цю ж суму 135794,16грн. стала наслідком недоліків у відображенні таких платежів на обліках Позивача та ЖТК КНУБА, зумовлених реорганізацією Житомирського технологічного коледжу.

Таким чином, суд робить висновок, що єдиний соціальний внесок на загальну суму 135794,16грн. на заробітну плату за другу половину вересня 2015року працівників, які були переведені в установленому порядку до ЖТК КНУБА, були своєчасно, відповідно до вимог частини восьмої статті 9 Закону N 2464-VI сплачені до державного бюджету.

Зазначене свідчить, що у Відповідача були відсутні підстави для застосування фінансових санкцій та нарахування пені, зумовленою такою сплатою.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ДФС у Житомирській області № 0005191303 від 13.03.2017року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на загальну суму 92742,41грн. винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для їх винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню в цій частині.

В судовому засіданні представник Позивача визнав факт невірного застосування Позивачем в січні 2011року ставки єдиного соціального внеску на заробітну плату працівнику з інвалідністю, що призвело до збільшення внеску на суму 89,24грн., що в свою чергу призвело до прийняття оскаржуваного рішення №0017931306 про застосування до Позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 44,62грн.

Відповідно до вимог пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону N 2464-VI за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Таким чином, позовні вимоги Позивача в цій частині не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

За змістом ч.4 ст.25 Закону N 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску вимогу лише на суму недоїмки.

Визнання судом протиправності рішення Головного управління ДФС у Житомирській області № 0005191303 від 13.03.2017року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на загальну суму 92742,41грн. виключає підстави для віднесення цієї суми штрафних санкцій до загальної суми оскаржуваної вимоги.

Зазначене свідчить, що оскаржувана вимога Головного управління ДФС у Житомирській області № Ю-3186-23 від 04.10.2018року до Житомирського технологічного коледжу в частині сплати боргу з єдиного внеску в сумі 92747,41грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати Житомирського технологічного коледжу у вигляді судового збору в сумі 3744,50грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково, визнати протиправними та скасувати:

- рішення Головного управління ДФС у Житомирській області № 0005191303 від 13.03.2017року про застосування до Житомирського технологічного коледжу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску у вигляді штрафу в сумі 27158,83грн. та пені в сумі 65588,58грн.;

- вимогу Головного управління ДФС у Житомирській області № Ю-3186-23 від 04.10.2018року до Житомирського технологічного коледжу в частині сплати боргу з єдиного внеску в сумі 92747,41грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Судові витрати Житомирського технологічного коледжу (10029, м.Житомир, вул.Небесної Сотні,37 ЄДРПОУ 00275926) у вигляді судового збору в сумі 3744,50грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.Юрка Тютюнника,7 ЄДРПОУ 39459195).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 23 травня 2019 року