Рішення

від 27.05.2019 по справі 924/208/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2019 р. Справа № 924/208/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом дочірнього підприємства „Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" м. Суми

до дочірнього підприємства „Оздоровчий комплекс „Поділля" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" смт. Сатанів, Городоцького району, Хмельницької області

про стягнення 18200,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство „Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" м. Суми звернулось до суду із позовом до дочірнього підприємства „Оздоровчий комплекс „Поділля" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" смт. Сатанів, Городоцького району, Хмельницької області про стягнення 18200,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 21.12.2015р. між сторонами укладено усну угоду, відповідно до якої, за рахунком - фактурою №СФ-0000220 від 21.12.2015р. позивач перерахував відповідачу 18200,00 грн. на оплату путівок на відпочинок, проте, впродовж існування договірних відносин дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Суми не направляв на оздоровлення своїх працівників. Вказане призвело до того, що 17.12.2018 року позивач надіслав відповідачу листа з повідомленням повернути перераховані кошти в сумі 18200,00 грн. Однак, ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області кошти не повернув та відмову не аргументував, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач в судове засідання 27.05.2019р. не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав.

Статтею 202 ГПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України. Відповідач

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Відповідно до усної домовленості між дочірнім підприємством Оздоровчий комплекс Поділля ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (Виконавець) та дочірнім підприємством Сумський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (Замовник), за рахунком - фактурою №СФ-0000220 від 21.12.2015р. дочірнє підприємство Сумський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України перерахувало дочірньому підприємству Оздоровчий комплекс Поділля ВАТ ДАК Автомобільні дороги України кошти в розмірі 18200,00 грн. на оплату путівок на відпочинок працівників.

Відповідно до виписки з банківського рахунку від 22.12.2015 року, позивачем вказані кошти в повному обсязі перераховані відповідачу.

Позивач звернувся з вимогою про повернення коштів №06/1510 від 17.12.2018 року до відповідача, у якій просить здійснити протягом 10 днів з моменту отримання цього листа повернення коштів сплачених підприємством за неотримані санаторно-курортні послуги в розмірі 18200,00 грн.

Як вбачається із поштової накладної від 17.12.2018 року та витягу з сайту Укрпошта , лист від 17.12.2018 року отримано відповідачем 27.12.2018 року.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається таке:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України, визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.

Згідно ст. 193 ГКУ, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до умов усної угоди та виставленого відповідачем рахунку №СФ-0000220 від 21.12.2015 року позивачем здійснено перерахування ДП Оздоровчий комплекс Поділля 18200,00 грн. вартості путівок на відпочинок працівників, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 22.12.2015 року.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Проте, з часу укладення договору позивач не скористався послугами відповідача з надання санаторно-курортного лікування працівників. Відповідач кошти в розмірі 18200,00 грн., сплачені за путівки, не повернув, з огляду на що такі кошти підлягають стягненню з ДП Оздоровчий комплекс Поділля на користь дочірнього підприємства Сумський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України в судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Статями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Суми до дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області про стягнення 18200,00 грн. задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства Оздоровчий комплекс Поділля відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (32034, Хмельницька область, Городоцький район, смт. Сатанів, вул. Курортна, 44, код 34891341) на користь дочірнього підприємства Сумський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (40002, м. Суми, вул. Роменська, 79/2, код 31931024) - 18200,00 грн. (вісімнадцять тисяч двісті грн. 00 коп.) заборгованості, 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2019р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (40002, м. Суми, вул. Роменська, 79/2);(рком. З повід.

3 - відповідачу (32034, Хмельницька область, Городоцький район , смт. Сатанів, вул. Курортна, 44); (реком. з повід.)