Рішення

від 15.05.2019 по справі 923/132/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2019 року Справа № 923/132/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фермерського господарства "Лена", смт.Велика Лепетиха Херсонської області

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача: Гончаров М.В. (посвідчення № 581 від 17.09.2012р.), адвокат, ордер ХС №105743

від відповідача: Щербина О.В. (посвідчення № 65 від 15.08.2017р.), заступник начальника, довіреність № 32-21-0.62-4/62-19 від 02.01.2019р.

Позивач Фермерське господарство "Лена", смт.В.Лепетиха Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Позовна заява обґрунтована порушенням відповідачем права позивача на поновлення договору оренди землі №б/н від 10.06.2008р.

Ухвалою суду від 25.02.2019р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.03.2019р.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М.Б. судове засідання, призначене на 26.03.2019р., не відбулося.

25.03.2019р. Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 16.04.2019р. призначено підготовче засідання на 25.04.2019р.

З огляду на те, що судом було остаточно з`ясовано предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд ухвалою від 25.04.2019р. продовжив строк підготовчого провадження, закрив підготовче провадження по справі, призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 15.05.2019р.

В судовому засіданні 15.05.2019р. розпочато розгляд справи по суті, заслухано представників сторін, з`ясовано обставини та досліджено докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення.

В судовому засіданні 15.05.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15.05.2019р. відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд -

в с т а н о в и в:

Як встановлено господарським судом та слідує з матеріалів справи, 26 серпня 2008 року між Великолепетиською районною державною адміністрацією Херсонської області (Орендодавець) та Фермерським господарством "Лена" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 30,00 га., яка розташована на території Князегригорівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області (а.с.26-29).

В п.6 договору сторони дійшли згоди про те, що договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.40 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації у Великолепетиському районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

26.08.2008 року договір зареєстровано у Великолепетиському районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі вчинено запис за №4АА002192-04-08-717-0065.

В подальшому між Головним управлінням Держземагенства у Херсонській області (Орендодавець) та Фермерським господарством "Лена" укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого у Великолепетиському районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від 26 серпня 2008 року №4АА002192-04-08-717-0065 (а.с.31).

За умовами додаткової угоди визначено орендодавцем державу в особі Головного управління Держземагенства у Херсонській області, поновлено термін оренди земельної ділянки строком на 5 років з моменту закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, викладено в іншій редакції п.7 договору що стосується орендної плати за землю.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 25 грудня 2013 року №15379451 (а.с.32-33), означена додаткова угода зареєстрована Реєстраційною службою Великолепетиського районного управління юстиції Херсонської області 25.12.2013р. із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запису про право оренди земельної ділянки зі строком дії до 26.08.2018р., з правом пролонгації.

Як зазначає позивач, відповідно до плану сівозміни по земельній ділянці площею 30,0 га, кадастровий номер 6521282200:07:029:0001 , Фермерським господарством "Лена" заплановано наступне: 2017 рік - соняшник "Гольфстрім"; 2018 рік - пар; 2019 рік - озима пшениця "Мудрість Одеська" 1p. (а.с.34).

21.08.2018 року Фермерським господарством "Лена" на земельній ділянці площею 30,0 га, кадастровий номер 6521282200:07:029:0001 виконано сільськогосподарські роботи щодо посіву озимої пшениці, що підтверджено довідкою Князегрігорівської сільської ради Великолепетеського району Херсонської області від 14.02.2019р. №123 (а.с.38).

Як зазначив представник позивача, у зв`язку з правовою необізнаністю орендар не звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди за 90 днів до закінчення договору. Заява про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 30 га, яка розташована на території Князегригорівської сільської ради Великолепетиського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, була направлена Фермерським господарством "Лена" до Головного управління Держгеокадасгру у Херсонській області 13.09.2018 року, в якій також йшлося про погодження на перегляд орендних умов та надання дозволу на обробку своїх персональних даних (а.с.35).

Листом від 18.10.2018 року №7112/0-2810/0/95-18 (а.с.36-37) Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовило у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Лена" щодо поновлення договірних правовідносин.

Разом з тим, як стверджує позивач, фермерське господарство продовжує користуватися земельною ділянкою; не має заборгованості зі сплати орендної плати, що підтверджено довідкою ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 20.09.2018р. №10322/10/21-22-17-01-16, актами Великолепетиського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі №5-53 від 12.02.2019р., №1201-53 від 12.02.2019р., податковими деклараціями з плати за землю за 2017, 2018, 2019 роки (а.с.39-41, 48-60); після закінчення строку дії договору Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" не направляло у визначений цим Законом строк повідомлень про заперечення у поновленні спірного договору оренди землі.

За твердженням позивача, наведені обставини свідчать про поновлення договору оренди землі згідно з положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з чим останній просить визнати укладеною додаткову угоду від 19.02.2019р. між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та Фермерським господарством "Лена" про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Великолепетиському районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від 26.08.2008р. №4АА002192-04-08-717-0065, про оренду земельної ділянки площею 30,00 га, кадастровий номер 6521282200:07:029:0001 , на території Князегригорівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області в редакції, запропонованій позивачем (а.с.61).

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області у відзиві на позовну заяву (а.с.65-66) та представник у судовому засіданні зазначає, що умовами п.6 спірного договору оренди землі, з урахуванням додаткової угоди, передбачено термін оренди земельної ділянки - до 26.08.2018р.

Так пунктом 6 договору визначено, що орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Тобто орендар з даного питання повинен був звернутися до Головного управління не пізніше ніж 30.05.2018р. Однак позивач, пропустивши строк, визначений договором та Законом, звернувся до Головного управління із заявою про поновлення договору 12.09.2018, тобто через 135 днів після закінчення терміну його дії, чим порушив порядок пролонгації договірних правовідносин, і яку Головне управління, як орендодавець, отримало 17.09.2018р.

Відповідач зауважує, що відповідно до приписів Закону України "Про оренду землі" Головне управління мало змогу до 28.09.2018р. з власної ініціативи направити орендарю лист-заперечення. Однак, 17.09.2018р. отримало заяву позивача про поновлення договору, на розгляд якої цією ж нормою орендодавцю надано місячний термін.

Таким чином, Головним управлінням під час вирішення питання про поновлення договору дотримано усіх процесуальних та часових вимог, визначених законодавцем.

У той же час відділом у Великолепетиському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області позивача було повідомлено про умови поновлення договору. Лист-повідомлення отримав особисто член фермерського господарства ОСОБА_1 , про що є відповідна відмітка (а.с.67).

Всупереч викладеним вимогам до заяви про поновлення договору не було додано проект додаткової угоди, агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, довідки про відсутність заборгованості з орендної плати, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Статтею 15 Закону передбачено, що істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Так, пунктом 10 договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки.

Враховуючи істотні умови пункту 10 договору, листом Головного управління від 27.01.2016р. №19-21-0.102-2626/2-16 (а.с.68) позивачу повідомлялось про необхідність перегляду розміру орендної плати з подальшим внесенням відповідних змін до договору, пропонуючи встановити її на рівні 8% від нормативної грошової оцінки землі. Пропозицію Головного управління та умови договору щодо перегляду розміру орендної плати ФГ "Лена" було проігноровано, жодної відповіді чи пропозиції з даного питання від орендаря не надійшло. Орендна плата за користування земельною ділянкою не переглядалася та відповідної додаткової угоди до договору не укладалось.

Приймаючи до уваги неналежне виконання позивачем істотних умов договору, відмову від перегляду розміру орендної плати та порушення порядку пролонгації договірних правовідносин, Головне управління у листі від 18.10.2018р. № 7112/0-2810/0/95-18 "Про розгляд заяви" (а.с.36-37) виклало позивачу свої заперечення у поновленні договору оренди землі від 26.08.2018р. № 4АА002192-04-08-717-0065 та повідомило про відмову у задоволенні клопотання про поновлення договірних правовідносин.

Керуючись статтею 31 Закону та пунктом 33 договору, Головне управління наказом від 07.11.2018р. № 3986-СГ (а.с.69) припинило договір у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Наказом Головного управління від 21.12.2018р. № 237 (а.с.70-71) земельну ділянку загальною площею 30,00 га (кадастровий номер 6521282200:07:029:0001 ), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Князегригорівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.

Таким чином, як стверджує відповідач, Головним управлінням під час припинення договору оренди землі від 26.08.2018р. № 4АА002192-04-08-717-0065, укладеного з позивачем, було дотримано усіх вимог чинного законодавства України і тому вважати поновленими орендні правовідносини, зокрема укладеною відповідну додаткову угоду, законних підстав немає.

У зв`язку з наведеним відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За приписами частини 1 статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч. 1, 6, 9 ст. ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Так 26.08.2008р. між Великолепетиською районною державною адміністрацією Херсонської області (Орендодавець) та Фермерським господарством "Лена" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 30,00 га., яка розташована на території Князегригорівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області (а.с.26-29).

01.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Херсонської області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Херсонській області.

Наказом від 25.01.2013 № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до пунктів 2 та 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Херсонській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 294-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв`язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Додатковою угодою, укладеною між Головним управлінням Держземагенства у Херсонській області (Орендодавець) та Фермерським господарством "Лена", визначено орендодавцем державу в особі Головного управління Держземагенства у Херсонській області.

Як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка, яка є предметом договору, розташована на території Херсонської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою в тому числі й за спірним договором оренди земельної ділянки відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Також вищезазначеною додатковою угодою поновлено термін оренди земельної ділянки строком на 5 років з моменту закінчення дії договору оренди земельної ділянки (а.с.31).

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права зареєстровано право оренди земельної ділянки зі строком дії до 26.08.2018р. з правом пролонгації.

Умовами п.6 договору оренди землі сторони визначили, що після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Одночасно, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI, який набрав чинності з 12.03.2011р., передбачено можливість поновлення договору оренди землі.

Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8).

Суд враховує, що палатою з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 10.09.2018р. у справі №920/739/18 було викладеного позицію щодо застосування норм ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у п. 5.2. постанови зазначено, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015р. у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

З поданого позову вбачається, що матеріально-правовою підставою позовних вимог позивач визначив саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає умови поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою;

- орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором;

- відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди.

Як вже зазначалось вище, строк дії спірного договору оренди землі закінчився 26.08.2018р. Даний факт визнається обома сторонами.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується позивачем, Фермерським господарством "Лена" не було дотримано процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі у строк, встановлений умовами п.6 договору, а саме - не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору.

Так із відповідною заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки орендар звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області лише 13.09.2013р. (а.с.35), тобто через 18 днів після закінчення строку дії договору. Крім цього, до заяви не було додано проект додаткової угоди.

В матеріалах справи відсутні докази направлення даної заяви до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, втім факт його отримання підтверджується самим відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні просив врахувати, що означену заяву фермерським господарством було подано з урахуванням положень ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", а тому позивач наполягає на поновленні договору оренди землі з огляду на приписи наведеної норми Закону.

Підставою для звернення до суду позивач визначив продовження належного виконання ним умов договору оренди землі, сплату орендної плати і користування земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору за відсутності заперечень орендодавця протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Так факт використання земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди землі підтверджено довідкою Князегрігорівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області від 14.02.2019р. №123 (а.с.38), відповідно до якої Фермерським господарством "Лена" 21.08.2018р. на спірній земельній ділянці площею 30,0 га виконано посів озимої пшениці.

Як доказ належного виконання орендарем умов договору оренди що стосується сплати орендної плати надано довідку ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 20.09.2018р. №10322/10/21-22-17-01-16, акти Великолепетиського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі №5-53 від 12.02.2019р., №1201-53 від 12.02.2019р., податкові декларації з плати за землю за 2017, 2018, 2019 роки (а.с.39-41, 48-60).

При цьому господарський суд не приймає в якості належного доказу Довідку ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 20.09.2018р. (а.с.39), оскільки остання видана зі строком дії до 29.09.2018р.

Разом з тим, як слідує з актів податкового органу від 12.02.2019р. №5-53 та №1201-53 (а.с.40-41), за орендарем обліковується позитивне сальдо розрахунків, тобто відсутня заборгованість зі сплати орендних платежів.

Заперечуючи проти позову відповідач зауважив, що відділом у Великолепетиському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області позивача було повідомлено про умови поновлення договору оренди землі відповідним листом, отриманим членом фермерського господарства ОСОБА_1 .

Що стосується листа-повідомлення відділу Держгеокадастру у Великолепетиському районі (а.с.67), отриманого уповноваженою особою орендаря, то суд звертає увагу на те, що означений лист не містить ні дати його направлення, ні дати вручення уповноваженому представнику орендаря, що не дає можливості встановити на якій стадії (до або після закінчення строку дії договору) останній було вручено позивачу.

Разом з тим, дослідивши зміст означеного листа суд зазначає, що даним листом відповідач пропонував орендарю надати до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області клопотання про поновлення додаткової угоди, проект додаткової угоди, згоду на збільшення розміру орендної плати та строку дії договору, копію договору оренди землі, копію документів особи-орендаря, агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, довідку податкового органу про відсутність заборгованості з орендної плати, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або позитивний висновок державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, погодження відповідної об`єднаної територіальної громади.

Суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Водночас Закон України "Про оренду землі" не передбачає обов`язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.

Також в обґрунтування своєї позиції відповідачем надано до матеріалів справи лист Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 27.01.2016р. №21-0.102-2626/2-16 "Про перегляд орендної плати та строку дії договору оренди землі" (а.с.68), адресований Фермерському господарству "Лена".

Однак, докази направлення позивачеві вказаного вище листа в матеріалах справи відсутні, тоді як представник позивача в судовому засіданні повідомив про неотримання означеного листа від Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

При цьому, в матеріалах справи міститься копія листа Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 18.10.2018р. №7112/0-2810/0/95-18 "Про розгляд заяви" (а.с.36), в якому відповідач, розглянувши заяву орендаря про поновлення договору оренди землі (а.с.35), відмовив у задоволенні клопотання про поновлення договірних правовідносин у зв`язку з ігноруванням орендарем перегляду розміру орендної плати, порушенням порядку пролонгації договірних відносин та втратою переважного права орендаря згідно з нормами ч.4 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що з урахуванням положень Закону України "Про оренду землі" Головне управління мало змогу до 28.09.2018р. з власної ініціативи направити орендарю лист-заперечення. Однак 17.09.2018р. отримало заяву позивача про поновлення договору, на розгляд якої орендодавцю надано місячний термін. Таким чином, на думку відповідача, Головним управлінням під час вирішення питання про поновлення договору дотримано усіх процесуальних та часових вимог, визначених законодавством.

Однак, суд критично ставиться до такої позиції відповідача з огляду на те, що ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" визначає для орендодавця строк для направлення орендарю листа-повідомлення із запереченням проти поновлення договору оренди землі - протягом одного місяця після закінчення строку договору.

В даному випадку строк дії договору оренди землі закінчився 28.08.2019р., отже заперечення проти поновлення договору оренди землі мало бути направлено орендарю до 28.09.2018р.

В даному випадку орендодавцем лист про відмову у задоволенні заяви про поновлення договору оренди землі було направлено лише 18.10.2018р., тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі". Крім цього, означений лист містить посилання на приписи ч.4 ст. 33 Закону, яка передбачає інші підстави поновлення договору оренди.

Також суд зауважує, що встановлений Законом України "Про оренду землі" місячний строк для розгляду орендодавцем листа-повідомлення орендаря (ч.5) та місячний строк для заявлення орендодавцем заперечення стосовно поновлення договору оренди землі в порядку ч.6 наведеної норми, не є тотожними.

Отже, орендодавцем не було направлено орендарю у місячний строк листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, як то передбачено ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, суд констатує, що після закінчення строку дії договору оренди землі орендар Фермерське господарство "Лена" продовжує користуватись земельною ділянкою, належно виконує умови договору оренди, в тому числі що стосується сплати орендної плати, протягом одного місяця після закінчення строку договору орендодавець не направляв лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Отже, за наведених обставин позивач мав право звернутися до відповідача із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.

Як зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди.

При цьому, відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, додаткова угода від 19.02.2019р. про поновлення договору оренди землі, яку Фермерське господарство "Лена" просить визнати укладеною, до Головного управління Держгеокадастру не направлялась, а була надана лише до позовної заяви.

Присутня в судовому засіданні представник відповідача зауважила, що Головне управління не отримувало від орендаря примірника додаткової угоди як то передбачено умовами ч.ч.6-8 Закону України "Про оренду землі". Вперше така угода була отримана лише з копією позовної заяви.

Суд зауважує, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки.

Разом з тим, суд зауважує, що в даному випадку позивачем не надано будь-яких доказів звернення до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області після закінчення дії договору оренди із пропозицією про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" із додаванням відповідної додаткової угоди, отже Фермерським господарством "Лена" не було дотримано відповідної процедури та порядку щодо поновлення договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди відповідно до положень ч.ч.6-8 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

У справі, яка розглядається, позивачем визначено спосіб захисту свого права шляхом визнання укладеною додаткової угоди від 19.02.2019р. про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки.

Як зазначено вище, в суді може бути оскаржено відмову а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Однак, матеріалами справи не підтверджено факту відмови або зволікання в укладенні додаткової угоди відповідачем, оскільки така угода останньому не направлялась.

У зв`язку з чим, за відсутності звернення орендаря до орендодавця про поновлення договору оренди з наданням проекту додаткової угоди, відповідач об`єктивно не міг відмовити або зволікати в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Отже, позивачем не доведено того, що відповідач порушив право орендаря на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а отже, і на укладення додаткової угоди до договору.

Суд зазначає, що, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010р. Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

За наведених обставин, враховуючи, що позивачем Фермерським господарством "Лена" не доведено порушення його права на поновлення договору оренди на новий строк на підставі саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" станом на момент подання позовної заяви, тобто не підтверджено факт відмови або зволікання відповідачем у підписанні додаткової угоди, суд констатує, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому відмовляє у їх задоволенні.

Що стосується наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 07.11.2018р. №3986-СГ "Про припинення договору оренди землі" (а.с.69), то господарським судом не надається юридична оцінка на предмет законності такого наказу, оскільки це не є предметом розгляду в даному провадженні.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати (1921,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подання даної позовної заяви), в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача Фермерське господарство "Лена".

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн. покласти на позивача Фермерське господарство "Лена", смт.Велика Лепетиха Херсонської області.

Повне рішення складено і підписано 27.05.2019р.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Суддя М.Б. Сулімовська