Рішення

від 24.05.2019 по справі 340/392/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/392/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: фермерське господарство "Скіф-2012" (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Кірова (Каштанова), 106а, кв. 16, код ЄДРПОУ 37928280)

відповідач: управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (25031, м. Кропивницький, вул. Автолюбителів, 2)

про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Скіф-2012" (надалі - ФГ "Скіф-2012"), через адвоката Замшу Д.Д., звернулося до суду з позовом до управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, в якому просить скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №043587 від 12.12.2018 року у розмірі 1700 грн.

Позов мотивовано тим, що спірною постановою до ФГ "Скіф-2012" застосовано штраф за те, що він нібито 13.11.2018 року надавав послуги з перевезення вантажу транспортним засобом КАМАЗ НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_1 з порушенням вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними органами, або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Позивач не погоджується з цією постановою, стверджуючи, що зазначений у ній автомобіль йому не належить та ніколи ним не використовувався у господарській діяльності, зокрема з метою надання послуг з перевезення вантажів. Про розгляд справи та винесення спірної постанови його повідомлено не було. З цих підстав просить суд скасувати спірну постанову як незаконну.

Ухвалою судді від 15.02.2019 року відкрито провадження у справі за цим позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що 13.11.2018 року при проведенні рейдової перевірки контролюючими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області перевірено автомобіль КАМАЗ НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого повідомив, що вказаний транспортний засіб використовується у господарській діяльності ФГ "Скіф-2012". Всупереч статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій не надав для здійснення контролю дозвіл, що дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, виданий компетентними органами, про що складено акт №109111 від 13.11.2018 року, з яким водій ОСОБА_1 ознайомився. Про розгляд справи в управлінні Укртрансбезпеки у Кіровоградській області позивача повідомлено листом, який був повернутий поштою у зв`язку з закінченням терміну зберігання. За результатами розгляду справи відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" винесено постанову про застосування фінансових санкцій №043587 від 12.12.2018 року, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн. Доводячи правомірність оскарженої позивачем постанови, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій заперечував відношення ФГ "Скіф-2012" до перевезення вантажів транспортним засобом КАМАЗ НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 Також вказував, що у складених відповідачем документах зазначена неправильна адреса позивача, а поштова кореспонденція направляється позивачу відповідачем також за неправильною адресою.

Відповідач правом подачі заперечень не скористався та не надав суду документи, витребувані ухвалою суду від 12.04.2019 року.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

У ході рейдової перевірки, проведеної 13.11.2018 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, на автодорозі Н-14 Олександрівка - Кіровоград -Миколаїв, км 75 + 812, був зупинений та перевірений транспортний состав - вантажний автомобіль марки КАМАЗ (д.н.з. НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ (д.н.з. НОМЕР_2 ), якими керував водій ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.11.2018 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезення вантажів на договірних умовах згідно ТТН №ЛА/00351 від 13.11.2018 року без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, а саме відсутній дозвіл, що дає право на рух транспортних засобів автодорогами України з перевищенням нормативно-вагових параметрів. (а.с. 55)

В акті перевірки вказано, що транспортний засіб належить ОСОБА_2 , а фактично використовується ФГ "Скіф-2012" (м. Бобринець, вул. Народна, 198Л). Акт перевірки водієм транспортного засобу не підписаний.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, т.в.о. начальника управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області виніс постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу №043587 від 12.12.2018 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (не оформлений дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів), з ФГ "Скіф-2012" стягнуто адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн. (а.с. 57)

Про існування цієї постанови позивач дізнався після того, як у січні 2019 року вона була пред`явлена відповідачем для примусового виконання до органів державної виконавчої служби. (а.с. 8)

Не погодившись цією постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Частинами 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пунктами 16, 17 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.

Під час проведення рейдової перевірки можливе зокрема здійснення габаритно-вагового контролю.

Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Судом установлено, що спірною постановою №043587 від 12.12.2018 року до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яким передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ст. ст. 216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Суд зазначає, що об`єктивною стороною складу господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є надання суб`єктом господарювання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону. Суб`єктами відповідальності за статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є автомобільні перевізники - суб`єкти господарювання.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно зі статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Так, згідно з частинами 2, 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За висновками відповідача, у ході рейдової перевірки 13.11.2018 року встановлено, що позивач надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме без оформлення дозволу, що дає право на рух транспортних засобів автодорогами України з перевищенням нормативно-вагових обмежень.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (надалі - Правила №30), які встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Пунктом 3 Правил №30 визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 25 Правил №30 забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Пунктом 31 Правил №30 передбачено, що видача дозволу та подання документів, необхідних для його отримання, переоформлення, видачі дубліката та анулювання, здійснюються через центр надання адміністративних послуг.

Для отримання дозволу перевізник або уповноважена ним особа подає: заяву, в якій зазначаються заплановані строки проїзду транспортного засобу, маршрут руху, геометричні (висота, ширина, довжина) і вагові (загальна вага, осьові навантаження) параметри транспортного засобу, інформація про вантаж, найменування, адреса, телефон перевізника та прізвище відповідальної за перевезення особи; копії погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку щодо проїзду автотранспорту; документ, що підтверджує внесення плати за оформлення дозволу.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок №879).

Пунктом 3 цієї постанови Кабінету Міністрів України установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

За визначенням, наведеним у пункту 2 Порядку №879:

3) великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

4) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;

5-1) документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;

11) точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті;

Згідно з пунктами 3, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

За змістом пунктів 15, 16, 18, 20 Порядку №879, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 28 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Відповідно до пункту 32 Порядку №879 перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством. (пункт 37 Порядку №879).

Аналіз наведених законодавчих норм свідчить, що обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

Між тим, відповідачем не доведено, що позивач виступав автомобільним перевізником при здійсненні перевезення вантажу транспортним составом - вантажним автомобілем марки КАМАЗ (д.н.з. НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ (д.н.з. НОМЕР_2 ), якими 13.11.2018 року на автодорозі Н-14 Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв, км75 + 812 керував водій ОСОБА_1 . Зокрема відповідачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_1 керував цим транспортним составом як водій ФГ "Скіф-2012" або перевозив вантаж, який належав ФГ "Скіф".

Так само відповідачем не доведено, що вказаним транспортним составом перевозився вантаж з перевищенням нормативних вагових параметрів, що б потребувало від перевізника отримання дозволу на рух, позаяк не надано доказів проведення документального або точного габаритно-вагового контролю цих транспортних засобів. Зокрема суду не надано товарну товарно-транспортну накладну, у якій була б зазначена маса вантажу, а також не надано довідку про здійснення габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті, у якій був би зафіксований факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів транспортних засобів.

Як установлено судом, власником вантажного автомобіля марки КАМАЗ (д.н.з. НОМЕР_1 ) є громадянин ОСОБА_2 , а власником причепа ГКБ 8350 (д.н.з. НОМЕР_2 ) є громадянин ОСОБА_3 (а.с. 34, 108)

У своїх поясненнях, наданих на виконання ухвали суду, ОСОБА_2 вказав, що 13.11.2018 року цими транспортними засобами керував громадянин ОСОБА_1 , якому він надав довіреність. ОСОБА_2 зазначив, що будь-яких відносин щодо перевезення вантажів з ФГ "Скіф-2012" він не мав, жодних угод з ним не укладав, транспортні засоби йому у користування не передавав. (а.с. 84 - 85)

Відтак, суд прийшов до висновку, що позивач при перевезенні вантажу, описаному відповідачем в акті перевірки від 13.11.2018 року, не виступав автомобільним перевізником у розумінні частини 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт", не надавав послугу по перевезенню вантажу, а тому справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо нього розглянуто безпідставно, а штраф на підставі цього акту накладений незаконно, оскільки порушень Закону України "Про автомобільний транспорт" позивач не вчиняв.

Відповідачем також не надано доказів повідомлення позивача під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, як того вимагає пункт 26 Порядку №1567. Адресоване ФГ "Скіф-2012" повідомлення про розгляд справи в управлінні Укртрансбезпеки у Кіровоградській області направлялося за адресою: м. Бобринець, вул. Народна, 198Л і було повернуто поштою у зв`язку з неможливістю вручення (а.с. 56, 63), оскільки юридичною та фактичною адресою місцезнаходження позивача є: м. Бобринець , вул. Кірова (Каштанова ), 106 а , кв.16. (а.с. 71)

Всупереч пункту 27 Порядку №1567, справу про накладення адміністративно-господарського штрафу розглянуто у відсутності позивача та позбавлено його права на участь у процесі прийняття рішення.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №043587 від 12.12.2018 року є протиправною, а позов про її скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідач у справі - управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області - не є розпорядниками бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом апарату Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальним органом.

Зважаючи на задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 1921 грн., слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фермерського господарства "Скіф-2012" ( 27200 , Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Кірова (Каштанова), 106а, кв. 12, код ЄДРПОУ 37928280) до управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (25031, м. Кропивницький, вул. Автолюбителів, 2) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №043587 від 12.12.2018 року щодо фермерського господарства "Скіф-2012".

Стягнути на користь фермерського господарства "Скіф-2012" судові витрати на сплату судового збору в сумі 1921 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш