Рішення

від 17.05.2019 по справі 140/766/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/766/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Масюк Г. С.,

за участю представника позивача Філюка С. М.,

представника відповідача Порхуна А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КМ Логістик до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КМ Логістик (далі - ТзОВ КМ Логістик , позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.02.2019 року № UA205040/2019/000045/2 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Волинської митниці ДФС прийняте без наявних для цього передбачених законом підстав, з порушенням встановленого законом порядку, внаслідок чого порушено права позивача, оскільки відповідачем не доведено підстав застосування резервного методу визначення вартості товару та спростування можливості застосування основного методу та не наведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а також інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару. У рішенні відповідача зазначено лише про неможливість застосування інших методів визначення митної вартості, проте доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача відповідної належної перевірки, яка б свідчила про неможливість застосування цих методів, як цього вимагають митні процедури, в рішенні не наведено. Крім того, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, відповідач не провів необхідну консультацію з декларантом у належний спосіб, чим порушив вимоги частин п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), безпідставно вказавши в оскаржуваному рішенні про її проведення, адже саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону. Також позивач зазначає, що з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв`язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Ухвалою судді від 25.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено у даній справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки під час опрацювання документів поданих позивачем для здійснення митного контролю та митного оформлення разом з митною декларацією № UA205040/2019/012454 від 26.02.2019 року легкового автомобіля марки AUDI, моделі Q7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску, згідно яких декларантом заявлену митну вартість на рівні 25 200,00 євро за першим методом - за ціною договору, відбулось спрацювання профілів ризику АСАУР. Підставою для спрацювання профілів ризику слугувало те, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Крім того, під час перевірки поданих ТзОВ КМ Логістик документів встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, а саме за ціною договору. Проаналізувавши попередньо подану позивачем митну декларацію № UA205040/2019/012430 від 26.02.2019 року, яку вказано серед класифікованих документів в графі 44 митної декларації № UA205040/2019/012454, з`ясовано, що декларантом заявлено митну вартість за резервним методом, при чому, визначено її у розмірі 1 052 755,02 грн., що в перерахунку на євро становить 34 350,00 євро, а не 772 326,83 грн., що дорівнює 25 200,00 євро, як вказано в митній декларації № UA205040/2019/012454. На підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано банківський платіжний документ, копію митної декларації країни відправника 19DE493000489646E2 від 13.02.2018 року, в якій відсутня інформація про вартість товару. Згідно каталогу Schwaсke 001256/29322453 від 21.02.2019 року вартість транспортного засобу визначена декларантом на рівні 34 350,00 євро. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості не містять усіх відомостей, що підтверджують усі складові митної вартості, з урахуванням розбіжностей у вартостях, а також у зв`язку із спрацюванням АСАУР , а саме: Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами НОМЕР_1 , валюта EUR, вартість - 45 202,00 євро декларанту було запропоновано надати додаткові документи. У зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів та у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, спрацювання ситеми ризиків АСАУР, митну вартість було визначено за резервним методом в розмірі 45 202,00 євро. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Ухвалою суду від 17.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 17.05.2019 року у час проведення підготовчого засідання.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, компанія Autohaus am Olper Knoten ( Продавець ) з одного боку і ТзОВ КМ Логістик ( Покупець ) з іншого боку уклали договір № 31/01 від 31.01.2019 року. Згідно з умовами, зазначеними в цьому договорі, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти це майно і сплатити за товар. У відповідності до цього Договору відбувається купівля легкового автомобіля AUDI Q7 з номером шассі НОМЕР_1 . Загальна вартість товару за цим Договором становить 25 200,00 євро. Оплата товарів здійснюється Покупцем шляхом банківського переказу на рахунок Продавця або за допомогою інших засобів, не заборонених законом. Передача товару у власність Покупця здійснюється Продавцем протягом 180 днів. Умови поставки товару DAP - м. Ягодин (Україна) згідно INCOTERMS 2010 (а.с.12-13).

Судом встановлено, що декларантом позивача подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію № UA205040/2019/012454 від 26.02.2019 року та комплект документів для митного оформлення ввезеного на територію України легкового автомобіля, що був у використанні, марки - AUDI, модель - Q7, кузов НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи водія - 5, призначення автомобіля - для перевезення пасажирів, тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна - 2 967 см куб., потужність - 200 kW, власна маса - 2 070 кг, номер двигуна - CRTC, колір - сірий, колісна формула - 4 х 4, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення - 2016, дата першої реєстрації - 19.11.2015 року. Декларантом визначена митна вартість зазначеного товару за основним методом у сумі 25 200,00 євро (а.с.56).

Під час опрацювання документів поданих позивачем для здійснення митного контролю та митного оформлення разом з митною декларацією № UA205040/2019/012454 від 26.02.2019 року легкового автомобіля марки AUDI, моделі Q7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відбулось спрацювання наступних профілів ризику:

101-1 - Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів ;

103-1 - Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби ;

105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів ;

106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів ;

107-3 - Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД ;

210-1 - Проведення митного огляду транспортного засобу ;

911-1 - Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.

За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - ЕUR, вартість - 45 202,00 Євро (а.с.55).

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею декларанту було надіслано електронне повідомлення про надання в десятиденний термін додаткових документів, а саме: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару (а.с.32).

У відповідь на вказане повідомлення, декларант повідомив митницю про неможливість подання інших документів (а.с.33).

28.02.2019 року митниця прийняла рішення № UA205040/2019/000045/2 про коригування митної вартості, згідно якого митну вартість було визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, спрацювання системи ризиків АСАУР, відповідно до наказу ДФС № 780 від 28.11.2018 року Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 у редакції Наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року № 1335/5/1159 у розмірі 45 202,00 євро.

Рішення вмотивоване тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Водночас вказує на те, що з декларантом була проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Крім того, у рішенні декларанту роз`яснено право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МК України (а.с.34).

Волинською митницею ДФС на підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів № UA205040/2019/000045/2 оформлено відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205040/2019/00786. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідність до рішення про коригування митної вартості № UA205040/2019/000045/2 від 28.02.2019 року (а.с.35).

Як вбачається з митної декларації № UA205040/2019/012933 від 01.03.2019 року товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання (а.с.11).

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 28.02.2019 року № UA205040/2019/000045/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 року № 4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автомобіля марки AUDI Q7, номер шассі НОМЕР_1 , за ціною 25 200,00 євро та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У графі 33 оскаржуваного рішення, посадовою особою митного органу зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, з врахуванням розбіжностей у вартостях, а також у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN - кодом: НОМЕР_1 , валюта - ЕUR, вартість - 45 202,00 євро , у зв`язку з цим відповідачем обґрунтовано необхідність подання декларантом додаткових документів.

Враховуючи те, що декларантом не було надано витребуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 45 202,00 євро.

Разом з тим, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки як вбачається з матеріалів справи, декларант при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав рахунок на транспортний засіб від 05.02.2019 року, банківський платіжний документ від 05.02.2019 року, копію митної декларації країни відправлення MRN 19DE493000489646E2 від 13.02.2019 року. Даними документами підтверджується факт сплати позивачем коштів за придбаний транспортний засіб в сумі 25 200,00 євро на рахунок продавця. Разом з тим, відповідач не надав обґрунтованих пояснень, чому митна вартість, визначена декларантом у розмірі 25 200,00 євро, не приймається Волинською митницею ДФС.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами спростовується позиція митниці про те, що митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел, оскільки подані декларантом документи підтверджують факт проведення оплати позивачем коштів за придбаний транспортний засіб на суму 25 200,00 євро.

Отже, на думку суду позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного автомобіля за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У судому засіданні представник відповідача зазначив, що підставою для виникнення сумнівів у достовірності заявленої митної вартості слугувало те, що декларантом позивача 26.02.2019 року було подано декларацію № UA205040/2019/012430 (а.с.47), в якій ціну товару зазначено в розмірі 25 200,00 євро, при чому митну вартість визначено за резервним методом на рівні 34 350,00 євро. Однак, суд зазначає, що в прийнятті даної декларації було відмовлено, що не заперечується представником відповідача, крім того представник позивача в судовому засіданні пояснив, що митну вартість по даній декларації було визначено на підставі витягу Schwacke. Разом з тим суд наголошує, що оскаржуване рішення та відповідна картка відмови в прийнятті митної декларації були прийнятті саме на підставі декларації № UA205040/2019/012454 від 26.02.2019 року, де митну вартість визначено за основним методом в розмірі 25 200,00 євро. Крім того, як вбачається з електронного повідомлення декларанту (а.с.32, 67), митниця не вказала на необхідність декларанту надати додаткові документи з приводу розбіжностей у митних вартостях товару, які були зазначені у деклараціях № UA205040/2019/012430 та № UA205040/2019/012454 від 26.02.2019 року, тоді як у рішенні про коригування митної вартості від 28.02.2019 року № UA205040/2019/000045/2 посилається на дану обставину як на одну з підстав відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості.

Також представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що декларантом позивача не було включено до митної вартості витрати на транспортування (зокрема, на пальне), однак суд не погоджується з даними твердженнями відповідача, враховуючи наступне.

Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Наданими в судовому засіданні представником позивача поясненнями було підтверджено, що транспортування даного автомобіля до кордону було здійснено представником ТзОВ КМ Логістик , жодних витрат на транспортування (в тому числі на пальне) понесено не було. Доказів існування протилежного відповідачем надано також не було.

Таким чином, з поданих при митному оформленні документів не вбачається, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару, що визначені частиною десятою статті 58 МК України.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, суд наголошує, що в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що жодних зауважень та недоліків у поданих декларантом документів у митниці не було. Сумніви у достовірності задекларованої митної вартості виникли лише з підстав не включення до митної вартості товарів витрат на транспортування, а також з приводу подання декларантом попередньої декларації, де митну вартість було визначено на рівні 34 350,00 євро.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами НОМЕР_1 , валюта EUR, вартість - 45 202,00 євро . Однак, документів, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав.

Суд зазначає, що за змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Однак, суд звертає увагу на те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.02.2019 року № UA205040/2019/000045/2 вказано, що у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні відповідачем лише зазначено, але не доведено про неможливість застосування методів 2а та 2б у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, 2в та 2г у зв`язку з відсутністю вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Водночас, доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем суду не надано. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статтей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом.

В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 45202,00 євро. Таким чином, оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 28.02.2019 року № UA205040/2019/000045/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним, а отже, позов необхідно задовольнити.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 18.03.2019 року № 712.

Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС від 28 лютого 2019 року № UA205040/2019/000045/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КМ Логістик (45004, Волинська область, Ковельський район, село Воля-Ковельська, вулиця Молодіжна, будинок 15А, ідентифікаційний код 41195403) судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повне рішення суду складено 27 травня 2019 року.