Постанова

від 21.05.2019 по справі 20/526

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2019 р. Справа № 20/526

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.

за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вх.№1262 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.03.2019 (ухвалу постановлено суддею Безрук Т.М. 28.03.2019 о 11:43 год. у приміщенні господарського суду Полтавської області, повний текст ухвали складений та підписаний 01.04.2019)

за заявою (вхід. № 2508 від 13.03.2019) Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло М.М.

про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 28.09.2006. у справі № 20/526

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ,

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук Полтавської області,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Укртатнафта", м. Кременчук Полтавської області,

про виконання зобов`язання в натурі,

ВСТАНОВИЛА:

28.09.2006 господарським судом Полтавської області у справі № 20/526 було прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь позивача нафтопродуктів в наступному обсязі та номенклатурі: бензину А-92 в обсязі 260,704 тон; бензину А-76 в обсязі 4185,791 тон; дизельного палива в обсязі 1898,284 тон; мазуту М100 в обсязі 4645,151 тон; пічного палива в обсязі 34,889 тон, палива ТС-1 в обсязі 16,2 тон; масла І-ГА-32 в обсязі 58,25 тон; масла І-ГА-46 в обсязі 2,5 тон; масла І-ГА-68 в обсязі 57 тон; масла М-10В2 в обсязі 0,15 тон; масла М-14В2 в обсязі 63,45 тон; масло Славол М-3042 в обсязі 55,907 тон; а також стягнення та 1700 грн. витрат з оплати державного мита, 118 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

13.03.2019 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло М.М. звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 у справі № 20/526 шляхом стягнення вартості нафтопродуктів, а саме: бензину А-92 в обсязі 260,704 тон, бензину А-76 в обсязі 4185,791 тон, дизельного палива в обсязі 1898,284 тон, мазуту М100 в обсязі 4645,151 тон, пічного палива в обсязі 34,889 тон, палива ТС-1 в обсязі 16,2 тон, масла І-ГА-32 в обсязі 58,25 тон, масла І-ГА-46 в обсязі 2,5 тон, масла І-ГА-68 в обсязі 57 тон, масла М-10В2 в обсязі 0,15 тон, масла М-14В2 в обсязі 63,45 тон, масла Славол М-3042 в обсязі 55,907 тон - за цінами, визначеними експертним шляхом в процесі розгляду даної заяви.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.03.2019 у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що заява подана державним виконавцем поза межами компетенції, встановленої ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження"; за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на даний час виконавче провадження № 8541692 зупинено, отже, виконання рішення державним виконавцем не проводиться, тому його посилання на ускладнення виконання цього рішення є необґрунтованим; в підтвердження обставин, вказаних у заяві як підстава для зміни способу та порядку виконання рішення суду, головний державний виконавець надав суду незасвідчену копію акту від 04.03.2019, що не може бути прийнята судом як належний доказ по справі, згідно змісту вказаної копії акту державним виконавцем лише констатовано про виключення з виробництва деяких нафтопродуктів, проте не зазначено реквізитів первісних бухгалтерських документів боржника, що це підтверджують, також не вказано про встановлення факту відсутності цих нафтопродуктів у боржника за даними бухгалтерського та складського обліку, зазначено, що боржник може виготовляти бензин А-92, дизельне паливо і мазут, проте у заяві не вказано підстав зміни способу виконання рішення в частині стягнення цих нафтопродуктів. Також у вказаній ухвалі зазначено, що оскільки відсутні підстави для зміни способу та порядку виконання рішення суду, то судом відхилене і клопотання боржника про призначення експертизи у цій справі.

ПАТ "Укртатнафта" із ухвалою не погодилося, у межах встановленого законом строку подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, клопотання ПАТ "Укртатнафта" про призначення у справі судової товарознавчої експертизи - задовольнити, заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло М.М. про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №20/526 - задовольнити.

Апелянт зазначає, що чинне законодавство не містить заборони на звернення державного виконавця до суду з вимогою змінити хід виконання судового рішення; посилання місцевого господарського суду на зупинення виконавчого провадження як на підставу для відмови у зміні способу виконання рішення нормативно не підтверджено; суд не мотивував відмову у призначенні експертизи в даній справі.

До Східного апеляційного господарського суду вказана скарга надійшла разом з матеріалами апеляційного оскарження ухвали від 28.03.2019.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 21.05.2019.

Встановлено строк до 13.05.2019 для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Учасники процесу не скористались своїм правом і не надали відзиви на апеляційну скаргу.

У зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О. суддя Фоміна В.О.

У судове засідання 21.05.2019 представник позивача, третьої особи і Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області не з`явились. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу, призначити експертизу для визначення цін на нафтопродукти, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.03.2019 у справі № 20/526 скасувати.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч. 2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Господарським судом Полтавської області у справі № 20/526 було прийнято рішення від 28.09.2006 про стягнення з Закритого акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта на користь Відкритого акціонерного товариства Укрнафта нафтопродуктів в наступному обсязі та номенклатурі: бензину А-92 в обсязі 260,704 тон; бензину А-76 в обсязі 4185,791 тон; дизельного палива в обсязі 1898,284 тон; мазуту М100 в обсязі 4645,151 тон; пічного палива в обсязі 34,889 тон, палива ТС-1 в обсязі 16,2 тон; масла І-ГА-32 в обсязі 58,25 тон; масла І-ГА-46 в обсязі 2,5 тон; масла І-ГА-68 в обсязі 57 тон; масла М-10В2 в обсязі 0,15 тон; масла М-14В2 в обсязі 63,45 тон; масло Славол М-3042 в обсязі 55,907 тон; а також стягнення та 1700,00 грн. витрат з оплати державного мита, 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

09.10.2006 на примусове виконання вищезазначеного рішення видано два накази № 20/526 - про стягнення нафтопродуктів та про стягнення судових витрат.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.05.2007 рішення господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 у справі № 20/526 було скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду від 15.11.2007 постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.05.2007 у цій справі скасовано, рішення господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 залишено без змін.

Верховний Суд України ухвалами від 24.01.2008 та від 17.04.2008 відмовив у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2007 у справі № 20/526 (а.с.63-64).

Обидва накази було прийнято до виконання та 02.02.2012 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу № 20/526 від 09.10.2006 про стягнення 1700,00 грн. витрат з оплати державного мита та 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу з ЗАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта на користь ВАТ Укрнафта у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі.

Щодо спірного наказу про стягнення нафтопродуктів, постановою головного державного виконавця Автозаводського Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції від 07.08.2008 відкрито виконавче провадження № 8541692 з виконання наказу № 20/526 від 09.10.2006 про стягнення з ЗАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта на користь ВАТ Укрнафта нафтопродуктів та номенклатурі: бензину А-92 в обсязі 260,704 тон; бензину А-76 в обсязі 4185,791 тон; дизельного палива в обсязі 1898,284 тон; мазуту М100 в обсязі 4645,151 тон; пічного палива в обсязі 34,889 тон, палива ТС-1 в обсязі 16,2 тон; масла І-ГА-32 в обсязі 58,25 тон; масла І-ГА-46 в обсязі 2,5 тон; масла І-ГА-68 в обсязі 57 тон; масла М-10В2 в обсязі 0,15 тон; масла М-14В2 в обсязі 63,45 тон; масло Славол М-3042 в обсязі 55,907 тон.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що постановою від 06.11.2008 вказане виконавче провадження було прийнято до виконання головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло М.М. (далі - державний виконавець).

Таким чином, наказ господарського суду від 09.10.2006 про стягнення нафтопродуктів знаходиться на виконанні з 2008 року.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою від 27.10.2009 господарський суд Полтавської області порушив провадження у справі № 23/74 про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта , яке було в подальшому перереєстровано в ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта". На теперішній час розгляд вказаної справи про банкрутство знаходиться на стадії порушення провадження у справі.

Наявні у даній справі № 20/526 докази свідчать, що станом на 28.03.2019 виконавче провадження №8541692 зупинено. Відповідне також підтверджено представником відповідача в ході апеляційного провадження, який зазначив, що вищевказане виконавче провадження є зупиненим із 2009 року у зв`язку з порушенням провадження у справі № 23/74 про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

13.03.2019 державний виконавець звернувся до господарського суду з заявою (вхід. № 2508), в якій просив змінити порядок та спосіб виконання рішення господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 у справі № 20/526 шляхом стягнення вартості нафтопродуктів, а саме: бензину А-92 в обсязі 260,704 тон, бензину А-76 в обсязі 4185,791 тон, дизельного палива в обсязі 1898,284 тон, мазуту М100 в обсязі 4645,151 тон, пічного палива в обсязі 34,889 тон, палива ТС-1 в обсязі 16,2 тон, масла І-ГА-32 в обсязі 58,25 тон, масла І-ГА-46 в обсязі 2,5 тон, масла І-ГА-68 в обсязі 57 тон, масла М-10В2 в обсязі 0,15 тон, масла М-14В2 в обсязі 63,45 тон, масла Славол М-3042 в обсязі 55,907 тон - за цінами, визначеними експертним шляхом в процесі розгляду даної заяви (з підстав, зазначених у заяві).

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви (з наведених вище підстав).

Надаючи оцінку вказаному висновку місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч.3 ст.33 Закону України Про виконавче провадження , за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, з приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України та ч.3 ст.33 Закону України Про виконавче провадження вбачається, що суд має право змінити спосіб виконання рішення суду лише в тому випадку, коли виконання рішення у порядку і способом, раніше встановленими, є ускладненим або неможливим.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначає, що державний виконавець має право звертатися з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення в порядку та з підстав, визначених законом. Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 у справі №914/4160/14.

Разом з тим, виходячи із вищенаведених приписів ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець, звертаючись з відповідною заявою до суду першої інстанції, повинен був обґрунтувати неможливість виконання рішення.

Державний виконавець в заяві про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 28.09.2016 і відповідач в апеляційній скарзі зазначають про неможливість виконання рішення шляхом стягнення нафтопродуктів, а саме: бензину А-92 в обсязі 260,704 тон, бензину А-76 в обсязі 4185,791 тон, дизельного палива в обсязі 1898,284 тон, мазуту М100 в обсязі 4645,151 тон, пічного палива в обсязі 34,889 тон, палива ТС-1 в обсязі 16,2 тон, масла І-ГА-32 в обсязі 58,25 тон, масла І-ГА-46 в обсязі 2,5 тон, масла І-ГА-68 в обсязі 57 тон, масла М-10В2 в обсязі 0,15 тон, масла М-14В2 в обсязі 63,45 тон, масла Славол М-3042 в обсязі 55,907 тон - і просять змінити порядок і спосіб виконання шляхом проведення експертизи для визначення цін на нафтопродукти в процесі розгляду даної заяви.

Вказані учасники процесу посилаються на наступні обставини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 було затверджено Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, згідно пункту 5 якого дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього регламенту; кінцевий строк введення в обіг автомобільних бензинів та дизельного палива, згідно пункту 26 Технічного регламенту, становить: 1) для екологічного класу Євро-3 - до 31,12.2015; 2) для екологічного класу Євро-4 - до 31.12.2017 ; 3) для екологічного класу Євро-5 - не обмежений - тобто, з 01.01.2018 на території України дозволяється обіг палива екологічного класу не нижче Євро-5;

Відповідно до статті 11 Закону України від 15.01.2015 № 124-VIII Про технічні регламенти та оцінку відповідності відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов`язковою.

Державний виконавець зазначив, що враховуючи вимоги чинних на даний момент нормативних документів та технічні можливості підприємства, боржник (ПАТ Укртатнафта ) виключив з виробничої схеми (не виготовляє) наступні нафтопродукти, що є предметом стягнення у виконавчому провадженні: бензин А-76; паливо пічне; паливо ТС-1; масла І-ГА-32, І-ГА-46, І-ГА-68, М- 10В2, М-14В2, Славол М-3042. Боржник має можливість виготовляти: бензин А-92; дизельне паливо та мазут.

В підтвердження вказаних обставин головний державний виконавець надав копію акту від 04.03.2019.

За ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з частиною 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Судом першої інстанції зазначено, що додана до заяви копія акту від 04.03.2019 не засвідчена належним чином на відповідність її оригіналу. Тому вказана копія не може бути прийнята судом і розглянута як доказ по справі. Відповідне не спростовано ані державним виконавцем, ані апелянтом в ході судового розгляду справи.

В суді апеляційної інстанції відповідач посилався на те, що місцевий господарський суд міг витребувати в учасників справи належним чином засвідчену копію відповідного акту.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.331 ГПК України, для розгляду заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення встановлено стислий строк - десять днів з дня надходження відповідної заяви до суду. З огляду на вказану обставину, а також на вищенаведені вимоги ч.2 ст.91 ГПК України щодо належного засвідчення копій документів, які подаються до суду, з урахуванням приписів ст. 76 - 79 ГПК України (щодо належності, допустимості, достовірності і достатності доказів) та положень ч.3 ст.13, ч.1 ст. 74 ГПК України (якими обов`язок доведення підстав своїх вимог або заперечень, покладено на відповідну сторону), суд апеляційної інстанції зазначає про необґрунтованість посилань апелянта на невитребування місцевим господарським судом оригіналу або належним чином засвідченої копії зазначеного акту.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що у задоволенні заяви державного виконавця було відмовлено не лише через відсутність засвідчення доданої до заяви копії акту, а і з інших підстав, наведених в оскаржуваній ухвалі.

Зокрема, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що відповідно до заяви про зміну способу та порядку виконання рішення, а також до змісту вказаної копії акту - державним виконавцем лише констатовано про виключення з виробництва деяких нафтопродуктів, проте не зазначено реквізитів первісних бухгалтерських документів боржника, що підтверджували б зазначені обставини. Також не вказано про встановлення факту відсутності цих нафтопродуктів у боржника за даними бухгалтерського та складського обліку.

Даних висновків суду першої інстанції не спростовано відповідачем в ході апеляційного провадження. Отже, на думку апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що боржник може виготовляти бензин А-92, дизельне паливо і мазут. Разом з тим, у заяві державного виконавця не вказано підстав зміни способу виконання рішення в частині стягнення цих нафтопродуктів.

Стосовно вимоги апелянта про проведення експертизи, колегія суддів зазначає, що вона є похідною від вимоги апеляційної скарги про зміну способу виконання рішення. При цьому державний виконавець і представник відповідача не наводять обставин, що свідчили б про повну неможливість виконати рішення в даній справі, і підтверджують, що частина нафтопродуктів виробляється ПАТ "Укртатнафта". Також представник відповідача не довів неможливості проведення даної експертизи поза судовим процесом, а лише посилався на те, що, на його думку, судова експертиза є більш надійним способом визначення вартості нафтопродуктів. Однак вказані твердження, на думку колегії суддів, не можуть бути визнані беззаперечними аргументами, що обґрунтовували б необхідність призначення судової експертизи в даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали господарського суду Полтавської області від 28.03.2019 по справі 20/526, у зв`язку з недоведеністю державним виконавцем в заяві і відповідачем в апеляційній скарзі неможливості виконати рішення суду.

За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.03.2019 у справі № 20/526 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.05.2019

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна