Постанова

від 21.05.2019 по справі 804/2428/15

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2019 року м. Дніпросправа № 804/2428/15 Суддя І інстанції - Віхрова В.С.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Велес Ойл

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Велес Ойл до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Велес Ойл звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від №0005932203 від 09.10.2014 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання на суму у розмірі 2951197,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1967465,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 983732,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки акту перевірки про відсутність реального характеру господарських операцій по поставці нафтопродуктів між позивачем та ТОВ Антарес та відсутність факту придбання товару у останнього, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, не відповідають фактичним обставинам здійснених господарських операцій щодо придбання нафтопродуктів відповідно до укладених договорів при тому що господарські операції були належним чином оформленні та підтверджуються первинними документами. Крім того позивач не може відповідати за дотримання податкової дисципліни своїм контрагентом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ Велес Ойл подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Постановою Верховного суду від26 лютого 2019 року судове рішення апеляційної інстанції скасоване та справу направлено до на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник контролюючого органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції, представник ТОВ Велес Ойл не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом у період з 18.09.2014 р. по 20.09.2014 р. податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ Велес Ойл (код 37149258) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Антарес за період липень 2014 р., за результатами якої складено Акт № 3301/2203/37149258 від 19.09.2014 р.

Актом перевірки встановлено нереальність здійснення господарських відносин ТОВ Велес Ойл , а саме встановлено відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ Велес Ойл операцій по ланцюгу з ТОВ Антарес (код 31037491) за період липень 2014р на суму 2327187,87 грн.; порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у липні 2014 р. на загальну суму 1967465,00 грн.; ТОВ Велес Ойл у зв`язку з порушеннями, встановленими Актом перевірки не має права на віднесення до складу податкового кредиту в наступних податкових періодах сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ Антарес за липень 2014 р. в розмірі 359723,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом 09.10.2014 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0005932203, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання на суму у розмірі 2951197,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1967465,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 983732,50 грн.

Висновків про допущені порушення норм податкового законодавства встанолено виходячи із відсутності у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Операції між ТОВ Антарес та ТОВ Велес Ойл не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, надання робіт/послуг.

До перевірки не надано сертифікати відповідності на бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду II класу D, бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро виду II класу С та поливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду II.

Розрахунки з ТОВ Антарес станом на 15.09.2014 р. не проводились.

ТОВ Антарес має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Декларація з ПДВ за липень 2014 р. не визнана податкових органом як податкова звітність.

ТОВ Антарес протягом 2014 р. щомісячно декларував операції, що оподатковуються та загальний обсяг поставок по деклараціях з ПДВ у розмірі 300,00 грн., щомісячна сплата податку до бюджету складає 60,00 грн.

Крім того, 14.03.2014 р. на ТОВ Антарес було змінено керівника ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на ОСОБА_2 Андрія Миколайовича, Засновником ТОВ Антарес був ОСОБА_3 ( НОМЕР_2 ). 22.04.2014 р. відбулася зміна податкової адреси (з Амур-Нижньодніпровського району пр АДРЕСА_1 ), та змінено склад засновників. Власниками підприємства стала група офшорних компаній-нерезидентів: Ліберті Інвестментс Груп ЛЛС (США), Глоустон Продактс ЛТД (Беліз), Бірмінгтон Інвестінг ІНК (Віргінскі острови), Хілстром ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), Лексус Ентерпрайзес ЛТД (Віргінскі острови). Зміна засновників проведена за довіреністю від фірм нерезидентів, яка виписана на представника ОСОБА_6 М.

ОУ Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було здійснено заходи щодо опитування директора ТОВ Антарес ОСОБА_7 Станом на 21.08.2014 р. опитати ОСОБА_7 не вдалося можливим, в зв`язку з тим, що за місцем його реєстрації - АДРЕСА_2 , двері мешканці квартири не відчиняють, переговори ведуть через домофон, повідомляючи, що зазначений громадянин за цією адресою не мешкає. За інформацією сусідів в зазначеній квартирі мешкає ОСОБА_8 , по ознакам схожий на ОСОБА_7

За результатами виїздів за місцями можливої реєстрації ОСОБА_1 . та ОСОБА_9 . станом на 21.08.2014 р. їх не встановлено.

Директором ОСОБА_7 було виписано довіреність, згідно якої уповноважує ОСОБА_10 подавати до реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області щорічне підтвердження ТОВ Антарес .

Проте, згідно пояснення наданого ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. до ОУ Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська, остання повідомила, що приблизно чотири роки тому працювала на ТОВ Антарес . Приблизно у 2010 р. директор звільнив увесь штат без попередження, на даний час вона не має ніякого відношення до діяльності даного підприємства, з моменту звільнення жодних довіреностей не підписувала та не отримувала, на бланку довіреності ТОВ Антарес міститься не її підпис.

Як свідчить інформація по зареєстрованим податковим накладним бази даних Єдиний реєстр податкових накладних підприємством Антарес у період січень-липень 2014 р. не придбавався товар (паливо дизельне підвищеної якості (Євро) (імпортний товар згідно коду УКТЗЕД 2710194710), бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро (імпортний товар згідно коду УКТЗЕД 2710124502), бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро (імпортний товар згідно коду УКТЗЕД 2710124192) взагалі, в той час як в адресу ТОВ Велес Ойл у липні 2014 р. обсяг реалізації склад 7535153,73 грн.

Також не встановлено придбання ТОВ Антарес імпортного товару, що ставить під сумнів реальність здійснення господарської операції.

З метою транспортування товару ТОВ Велес Ойл укладено з ПАТ Дніпронафтопродукт (код 03481879) договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10.08.2010 р. №1008/10-13.

Підприємство отримало у липні 2014 р. від ПАТ Дніпронафтопродукт податкову накладну від 31.07.2014 р. №284 з номенклатурою товару/робіт, послуг продавця - послуги зберігання ПММ за липень 2014 р. . У період з 01.01.2014 р. по 01.06.2014 р. взаємовідносини між ТОВ Антарес та ПАТ Дніпронафтопродукт відсутні.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ Велес Ойл здійснювало господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а отже його діяльність була спрямована на отримання податкової вигоди, що виразилось в декларуванні незаконно сформованого податкового кредиту та валових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій через недостатність первинних документів, крім того невідповідність складених первинних документів та їх формальність не дає підстав відображення в податковому обліку ТОВ Велес Ойл наслідків таких операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

У періоді, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ Антарес (код ЄДРПОУ 31037491) згідно договорів поставки нафтопродуктів від 01.07.2014 р. №ДГ0107-7, від 02.07.2014 р. №ДГ0207-1, від 31.07.2014 р. №ДГ3107-1.

Згідно умов вказаних договорів, постачальник (ТОВ Антарес ) зобов`язується передати у власність покупця (ТОВ Велес Ойл ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти.

Товар поставляється на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт і інших нафтобаз, що належить ПАТ Дніпронафтопродукт на правах власності або використання ним на підставі цивільно-правових договорів (Інкотермс-2010).

Покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 днів з дати підписання акту прийому-передачі товару або інших документів.

На виконання договорів суб`єктом господарювання виписано (оформлено) податкові накладні №17, 18, 19 від 31.07.2014 р., акти приймання-передачі №140731000000015, 140731000000016, 140731000000017 від 31.07.2014 р.

Суму податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Чинним законодавством передбачено обов`язковість наявності транспортних, супроводжувальних та інших документів, а саме: якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95р. №488/346. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

У розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. №363, зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. за №128/2568 зазначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи . Здавання вантажу у пункті призначення вантажоодержувачу відповідно до п.13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні проводиться згідно з товарно - транспортною накладною.

Відповідно п.11.7 вищевказаних Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоотримувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідченні підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом) передається Перевізнику.

Пунктами 11.1, 11.3 та 11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є дорожні листи вантажного автомобіля, а дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Крім того, порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (надалі - Інструкція № 281/171/578/155).

Зазначена Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, а вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Пунктом 7.5 вказаної Інструкції передбачено:

- 7.5.1 Нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання;

- 7.5.6 Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортними накладними (ТТН) у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності;

- 7.5.7 ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства;

- 7.5.8 Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства;

- 7.5.9 Заміну однієї марки та виду нафти або нафтопродукту іншою або дописування у ТТН нових найменувань і марок нафтопродуктів заборонено;

- 7.5.10 ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер;

- 7.5.11 На відпущені нафту або нафтопродукти за заданою дозою на автоматизованих системах наливання ТТН оформлюється після завершення наливання за фактичними показниками лічильних механізмів.

Приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС (п. 10.2.1 Інструкції № 281/171/578/155).

Перед зливанням нафтопродуктів з автоцистерни оператору АЗС необхідно: перевірити наявність і непошкодженість пломб; переконатись у справності резервуара і його обладнання, технологічних трубопроводів і правильності функціонування запірної арматури; виміряти рівень нафтопродукту в резервуарі; переконатись у наявності і справності засобів пожежогасіння, правильності заземлення автоцистерн і справності її зливального пристрою; переконатись у наявності та придатності до застосування жорсткого буксира для відбуксирування автоцистерни в разі пожежі; ужити заходів щодо запобігання розливанню нафтопродукту; переконатись, що двигун автоцистерни вимкнено (під час зливання самопливом або під тиском); проконтролювати рівень наповнення автоцистерни; визначити за свідоцтвом про повірку автоцистерни об`єм автоцистерни і перевірити одержаний результат на відповідність об`єму, зазначеному в ТТН: відібрати пробу з автоцистерни в тару відповідно до ДСТУ 4488, виміряти густину і температуру нафтопродукту. Опечатати пробу за підписами своїм та водія автоцистерни, надати номер і зберігати її протягом 10 діб; проконтролювати наявність в автоцистерні підтоварної води.

Одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП (додаток 13). Сторінки журналу необхідно пронумерувати, прошнурувати і скріпити печаткою суб`єкта підприємницької діяльності (п. 10.2.2 Інструкції № 281/171/578/155).

Зливання нафтопродукту має контролюватись оператором і водієм від його початку і до завершення (п. 10.2.3 Інструкції № 281/171/578/155).

На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14) (п. 10.2.10 Інструкції № 281/171/578/155).

Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП (п. 14.4 Інструкції № 281/171/578/155).

Єдиний порядок організації та проведення робіт, пов`язаних з контролюванням якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску встановлюється Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України 04.06.2007 р. № 271/121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2007 р. за № 762/14029 (надалі - Інструкція №271/121).

Перед прийманням нафти та/або нафтопродукту необхідно: - відібрати точкові проби з транспортного засобу і скласти сукупну пробу у відповідності до вимог ДСТУ 4488 та розділу 4.2 цієї Інструкції для проведення приймально-здавальних і контрольних випробувань; перевірити у пробах нафтопродуктів (візуально) наявність води і механічних домішок;зареєструвати відібрану сукупну пробу нафти та/або нафтопродукту в журналі реєстрації проб за формою № 3-НК і провести приймально-здавальні випробування; порівняти дані приймально-здавальних випробувань з даними паспорта якості вантажовідправника і, у разі відсутності розбіжностей, надати дозвіл на зливання нафти та/або нафтопродукту; записати до паспортів якості вантажовідправника і журналу реєстрації проб номери транспортних засобів, якими доставлено нафту або нафтопродукти, а також номери резервуарів, до яких їх злито (п. 6.1.4 Інструкції №271/121).

Відповідно до п. 6.1.18, 6.1.19, 6.1.20 Інструкції №271/121 для визначення фактичної якості нафти та/або нафтопродукту здійснюється відбирання проб у відповідності до вимог ДСТУ 4488.

За даними результатів випробувань складається акт приймання продукції за якістю (у день завершення приймання) за формою № 14-НК.

Акт приймання нафтопродуктів за якістю за формою № 14-НК підписується всіма особами, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю.

Згідно з п. 6.1.22, 6.1.23 Інструкції №271/121 до акта приймання нафти та/або нафтопродукту за якістю за формою № 14-НК, складеного у відповідності до вимог цієї Інструкції, мають бути додані:- паспорт якості нафти та/або нафтопродукту вантажовідправника і копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов`язковій сертифікації в Україні); транспортний документ (накладна, коносамент); пакувальні ярлики з тарних місць, у яких розміщено розфасовані нафтопродукти неналежної якості; документи, що підтверджують повноваження учасників у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю; паспорт якості, виданий випробувальною лабораторією згідно з результатами випробувань нестандартних нафти та/або нафтопродуктів, та акт відбирання проби; інші документи (за наявності), що свідчать про причини псування і невідповідності якості нафти та/або нафтопродуктів.

Акт приймання продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, затверджується уповноваженою особою підприємства-вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм суд першої інстанції вірно зазначив, що існують додаткові вимоги до приймання та транспортування нафтопродуктів.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 передбачено, що для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Згідно п. 3 вказаного Переліку крім документів, зазначених у п. 1 і 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення небезпечних вантажів: свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів; ДОПНВ - свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації; узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, видане Державтоінспекцією.

Враховуючи специфіку господарських відносин позивача з ТОВ Антарес , а саме поставка нафтопродуктів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що відсутність журналів обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП, актів матеріально відповідальної особи про прийняті нафтопродукти, товарних книг кількісного руху нафтопродуктів за формою №31-НП, довіреностей для приймання нафти та/або нафтопродуктів, товарно-транспортних накладних за формою №5-НП вик4лючає факт реального здійснення господарських операцій, окрім іншого вказані документи не були надані позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів критично оцінює факт надання позивачем сертифікатів відповідності нафтопродуктів, оскільки вказані документи не є тими які можуть підтвердити або спростувати факт реальності здійснення господарської операції.

Крім того позивачем не надано до суду доказів на підтвердження реалізації придбаного товару, тобто відсутній факт, що свідчить використання придбаних товарів у власній господарській діяльності на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

З наданої первинної документації підприємства неможливо дослідити рух товару, ланцюг постачання, використання товару у господарській діяльності підприємства, враховуючи, що розрахунки за такий товар взагалі не проведені і таких доказів не надано до суд апеляційної інстанції.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм матеріального права та встановлених обставин, колегія судів апеляційного суду приходить до висновку, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові та видаткові накладні, платіжні доручення) по контрагенту з ТОВ Антрес не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Суд першої інстанції надав належну оцінки зазначеним обставинам справи, а тому прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Велес Ойл - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 22 травня 2018 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова