Постанова

від 23.05.2019 по справі 908/247/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2019 року м. Дніпро Справа № 908/247/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. - доповідач,

суддів : Іванова О.Г., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи - підприємця Мильнікової Наталі Олександрівни

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.02.2019 р. (суддя Боєва О.С.), прийнятої за результатами розгляду заяви Фізичної особи - підприємця Мильнікової Наталі Олександрівни про забезпечення позову у справі № 908/247/19

а позовом: Фізичної особи - підприємця

Мильнікової Наталі Олександрівни ,

м. Бердянськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Бердянський морський термінал "Агрія",

м. Бердянськ

про стягнення суми 2 275 192,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.02.2019 р. у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Мильнікової Наталі Олександрівни про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Бердянський морський термінал "Агрія" і знаходяться у нього чи в інших осіб, в межах ціни позову у справі № 908/247/19 відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Фізична особа - підприємець Мильнікова Наталія Олександрівна звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.02.2019 р. у справі № 908/247/19 повністю і ухвалити нове судове рішення. Заяву Фізичної особи - підприємця Мильнікової Наталі Олександрівни про забезпечення позову задовольнити повністю. Забезпечити позов та постановити ухвалу про накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕРДЯНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТЕРМІНАЛ "АГРІЯ" (і знаходяться у нього чи в інших осіб, в межах ціни позову у справі № 908/247/19, а саме 2 275 192,67 грн.

В обгрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи ( п.1 ч. І ст. 277 ГПК ), недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими ( п.2 ч. І ст. 277 ГПК ), невідповідності висновків, викладених у судовому рішенні суду першої інстанції, обставинам справи ( п. 3 ч. І ст. 277 ГПК ), порушив норми процесуального права - ч. І, 2 ст. 2, ч. І ст. 5, ч. 5 ст. 13, Глави 10 Розділу І, ч.1-5 ст. 236. ч.І ст. 234 ГПК України, що призвело до неправильного вирішення справи ( п.4 ч. І, абзац 2 ч. 2 ст. 277 ГПК).

На переконання Скаржника, обставини, викладені у його заяві та у позовній заяві, безумовно свідчать про наявність підстав для забезпечення позову ФОП Мильнікової Н. О . Заявником ( Позивачем ) було надано суду першої інстанції належні докази на підтвердження існування конкретних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснена господарським судом Запорізької області без урахування співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник і майнових наслідків накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Водночас, на думку Скаржника, вирішальним є саме вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги ( реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації ). Якщо судом було б установлено, що виставлений на продаж зерновий термінал AGRIA в Бердянському морському порту вже продано, то це безумовно свідчило б про витрачання Відповідачем коштів не для здійснення розрахунків з позивачем.

При цьому Скаржник зазначає, що відомості про кримінальне провадження № 42018081280000067 за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності за ч. 1 ст. 205 КК України, надані Позивачем суду в аспекті того, що ці докази свідчать про особу Відповідача та додатково підтверджують існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Скаржник наголошує на тому, що маючи стабільний бізнес та високі прибутки, Відповідач недобросовісно ставиться до своїх зобов`язань перед Позивачем та не сплачує останьому грошові кошти за отримані послуги за договором складського зберігання № 2/06/18 від 18.06.2018 р. Термін прострочення оплати заборгованості - більше 5 місяців ( з 05.09.2018 р. ). Отже, цілком ймовірно, що Відповідач використовує грошові кошти для оплати за іншими контрактами з іншими особами. Не зважаючи на значний розмір суми боргу, Відповідач не бажає вести переговори з Позивачем щодо її погашення.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянський морський термінал "Агрія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, та просить суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки Позивачем не підтверджено наявність обставин, які можуть свідчити про вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухиляння від виконання рішення суду. При цьому наявність самого по собі позову про стягнення заборгованості та штрафних санкцій та посилання в клопотанні на потенційну можливість ухилення Відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову

Зокрема, Товариство посилається на те, що між сторонами дійсно виник спір щодо виконання умов договору складського зберігання № 2/06/18 від 18.06.2018 р. На теперішній час дію Договору складського зберігання не припинено. Відповідач здійснює періодичні платежі на користь Позивача. Останній платіж Відповідачем здійснено 04.02.2018 р. у розмірі 100 000 грн., про що позивач не зазначає в своєму позові. Позивачем не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження розміру заявлених позовних вимог. Наявність заборгованості або її розмір потребує сумісного розрахунку та сторони бажають у подальшому продовжувати співпрацю на договірних відносинах.

Товариство зазначає, що враховуючі зміст відносин, які на даний час склались між сторонами, а також бажання зберегти ці відносини в подальшому, про що свідчить поведінка обох сторін, підстави для забезпечення позову на даний час відсутні. Крім того, ствердження Позивача про ризики ухиляння Відповідача від виконання рішення в майбутньому не відповідають дійсності.

Товариство вважає, що посилання Позивача на існування кримінального провадження як доказу ризиків невиконання рішення суду в майбутньому є необгрунтованим та суперечить принципам основоположних конституційних принципів судочинства щодо презумпції невинуватості. Крім того, Відповідач дійсно продає частку корпоративних прав. Процедура продажу розпочато у жовтні 2018 року, тобто заздалегідь до подачі позову. Продаж частини корпоративних прав жодним чином не відноситься до ризиків невиконання рішення суду в майбутньому тому, як не зупиняє порядок виконання договірних зобов`язань юридичною особою.

На думку Відповідача, Позивачем не надано доказів обґрунтованості обрання саме такого види забезпечення позову та співмірності з правами, про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту. Відповідач пов`язаний договірними зобов`язаннями з іншими особами. Застосування забезпечення позову може припинити господарську діяльність Відповідача у зв`язку із необхідністю виконання інших договірних зобов`язань.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Антоніка С.Г. у складі колегії суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.,

10.04.2019 р. суддею Антоніком С.Г. заявлено про самовідвід від розгляду справи, який мотивований врегулюванням реального конфлікту інтересів та запобігання виникненню сумнівів щодо неупередженості та об?єктивності при розгляді справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2019 р. задоволено заяву судді Антоніка С.Г. про самовідвід у справі № 908/247/19.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.04.2019 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід - доповідача Антоніка С.Г.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.,

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2019 р. колегією суддів у складі : судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В., прийнято до свого провадження справу № 908/247/19 за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Мильнікової Наталі Олександрівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.02.2019 р. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.05.2019 р.

Учасники провадження у справі не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності вказаних представників.

У судовому засіданні 23.05.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 р. відкрито провадження у справі № 908/247/19 за позовом Фізичної особи - підприємця Мильнікової Наталі Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянський морський термінал "Агрія", про стягнення 2 137 900,08 грн. основного боргу, 126 730,98 грн. пені, 1 056 161 грн. відсотків річних, всього загальної суми 2 275 192,67 грн.

Позов обґрунтовано умовами договору складського зберігання № 2/06/18 від 18.06.2018 р., ст. ст. 526, 530, 536, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 216-218, 230-232 ГК України та мотивовано невиконанням Відповідачем належним чином умов договору в частині грошових зобов`язань щодо оплати наданих послуг з приймання, відвантаження та зберігання товару.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 р. відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Мильнікової Наталі Олександрівни про вжиття заходів забезпечення позову, викладеної у позовній заяві, у зв`язку із її необґрунтованістю та недоведеністю.

22.02.2019 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Позивача про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд постановити ухвалу про накладення арешту майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Бердянський морський термінал "Агрія" і знаходяться у нього чи в інших осіб, в межах ціни позову у справі № 908/247/19.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, Позивач посилається на наступні обставини та докази: з обсягу позовних вимог ( 2 275 192,67 грн.) сума 2 137 900,08 грн. Відповідачем визнається; вид забезпечення Позивач, повністю відповідає позовним вимогам; вжиті заходи забезпечення позову ніяким чином не будуть перешкоджати господарській діяльності Відповідача та порушувати інтереси інших осіб та не призведуть до незворотних наслідків; дані про особу Відповідача свідчать про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволенні позову ( СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області розслідується кримінальне провадження № 42018081280000067 за фактом фіктивного підприємництва,;маючи стабільний бізнес та високі прибутки, Відповідач недобросовісно ставиться до своїх зобов`язань перед Позивачем; Відповідач не бажає вести переговори з Позивачем щодо погашення боргу; зерновий термінал AGRIA в Бердянському морському порту виставлено на продаж.

В основу оскаржуваного судового рішення про відмову у задоволені заяви Фізичної особи - підприємця Мильнікової Н. О. про забезпечення позову, покладено висновок місцевого господарського суду про те, що заявником ( Позивачем ) не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поданої ним заяви, а саме: існування на даний час конкретних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції послався на те, що відповідно до доданих до заяви роздруківок скриншотів з Інтернет сайтів, інформація про продаж зернового терміналу AGRIA в Бердянському морському порту була розміщена ще у жовтні 2018, тобто до звернення з позовом до суду та виникнення суми боргу, з якої складається ціна заявленого позову, та невідомо чи реалізовано це майно на даний час, та чи є зазначена інформація актуальною на даний час. Не є достатнім для вжиття заходів забезпечення позову і наявність кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018081280000067 від 05.04.2018, на яке посилається позивач. Зі змісту доданих до заяви копій ухвал слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду у справі № 32/3260/18 слідує, що проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, вчиненого невстановленими особами, які використовують реквізити суб`єктів господарювання з ознаками "фіктивності". Зазначення в ухвалі слідчого судді про те, що митне оформлення вантажно-митних декларацій суб`єктів господарювання з ознаками "фіктивності" здійснюється, зокрема, ТОВ "Бердянський морський термінал "Агрія", не є належним доказом наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову в господарському процесі, та підставою необхідності вжиття заходів забезпечення позову у даній справі № 908/247/18.

Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Позивача про забезпечення позову з огляду на таке.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у Відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог Позивача.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів ( ч. 1 ст. 86 ГПК України ).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст. 76 ГПК України ).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є виконання умов Договору складського зберігання № 2/06/18 від 18.06.2018 р., укладеного між сторонами.

При цьому господарським судом обгрунтовано враховано, що заявником не доведено наявність існування обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Так, відповідно до доданих до заяви роздруківок скриншотів з Інтернет сайтів, інформація про продаж зернового терміналу AGRIA в Бердянському морському порту була розміщена ще у жовтні 2018, тобто до звернення з позовом до суду та виникнення суми боргу, з якої складається ціна заявленого позову.

Крім того, як слушно зауважив Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу - продаж частини корпоративних прав жодним чином не відноситься до ризиків невиконання рішення суду в майбутньому тому, як і не зупиняє порядок виконання договірних зобов`язань юридичною особою.

Не є достатнім для вжиття заходів забезпечення позову і наявність кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018081280000067 від 05.04.2018 р., на яке посилається Позивач. Зі змісту доданих до заяви копій ухвал слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду у справі № 32/3260/18 слідує, що проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, вчиненого невстановленими особами, які використовують реквізити суб`єктів господарювання з ознаками "фіктивності".

Як правильно послався суд першої інстанції, зазначення в ухвалі слідчого судді про те, що митне оформлення вантажно-митних декларацій суб`єктів господарювання з ознаками "фіктивності" здійснюється, зокрема, ТОВ "Бердянський морський термінал "Агрія", не є належним доказом наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову в господарському процесі, та підставою необхідності вжиття заходів забезпечення позову у даній справі № 908/247/18.

Разом з тим, Відповідач за твердженням самого Скаржника має стабільний бізнес та високі прибутки, а отже наведене дає підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог судом і стягнення з Відповідача суми боргу, у останього буде наявна можливість виконати рішення суду.

Доводи Скаржника, що Відповідач недобросовісно ставиться до своїх зобов`язань перед Позивачем та не сплачує грошові кошти за отримані послуги, та використовує грошові кошти для оплати за іншими контрактами, при цому не бажає вести переговори з Позивачем - не свідчать про ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів та не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З огляду на викладене, суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку про відсутінсть підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи Скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної у справі ухвали, оскільки вони суперечать положенням процесуального законодавства та не спростовують обґрунтованих висновків місцевого суду.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Мильнікової Наталі Олександрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.02.2019р. у справі № 908/247/19 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27.05.2019 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна