Постанова

від 23.05.2019 по справі 2140/1871/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 2140/1871/18 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.,

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТРА ПЛЮС" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТРА ПЛЮС" (далі - ТОВ "ІСТРА ПЛЮС") звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 23.04.2018 року №000049/21-22-40-39832170 про застосування штрафу за несвоєчасне подання звіту 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за грудень 2017 року в розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що 09.01.2018 року, тобто в останній день строку, воно направляло на електронну адресу ДФС України звіт про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв, однак з невідомих причин останній був отриманий контролюючим органом лише 10.01.2018 року.

На думку позивача, контролюючий орган безпідставно застосував до нього штрафні санкції за несвоєчасне подання відповідного звіту, оскільки останній направлено на адресу ДФС України у встановлений законом термін.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження , позов ОСОБА_1 задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що несвоєчасне надходження звіту до ДФС України сталося не з вини ТОВ "ІСТРА ПЛЮС", а внаслідок технічних порушень в роботі автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України.

Викладене, на думку суду першої інстанції, свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача штрафу за неналежне виконання обов`язку своєчасне подати звіт 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі відсутні. На обґрунтування своєї позиції, суд зазначив, що факт затримки в роботі автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів підтверджується інформацію розміщеною ДФС України на офіційному веб-порталі 09 та 10 січня 2018 року .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неповне дослідження всіх істотних обставин справи, ГУ ДФС у Херсонській області просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції приймаючи рішення у справі не врахував, що ТОВ "ІСТРА ПЛЮС" у відповідності до п. 42-1.7 ст. 42-1 Податкового кодексу України не направляло до ДФС України жодних повідомлень про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі Електронний кабінет , а отже рішення про застосування штрафу за несвоєчасне подання звіту 1-ОА є законним та обґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ІСТРА ПЛЮС" зазначило, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим, просило залишити його без змін.

У зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 311 КАС України.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "ІСТРА ПЛЮС", має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями від 20.08.2015 року №200115.

09 січня 2018 року о 17 год. 31 хв. та повторно о 18 год. 13 хв. товариство направило на адресу контролюючого органу звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за грудень 2017 року, що підтверджується його електронним звітом.

Водночас електронне повідомлення свідчить, що звіт позивача доставлено в поштову скриньку ДФС України 10.01.2018 р. в 00:17:56

10 січня 2018 року позивачем отримано квитанцію №1, якою підтверджено, що документ доставлено до ДФС України 10.01.2018 року о 08год. 54хв.

Цього ж дня, на адресу платника податків надійшла квитанція №2, якою підтверджено доставку документу до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

18.04.2018 року, за наслідками перевірки даних про своєчасність подання ТОВ "ІСТРА ПЛЮС" звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за грудень 2017 року, ГУ ДФС у Херсонській області складено висновок про порушення вимог ч. 3 ст. 16 Закону № 481/95-ВР, що виразилось у несвоєчасному його поданні до органів ДФС..

23.04.2018 року ГУ ДФС у Херсонській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000049/21-22-40-39832170, яким до ТОВ "ІСТРА ПЛЮС" застосовано штраф за несвоєчасне подання звіту 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за грудень 2017 року у сумі 17 000,00 грн.

На переконання позивача, вищевказане рішення є протиправним, що стало підставою його звернення до суду з відповідним позовом.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та правова позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів учасників справи та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, з огляду на наступне.

Підпункт 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України: платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Частина 1 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР): імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Частина 3 ст. 16 Закону №481/95-ВР: суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Пункт 1 Порядку заповнення форми звіту № 1-ОА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №49 від 11.02.2016 року (далі - Порядок №49): звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Пункт 6 Порядку №49: звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Частина 1 ст. 17 Закону №481/95-ВР: за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзац 18 ч.2 ст. 17 Закону №481/95-ВР: за неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Частина 4 ст. 17 Закону №481/95-ВР: рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Аналіз наведених вище положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність зобов`язані подавати до органів ДФС звітність, зокрема, щодо обсягів виробництва та реалізації спирту, алкогольних напоїв до 10 числа місяця , що настає за звітним. При цьому, у разі не виконання суб`єктом господарювання вказаного обов`язку шляхом неподання або несвоєчасного подання звітності, до нього застосовуються фінансові санкції у розмірі 17 000,00 грн.

Пункт 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України: у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Пункт 2 розділу І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №557 від 06 червня 2017 року (далі - Порядок № 557):

електронні документи - документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку;

операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг;

перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання;

друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Пункт 8 розділу II Порядку №557: у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Пункт 9 розділу II Порядку №557: автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Пункт 11 Порядку №557: перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Пункт 12 Порядку №557: не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Пункт 14 Порядку №557: у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Доказами, що містяться в матеріалах справи встановлені обставини відсутності вини платника податків щодо несвоєчасного надходження звіту до ДФС України, а тому колегія суддів вважає, що протилежний висновок контролюючого органу ґрунтується на неповному з`ясуванні усіх обставин справи.

З приводу доводів апелянта, про невиконання позивачем обов`язку, встановленого п.42-1.7 ст. 42 Податкового кодексу України, надсилати контролюючому органу, в разі виявлення помилки у роботі електронного кабінету, відповідне повідомлення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що визначальним фактом виконання позивачем обов`язку встановленого ч.3 ст. 16 Закону №481/95-ВР є факт подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі до 10 числа місяця, що настає за звітним, а не дата його реєстрації в органах ДФС, як вважає апелянт.

До того ж , слід відзначити, що зі змісту наведеної статті 42 Податкового кодексу України вбачається, що направлення повідомлення у разі виявлення помилки, є правом, а не обов`язком платника податків.

Аналізуючи законність, прийнятого контролюючим органом рішення про застосування фінансових санкцій, колегія суддів додаткового бажає звернути увагу на наступне.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов`язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому в пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов`язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується фіскальних органів України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів, контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов`язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов`язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС, замість податкового повідомлення-рішення, прийняло рішення про застосування фінансових санкцій, що суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, на підставі ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до п.6 ч.6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення у справі незначної складності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність права у учасників справи на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТРА ПЛЮС" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Л.П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 23.05.2019 року.