Рішення

від 21.05.2019 по справі 823/2123/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року справа № 823/2123/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

представника позивача - Аполонова О.В. (за ордером),

представника відповідача - Радченко О.П(за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2018 №0063251303;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 14.05.2018 №3 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач помилково виніс оскаржувані рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку та податкове повідомлення-рішення від 14.05.2018 №0063251303, оскільки зміст акту перевірки не відповідає фактичним обставинам, так як надані позивачем послуги щодо технічного обслуговування домофонів ОСББ не можуть вважатись наданням послуг платником єдиного податку платнику податків на загальних підставах, оскільки ОСББ не є споживачем наданих позивачем послуг, оскільки діють від імені фізичних осіб - власників приміщень. Крім того, відсутність у позивача такого виду діяльності за КВЕД, як технічне обслуговування домофонів, виготовлення і реалізація електронних ключів до них, не може слугувати підставною для анулювання реєстрації платника єдиного податку. Крім того, контролюючим органом під час проведення перевірки не було враховано подані позивачем уточнюючі декларації, тому податкове повідомлення-рішення від 14.05.2018 №0063251303 також є протиправним. Позивач вказав, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.05.2018 №0063251303 в частині заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2015 рік також було враховано отриманий позивачем дохід у І кварталі 2015 року, однак, анулювання реєстрації платника єдиного податку відбулось саме з 01.04.2015, тому контролюючим органом протиправно було взято до уваги отриманий позивачем дохід у І кварталі 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача позов не визнав, проти його задоволення заперечив, надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що контролюючим органом під час перевірки позивача було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 291 Податкового кодексу України були надані послуги платникам податків на загальних підставах, тому у відповідності до п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України у відповідача були всі законні підстави для анулювання реєстрації (свідоцтва) платника єдиного податку ОСОБА_1 Крім того, вказаною перевіркою встановлено, що позивач самостійно задекларував дохід за 2014 рік в сумі 735100 грн., за 2015 рік в сумі 992000 грн., за 2016 рік в сумі 1112588 грн., тому, на думку контролюючого органу, позивачем було занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за вищевказаний період в сумі 391057 грн. 85 коп. Посилання позивача на те, що відповідачем не було враховано подані позивачем уточнюючі декларації, які подані під час проведення контролюючим органом перевірки, то представником відповідача зазначено, що у відповідності до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. У зв`язку із вищевикладеними обставинами, позов ФОП Косогорова ОСОБА_2 , на думку представника відповідача, є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

На підставі пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.5, 20.1.6, 20.1.7, 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, пп. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 17.11.2017 №1906, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 до 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 до 31.12.2016. Результати перевірки оформлені актом від 03.04.2018 №203/23-00-13-0214/3051622038.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

- пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, тому відповідно до п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, з 01.04.2015 анулювати реєстрацію платника єдиного податку;

- п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 391057 грн. 85 коп., у тому числі за 2015 рік на суму 190792 грн. 01 коп., за 2016 рік на загальну суму 200265 грн. 84 коп.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.05.2018 №0063251303, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 488822 грн. 31 коп. та прийнято рішення від 14.05.2018 №3 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Пункт 291.2 статті 291 ПК України визначає спрощену систему оподаткування, обліку та звітності як особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У відповідності до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на другій групі - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Як встановлено судом із матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок 2 група) у відповідності до положень пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України.

Перевіркою позивача було встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ЖБК №101 (код ЄДРПОУ), який у подальшому шляхом реформування було перетворено в ОСББ Благовісна 308 (код ЄДРПОУ 21373722), укладено договір надання послуг з технічного обслуговування системи домофонів від 01.10.2009 №б/н, на виконання умов якого були складені акти виконаних робіт, зокрема: за І квартал 2014 року акт виконаних робіт від 31.03.2014 на суму 1500 грн.; за ІІ квартал 2014 року акт виконаних робіт від 30.06.2014 на суму 1500 грн.; за ІІІ квартал 2014 року акт виконаних робіт від 30.09.2014 на суму 1500 грн.; за ІV квартал 2014 року акт виконаних робіт від 31.12.2014 на суму 1500 грн.; за І квартал 2015 року акт виконаних робіт від 31.03.2015 на суму 1500 грн.; за ІІ квартал 2015 року акт виконаних робіт від 30.06.2015 на суму 1600 грн.; за ІІІ квартал 2015 року акт виконаних робіт від 30.09.2015 на суму 1650 грн.; за ІV квартал 2015 року акт виконаних робіт від 31.12.2015 на суму 1650 грн.; за І квартал 2016 року акт виконаних робіт від 31.03.2016 на суму 1650 грн.; за ІІ квартал 2016 року акт виконаних робіт від 30.06.2016 на суму 1650 грн.; за ІІІ квартал 2016 року акт виконаних робіт від 30.09.2016 на суму 1650 грн.; за ІV квартал 2016 року акт виконаних робіт від 31.12.2016 на суму 1650 грн.

Крім того, перевіркою позивача також було встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ОСББ Джерело-94 (код ЄДРПОУ 37239959), укладено договір надання послуг з технічного обслуговування системи домофонів від 01.11.2010 №б/н, на виконання умов якого були складені акти наданих послуг, зокрема: акт надання послуг від 13.05.2014 №0514 на суму 78 грн.; акт надання послуг від 18.06.2015 №1806 на суму 94 грн.; акт надання послуг від 13.06.2016 №1304 на суму 100 грн.; акт надання послуг від 12.05.2017 на суму 153 грн.

Таким чином, позивачем вчинено порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, що визначені пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України, оскільки надав послуги з обслуговування домофонів ОСББ Благовісна 308 (код ЄДРПОУ 21373722) та ОСББ Джерело-94 (код ЄДРПОУ 37239959), які є платниками податків на загальній системі оподаткування, тому необґрунтованим є посилання позивача на ту обставину, що ОСББ не є споживачем наданих позивачем послуг.

Згідно п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводяться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З огляду на наведене вище, внаслідок порушень вимог перебування на другій групі спрощеної системи оподаткування позивач підлягав виключенню з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2015, а тому позов в цій частині позовних вимог не підлягає до задоволення.

Посилання позивача на те, що контролюючим органом протиправно прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з підстав відсутності в позивача такого виду діяльності за КВЕД, як встановлення, продаж, ремонт, обслуговування домофонів та виготовлення і реалізація електронних ключів до них, не може слугувати підставною для анулювання реєстрації платника єдиного податку - суд оцінює критично та не приймає до уваги, оскільки із оскаржуваного рішення від 14.05.2018 №3 про анулювання реєстрації платника єдиного податку судом встановлено, що підставою для його прийняття слугував факт порушення позивачем саме пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України через надання ним послуги платникам податків на загальних підставах, а не на підставі пп. 5 пп. 295.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2018 №0063251303, то суд зазначає наступне.

У період з 01.01.2014 по 31.12.2016 ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок 2 група) у відповідності до положень пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України, однак у зв`язку з тим, що позивач надав послуги платникам податків на загальних підставах та до контролюючого органу не звертався із заявою щодо зміни групи спрощеної системи оподаткування, тому у відповідності до п.299.11 ст. 299 ПК України свідоцтво платника єдиного податку вважається анульованим, а платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування починаючи з 01.04.2015.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 самостійно задекларував дохід за 2014 рік в сумі 735100 грн., за 2015 рік в сумі 992000 грн., за 2016 рік в сумі 1112588 грн.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

На підставі вищевикладених обставин, позивачем в порушення п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 391057 грн. 85 коп., у тому числі за 2015 рік на суму 190792 грн. 01 коп., за 2016 рік на загальну суму 200265 грн. 84 коп.

Посилання позивача на те, що контролюючим органом під час проведення перевірки не було враховано подані позивачем уточнюючі декларації від 14.03.2018, як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2018 №0063251303 - судом не приймається з огляду на наступне.

Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 17.11.2017 №1906 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016; період проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 28.11.2017 по 04.12.2017 (5 робочих днів).

У зв`язку з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки на адресу позивача було надіслано запит про надання документів від 20.11.2017 №32739/23-00-13-0308 рекомендованим листом, який отримано особисто ОСОБА_1 15.12.2017. Позивача повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням про місце та час проведення перевірки від 17.11.2017 №243/23-00-13-0124 та копією наказу Головного управління ДФС у Черкаській області про проведення перевірки №1906 від 17.11.2017. Вказані документи надіслані платнику податків засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення 20.11.2017 та отримані особисто ОСОБА_1 15.12.2017.

18 грудня 2017 року позивачем подано заяву до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій просить надати йому дев`яносто календарних днів для відновлення документів згідно ст. 44 Податкового кодексу України, у зв`язку з втратою документів за період 2014 - 2017 роки.

Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 21.12.2017 №2236 перенесено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 у зв`язку із втратою документів, з 18.12.2017 до дати відновлення та надання документів, але не більше 90 календарних днів. Після закінчення вказаного терміну Головним управлінням ДФС у Черкаській області на адресу позивача направлялись запити про надання підтверджуючих документів №11897/23-00-13-0306 від 20.03.2018, №12180/23-00-13-0306 від 21.03.2018, №12381/23-00-13-0306 від 22.03.2018, №12735/23-00-13-0310 від 23.03.2018, №12994/23-00-13-0310 від 26.03.2018, проте первинні документи та відповіді на вищевказані запити не надано.

На підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.5, 20.1.6, 20.1.7, 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДФС у Черкаській області №1906 від 17.11.2017, посадовими особами відповідача з 19.03.2018 по 23.03.2018 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Однак, суд звертає увагу, що у вищевказаний проміжок часу ФОП ОСОБА_1 14.03.2018 подано до контролюючого органу уточнюючі декларації платника єдиного податку та задекларовано дохід за 2015 рік в сумі 248000 грн та за 2016 рік в сумі 92178 грн. 82 коп.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Таким чином, подані позивачем 14.03.2018 до контролюючого органу уточнюючі декларації платника єдиного податку правомірно не були враховані контролюючим органом під час проведення перевірки, що свідчить про відсутність правових підстав скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2018 №0063251303.

Крім того, помилковим є твердження позивача про те, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.05.2018 №0063251303 в частині заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2015 рік також було враховано отриманий позивачем дохід у І кварталі 2015 року, однак, анулювання реєстрації платника єдиного податку відбулось саме з 01.04.2015, тому контролюючим органом протиправно було взято до уваги отриманий позивачем дохід у І кварталі 2015 року, оскільки із матеріалів справи та акту перевірки судом встановлено, що отриманий позивачем дохід у І кварталі 2015 року не був врахований контролюючим органом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв`язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 24.05.2019.