Постанова

від 19.07.2007 по справі 7/394-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

19.07.2007                                                                                  

Справа № 7/394-06 

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі

колегії суддів:

головуючого судді

: Лотоцької Л.О.

суддів:  Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Ролдугіної

Н.В.

за участю представників сторін, які

були присутні у судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_9 р.:

від позивача:  ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1

р.); ОСОБА_2  (дов. НОМЕР_2 від

ІНФОРМАЦІЯ_2р.);

від відповідача:  Корольов Д.О. (дов. № 52/11 від 28.11.06 р.)

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу: 

Підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 м.Дніпропетровськ на рішення

господарського суду Дніпропетровської області від  ІНФОРМАЦІЯ_1 року   у

справі № 7/394-06

за позовом   Підприємця-фізичної особи ОСОБА_1

м.Дніпропетровськ

до Товариства

з обмеженою відповідальністю “ЛЕОН-МОКОМ” м.Дніпропетровськ

про  визнання права власності  

та за зустрічним позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю

“ЛЕОН-МОКОМ” м.Дніпропетровськ

до     Підприємця-фізичної особи ОСОБА_1  м.Дніпропетровськ

про   розірвання договору та зобов'язання

вчинити  певні дії

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду

Дніпропетровської обл. від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у справі № 7/394-06, яке підписано

ІНФОРМАЦІЯ_3 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, (суддя

Коваль Л.А.) відмовлено у первісному позові підприємцю-фізичної особі ОСОБА_1

до ТОВ “ЛЕОН-МОКОМ” про  визнання права власності на нежитлове

приміщення загальною площею 187,8 кв. м, що розташоване  у будинку АДРЕСА_1,  та заборонено ТОВ “Леон-Моком” вчиняти

будь-які дії щодо відчуження нежитлового приміщення загальною площею 187,8 кв.

м, що розташоване у будинку АДРЕСА_1.

Вказаним рішенням відмовлено ТОВ

“Леон-Моком” у зустрічному позові до приватного підприємця ОСОБА_1 про

розірвання договору відІНФОРМАЦІЯ_4р. за НОМЕР_4, укладеного між ТОВ

“Леон-Моком” та приватним підприємцем ОСОБА_1 та зобов'язано відповідача

-приватного підприємця ОСОБА_1. повернути ТОВ “Леон-Моком” нежитлове приміщення

НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_1.

Підприємець-фізична особа ОСОБА_1

частково не погодилася з зазначеним вище рішенням господарського суду Дніпропетровської

обл., подала апеляційну скаргу, в якій просить відновити строк подання

апеляційної скарги, посилаючись на поважність пропуску строку те, що

ІНФОРМАЦІЯ_28 р. в судовому засіданні оголошено тільки резолютивна частина

рішення, саме рішення підписане ІНФОРМАЦІЯ_3 р., а отримане ІНФОРМАЦІЯ_5 р.

Ухвалою про прийняття апеляційної

скарги від ІНФОРМАЦІЯ_6 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд  відновив строк подання апеляційної скарги.

Оскаржуючи рішення господарського

суду по даній справі, скаржник просить частково скасувати рішення та прийняти

нове рішення, яким позовні вимоги позивача в частині визнання права власності

приватного підприємця ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 187,8

кв.м, що розташоване у будинку АДРЕСА_1 задовольнити, в інший частині рішення

залишити без змін.

Скаржник вважає, що висновки

господарського суду, що до вимог позивача в частині визнання права власності на

спірне приміщення не можуть бути задоволені, оскільки повна ціна спірного

приміщення 109 440 грн. позивачем на час вирішення спору у суді не оплачена, не

відповідають обставинам справи, так як сума, що складає вартість капітального

ремонту приміщення, не зарахована судом до складу орендних платежів, що

становлять повну вартість об'єкту, який є предметом спору.

Позивач вказує в апеляційній

скарзі, що на час подання нею позову ІНФОРМАЦІЯ_7 р. зобов'язання по договору

купівлі-продажу щодо оплати виконані в повному обсязі і, згідно п.8.1 договору

НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_8 р., орендне майно переходить у власність орендаря,

якщо він сплатив орендодавцю всю орендну плату за 10 років (109 440 грн.), але

орендодавець (відповідач) відмовляється передати спірне приміщення у власність

позивачу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ

“Леон-Моком” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в частині

визнання права власності приватного підприємця ОСОБА_1 на нежитлове приміщення

загальною площею 187,8 кв. м, розташованого у будинку АДРЕСА_1 і залишити

оскаржуване рішення без змін, так як, на думку ТОВ “Леон-Моком”, доводи

позивача, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.

Відповідач підтверджує, що позивач

оплатив йому загальну грошову суму 109 440 грн., з яких 53 525 грн. 57 коп. є

орендна плата за спірне приміщення, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим.

В судовому засіданні оголошувалася

перерва з ІНФОРМАЦІЯ_9 р. до ІНФОРМАЦІЯ_10 р. до 11 год. 40 хвилн.

Заслухавши суддю-доповідача та

пояснення представників сторін, 

розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені

у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши

на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування

судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що

апеляційна скарга підлягає задоволенню  з

наступних підстав.

Позивач звернувся з позовом до

відповідача про визнання за позивачем право власності на нежитлове приміщення

загальною площею 187,8 кв. м, що розташоване у будинку АДРЕСА_1 і зобов'язати

відповідача прийняти від позивача  як

залишок оплати за договором НОМЕР_4 відІНФОРМАЦІЯ_4р. в розмірі 11 398 грн. 86

коп., з огляду на те, що договір оренди відІНФОРМАЦІЯ_4р. за НОМЕР_4 має

визнаватися удаваним задля приховання укладання договору купівлі-продажу з

умовою розстрочення платежу. Окрім того, позивач просить суд визнаватися

фіктивними та недійсними укладені між сторонами договір оренди від

ІНФОРМАЦІЯ_12 р. за НОМЕР_7 та додатки до нього, договір оренди від

ІНФОРМАЦІЯ_11 р. за НОМЕР_5, від ІНФОРМАЦІЯ_14 р. за НОМЕР_6 та додатки до них,

акт повернення приміщення від ІНФОРМАЦІЯ_13 р.

Рішенням господарського суду

Дніпропетровської обл. від ІНФОРМАЦІЯ_15 р. у справі НОМЕР_8 позов задоволено

частково.

Визнано фіктивними та недійсними

договори оренди від ІНФОРМАЦІЯ_12 р. НОМЕР_4, від ІНФОРМАЦІЯ_11 р. НОМЕР_5, від

ІНФОРМАЦІЯ_14 р. НОМЕР_6 та додатки до них, укладені між Товариством з

обмеженою відповідальністю “Леон-Моком” та Приватним підприємцем -фізичною

особою ОСОБА_1.

Визнано удаваним договір оренди з

правом викупу НОМЕР_4, укладенийІНФОРМАЦІЯ_4р. між Товариством з обмеженою

відповідальністю “Леон-Моком” та Приватним підприємцем -фізичною особою ОСОБА_1

та вважати вказану угоду договором купівлі-продажу з розстроченням платежу.

Стягнуто з ТОВ “Леон-Моком” на

користь Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1 547 грн. 20 коп. витрати

по сплаті державного мита та 59 грн. витрат на інформаційне забезпечення

судового процесу.

Постановою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від ІНФОРМАЦІЯ_16 р.  рішення господарського суду Дніпропетровської

обл. від ІНФОРМАЦІЯ_17 р. у справі НОМЕР_8 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського

суду України від 14.06.2007 р. у справі НОМЕР_8 рішення господарського суду

Дніпропетровської обл. від ІНФОРМАЦІЯ_18 р. та постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду  від

ІНФОРМАЦІЯ_16 р. залишено без змін, а касаційну скаргу ТзОВ “Леон-Моком” -без

задоволення.

ІНФОРМАЦІЯ_19року між сторонами у

справі було укладено договір орендиНОМЕР_4 з правом викупу, за умовами якого

відповідач передав, а позивач прийняв у тимчасове володіння та користування

нежитлове приміщення НОМЕР_3 у АДРЕСА_1, яке потребує капітального ремонту

(заміна систем водопостачання і каналізації, облаштування теплопостачання,

ремонт даху, дверей і віконних рам, фасаду і ґанку).

За умовами укладеного договору

позивач зобов'язався щомісячно після відкриття магазину роздрібної торгівлі

сплачувати орендні платежі в сумі 912 гривень.

Згідно п. 7.1 договору, в рахунок

орендної плати зараховується вартість ремонту.

На підставі п.8 договору, до

позивача це майно переходить у власність, якщо він сплатить відповідачу орендні

платежі, належні з нього за 10 років, що становить 109440 гривень, а відповідач

не мас права продати це майно будь-кому, крім позивача (п. 12 цього договору).

Крім того, згідно п.8.2 цього

договору, переоформлення права власності має бути здійснено сторонами протягом

місяця з моменту отримання відповідачем документів, необхідних для юридичного

оформлення правочину.

Згідно п.п. 13.3, 13.4 укладеного

договору всі домовленості з приводу цього майна, а також дії, що передували

укладенню договору, сторони вважають не чинними, а відповідач підтвердив

відсутність прав третіх осіб щодо майна, яке є предметом договору.

Разом з цим, ІНФОРМАЦІЯ_19року

сторони у справі уклали договір завдатку, відповідно до умов якого позивач

передав, а відповідач прийняв для забезпечення виконання умов укладеного

договору грошові кошти в сумі 26 200 гривень (п. 1 угоди). 

Відповідно до п.п 3.1, 3.2

укладеного договору спірне приміщення було передано позивачу, що

підтверджується актом прийому-передачі.

Між сторонами у справі

ІНФОРМАЦІЯ_12 року був підписаний договір оренди НОМЕР_4щодо спірного

приміщення зі строком оренди на один рік, 

умови якого відповідають умовам укладеного договору від

ІНФОРМАЦІЯ_20року.

ІНФОРМАЦІЯ_21 року між позивачем та

відповідачем був укладений договір оренди НОМЕР_5 щодо спірного приміщення

терміном оренди 11 місяців, умови якого відповідають умовам договору від

ІНФОРМАЦІЯ_12 року та від ІНФОРМАЦІЯ_20року.

ІНФОРМАЦІЯ_22 року відповідач

зареєстрував своє право власності на спірне приміщення, загальна площа якого

складає 187,8 кв.м, а не 172 кв.м. У зв'язку з цим, ІНФОРМАЦІЯ_24 року

сторонами були підписані зміни до договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_11 року

НОМЕР_5 щодо загальної площі приміщення та орендної плати в сумі 996 гривень,

замість 912 гривень.

ІНФОРМАЦІЯ_13 року сторони

підписали здавально-приймальний акт про повернення орендованого приміщення

площею 172 м2, а ІНФОРМАЦІЯ_14 року підписали договір оренди НОМЕР_9, умови

якого відповідають попереднім договорам від ІНФОРМАЦІЯ_20року, від

ІНФОРМАЦІЯ_12 року, від ІНФОРМАЦІЯ_11 року, але про оренду приміщення площею

187,8 м2 із строком оренди 10 місяців.

ІНФОРМАЦІЯ_23 року було підписано

приймально-здавальний акт про передачу в оренду приміщення площею 187,8 м2.

Згідно ст.224 ЦК УРСР, діючого на

час укладення договору НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4року, за договором

купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві,

а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову

суму.

При вирішенні спору у справі

НОМЕР_8 місцевий та апеляційний суди всебічно дослідили надані сторонами докази

і правильно встановили, що при укладенні спірного договору оренди з правом

викупу від ІНФОРМАЦІЯ_4року НОМЕР_4, сторони мали на увазі саме договір

купівлі-продажу з розстрочкою платежу. Тому, згідно ст.58 ЦК УРСР вказаний

договір оренди є удаваною угодою.

При здійсненні розрахунків за

спірне приміщення для обліку отримання орендних платежів відповідач діяв на

підставі договору від ІНФОРМАЦІЯ_20року, хоча при укладенні договору від

ІНФОРМАЦІЯ_4року сторони виявили свою волю на втрату чинності попередніх

домовленостей і дій з приводу спірного майна. Тобто, на підставі ст.220 ЦК УРСР

припинилися будь-які зобов'язання за договором від ІНФОРМАЦІЯ_20року.

У відповідності до п 4 Прикінцевих

та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до

набрання чинності Цивільним кодексом України, його положення застосовуються до

тих прав і обов'язків, що продовжують існувати після набрання ним чинності і з

урахуванням положень п.9 переукладання договору має здійснюватися з дотриманням

форми, встановленої Цивільним кодексом України.

Договір найму будівлі або іншої

капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає

нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації (ст. ст.793, 794 ЦК

України).

Розглядаючи справу НОМЕР_8 місцевий

та апеляційний господарські суди зробили вірний висновок про те, що договір

оренди НОМЕР_4, укладений строком на один рік, був підписаний ІНФОРМАЦІЯ_12

року з метою уникнення нотаріального посвідчення та державної реєстрації права

власності на спірний об'єкт, без наміру зміни прав і обов'язків сторін щодо

спірного приміщення, приховуючи досягнуту згоду за договором

відІНФОРМАЦІЯ_4року, тобто лише про людське око. Про це свідчить і відсутність

розрахунків та актів прийому-передачі за цим договором.

Враховуючи, що договір оренди

НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_11 року був вчинений без наміру створення правових

наслідків, які ним обумовлювалися, обґрунтовано судом визнаний фіктивним.

          З цих же підстав також є фіктивними і

правомірно визнані судом, на підставі ст.234 ЦК України, недійсними і інші

укладені сторонами договори.

          Як вже вище зазначалося рішенням

господарського суду Дніпропетровської обл. у справі НОМЕР_8 доведено, що  відповідач прийняв від позивача для

забезпечення виконання умов укладеного договору завдатку грошові кошти в сумі

26 200 грн., 19 500 грн. орендних платежів та зарахував суму 55 914 грн.

вартість ремонтних робіт в рахунок орендної плати.

Згідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України

факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує

господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при

вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

ІНФОРМАЦІЯ_25 р. позивачем на виконання договору НОМЕР_4

відІНФОРМАЦІЯ_4р. сплачено на  користь

відповідача 996 грн., ІНФОРМАЦІЯ_26 р. -996 грн., а ІНФОРМАЦІЯ_27р. -5 833 грн.,

на підтвердження до матеріалів справи надані копії квитанцій та виписки з

установ банку, що у загальній сумі складає 7 825 грн. 57 коп.

Відповідач у відзиві на апеляційну

скаргу не заперечує щодо отримання від позивача 109 440 грн.

З огляду на те, що позивач довів

той факт, що він повністю розрахувався за спірне приміщення, його вимоги щодо

визнання права власності на нежитлове приміщення загальною площею 187,8 кв. м.,

що розташоване у будинку АДРЕСА_1 підлягають задоволенню, а рішення

господарського суду Дніпропетровської обл. 

від ІНФОРМАЦІЯ_28 р. в цій частині слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 35, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський

суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  Підприємця-фізичної особи ОСОБА_1

м.Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду

Дніпропетровської області  від

ІНФОРМАЦІЯ_28 р. у справі № 7/394-06 змінити, виклавши резолютивну частину

рішення в наступній редакції: “Визнати за приватним підприємцем ОСОБА_1 право

власності на нежиле приміщення загальною площею 187,8 кв. м, що розташоване у

будинку АДРЕСА_1.

          В задоволенні зустрічного позову

відмовити.

          Стягнути з ТОВ “Леон-Моком” на

користь Підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 1 641 грн. витрати по сплаті

державного мита, в тому числі за подання апеляційної скарги.”

          Зобов'язати господарський суд

Дніпропетровської обл. видати наказ, згідно до вимог ст.ст. 116-117 ГПК

України.

Головуючий                                                                                        Л.О.Лотоцька 

Судді:                                                                                  

Р.М.Бахмат

О.С.Євстигнєєв

З

оригіналом згідно:

Пом.

судді                                        І.Г.Логвиненко

19.07.2007

р.