Рішення
від 16.04.2019 по справі 757/25821/18-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25821/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Ясеновенко К.О.,

за участю: представник позивача - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю РБК-Україна , про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю РБК-Україна про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09-00 год. на Інтернет-сторінці за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 було опубліковано статтю журналістів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (мовою оригіналу): ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач вважає, що інформація розповсюджена товариством з обмеженою відповідальністю РБК-Україна є недостовірною та принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Звернувшись до суду, позивач просить визнати недостовірною наступну інформацію: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Про оскаржувану публікацію позивач дізнався 21 грудня 2017 року в результаті електронного пошуку в мережі Інтернет інформації стосовно себе, після того, як на інформаційно- аналітичному веб-сайті РБК-Украина було оприлюднено та поширено інформацію стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД , за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті (мовою оригіналу) ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка містила інформацію, що є недостовірною та принижує ділову репутацію ТОВ ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД , учасником та бенефіціарним власником якого позивач являюсь.

Веб-ресурс РБК-Украина , згідно розміщеної на головній сторінці інформації, позиціонував себе (мовою оригіналу) як: ...украинский информационный портал, который освещает важные события в Украине и мире... та далі за текстом ...Главный принцип нашей работы - абсолютная независимость, беспристрастность, подача только проверенной информации из первоисточников. Мы не поддерживаем интересов ни одной партии, корпорации, исключаем возможность пропаганды и манипуляции мнением читателя. Мы ориентируемся на лучшие стандарты мировой информационной и деловой журналистики... , при цьому зловживаючи довірою читачів, розміщує неправдиву, неперевірену інформацію, намагаючись маніпулювати суспільною думкою.

Доступ до даного сайту має широке коло осіб, як і до поширених відповідачем в загальнодоступній мережі Інтернет відомостей щодо позивача особисто, які на його думку ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію в очах невизначеного кола осіб, що прочитали або потенційно можуть прочитати у майбутньому дану статтю, з точки зору загальноприйнятих норм моралі є недостовірними та такими, що не відповідають дійсності.

За змістом статті ІНФОРМАЦІЯ_2 (мовою оригіналу): ІНФОРМАЦІЯ_3 в розділі ІНФОРМАЦІЯ_5 має місце викладення інформації (в частині), яка повністю не відповідає дійсності, зокрема (мовою оригіналу):

...региональным дилером Aselsan становится друг ОСОБА_9 - ОСОБА_1, владелец компании Эверест и правая рука генерала ОСОБА_10. По чистому совпадению большинство тендеров на поставку различного оборудования для управления связи ВСУ выигрывает именно эта компания... .

При цьому дана публікація (в частині) стосується позивача особисто про що свідчить зазначення його ім`я та прізвища, та згадування про його приналежність до товариства з обмеженою відповідальністю Еверест (м. Київ, пр-т. Московський, 8, код ЄДРПОУ 30218555), співзасновником якого є позивач.

Також, позивач просить зобов`язати ТОВ РБК-Україна протягом трьох днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 шляхом розміщення на сторінці офіційного інтернет - сайту (ІНФОРМАЦІЯ_7) тим способом і в тому ж форматі, якими її було розповсюджено.

Ухвалою судді від 07 серпня 2018 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку підготовчого провадження, сторонам їм роз`яснено підстави, час та черговість подання заяв по суті справи (Том І а.с. 68).

У встановлений строк 27 серпня 2018 року до суду надійшов відзив представника відповідача, який мотивований тим, що в даному випадку не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності і спростувати, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Того ж дня до суду від представника відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності, а 03 вересня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив.

До суду від позивача надходили: заява про забезпечення позову, яку ухвалою судді від 03 грудня 2018 року було повернуто; клопотання про витребування та заява про забезпечення доказів, що мають спільний предмет, які ухвалою судді від 03 грудня 2018 року було задоволено та витребувано у ТОВ Воля-Кабель збережених цифрових версій інтернет-сторінок веб-сайту daily.rbc.ua станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, на яких наявна оскаржувана інтернет-стаття ІНФОРМАЦІЯ_3 , розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09:00 год. на інформаційно-аналітичному веб-сайті РБК-Україна в мережі Інтернет за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 .

10 грудня 2018 року на виконання ухвали судді надійшов лист з посиланням на відсутність у ТОВ Воля-Кабель доступу до інформації, що розміщена, змінена або видалена абонентом на сервері та відповідає за її зміст, а тому зазначили, що надати збережені цифрові версії зазначених інтернет-сторінок веб-сайту daily.rbc .ua відсутня технічна можливість.

21 грудня 2018 року в підготовчому засіданні клопотання представника позивача про витребування у ТОВ БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ ТРІС копії перекладу на англійську мову та роздруківки первісного варіанту перекладаємої статті та інших документів, що стосуються спірної публікації в якості доказів ухвалою постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу підготовчого засідання залишено без задоволення, а заяву про виклик свідків задоволено.

В підготовчому засіданні, яке відбулось 30 січня 2019 року оголошено перерву в зв`язку із наданням представнику відповідача достатнього часу на ознайомлення та вираження позиції щодо клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів у справі, проти долучення яких 06 лютого 2019 року останній заперечував, виклавши заперечення в письмовій формі.

Ухвалою судді від 06 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, викликано в судове засідання для допиту у якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (Том ІІІ а.с. 4).

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_7 , директор ТОВ Еверест та ОСОБА_6 , що були свідками обставин, які насамперед відносяться до фактів оприлюднення первісної редакції спірної публікації показали суду, що позивач є учасником ТОВ Еверест , а ОСОБА_7 з 23 грудня 2016 року є його директором. Останні п`ять років діяльності вказаного товариства воно займається виключно здаванням в оренду власних приміщень, договорів з будь-якими управліннями, департаментами або підрозділами Міністерства оборони України (Збройних сил України), тендерів на постачання будь-якого обладнання не вигравав. Щодо тексту первісно опублікованої статті та подальших її змін відповідачем зазначив, що інформація явно поширювалась стосовно ТОВ Еверест , а в подальшому з`ясувалось, що у необмеженого кола читачів, з урахуванням великої кількості телефонних дзвінків від партнерів по бізнесу та людей, яким їхня компанія знайома, з питаннями та обуренням щодо наведеного змісту розміщеної інформації, які надходили на телефон ОСОБА_7 та телефон його компанії, у цих людей склалось враження стосунку та приналежності компанії Еверест до незаконних операцій, оборудок і т.і. з Військовими силами України, та з вказаними у статті посадовими особами. Вказали на те, що стали свідками того, що інформація, розповсюджена на вказаному сайті прямо викликала у позивача переживання та була направлена на знищення престижу і підрив довіри до його діяльності з боку партнерів по господарській діяльності та населення України в цілому.

Вислухавши представника позивача, яка в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити, а відповідач будучи повідомленим про судовий розгляд належним чином представника у судове засідання не направив, причин неявки представника до суду не повідомив, що за приписами ч. 3 ст. 131 ЦПК України, вважається, що він не з`явився в судове засідання без поважних причин, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за правилами загального позовного провадження та ухвалити рішення, з викладених підстав та з огляду на те, останнім надано достатній обсяг матеріалів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, а відтак є доцільним вирішення справи на підставі доказів, які наявні у матеріалах справи, які вивчивши та дослідивши, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Основний Закон України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності, що передбачають ст.ст. 3, 28 Конституції України.

Згідно зі ст. 200 ЦК України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Як вбачається зі змісту ч.ч. 1-2 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09-00 год. на Інтернет-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 було опубліковано статтю журналістів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (мовою оригіналу), яка мала назву ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій, зокрема, була розміщена інформація, визнати недостовірною яку просить позивач.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.

Водночас, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції передбачено, що звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, не передбачених законом, розгляду не підлягають.

Оцінюючи зміст оспорюваної позивачем інформації, опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09-00 год. на Інтернет-сторінці за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 журналістами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд вважає, що спірна інформація містить саме недостовірні дані, а не оціночні судження, оскільки, не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо. Крім того, аналіз вказаної інформації вказує на те, що у ній висловлено не оціночне суб`єктивне судження відносно компанії позивача, не особисте відношення автора до неї, а стверджується щодо об`єктивних чітко висловлених фактів, які можуть бути перевіреними.

При цьому, слід зазначити, що згідно з 1 абз. Ст. 11 Загальної декларації прав людини від 1948, п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950, ст. 62 Конституції України, існує правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Отже, оскільки, судом не встановлено і відповідачем не доведено, що поширена вище інформація є такою, що відповідає дійсності, суд приходить до висновку, що відбулося поширення недостовірної інформації, а тому вона підлягає спростуванню.

Відповідно до ст. 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженності правосуддя.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Верховний Суд України наголосив на тому, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Виходячи з вищевикладеного, встановлених обставин справи та положень законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з задоволенням позову на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягненню підлягає судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 34 Конституції України, ст.ст. 16, 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 142, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю РБК-Україна , про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Визнати інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 о 9-00 год. на інформаційно- аналітичному веб-сайті РБК-Украина , розміщеному в мережі Інтернет за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 статтю журналістів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (мовою оригіналу): ІНФОРМАЦІЯ_3 недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на недоторканність честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 .

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю РБК-Україна протягом трьох днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 шляхом розміщення на сторінці офіційного інтернет - сайту (ІНФОРМАЦІЯ_7) тим способом і в тому ж форматі, якими її було розповсюджено.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю РБК-Україна (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 13, код ЄДРПОУ 34046996) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 квітня 2019 року.

Суддя В. А. Писанець

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення16.04.2019
Оприлюднено26.05.2019
Номер документу81966615
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —757/25821/18-ц

Рішення від 16.04.2019

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Писанець В. А.

Рішення від 16.04.2019

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Писанець В. А.

Ухвала від 06.02.2019

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Писанець В. А.

Ухвала від 03.12.2018

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Писанець В. А.

Ухвала від 03.12.2018

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Писанець В. А.

Ухвала від 07.08.2018

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Писанець В. А.

Ухвала від 07.08.2018

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Писанець В. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні