Постанова

від 21.05.2019 по справі 826/14999/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2019 року

Київ

справа №826/14999/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3901/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЖБУД-505 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2013 (суддя - Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 (головуючий суддя - Горбань Н.І., судді: Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі №826/14999/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЖБУД-505 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАЖБУД-505 (далі - ТОВ ПАЖБУД-505 ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві) від 29.04.2013 №0004282220 та №0004292220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ ПАЖБУД-505 оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2013, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014, а справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ ПАЖБУД-505 зазначає, що попередніми судовими інстанціями було безпідставно відхилено, як доказ реальності спірних операцій, подані позивачем первинні документи, не досліджено належним чином зміни майнового стану учасників розглядуваних операцій, наслідком чого стало прийняття неправильних по суті спору рішень.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ПАЖБУД-505 з питань дотримань вимог податкового законодавства, правильності та повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Комерційна фірма Горизонталь (код за ЄДРПОУ 37889322), ТОВ Компанія Мармур ЛТД (37889288), ТОВ Тесей ЛТД (37818657), ТОВ ВСК Геос (36756148), ТОВ Константа-Інкорпорейтед (37817020) за період 01.01.2010-31.12.2012.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.04.2013 №213/1-22-20-34289153, в якому відображено висновок про порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статі 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 119651,00 грн.; пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 128484,00 грн., у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні підрядних робіт у спірних постачальників з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій з придбання підрядних робіт.

На підтвердження таких висновків контролюючий орган посилався на результати контрольних заходів щодо контрагентів позивача (акт від ДПІ у Солом`янському районі м. Києва від 01.03.2013 №429/22.3-17/37889288 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Компанія Мармур ЛТД щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 30.10.2012; акт від ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012 року № 7593/22-7/37889322 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Комерційна фірма Горизонталь з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2011 по 30.06.2012; акт від ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012 № 7594/22-7/37817020 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Константа - Інкорпорейтед з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 30.06.2012; акт від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 12.03.2012 №694/2220/37818657 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Тесей ЛТД з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за 01.01.2012 по 30.11.2012; акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24.05.2011 № 551/23-3/36756148 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ ВСК Геос з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 по 28.02.2011), в яких відображено висновок про укладення правочинів без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об`єкту оподаткування, несплати податків, проведено документально фактично не здійснені господарські операції з контрагентами для надання податкової вигоди - ТОВ ПАЖБУД-505 .

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до протоколів допиту свідків - ОСОБА_1 , засновника ТОВ Комерційна фірма Горизонталь , та ОСОБА_2 , засновника ТОВ Константа-Інкорпорейтед , зазначені особи заперечують свою причетність до створення та участі у господарській діяльності цих підприємств.

На підставі названого акта перевірки, 29.04.2013 ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0004282220, згідно з яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 148656,25 грн. (в тому числі за основним платежем - 119651,0 0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29005,25 грн.), №0004292220, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 159469,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 128484,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 30985,00грн.).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недотримання позивачем наведених вимог при відображенні у податковій звітності операцій між позивачем та ТОВ Комерційна фірма Горизонталь , ТОВ Компанія Мармур ЛТД , ТОВ Тесей ЛТД , ТОВ ВСК Геос , ТОВ Константа-Інкорпорейтед .

Так, на підтвердження виконання умов укладених договорів із зазначеними підприємствами, позивачем було надано податкові накладні, договори, акти виконаних робіт, розрахунки проводились у безготівковій формі.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи слід зазначити, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Однак критерієм для правомірності формування даних податкового обліку є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що господарські операції фактично здійснені та спрямовані на отримання доходу.

Разом з тим, позивачем ані до перевірки, ані до позовної заяви не надано підтверджуючих документів здійснення будівельних робіт, а саме: акти приймання-передачі виконаних послуг, товарно-транспортних накладних постачання матеріалів для здійснення робіт контрагентом, документи на підтвердження передачі приміщення в експлуатацію.

Таким чином, слід погодитися з висновком судів попередніх інстанцій, що надані позивачем первинні документи не розкривають зміст здійснених господарських операцій.

Крім того, судами обґрунтовано враховано, що податкові накладні, які стали підставою для формування ТОВ Пажбуд - 505 податкового кредиту, видані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств (контрагенти позивача у перевіряємий період), зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів інстанцій про те, що платник не підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЖБУД-505 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду