Рішення

від 20.05.2019 по справі 478/230/19

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/230/19 Провадження № 2/478/145/2019

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2019 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Григоренко Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Кривоцюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Казанківського районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області про визнання права постійного користування землею,

В с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області про визнання права постійного користування землею, де просила суд визнати за Фермерським господарством Саша - 1 право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 20,00 га, на підставі державного акту на право постійного користування землею, серії НОМЕР_1 (кадастровий номер НОМЕР_2 ).

Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовувала тими обставинами, що в 15.11.1994 році було створено Фермерське господарство Саша - 1 , яке в 2008 році отримало на праві постійного користування 20,00 га ріллі (кадастровий номер НОМЕР_2 ), яка розташована в межах території Казанківської селищної ради.

Вказане право користування підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, серії НОМЕР_1 , виданий 14.12.2008 року на підставі рішення 4 сесії ХХІІ скликання Казанківської районної ради народних депутатів за № 36/4 від 03.11.1998 року.

З часу отримання Державного акту, зазначена земельна ділянка входила до складу угідь фермерського господарства та була поставлена на баланс (зарахована до основних фондів) господарства.

Згідно зі свідоцтвом про смерть, засновник та голова ФГ Саша ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підставі протоколу № 4 загальних зборів членів ФГ Саша від 25.11.2013 року було прийнято рішення про заміну голови господарства, зміну назви та статуту фермерського господарства.

Таким чином, 29.11.2013 року було зареєстровано нову редакцію статуту ФГ Саша - 1 до якого перейшли майнові права як до правонаступника - ФГ Саша .

Після смерті засновника та голови ФГ Саша відкрилася спадщина, в тому числі майнові права фермерського господарства.

Проте, державним нотаріусом було відмовлено спадкоємцеві - позивачу у справі у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що неможливо віднести це майно (право постійного користування землею) до складу спадкового майна спадкодавця.

Ухвалою суду від 12.02.2019 року провадження у справі було відкрито, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

11 березня 2019 року на адресу суду надійшли уточнення до позовної заяви, де позивач просила суд відновити термін на першочергове укладання договору оренди на земельну ділянку, загальною площею 20 га, Державний акт серії НОМЕР_1 , кадастровий номер: НОМЕР_2 , яка розташована на території Великоолександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, яка була виділена в постійне користування.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року заяву прокурора Баштанської місцевої прокуратури в Миколаївській області про вступ прокурора до участі в цивільній справі було відмовлено.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року було витребувано додаткові докази у справі.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали враховуючи, що право постійного користування земельною ділянкою належали ФГ Саша , як юридичній особі, а не її засновнику та голові, який помер просили задовольнити вимоги, які містить первинний позов без врахування вимог уточненої позовної заяви, яку було подано до суду випадково.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, суду пояснив, що право постійного користування спірною земельною ділянкою було надано ОСОБА_3 , а не юридичній особі - ФГ Саша . А тому, оскільки ОСОБА_3 помер, то такі права постійного користування земельною ділянкою не успадковуються.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи та копії матеріалів спадкової справи та проектної документації, прийшов до наступного висновку.

В період складання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_1 виданого 03.11.1998 року правові відносини було передбачено Земельним кодексом України в редакції Закону № 3179-XII (3179-12) від 05.05.1993 року.

Так, з огляду на ч. 2 ст. 3 Кодексу, розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Згідно зі ст.7 ЗК України в редакції Закону № 3179-ХІІ у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про селянське (фермерське) господарство , який був чинним на момент складання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_1 виданого 03.11.1998 року, земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в том числі на умовах оренди.

Абзацом 5 ч.2 ст.4 вказаного Закону, визначено, що у постійне користування земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебувають у державній власності.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву,

підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування за погодженням з сільською, селищною Радою народних депутатів розглядає у місячний термін районна (міська) конкурсна комісія та районна, міська, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Рада народних депутатів, і в разі проходження конкурсного відбору та згоди відповідна Рада замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації проект відведення ділянки, який розробляється в першочерговому порядку. Проект відведення земельної ділянки погоджується із власником землі або землекористувачем відповідно районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами та органом архітектури.

Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Як встановлено судом, 15.11.1994 року було проведено державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - Селянського (фермерського) господарства Саша , що підтверджується свідоцтвом № 20898090 .

Головою та засновником вказаного господарства був ОСОБА_3 , що не заперечувалось під час судового розгляду сторонами.

З метою розширення селянського (фермерського) господарства, ОСОБА_3 звернувся до Казанківської районної ради Миколаївської області із заявою про відведення земельних ділянок для ведення та розширення селянського (фермерського) господарства.

Так, з дослідженої судом копії проекту відведення земель в постійне користування громадянину ОСОБА_3 судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_3 , рішенням 3-ї сесії ХХІІІ скликання Казанківської районної ради Миколаївської області від 11.08.1998 року № 23/3 було надано згоду на відведення земельної ділянки для ведення та розширення селянського (фермерського) господарства громадянам, зокрема ОСОБА_3 в постійне користування 20 га рілля із земель запасу Великоолександрівської сільської ради, що були йому надані в тимчасове користування в умовах оренди (п. 1.7 рішення).

Згідно висновків Великоолександрівської сільської ради Казанківського районного від 25.08.1998 року № 39, Казанківського районного відділу земельних ресурсів від 27.08.1998 року, Баштанської Державної екологічної Інспекції мінекобезпеки України в Миколаївській області від 15.09.1998 року № 54. Казанківського районного архітектору від 15.09.1998 року № 49, Великоолександрівської районної санітарно - епідеміологічної станції від 25.09.1998 року та висновку державної землевпорядної експертизи від 25.10.1998 року № 885 погоджено відведення земельної ділянки площею 20,00 га рілля в постійне користування громадянину України ОСОБА_3

Згідно витягу із рішення 4 - ої сесії ХХІІІ скликання Казанківської районної ради Миколаївської області від 03.11.1998 року, було затверджено проекти відведення земельних ділянок для ведення та розширення селянських (фермерських) господарств громадянину ОСОБА_3 та надано останньому для розширення селянського (фермерського) господарства Саша земельну ділянку загальною площею 20 га ріллі в постійне користування із земель Великоолександрівської сільської ради.

На підставі акту від 27.11.1998 року було встановлено межі земельних ділянок в натурі, наданих ОСОБА_3 загальною площею 20,00 га.

Згідно з копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4805614272019 від 22.01.2019 року, право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 20 га зареєстровано за ОСОБА_3

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 11.03.2013 року, вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим було заведено спадкову справу № 22/2013.

08.01.2013 року позивач, як спадкоємець померлого звернулася із заявою до нотаріусу про прийняття спадщини. Листом від 09.01.2019 року № 2/02-14 Казанківська державна нотаріальна контора повідомила позивача про відмову у вчиненні нотаріальної дії, через не надання документів, що дозволяють віднести земельну ділянку площею 20,00 га, розташовану на території Великоолександрівської сільської ради, що була надана на праві постійного користування спадкодавцю для розширення селянського (фермерського) господарства. до складу спадщини. У зв`язку з чим, наведені обставини було запропоновано встановити шляхом звернення до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач в пред`явленому позові не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Факт того, що право постійного користування на спірну земельну ділянку нібито отримувало фермерське господарство в судовому засіданні не було підтверджено належними та допустимими доказами, напроти, твердження позивача спростовуються дослідженими судом матеріалами справи.

Посилання позивача на ту обставину, що акт встановлення межових знаків містить підпис голови та печатку фермерського господарства не спростовує встановлених судом обставин.

В свою чергу, згідно з правовою позицією, висловленою ВС України у справі № 6-3113цс15 від 23.11.2016 року, право користування, яке виникло в особи лише на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється разом зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.

Так, п. 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право постійного користування земельною ділянкою згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії НОМЕР_1 , виданого 14.12.2008 року на підставі рішення 4 сесії ХХІІ скликання Казанківської районної ради народних депутатів за № 36/4 від 03.11.1998 року належало ОСОБА_3 та припинилось у зв`язку з його смертю, у зв`язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України. судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, судові витрати позивача пов`язані зі сплатою ним судового збору слід віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст.141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області (56002, Миколаївська область, смт. Казанка, вул.Миру, 298, ЄДРПОУ 04375292) про визнання права постійного користування землею - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено та підписане суддею 24.05.2019 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський