693/677/18
2/693/29/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2019 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Шимчика Р.В.,
за участю секретаря судових засідань Середюк О.А.,
представника позивачів -адвоката Колодницького В. Е.,
представника відповідача -адвоката Забродця С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Жашків в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 Марії Євгеніївни, Команчука Володимира Івановича, Лози Анатолія Івановича, Лози ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до товариства з обмеженою відповідальністю Сабадаш-Агро про визнання недійсними договорів оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
10.07.2018 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 , ОСОБА_25 (надалі - позивачі) звернулися до суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Сабадаш-Агро (надалі - відповідач, ТОВ Сабадаш-Агро ) про визнання недійсними договорів оренди землі.
В обгрунтування своїх позовних вимог вказали, що кожен із позивачів являється власником відповідної земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Сабадашської сільської ради Жашківського району Черкаської області.
У червні - серпні 2008 року між позивачами та відповідачем було укладено ідентичні за змістом договори оренди землі, які зареєстровані у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК.
У червні - серпні 2012 року та у червні - липні 2013 року, між позивачами та відповідачем було укладені додаткові угоди до раніше укладених договорів оренди землі, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Жашківському районі Черкаської області.
Позивачі зазначають, що договори оренди землі були укладені з порушенням вимог ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення договорів оренди землі), а тому не відповідають вимогам закону, посилаючись на наступні обставини.
Як в договорах оренди землі, так і в додаткових угодах, укладених між позивачами та відповідачем, зазначено два взаємовиключні строки дії договору оренди землі. Так, у п.8 Додаткових угод зазначено, що договір укладено на 6 років і діє по 01.06.2021 року, в той же час, відповідно до ст.18 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення договорів оренди землі), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Разом з тим, додаткові угоди були зареєстровані лише 30 грудня 2012 року.
Ні договори оренди, ні додаткові угоди, укладені між позивачами та відповідачем, не містять таких невід`ємних складових як план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що суперечить ст. 15 Закону України Про оренду землі , та не відповідає Типовій формі договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від З березня 2004 р. № 220.
У п.20 Договорів оренди землі, укладених між позивачами та відповідачем, зазначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєарації цього договору за актом приймання-передачі. Однак, після підписання договорів оренди, відповідач переконав позивачів одразу підписати й акт приймання-передачі земельної ділянки, а тому акти приймання-передачі земельних ділянок були підписані у день підписання договорів оренди, у зв`язну з цим було порушено порядок передачі земельної ділянки в оренду, що порушує вимоги ст. 17 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення договорів оренди землі), що є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення договорів оренди землі).
На думку позивачів, у результаті укладання договорів оренди було порушено їхнє конституційне право щодо реалізації права власності на землю відповідно до закону, оскільки відсутність в договорах оренди строку дії договору, позбавляє їх права належним чином та на власний розсуд реалізовувати право власності на зазначені земельні ділянки.
Тому позивачі звернулися із даною позовною заявою та просили визнати недійсними відповідні договори оренди, укладені між ними та ТОВ Сабадаш-Агро на земельні ділянки, а також зобов`язати відповідача повернути належні їм земельні ділянки.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 16.07.2018 р. відкрито провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання, роз`яснено відповідачу про право подати відзив (арк.с. 164 Т.1).
06.08.2018 р. від представника ТОВ Сабадаш-Агро - адвоката Забродця С.В., що діє на підставі ордеру серії ЧК № 82162 від 02.08.2018 р., надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог та вважає їх необгрунтованими, виходячи з наступного (арк.с. 25-26 Т. 2).
Зазначає, що позивачам достеменно відомі положення оспорюваних договорів, проте копії договорів до позову додані не були, чим позивачі вводять в оману суд.
На його думку, твердження позивачів про відсутність у договорах оренди землі істотної умови як строк дії договору не відповідає дійсності та не заслуговує на увагу, адже, як в оспорюваних правочинах, так і у додаткових угодах до них, зазначена кінцева дата терміну дії договорів, що свідчить про досягнення орендодавцями та орендарем згоди щодо цієї умови договору. До того ж, наведені договори пройшли державну реєстрацію, за наслідками якої відповідний строк дії договорів оренди землі був підтверджений офіційним даними з ДЗК.
Представник відповідача звертає увагу, що такі документи як план або схема земельних ділянок та акт визначення меж земельних ділянок в натурі насправді були розроблені і подані разом з договорами для державної реєстрації останніх. Відсутність саме у позивачів такої документації не може свідчити про відсутність даних документів взагалі.
Посилання позивачів на невідповідність вимогам закону підписання акту приймання-передачі земельних ділянок у день підписання оспорюваних договорів є безпідставними, так як сторони договорів за взаємною згодою оформляли відповідні акти і положення самих договорів та норм чинного на той час цивільного законодавства не виключали такої можливості.
Крім того зазначає, що всі обгрунтування позовної заяви зводяться до наголошення на наявності формальних неузгодженостей у оспорюваних договорах, що, однак, не свідчить про порушення жодних прав позивачів як власників земельних ділянок та сторін правочинів.
Не погодившись з доводами представника відповідача, 01.11.2018 р. представник позивачів - адвокат Колодницький В.Е., що діє на підставі ордерів (арк.с. 2-23 Т.3) надав відповідь на відзив (арк.с. 24-28 Т.3), в якому зазначив, щострок дії договору оренди землі має визначатися відповідною кількістю років, а не кінцевою датою терміну дії договору.
Звертає увагу, що відповідно до ст. 18 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення договорів оренди землі) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Додатковими угодами до договорів оренди сторони домовилися викласти в новій редакції зокрема п. 8 договорів оренди землі: Договір укладено на 6 років і діє по 01.06.2021 року, з урахуванням ротації культур… . Отже, зазначеними додатковими угодами сторони не продовжили строк дії договорів оренди землі, а змінили його. У зв`язку з цим, початок перебігу строку дії оспорюваних договорів не змінився і повинен був закінчитися, з урахуванням внесених додатковими угодами змін, ще у 2016 році, а не 01 червня 2021 року.
На думку представника позивачів, наразі строк дії оспорюваних договорів не визначено, а тому відсутня істотна умова договору оренди землі. У зв`язку з цим порушено конституційне право позивачів щодо реалізації права власності на землю відповідно до закону, оскільки відсутність в договорах оренди строку дії договору, позбавляє позивачів права належним чином та на власний розсуд реалізовувати їх право власності на зазначені земельні ділянки.
Вважає, що подані відповідачем копії частин технічної документації викликають сумнів в наявності їх оригіналів, приналежності їх саме до договорів оренди земельних ділянок, в будь-якому разі вказують на грубі порушення вимог законодавства при їх складанні, очевидно не відповідають дійсності, а тому позивачі вважають їх неналежними і недопустимими доказами, які не повинні братися судом до уваги.
12.11.2018 року від представника відповідача адвоката Забродця С.В. надійшло заперечення щодо відповіді на відзив (арк.с. 35-37 Т.3), в якому зазначив, що доводи представника позивачів є необгрунтованими та безпідставними.
Так, сторони оспорюваних правочинів за взаємною згодою та на власний розсуд визначили, що кінцевою датою дії договорів оренди землі є 01.06.2021 року. При цьому, законодавством не передбачено заборони встановлювати термін дії договору замість строку, а державна реєстрація договору оренди землі жодним чином не може змінювати строку (терміну) його дії, оскільки виконує функцію легітимізації орендних відносин.
Зазначає, що якщо б позивачі дійсно мали волю на укладення правочинів лише до 2016 року, то повинні були у цьому ж році повідомити про своє небажання продовжувати договірні відносини. У протилежному випадку оспорювані договори вважаються поновленими на той самий строк і тих самих умовах (ст. 33 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин).
Щодо міркувань представника позивачів про неналежність та недопустимість поданих доказів вказав, що як підставу для визнання недійсним договору оренди землі закон визначає відсутність у ньому істотних умов, а не невід`ємних додатків до договору. Також подана до суду технічна документація, як і рішення про її затвердження, ніким не оспорювались та не були скасовані у передбаченому законом порядку, а тому є дійсними і такими, що підтверджують формування земельних ділянок як об`єктів цивільних прав та наявність невід`ємних додатків до оспорюваних правочинів.
На думку представника відповідача, недоліки, вказані представником позивачів у відзиві, не є істотними та не впливають на жодні права орендодавців. Наявними у справі доказами не доведено порушення прав позивачів та невідповідність оспорюваних правочинів вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.
Ухвалою суду від 04.12.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (арк.с. 43 Т.3).
07.03.2019 року представник ТОВ Сабадаш-Агро адвокат Забродець С.В. подав заяву про застосування позовної давності, посилаючись на те, що оспорювані договори були укладені і підписувались позивачами у 2008 році, а починаючи з 2009 року позивачі отримували орендну плату від відповідача за користування земельними ділянками. Також додаткові угоди були укладені, підписані зі сторони позивачів та зареєстровані у 2012 році. Тобто про зміст даних договорів, а також про наявність/відсутність невід`ємних додатків до цих договорів позивачам було відомо у 2008 та 2012 роках, що свідчить про пропуск позивачами строку на звернення до суду за захистом своїх цивільних прав (арк.с. 74-75 Т.3).
У судове засіданні позивачі не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Представник позивачів адвокат Колодницький В.Е. підтримав подану позовну заяву, просив її задовольнити та надав пояснення аналогічні викладеним у позові та у відзиві.
У судовому засіданні представник відповідача ТОВ Сабадаш-Агро адвокат Забродець С.В. посилаючись на обставини, що викладені у відзиві та у запереченні щодо відповіді на відзив, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом установлено, що за період червень - серпень 2008 року між позивачами та відповідачем було укладено ідентичні за змістом договори оренди землі, а саме:
- 21.08.2008 року між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір оренди землі №386;
- 20.06.2008 року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір оренди землі №247;
- 26.08.2008 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір оренди землі №389;
- 09.06.2008 року між ОСОБА_4 та відповідачем було укладено договір оренди землі №11;
- 22.08.2008 року між ОСОБА_5 та відповідачем було укладено договір оренди землі №413;
- 11.06.2008 року між ОСОБА_26 та відповідачем було укладено договір оренди землі № 67;
- 27.06.2008 року між ОСОБА_7 та відповідачем було укладено договір оренди землі №297;
- 10.06.2008 року між ОСОБА_8 та відповідачем було укладено договір оренди землі №42;
- 12.06.2008 року між ОСОБА_9 та відповідачем було укладено договір оренди землі №127;
- 12.06.2008 року між ОСОБА_10 та відповідачем було укладено договір оренди землі № 111 ;
- 10.06.2008 року між ОСОБА_11 та відповідачем було укладено договір оренди землі №16;
- 20.06.2008 року між ОСОБА_12 та відповідачем було укладено договір оренди землі №251;
- 10.06.2008 року між ОСОБА_13 та відповідачем було укладено договір оренди землі №15;
- 11.06.2008 року між ОСОБА_14 та відповідачем було укладено договір оренди землі №93;
- 09.06.2008 року між ОСОБА_15 та відповідачем було укладено договір оренди землі №3;
- 12.06.2008 року між ОСОБА_16 та відповідачем було укладено договір оренди землі №172;
- 11.06.2008 року між ОСОБА_21 та відповідачем було укладено договір оренди землі №66;
- 24.06.2008 року між ОСОБА_22 та відповідачем було укладено договори оренди землі №278 та №279;
- 11.06.2008 року між ОСОБА_23 та відповідачем було укладено договір оренди землі №69;
- 10.06.2008 року між ОСОБА_24 та відповідачем було укладено договір оренди землі №90;
- 20.06.2008 року між ОСОБА_19 та відповідачем було укладено договір оренди землі №296;
- 26.08.2008 року між ОСОБА_27 та відповідачем було укладено договір оренди землі №388.
У червні - серпні 2012 року та у червні - липні 2013 року між позивачами та відповідачем було укладені додаткові угоди до раніше укладених договорів оренди землі:
- 01.06.2012 року між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі № 386 від 21.08.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі №247 від 20.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі № 389 від 26.08.2008 року;
- 01.07.2013 року між ОСОБА_4 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди №11 від 09.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_5 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди №413 від 22.08.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_6 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі №67 від 11.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_7 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі №297 від 27.06.2008 року;
- 01.06.2013 року між ОСОБА_9 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди №127 від 12.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_8 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі №42 від 10.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_10 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі №111 від 12.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_23 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди №69 від 11.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_11 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі №16 від 10.06.2008;
- 01.08.2012 року між ОСОБА_12 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди №251 від 20.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_13 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі №15 від 10.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_14 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди №93 від 11.06.2008 року;
- 01.07.2012 року між ОСОБА_15 та відповідаєм було укладено Додаткову угоду до договору оренди №3 від 09.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_16 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди №112 від 12.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_21 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди №66 від 11.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_22 та відповідачем було укладено Додаткові угоди до договорів оренди №278 та №279 від 24.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_24 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди №90 від 10.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_19 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди №246 від 20.06.2008 року;
- 01.06.2012 року між ОСОБА_28 та відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору оренди №388 від 26.08.2008 року.
Дата державної реєстрації речового права за ТОВ Сабадаш-Агро 30.12.2012 р., строк дії речового права по 01.06.2021 р., що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
У відповідності до ст. 15 Закону України Про оренду землі (далі-Закон) (в редакції, що діяла на момент укладення спірних договорів) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень
(обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, що передбачено ст. 18 Закону (в редакції, що діяла на момент укладення спірних договорів).
При вивченні судом договорів оренди землі, які позивачі просять визнати недійсними, встановлено, що дані договори укладено на 7 (сім) років з 01.06.2008 року до 01.06.2015 року (п. 8 договорів). А додатковими угодами внесено зміни до відповідних договорів, а саме п. 8 викладений наступним чином: Договір укладено на 6 років і діє по 01.06.2021 р., з урахуванням ротації культур… .
З договорів оренди землі та додаткових угод до них вбачається, що вони були підписані обома сторонами добровільно, за взаємною згодою, що не заперечувалось представником позивачів у судовому засіданні. Таким чином сторони погодили всі істотні умови договору, а також строки та умови предачі належних їм земельних ділянок в оренду відповідно до вимог Закону і ці вимоги, як вбачається з доданих до спірних договорів актів прийому-передачі земельних ділянок в платне володіння на умовах оренди, виконані.
Тому твердження позивачів про порушення умов передачі об`єкта оренди (ст. 17 Закону України Про оренду землі в редакції, що діяла на момент укладення спірних договорів) суд вважає не обгрунтованими.
Позивачі звернулися до суду з позовною вимогою про визнання недійсними договорів оренди, укладеними між кожним із них та ТОВ Сабадаш-Агро , хоча зміни щодо строку їх дії були внесені відповідними додатковими угодами. Однак з позовними вимогами про визнання недійсними додаткових угод позивачі до суду не зверталися.
Доводи позивачів та представника позивача на те, що спірні договори не відповідають ч. 4 ст. 15 Закону України Про оренду землі , оскільки не мають їх невід`ємних частин: плану або схеми земельної ділянки, акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), спростовуються приєднаними до матеріалів справи зазначеними документами (арк.с. 30-222 Т.2).
Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні договори оренди укладені відповідно до вимог Закону і не порушують прав позивачів, які з моменту їх підписання перебували з відповідачем в орендних відносинах, визнавали та виконували умови цих договорів.
Вказані договори відповідають вимогам ст. 203 ЦК України і не містять підстав для визнання їх недійсними, що передбачені ст. 215 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, як передбачено ч. 1 ст. 4 ЦПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як передбачено ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У своїй позовні заяві позивачі не обгрунтовують, яким чином порушені їх права. На думку суду, позивачі обрали не вірний спосіб захисту своїх прав, оскільки їм необхідно було б звернутися до суду з вимогами про тлумачення змісту правочину.
Також суд вважає, що позивачі пропустили строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України (три роки від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що передбачено ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Договір про збільшення позовної давності сторонами не укладався. Підстав для зупинення та переривання перебігу позовної давності судом не встановлено. Поважних причин пропущення позовної давності позивачі та представник позивачів не вказали.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки оспорювані договори оренди землі були укладені та підписувались сторонами у 2008 році, а відповідні додаткові угоди укладались та підписувались у 2012 р. та у червні 2013 р., тому саме з цих дат і слід обчислювати початок перебігу позовної давності.
Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, які підтверджені доказами, що були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку , що в задоволенні позовної заяви позивачів до ТОВ Сабадаш-Агро про визнання недійсними договорів оренди землі слід відмовити.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судовий збір з відповідача не стягується.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 17, 18 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 203, 215, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до товариства з обмеженою відповідальністю Сабадаш-Агро про визнання недійсними договорів оренди землі - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 5 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 24 травня 2019 року.
Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик
Суд | Жашківський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2019 |
Оприлюднено | 26.05.2019 |
Номер документу | 81964263 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жашківський районний суд Черкаської області
Шимчик Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні