Рішення

від 26.03.2019 по справі 757/26349/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26349/18-ц

Категорія 18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

26 березня 2019 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Яблонська В.І.

справа № 757/26349/18-Ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Одорант-Буд

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Одорант-Буд про розірвання договору, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди,

представник позивача ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовомдо відповідача ТОВ Одорант-Буд , в якому просила розірвати договір на виконання проектних робіт по будівництву системи газопостачання у житловому будинку, укладеному між сторонами 26 вересня 2014 р. № 26/09-14; стягнути з відповідача матеріальні збитки у розмірі 23 570 грн., пеню в розмірі 889 531,80 грн.; у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказала, що згідно з умовами договору на виконання проектних робіт по будівництву системи газопостачання у житловому будинку, укладеному між сторонами 26 вересня 2014 р. № 26/09-14, відповідач взяв на себе зобов`язання протягом 90 календарних днів зробити проектні роботи по будівництву системи газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 та побудувати і ввести в експлуатацію систему газопостачання зазначеного будинку, а позивач - сплатити відповідачу вартість проекту та вартість матеріалів і виконання робіт по влаштуванню системи газопостачання будинку. На виконання своїх зобов`язань за вказаним договором позивач сплатила відповідачу 6 000 грн. та за придбання матеріалів та виконання монтажних робіт системи газопостачання, передбачених кошторисом від 11.12.2014 р. - 23 570 грн., про що відповідачем написано розписку у кошторисі. Однак, в зазначений час та станом на день звернення до суду відповідачем були виконані лише проектні роботи по будівництву системи газопостачання, а роботи по будівництву, влаштуванню, монтажу та вводу в експлуатацію системи газопостачання будинку відповідачем не виконані.

У зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору та істотною зміною обставин, якими позивач керувалася при укладенні оспорюваного договору, позивач на підставі ст. 651, 652 ЦК України просила розірвати вказаний договір. Окрім того, оскільки на дані правовідносини поширюється дія Закону України Про захист прав споживачів , та в зв`язку з простроченням відповідачем виконання робіт та поставки матеріалів на 1 258 днів, позивач в порядку ч. 5 ст. 10 вказаного Закону, просила стягнути на її користь пеню в розмірі 889 531,80 грн. Також позивач зазначає, що невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позбавило можливості завершити ремонт та переїхати до нової оселі, заподіяло позивачу душевних страждань, призвело до погіршення самопочуття та втрати нормальних життєвих необхідних умов життя. Моральну шкоду позивач оцінює в 5 000 грн. та просила стягнути на її користь.

Провадження у справі відкрито 31 травня 2018 р. та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження на 11 липня 2018 р. (а.с. 15).

Ухвалою суду від 28 січня 2018 р. закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті на 26 березня 2019 р. (а.с. 34).

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Представник позивача до судового засідання не з`явився.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутність учасників справи в порядку заочного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав. При цьому, позивач не заперечує щодо такого вирішення справи.

Судом встановлено, що 26 вересня 2014 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір на виконання проектних робіт по будівництву системи газопостачання у житловому будинку № 26 /09-14 (а.с. 7, 8).

Згідно з п.п. 1.1. вказаного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання проектних робіт по будівництву системи газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 .

Вартість робіт, матеріалів та послуг складає 6 000 грн., яку замовник зобов`язується сплатити як передоплату в розмірі 100% загальної вартості (п. п. 1.2, 2.2 договору).

Виконавець зобов`язується виконати довірені йому роботи якісно та в строк протягом 90 календарних днів (п. 2.1, 3.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору будь-яка інша домовленість між виконавцем та замовником, з якої витікають нові обов`язки, які не стосуються даного договору, повинна бути письмово підтверджена сторонами.

У грудні 2014 р. сторонами узгоджено кошторис робіт з побудови та введення в експлуатацію системи газопостачання будинку АДРЕСА_1 (а.с. 9).

17 грудня 2014 р. представник відповідача отримав на руки від позивача згідно з кошторисом по газифікації об`єкту по АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 23 570 грн., про що написав розписку на відповідному кошторисі (а.с. 9).

Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Отже, відносини, що виникли між сторонами є зобов`язальними з приводу надання послуг.

При цьому, суд зазначає, що відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України Про захист прав споживачів .

Як визначено у п. 22 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Оскільки позивач придбала у відповідача послуги для особистих потреб, на дані правовідносини поширюються норми Закону України Про захист прав споживачів .

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Так, положеннями ч. 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки судом встановлено, що через істотне порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань з будівництва, влаштування, монтажу та вводу в експлуатацію системи газопостачання у будинку позивача, остання позбавлена можливості завершити ремонт та переїхати до нової оселі в найкоротший строк, на що позивач розраховувала під час укладання оспорюваного договору, позовні вимоги в частині розірвання договору на виконання проектних робіт по будівництву системи газопостачання у житловому будинку, укладеному між сторонами 26 вересня 2014 р. № 26/09-14, підлягають задоволенню.

При цьому, є необґрунтованими позовні вимоги про розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України, оскільки позивачем в належний спосіб не доведено зміну істотних обставин, якими відповідно до ч. 2 вказаної статті є їх зміна настільки, що, якби позивач могла це передбачити, вона не уклала би оспорюваний договір або уклала би його на інших умовах.

Згідно зі ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 23 570 грн., сплачених позивачем відповідачу за проведення робіт по будівництву, влаштуванню, монтажу та вводу в експлуатацію системи газопостачання будинку АДРЕСА_1 та поставку матеріалів.

Положеннями ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

З урахуванням встановлених обставин має місце прострочення відповідачем надання послуг з виконання робіт та поставки матеріалів на суму сплаченої позивачем відповідачу їх вартості 23 570 грн. в період з 26 грудня 2014 р. по 30 травня 2018 р., тобто 1 251 день.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Одночасно позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Оскільки відповідачем такої заяви не зроблено, позовна давність судом не застосовується.

Таким чином, з відповідача на користь позивача в порядку ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів підлягає стягненню пеня у розмірі трьох відсотків простроченої вартості роботи (послуги) на суму 23 570 грн. за період з 26 грудня 2014 р. по 30 травня 2018 р., тобто за 1 251 день, що становить 884 582,10 грн.

З урахуванням вказаного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за прострочення відповідачем надання послуг підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог позову про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.02.1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, виходячи із засад розумності та справедливості, позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають задоволенню частково в розмірі 2 000 грн. Доказів та розрахунків в обґрунтування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. позивачем не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим задовольнити позов частково.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 908 152 грн. 10 коп. (23 570 грн. + 884 582,10 грн.) та 2 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 45 000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат, враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Між тим, позивачем не надано суду доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, що ним сплачена позивачем адвокатові.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000 грн. задоволенню не підлягають.

У порядку ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів при зверненні до суду позивач була звільнена від сплати судового збору.

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору на виконання проектних робіт по будівництву системи газопостачання у житловому будинку, укладеному між сторонами 26 вересня 2014 р. № 26/09-14, за які при зверненні до суду позивачем мало бути сплачено 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704 грн. 80 коп.

Тому, у зв`язку з задоволенням позову в цій частині з відповідача в дохід держави має бути стягнуто 704 грн. 80 коп.

Також з відповідача на користь держави підлягає стягнення судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 8 810 грн. з ціни позовних вимого майнового характеру у розмірі 908 152 грн. 10 коп. (23 570 грн. + 884 582,10 грн.) та 281 грн. 92 коп. (40% від задоволених вимог про стягнення моральної шкоди).

Загальний розмір судового збору становить 9 796 грн. 72 коп. (704 грн. 80 коп. + 8 810 грн. + 281 грн. 92 коп.).

Керуючись ст. 11, 22, 509, 526, 610, 629, 901, 906 ЦК України, ст. 1, 10 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Одорант-Буд про розірвання договору, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Договір на виконання проектних робіт по будівництву системи газопостачання у житловому будинку, укладений 26 вересня 2014 р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Одорант-Буд за № 26/09-14 - розірвати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Одорант-Буд на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 908 152 грн. 10 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Одорант-Буд на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Одорант-Буд на користь держави судовий збір в розмірі 9 796 грн. 72 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю Одорант-Буд : 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Чумацький шлях, буд. 43, код ЄДРПОУ 35471349.

Суддя О.В. Батрин