Ухвала

від 20.05.2019 по справі 373/347/14-ц

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/347/14-ц

УХВАЛА

20 травня 2019 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.

за участю секретаря судових засідань Домантович О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав -Хмельницькому справу № 373/347/14-ц за скаргою Публічного акціонерного товариства Родовід банк на рішення заступника начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дудки Сергія Петровича, заінтересована особа: ОСОБА_1 , про повернення виконавчого документа,-

встановив :

Представник ПАТ Родовід банк Кононенко Д.А. звернувся до суду із скаргою і просить визнати незаконними дії заступника начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дудки С.П. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 16 березня 2017 року по виконавчих провадженнях № 45941201 та № 52358607 та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Посилається на те, що рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2014 року було задоволено позов Публічного акціонерного товариства „Родовід банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 13 жовтня 2014 року на підставі вищезазначеного рішення був виданий виконавчий лист. На виконанні у Переяслав-Хмельницькому відділі ДВС перебували виконавчі провадження № 45941201 та № 52358607, відкриті за заявою банку на виконання вищезазначеного виконавчого листа. 24 березня 2017 року банк отримав постанову державного виконавця від 16 березня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві. Підставою для повернення виконавчого документа зазначено відсутність майна боржника, на яке можна звернути стягнення. При винесенні даної постанови заступником начальника Відділу ДВС Дудкою С.П. було порушено вимоги ст.ст.10, 18 Закону України Про виконавче провадження , а саме: не здійснено усіх необхідних дій на виконання вищезазначеного рішення суду.

Представник заявника до суду не з`явився, про день і час розгляду скарги повідомлений належним чином, направив заяву про розгляд справи у його відсутності, скаргу підтримує, просить задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_1 до суду не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Заступника начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дудка С.П. до суду направив заяву про розгляд скарги у його відсутність. Вважає, що скарга не підлягає до задоволення.

Матеріали виконавчого провадження надані на запит суду.

Судом встановлено наступне.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2014 року було задоволено позов Публічного акціонерного товариства „Родовід банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т.1, а.с.63-66).

15 жовтня 2014 року на адресу стягувача за заявою його представника був направлений виконавчий лист, виданий на виконання вищезазначеного рішення суду (т.1, а.с.84-85, 87).

Постановою заступника начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дудкою С.П. від 16 березня 2017 року вищезазначений виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження в зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке можна звернути стягнення.

10 квітня 2017 року представник банку звернувся до суду із даною скаргою (т.1, а.с.91-95).

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2017 року було задоволено скаргу ПАТ Родовід Банк і скасовано постанову заступника начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дудки С.П. від 16 березня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (т.1, а.с.272-273).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 вересня 2017 року вищезазначену ухвалу було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою скасування стало неповне встановлення судом першої інстанції обставин, які мають значення для вирішення справи, та ненадання їм правової оцінки, в зв`язку з чим ухвалене по справі рішення було передчасним (т.2, а.с.53-57).

Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2018 року ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 вересня 2017 року було залишено без змін (т.2, а.с.100-104). Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції залишилися невстановленими фактичні обставини справи щодо здійснених державним виконавцем дій щодо розшуку майна боржника, які мають значення для вирішення справи, та не надано їм правової оцінки, в зв`язку з чим рішення є передчасним.

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження № 45941201 та № 52358607 з примусового виконання виконавчого листа № 2-210/14, виданого 13 жовтня 2014 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області, вбачається наступне.

Державним виконавцем були вчинені певні дії під час виконання вищезазначеного судового рішення: після відкриття виконавчого провадження було виявлено наявне нерухоме та рухоме майно, в тому числі і транспортні засоби; цінні папери; накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно; оголошено розшук транспортних засобів боржника; накладено арешт на цінні папери, що належать боржнику; надані доручення на проведення виконавчих дій тощо.

Разом з тим, в матеріалах виконавчого провадження маються дві відповіді сервісного центру № 3248 щодо наявності зареєстрованих за боржником ОСОБА_1 транспортних засобів, одна з яких (від 18.03.2016) містить відомості про наявність двох транспортних засобів (LAND ROVER DISCOVERY та NISSAN ALMERA), інша (від 06.10.2016) - про відсутність таких транспортних засобів.

Щодо транспортного засобу марки LAND ROVER DISCOVERY, в матеріалах виконавчого провадження містяться дані про його розшук та реалізацію. Щодо автомобіля марки NISSAN ALMERA, то будь-яких даних, що державним виконавцем вчинялися дії щодо з`ясування питання, яким же чином зареєстрований за ОСОБА_1 автомобіль було знято з реєстрації, матеріали не містять, тоді як цей транспортний засоби міг бути реалізований в рахунок погашення боргу або заміни способу виконання рішення.

Крім того, оскаржувана постанова ухвалена на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до частини 2 цієї статті, про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Таким чином, аналіз цих норм в їх сукупності дає підстави суду зробити висновок, що повернутий виконавчий лист може бути за умови взагалі відсутності майна, на яке може бути накладено стягнення, і заходи щодо розшуку такого майна є безрезультатними, і такі обставини оформлюються актом.

В матеріалах виконавчого провадження перед оскаржуваною постановою мається акт державного виконавця від 16.03.2017, з якого вбачається, що за адресою, вказаною у в/д, майно, належне боржнику, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє, і не містить посилання на те, що іншого (не за місцем проживання) такого майна немає і заходи щодо розшуку такого майна є безрезультатними

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів.

За нормами вищевказаного Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями.

Відповідно до ст.18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.18 Закону державний виконавець зобов`язаний з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.ст. 384, 385 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Даних про пропущення строку справа не містить.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що державний виконавець не вчинив всіх можливих та передбачених Законом України Про виконавче провадження дій для можливості стягнення боргу, передчасно виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в ред. станом на 16.03.2017), чим порушив права останнього, тому скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 383-389ЦПК України, суд, -

постановив:

Скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід банк на рішення заступника начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дудки Сергія Петровича, заінтересована особа: ОСОБА_1 , про повернення виконавчого документа - задовольнити.

Постанову заступника начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дудки Сергія Петровича від 16 березня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві визнати незаконною та скасувати її.

Зобов`язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого 13 жовтня 2014 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області у цивільній справі №373/347/14ц за позовом Публічного акціонерного товариства „Родовід банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зобов`язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повідомити суд про виконання цієї ухвали не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання копії ухвали суду.

Стягнути із Переяслав-Хмельницького відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь держави судовий збір в розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Я. І. Керекеза